«Інколи ми можемо одночасно подати світло тільки 25% населення області»

Запитаю на початку про наболіле станом на зараз: чи особисто у вас вдома вимикають світло?

Так, мій будинок в одній з черг на відімкнення. В мене стоїть генератор, який працює щодня. Його купили ще в 2022 році. Розуміли, що не можна чекати, що в когось не будуть вимикати світло.

Ми робимо все можливе, аби в людей було світло вдома. Але залежимо від того, яка кількість електроенергії передбачається на область. В годину пік і при морозах Львівщина споживає понад 1000 МВт. Тому інколи буває, що є можливість одночасно подати світло тільки 25% населення.

Немає винятків, для кого ми вимикаємо чи не вимикаємо світло. Є загальні правила та законодавство. Але є також об'єкти критичної інфраструктури та інші, зокрема військові, які обов'язково мають бути постійно увімкнені.

Людей часто дратує не лише сам факт вимкнення світла, а постійна зміна графіків відключень, зокрема, що протягом дня вони міняються багато разів. Вам особисто зрозуміло, чому це так часто?

Графік будується відповідно до кількості електроенергії в системі. Це єдина система на всю державу, є перетоки електроенергії з однієї області в іншу, від підстанції до підстанції по лінії електропередач.

Люди думають, що коли ворог наносить удар по Львівщині, то значить саме на Львівщині стане менше світла. Це не так. Будь-який удар по підстанції на правобережжі України одразу змінює ситуацію з графіками по усіх областях, як би ми ті графіки не планували. Поки ми з вами говоримо, годину тому нанесли удар по підстанції в Житомирській області (інтерв’ю було записане 23 січня – Ред.). І відразу змінюється кардинально система. Можливо, треба буде знову змінювати графік.

Нещодавно у Хмельницькому люди виходили на протести, бо їм незрозуміла ситуація з графіками і як це працює. У коментарях було багато обурення, зокрема, і в бік Львівщини, що, мовляв, хоч і в нас єдина система, але у Львівській області в рази менше вимикають світло, ніж у них. Мер Хмельницького пояснив це географічною особливістю. Мовляв, близькість Львівщини до кордону дозволяє більше споживати імпортованої електроенергії з Польщі. Тобто зараз область реально рятує імпорт?

Після 22-го року Україна повністю синхронізована з європейською єдиною енергосистемою. Львівщині, звичайно, легше здійснювати імпорт, бо ми ближче до кордону. І ми звертаємося до всіх підприємств, хто має можливість імпортувати електроенергію, щоб вони її купували і щоб їх не вимикали. Зараз укласти такий контракт можна на тиждень.

Але це не стосується побутових споживачів, які користуються електроенергією, що генерують на українських об'єктах. Тому коли ми говоримо про різницю між Львовом і Хмельницьким, імпорт електроенергії на цей момент ніяк не впливає, бо ми всі під'єднані до єдиної енергетичної системи.

Оператор «Укренерго» розподіляє кількість електроенергії відповідно до того, скільки вони її мають. Вони розподіляють чесно і відповідно до споживання в областях. Ті постійні удари і виведення об'єктів з ладу потребують певних алгоритмів і рішень. «Укренерго», «Обленерго», «Західна енергетична система» балансують у цьому розподілі.

Тут ще залежить від мереж, які були побудовані на території конкретної області, та яка генерація є на її території. У нас мережа була дуже добре побудована ще з часів Радянського Союзу, – у два-три рази сильніша, ніж на той момент потребувала, і навіть дозволяла здійснювати імпорт електроенергії, коли ми ще не були приєднані до єдиної європейської мережі.

«Якщо вибити потужності газових сховищ, ми не зможемо опалювати будинки»

Останні тижні моніторингові канали попереджають про нові можливі обстріли на заході України. Які ризики для Львівської області опинитись в ситуації умовно Київської? Чи можливий тут теж тотальний блекаут? Зараз чуємо багато критики в бік київської влади, мовляв, не підготувались до можливих найгірших сценаріїв.

