Порожні полиці, відсутність окремих продуктів і обмеження на кількість товарів в одні руки — після масованих російських атак по Києву та області такі повідомлення дедалі частіше з'являються у публічному просторі. Усе це відбувається на тлі ударів по складській та логістичній інфраструктурі, через які торговельним мережам доводиться перебудовувати звичні маршрути постачання.
Чи означає це, що столиці вже загрожує дефіцит продуктів? І чи варто очікувати різкого стрибка цін?
Що відбувається у супермаркетах
Щоб перевірити, наскільки помітні перебої з постачанням, журналістка «Твого міста» відвідала магазини трьох торговельних мереж — АТБ, "Фори" та "ЕКО маркету".
У кожному з них ситуація відрізнялася, однак повністю заповненими полиці назвати не можна.
Найбільш помітною нестача була у "Форі" в зоні овочів та фруктів. Частина полиць і місць викладки залишалася майже порожньою — продукції там було помітно менше, ніж зазвичай очікуєш побачити у великому продуктовому магазині.
В "ЕКО маркеті" найбільше впадала в очі ситуація з м’ясною продукцією. На відповідній полиці та у холодильниках асортимент був обмеженим — частина місць залишалася без товару.
В АТБ ситуація також не була однаковою для всіх категорій. Окремі полиці мали помітні прогалини, хоча загалом магазин продовжував працювати у звичному режимі, а основні категорії продуктів залишалися доступними покупцям.
Таким чином, йдеться не про ситуацію, коли з магазинів масово зникла їжа. Швидше, покупець може зіткнутися з відсутністю конкретного товару або помітно меншим вибором у певній категорії.
Водночас перебої з постачанням уже впливають і на поведінку самих торговельних мереж. Показовий приклад — АТБ, де наприкінці серпня запровадили обмеження на придбання окремих товарів в одні руки.
Чому в АТБ ввели обмеження на купівлю продуктів
28 серпня у магазинах АТБ з'явилися оголошення про обмеження продажу окремих категорій товарів в одні руки. Йдеться про ліміт до шести штук або шести кілограмів відповідної продукції на одного покупця в межах одного чека.
У компанії при цьому наголосили, що такі обмеження не означають дефіциту продукції.
Як пояснили в АТБ, рішення ухвалили через випадки масових закупівель, коли окремі покупці скуповували товари великими партіями для подальшого перепродажу. За словами представника компанії, такі закупівлі могли створювати локальний ажіотаж та призводити до того, що іншим покупцям тимчасово не вистачало окремих позицій на полицях.
Обмеження поширили на низку категорій, зокрема: рибні та м'ясні консерви; рослинну олію та оцет; продукти швидкого приготування та харчові концентрати; крупи та макаронні вироби; пластівці; сіль, соду та товари для випічки; цукор; курячі яйця.
Ліміти діють не лише у фізичних магазинах. Під час онлайн-замовлення система також не дозволяє додати до одного чека більше встановленої кількості товарів із відповідних категорій.
При цьому в "Сільпо" повідомили, що аналогічних обмежень на придбання продуктів не запроваджували.
Сам факт появи таких лімітів може виглядати тривожно для покупців — особливо на тлі фотографій напівпорожніх полиць. Однак у цій ситуації важливо розділяти дві речі: обмеження продажу окремих товарів та реальний дефіцит продовольства.
У першому випадку йдеться про спробу мережі не допустити масового скуповування товарів. У другому — про ситуацію, коли необхідного продукту системно не вистачає на ринку.
Наразі, за словами економіста Андрія Новака, Україна перебуває саме у першій ситуації — логістичній, а не дефіцитній.
"Це не більше, ніж тимчасові логістичні проблеми"
Андрій Новак зазначив, що нинішня ситуація з товарами у столичних магазинах пов'язана передусім із наслідками ударів по складах і перебудовою логістики.
Він не вважає, що Україна наближається до системного дефіциту продуктів.
За його словами, український аграрний сектор виробляє значні обсяги основних продуктів харчування та сировини, тому нинішні перебої не означають фізичної нестачі продовольства в країні.
При цьому окрема ситуація може складатися безпосередньо у конкретному магазині.
Як пояснює Андрій Новак, якщо склад, з якого обслуговували певні торговельні точки, знищений, магазини на певний час можуть залишитися без частини продукції. Після цього компанії мають знайти інші склади, домовитися з новими постачальниками та збільшити закупівлі, щоб компенсувати втрачені запаси.
Тобто проблема зараз може бути не у відсутності самого продукту, а в тому, що він не встиг доїхати до конкретної полиці.
Масштаб цієї проблеми, однак, є значним. Російські удари вже знищили понад 400 тисяч квадратних метрів складських приміщень українського бізнесу — це площа, співмірна приблизно з 56 футбольними полями.
Під ударами опинилися великі компанії, зокрема Fozzy Group, Rozetka, "Епіцентр", "Нова пошта", а також сотні інших підприємців, які зберігали свої товари на інфраструктурі великих гравців.
