Спецпроекти

Ігри розуму. Як рекордна кількість вступників змагається за ІТ-місце у Львові

9347
Час читання: 2 хв
Фото: Львівська політехніка
Фото: Львівська політехніка

03 серпня 2018, 13:50

Цього року «Львівська політехніка» отримала рекордну кількість заяв від абітурієнтів, що хочуть вчитись на ІТ-спеціальностях. П’ять інноваційних бакалаврських програм, що університет запустив спільно з Львівським ІТ Кластером, набрали понад 4896 заяв. Тобто, це кожна шоста заява від всіх абітурієнтів університету. Tvoemisto.tv дізналось, яким є конкурс серед майбутніх ІТ-фахівців і чи справді у Львові є потреба в такій кількості цих спеціалістів.

Скільки абітурієнтів подали заяви на інноваційні ІТ-програми

Загалом, «Львівська Політехніка» має два базових інститути, які готують ІТ-спеціалістів. Це Інститут комп'ютерних технологій, автоматики та метрології та Інститут комп'ютерних наук та інформаційних технологій. Частина їхніх навчальних програм для бакалаврів була створена разом з Львівським ІТ-Кластером. Це Internet of Things (інтернет речей), Artificial Intelligence (штучний інтелект), Business Analysis & Data Science (бізнес-аналітика та наука про дані) та кібербезпека.

За даними ІТ-Кластеру, загалом на всі їхні навчальні програми, що діють у «Львівській політехніці» та ЛНУ імені Івана Франка, абітурієнти подали 7129 заяв. Це майже кожна сота заява від загальної кількості усіх поданих заяв в українські виші і 7,4% від заяв, які подали на Львівщині.

За словами менеджерки освітніх проектів ІТ-кластеру Христини Мартиняк, кількість заяв від вступників на їхні програми зросла, порівняно з минулим роком:

«Минулого року саме кластерівських програм було три – це «Інтернет речей», «Штучний інтелект» та Data Science & Intelligent Systems в ЛНУ імені Івана Франка. Тоді було близько тисячі заяв. Цього року заяв – більше 7 тисяч, але цього року є 7 програм».

Читайте також: Як починалось ІТ у Львові. Раритетні фото

Цього року більшість майбутніх студентів обрали саме «Політехніку» – понад 4896 заяв. Це кожна шоста заява, яку подали до цього університету.

Наприклад, бакалаврська програма «Інтернет речей» отримала 818 заяв, з яких 588 – на бюджет. Враховуючи, що бюджетних місць на цій програмі лише 27 (з 150 загального ліцензованого обсягу), конкурс на бюджет тут складає майже 22 заяви на місце.

«Інтернет речей» у «Політехніці» третя за популярністю програма з «комп’ютерних наук» в Україні за кількістю поданих заяв в розрахунку на одне бюджетне місце. Середній конкурсний бал абітурієнтів тут становить 170,1.

Вивчати на бакалавраті штучний інтелект охочі 2064 абітурієнтів, з яких 1767 бажають вчитись на бюджеті. Це – п’ята навчальна програма за популярністю в Україні. При максимальному обсязі держзамовлення 255 це дає показник у 6,93 заяв на одне бюджетне місце. Середній конкурсний бал абітурієнтів становить 175,8.

На бакалаврську програму Business Analysis & Data Science подали 657 заяв, з яких 534 – на бюджет. При максимальному обсязі держзамовлення 32 це дає показник у 16,7 заяв на одне бюджетне місце. Середній конкурсний бал абітурієнтів становить 169.9. Ця програма - перша в Україні за кількістю заяв на одне бюджетне місце серед спеціальностей «Системний аналіз» та друга в розрахунку за кількістю поданих заяв на цю спеціальність.

На бакалаврську програму з кібербезпеки подали 1218 заяв, з яких 965 – на бюджет. За кількістю заяв ця програма є другою в Україні з цієї спеціальності. Тут конкурс на одне бюджетне місце складає 10,6 заяв – при максимальному обсязі держзамовлення 91.

Порівняно невеликим виглядає конкурс на програму з робототехніки: на неї подали 139 заяв, з яких 108 – на бюджет (при держзамовленні 38 місць). Тож конкурс на бюджет тут становить 2,84.

Читайте також: Львівські виші потрапили в п'ятірку найпопулярніших серед вступників університетів

Хто вступає до «Львівської політехніки»

«Львівська політехніка» посідає четверте місце в Україні за кількістю поданих заяв. Як пояснив Tvoemisto.tv відповідальний секретар приймальної комісії університету Михайло Гончар, загалом порівняно з 2017 роком кількість заяв від абітурієнтів стала меншою, проте конкуренція між ними зросла.

«Порівняно з минулим роком конкурс виріс. Точно зараз відслідкувати це важко – про це можна буде говорити, коли ми наберемо студентів. Але те, що можна дивитись зараз по заявах: в загальному «Львівська політехніка» отримала десь на 1,5-2 тисячі менше заяв, ніж минулого року. Але саме на комп’ютерні спеціальності кількість заяв не зменшилась – а можливо навіть збільшилась. Не можна говорити про шалений приріст, але на 10-15% кількість збільшилась», каже Михайло Гончар.