Як носій таємної інформації, я не все можу казати, але у щоденних зведеннях ми постійно фігуруємо як область, яка може бути уражена. Це пов'язано з тим, що через Львівщину здійснюється зв'язок з енергетичною системою Європи. Противнику важливо вивести з ладу наші підстанції, щоб ми були відірвані від європейської енергетичної системи.

Також на нашій території є найбільші газові сховища. Якщо взимку вибити їхні потужності, то ми не зможемо піднімати газ на поверхню та його постачати.

І не зможемо опалювати будинки.

Тому область постійно під ударом. Якщо беремо 25-й рік, то найбільша кількість ударів була нанесена по тих територіальних громадах, де є саме ці об'єкти.

Чи може повторитись така ситуація, як у Києві? Київ під прицільним ударом ворога саме як столиця, де зараз проживає до 20-25% всього населення України. Тому концентрація цих ударів – це, перш за все, психологічний тиск.

Але гляньте, наприклад, на Харків, який набагато ближче до лінії фронту і там немає такої катастрофічної ситуації. Тому що мер Харкова протягом цих років війни встановив, якщо не помиляюсь, понад 140 об'єктів розгалуженої когенерації. Тобто це 140 об'єктів, у які «треба» вцілити.

Київ, на жаль, не займався розгалуженою когенерацією теплопостачання, а сподівався на роботу лише протиповітряної оборони. Але треба було займатися зміною самої системи подачі тепла та води.

А що на Львівщині з когенераційними установками? Я розумію, що це питання і до місцевого самоврядування, але ви, мабуть, маєте загальну картину по області, наскільки в нас їх достатньо, щоб не опинитись у повному блекауті.

Це краще запитувати в органів місцевого самоврядування, адже ми не втручаємося в їхню господарську діяльність. Це їхня відповідальність. У разі потреби нехай звертаються. Наразі, як бачимо, система теплопостачання та водопостачання залишається робочою.

Але з останнім випадком з об'єктами критичної інфраструктури у Львові (яких 7 січня раптово вимкнули від безперебійного електроспоживання – Ред.), то вони не допрацьовують по документах і не все зроблено.

Ще один приклад із того, що мені відомо: з трьох когенераційних установок, переданих Львову Європейським Союзом, в експлуатацію ввели лише дві – і вони не працюють на повну потужність. Третю взагалі не ввели в експлуатацію.

Це Львів має лише три такі установки?

Ні, ні. Це я говорю про ті, які були передані ЄС. Але чи мерія поставила 140 когенераційних установок, як це зробив Харків, дуже сумніваюсь. А з іншого боку, може, і потреби в цьому такої немає. Бо тут треба дивитись на те, як побудована сама мережа.

Якщо говорити про водопостачання (за умови блекаутів – Ред), то знаємо, що на основних підстанціях генератори встановлені. Тому можливість подавати воду буде. А по теплу – не готовий сказати.

«По області працює понад 200 мобільних вогневих груп, але…»

Після одного з останніх обстрілів Києва президент заявив, що банально бракувало ракет до системи ППО. Яка ситуація на Львівщині з повітряною обороною, наприклад, чи є проблеми у роботі мобільних вогневих груп?

Понад 200 мобільних вогневих груп працюють по області. Постійна проблема – вдосконалення засобів ураження. Мовиться про еволюцію тих самих «Шахедів»: якщо спочатку це були дрони з дизельними двигунами, то тепер ми вже фіксуємо застосування реактивних.

Удосконалюються ударні дрони, зростає кількість ракет, по Львівщині б’ють навіть «Орєшником». Війна стає дедалі більш технологічною, і ми маємо відповідати на ці виклики. Йдеться не лише про збільшення кількості мобільних вогневих груп, а й про посилення їхнього забезпечення – встановлення сучасних РЕБів, використання дронів проти дронів.