Для продовольчого ритейлу це означає не лише втрату товару чи самого приміщення. Знищення одного великого складу може порушити звичну схему постачання одразу для великої кількості магазинів.
Саме тому окремі мережі вже змінюють підходи до роботи. Наприклад, у "Форі" повідомляли, що на період перебудови логістики в окремих магазинах можливі тимчасові зміни в асортименті та доступності товарів. У мережі також планували приблизно на тиждень скоротити кількість акцій, щоб забезпечити стабільнішу наявність продукції на полицях.
Тобто навіть там, де продукт фізично є в Україні, він може тимчасово не потрапити до конкретного магазину або потрапити туди в меншій кількості.
Чому один магазин порожніє, а інший — ні
Це одна з ключових особливостей нинішньої ситуації.
Удар по великому складу може одночасно позначитися на роботі багатьох магазинів, які отримували звідти товари. Але це не означає, що той самий продукт зникне з усіх торговельних мереж.
Саме тому, за словами Новака, локальні перебої не варто автоматично сприймати як загальнонаціональний дефіцит.
Водночас така ситуація створює для ритейлерів серйозне логістичне завдання: їм потрібно швидко перебудувати систему, яка роками працювала за звичними маршрутами.
І чим довше триватимуть удари по складах та інфраструктурі, тим складнішою стає ця адаптація.
Один із варіантів, до якого зараз змушений переходити великий бізнес, — розосередження товарних запасів. Замість одного великого складу компанії намагаються розподіляти продукцію між кількома меншими майданчиками у різних регіонах.
Така модель дозволяє зменшити ризик повної зупинки постачання у разі одного удару. Якщо один склад буде пошкоджений, компанія зможе продовжити роботу завдяки запасам на інших майданчиках.
Водночас це дорожча і складніша система. Потрібні додаткові складські приміщення, транспорт, персонал і нові маршрути доставки.
Тому перебудова логістики має ще один наслідок — вона може впливати на собівартість роботи торговельних мереж.
Чи подорожчають продукти
Питання цін — інша частина проблеми.
Навіть якщо продуктів фізично достатньо, пошкодження складів і перебудова логістики коштують бізнесу грошей. Додаткові витрати виникають через нові маршрути, транспортування, пошук складських приміщень і заміну знищених запасів.
Новак не виключає, що частина цих витрат може зрештою відобразитися у вартості товарів.
Однак, на його думку, різкого та неконтрольованого зростання цін це не повинно спричинити.
Причина — висока конкуренція на українському продовольчому ринку.
Як пояснює Андрій Новак, якщо один виробник або продавець суттєво підвищить ціну, покупець може перейти до конкурента. Це обмежує можливості бізнесу перекладати всі додаткові витрати на споживача.
Є і ще один фактор, який зараз стримує ціни, — сезон нового врожаю.
Водночас у Міністерстві аграрної політики та продовольства також не очікують різкого стрибка цін через перебудову логістики. Перший заступник міністра Тарас Висоцький заявляв, що додаткові витрати на нові схеми зберігання та доставки можуть спричинити подорожчання продуктів максимум приблизно на 2,5%.
За його словами, постачальники вже змінюють підходи до зберігання та доставки, щоб зменшити ризики у разі нових атак. Зокрема, продукцію планують зберігати меншими партіями на різних майданчиках, а в окремих випадках доставляти безпосередньо від виробників до магазинів.
Така модель потребує більше транспорту та може збільшувати витрати на складські послуги. Водночас у Мінагрополітики наголошують: тимчасове скорочення асортименту окремих товарів через перебудову логістики не означає дефіциту продовольства.
Висоцький також запевнив, що Україна має достатні запаси продовольства та потужності для зберігання овочів. За його словами, врожаю картоплі, капусти, моркви, буряку та цибулі має вистачити для внутрішнього споживання.
Що буде найближчими місяцями
Чи зникнуть порожні полиці найближчим часом — значною мірою залежатиме від того, наскільки інтенсивними будуть подальші російські атаки. Андрій Новак зазначає: якщо удари посилюватимуться і нові склади продовжать зазнавати руйнувань, логістичні проблеми також накопичуватимуться.
Водночас ритейл уже адаптується до нових умов.
Як приклад економіст наводить "Нову пошту", яка, за його словами, розподіляє запаси між відділеннями, перетворюючи їх на своєрідні мінісклади.
Подібна модель, на його думку, може поширитися і на продуктовий ритейл — щоб зменшити залежність від великих централізованих складів.
Тому скуповувати продукти наперед він не радить.
За його прогнозом, після перебудови логістики товари мають повернутися на полиці.
Поки одні полиці у столичних магазинах залишаються порожніми, інші вже знову заповнюють товарами. Київські супермаркети справді відчувають наслідки ударів по логістичній інфраструктурі — однак наразі йдеться передусім про перебудову постачання, а не про зникнення продуктів як таких.
Чи залишатиметься ситуація саме такою надалі, залежатиме не лише від роботи ритейлерів, а й від інтенсивності російських атак. Поки ж порожня полиця у конкретному магазині — це ще не порожній ринок.
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