Наприклад, в Інститут комп’ютерних наук, на спеціальність «комп’ютерні науки» (у цю спеціальність входить зокрема й згадана вже програма «Інтернет речей») подали 2031 заяву. Загальний конкурс на цю спеціальність – 7 людей на місце. На програму з системного аналізу подали 649 заяв, тож конкурс тут – 16,5 людей на місце. Втім, для порівняння: спеціальність «право» має 1560 заяв і конкурс – 22 особи на місце, а журналістика – 53 особи на місце.

Остаточна інформація про прохідні бали буде відома після 6 серпня – коли університети оприлюднять списки вступників. Втім, станом на 2 серпня, за даними Єдиної бази вступників, майбутні працівники ІТ, що обрали для свого навчання «Політехніку», мають доволі серйозну конкуренцію. Наприклад, прохідний бал на комп’ютерну інженерію становить 173,5, на комп’ютерні науки – 185,48, а на інженерію програмного забезпечення – 191,1.

Якраз високі прохідні бали і свідчать про зростання попиту на комп’ютерні спеціальності, вважає Михайло Гончар:

«Вступники, які бачили, що їхній бал менший, ніж був минулорічний, розуміли, що їм не вартує брати участь в конкурсі на державні місця, бо вони сюди й не пройдуть. Оскільки зараз час не дуже добрий для вступників – на платному вчитись важко, тож абітурієнти могли подаватись туди, куди вони могли пройти зі своїми балами. Наші прохідні бали показують, що ажіотаж є – і дуже серйозний. До нас подали документи люди з дуже високими балами – тому такий поріг і встановився. Прийшли тільки сильні вступники».

Читайте також: Науковий проект Львівської політехніки отримав 1,7 млн євро від ЄС

Чи потрібно стільки ІТ-спеціалістів

Як стверджують у ІТ Кластері, така кількість випускників програм, пов'язаних з програмуванням та комп'ютерними технологіями, реально потрібна.

«Тільки у Львові є 200 ІТ-компаній, більше 80 компаній входять до ІТ Кластеру. Ми працюємо над тими напрямками, які набувають популярності: розумні пристрої, штучний інтелект, кібербезпека. Таких спеціалістів буде потрібно все більше. Проблеми, що випускникам не буде де працювати, немає точно – якщо не в Україні, то іноземні компанії дуже цінують наших спеціалістів», переконана Христина Мартиняк.

Враховуючи попит на ІТ-освіту, Кластер планує запускати нові освітні програми у львівських вищих навчальних закладах. У вересні мають створити нові робочі групи, які почнуть працювати над розробкою нових програм. Якими будуть ці нові програми – наразі в ІТ Кластері не розголошують. Проте ІТ-фахівці вже збирають пропозиції від університетів. Як пояснює координаторка освітнього напрямку Львівського ІТ Кластеру Христина Мартиняк, якщо раніше компаніям самим доводилось йти до навчальних закладів, то зараз університети самі готові звертатись за допомогою. Нові навчальні напрямки, які можуть з'явитись у львівських вишах, мають бути популярними та затребуваними на ринку: якщо компанії потребуватимуть нових фахівців, це може вплинути на навчальні програми.

Ольга Перехрест

Ілюстрації: Марія Стахів

Інфографіку створено на основі зображень lviv.com, Designed by Freepik

Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.

Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Читайте також

Освіта
Чому одні діти вчаться добре, інші - ні. Велике інтерв'ю про те, що впливає на успішність
Телефони на уроках, ChatGPT замість домашніх завдань, падіння читацької грамотності, повернення ДПА та нова старша школа — українська освіта стрімко змінюється. Разом із цими змінами виникають і нові запитання: чи справді смартфони роблять дітей менш уважними, навіщо читати великі книжки, якщо штучний інтелект може за хвилину переказати їхній зміст, та чи варто й далі вимагати від школярів лише високих оцінок. 
Діти в школі: фото / depositphotos

11 липня, 10:00

Про це говоримо в другій частині розмови для Клубу експертів та експерток з директоркою Українського центру оцінювання якості освіти Тетяною Вакуленко. Першу частину про нове ДПА, використання штучного інтелекту, міфи довкола рейтингів шкіл та результати НМТ читайте за посиланням. Провал у читанні та світові тренди Дослідження PISA показують, що сильно знизилась читацька грамотність  школярів у світі, в Україні з цим теж невтішна ситуація...
Освіта
Чи може 12-й рік у школі заощадити батькам десятки тисяч гривень
Три роки тому "Твоє місто" вже розповідало про перший на Львівщині академічний ліцей у тодішньому Червонограді, де запровадили профільне навчання та готували учнів до НМТ без обов'язкових репетиторів. Відтоді місто стало Шептицьким, а ліцей отримав трирічний досвід роботи за новою моделлю. Ми поспілкувалися з директоркою академічного ліцею імені Тараса Городецького у Шептицькому Наталією Запісоцькою, щоб з'ясувати, як змінилася старша школа і чи виправдалися очікування.
Ліцей імені Тараса Городецького у Шептицькому

07 липня, 20:15

Якість навчання визначається завдяки вчителям, а не адресі Пані Наталіє, у суспільстві існує стереотип про те, що якісна освіта — це привілей великого міста. Хочеш якісну освіту — їдь до Львова, Києва, Дніпра чи іншого великого міста. Як вважаєте, чи здатна реформа старшої профільної школи змінити цю парадигму? І як вона вже змінює її у Шептицькому? Насправді якість освіти залежить від багатьох чинників...

За підтримки:

Robert Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"