Величезне дякую бізнесу, який, крім того, що несе соціальне навантаження і платить податки, ще й інвестує в безпеку. Ми постійно до них звертаємося і отримуємо благодійні внески на вдосконалення роботи мобільних груп і ПвК «Захід».

А як щодо захисту критичних об'єктів захисними спорудами?

Основні підстанції «Укренерго» захищені. Це підстанції 220, 330, 750 кВ. Це та напруга, за яку відповідає держава. На всіх цих об'єктах встановлені захисні споруди. Те саме стосується об'єктів «Нафтогазу» та газосховищ.

Якщо говорити про 110 кВ і менші напруги, то це об'єкти приватного підприємства «Обленерго», з яким ми активно працюємо і допомагаємо встановлювати захисні споруди.

Якщо мовиться про подачу тепла, води – це питання органів місцевого самоврядування. І вони мають нести відповідальність за захист цих об'єктів, бо це їхня власність. Якщо в них є потреба, вони можуть звертатися за допомогою до органів державної влади.

Згадаємо 2022 рік. Тоді Львівщина пережила повний блекаут – без світла і навіть без зв’язку. Ми це витримали й почали готуватися до можливих наступних ударів. І попри зростання кількості «Шахедів» та ракет, а також масовані одномоментні атаки, до цього часу блекаутів на Львівщині не було.

Об’єкти захищені. Водночас війна залишається технологічною: з появою кожного нового елемента його потрібно враховувати. Захисні споруди та сітки, натягнуті на об’єкти, не завжди здатні витримати одночасні удари великої кількості ракет і «Шахедів». Тому захист має бути комплексним – і пасивним, у вигляді інженерних рішень, і активним – через збиття повітряних цілей.

З початку 26-го року почали вимикати від електроенергії навіть частину тих об’єктів, які раніше вважалися об’єктами критичної інфраструктури? За якими принципами визначають, який об'єкт може вимикатися, а який ні? Бо для споживача і поліклініка критичним об'єктом є, але під час відключень не в кожній поліклініці зробиш, наприклад, флюрографію, якщо є ті чи інші проблеми з встановленням потужного генератора.

Один з основних факторів – це потужність споживання. Об'єкти, які мають споживання менше 100 кВт, за замовчуванням можуть ставити генератори і працювати на них. Великі лікарні споживають понад 100 кВт, тому їх не вимикають.

Щоб стати об'єктом критичної інфраструктури, треба мати паспорт на об'єкт. Тобто щоб держава дала цей статус, ви маєте споживати понад 100 кВт. Також мати охорону як об'єкт критичної інфраструктури та інші фактори, наприклад, свердловину для прокачки води для деяких об'єктів. Всі ці вимоги були прописані постановою Кабмівну №600, яка діє з літа 2024-го року.

Кожен керівник комунального закладу мав півтора роки, аби оформити паспорт об'єкта, забезпечити все належне, щоб люди могли отримувати послугу чи медичну, чи транспортну, чи безпекову. Але, на жаль, у нас не дуже люблять виконувати законодавство, а люблять махати руками, кричати, що хтось щось не робить і не хоче. Але треба зробити самому.

Коли у Львові вночі і на ранок вимикали лікарні та електротранспорт, для вас це було сюрпризом? Чи ви знали, що у них немає цього паспорта? І напередодні, наприклад, не пробували подзвонити міському голові і сказати, що завтра львівські об'єкти вимкнуть?

Були як неодноразові письмові звернення щодо оформлення об'єктів критичної інфраструктури, так і спілкування на моєму рівні і на рівні заступників із заступниками. На жаль, чомусь місто Львів не хоче виконувати якихось речей, які прописані законодавством. Але вже після того випадку більшість львівських комунальних підприємств подали документи (на оформлення статусу – Ред.).

Про ту ситуацію знали всі. І я чомусь не чув виступів мера міста Харкова, Дніпра, Житомира, Дрогобича чи Стрия. Всі були в однакових умовах. Але лише у Львові була така дивна реакція.

