Дозволене – вже не таке цікаве. Tvoemisto.tv зібрало 8 історій про «заборонене Різдво» у час, коли колядували та відзначали народження Христа дуже тихо і за щільно затягнутими шторами. Перша історія – спогад Ігоря Лиля про те, як в його родині навіть у той час Різдво святкували двічі – 25 грудня і 7 січня.

«Я не відчував ніякого пресингу великого. Просто ми знали, що є певні речі, які ми не виносимо за межі хати. І не треба розказувати всім у школі, чи там, де я займаюся в якихось гуртках, як у нас пройшло Різдво. Єдине чим ми ділились з нашими товаришами, попри все, був Миколай, який передував Різдву. А вже саме Різдво було дуже інтимним святом для родини. За різдвяний стіл не запускали нікого чужого. Як правило, це були всі свої. І тому, я думаю, що серед цих всіх своїх не було великої кількості «стукачів», які могли цих людей здати. У нас у родині є греко-католики і римо-католики, відповідно, святкували Різдво завжди два рази. Ми ходили до наших родичів, вони приходили до моїх батьків і в нас ніколи не виникало питань щодо народження Ісуса. В будь-якому випадку ми раділи, що ми можемо два рази бути разом, зустрічатися, спілкуватися і нам було дуже комфортно завжди», – каже Ігор Лильо.

Більше дивіться у відео.

«Заборонене Різдво» – цикл відеоблогів Tvoemisto.tv про те, як у Львові святкували Різдво за радянських часів.