Зрозумійте, не обласна адміністрація вмикає чи вимикає світло і не до нас подаються документи. Алгоритм дуже простий: якщо ви належите, наприклад, до підпорядкування Міністерства охорони здоров'я, ви звертаєтесь у це Міністерство і там вас перевіряють.

Якщо там підтверджують статус критичного об'єкта, то ви потрапляєте у список, який вже ми подаємо в Міністерство енергетики. На цьому наша роль закінчується. Так, ми можемо реагувати на екстрені випадки, якщо, наприклад, в якомусь медичному закладі чи водоканалі згорів генератор. І ми маємо зробити все від нас залежне, щоб десь зменшити споживання, ввести додаткову чергу, далі в ручному режимі десь вимкнути, а десь ввімкнути.

«Львівщина в 25-му році вперше перетнула позначку доходів більше 209 млрд гривень»

Нарешті перейдемо до підсумків 25-го року. Спочатку про нехороші. Скільки об'єктів критичної і соціальної інфраструктури постраждало внаслідок російських обстрілів за цей рік?

За 2025 рік було нанесено 13 ударів. Частково зруйновані або суттєво пошкоджені близько 40 об'єктів. А якщо брати 2022-25 роки, то таких об'єктів 277. З усіх наших 73 громад ушкоджень та уражень зазнали 30.

Це мільярдні збитки. На компенсацію було проплачено з державного бюджету понад 40 млн грн. В залежності від ураження – це від 150 до 500 тисяч за пошкоджене майно в одні руки.

Наскільки на бюджет області зараз впливає війна? Зважаючи на релоковані тут підприємства, ВВП таки росте?

ВВП зростає завдяки саме бізнесу, який працює давним-давно на Львівщині. Якщо за три роки підприємство так і не визначилося як місцеве, то, ймовірно, воно тут і не працює повноцінно. Основна хвиля релокації припала на 2022 рік – тоді переїхали 239 підприємств. Із них 165 залишилися й працюють, це близько п’яти тисяч робочих місць. Решта або не зареєструвалися в області, або працюють, але мають реєстрацію в інших регіонах.

Я хотів би подякувати насамперед усім, хто тут працює – незалежно від того, чи це іноземний інвестор, чи релокований бізнес. Саме люди, які живуть і працюють на Львівщині, формують внутрішній регіональний продукт. Завдяки кожному платнику податків у 2025 році Львівщина вперше перетнула позначку в понад 209 млрд гривень надходжень до бюджетів усіх рівнів, з яких 165 млрд було сплачено до державного бюджету.

Приріст доходів і зборів порівняно з 2024 роком становить 20%. Бюджети майже всіх територіальних громад зросли.

Це, перш за все, пов'язано із збільшенням офіційних зарплат. Зокрема, через економічне бронювання (від мобілізації – Ред.). Кожен, хто отримує офіційну зарплату більше 20 тисяч грн, має можливість бути заброньованим. Раніше ми мали плачевну ситуацію – люди отримували 6-8 тисяч офіційно, а решта – в конвертах.

Зростання офіційних зарплат дало приріст у всіх бюджетах, оскільки 64% податку на доходи фізичних осіб залишається в бюджеті громад.

Крім того, дякую головам громад, які провели інвентаризацію земель і з’ясували, кому належать ділянки. Люди почали сплачувати земельний податок, і за динамікою його надходжень Львівщина нині на першому місці в Україні. Для прикладу: у 2024 році ми зібрали 1 млн гривень, а в 2025 році – вже 4 млн, тобто приріст у чотири рази.

Так само зростають надходження з єдиного податку та податку на прибуток підприємств – це, фактично, основні статті доходів.

Загалом за динамікою доходів Львівщина входить у десятку найкращих областей. У середньому по Україні бюджети зросли приблизно на 16%, тоді як у нас – на 20%.

Якщо ж говорити в абсолютних показниках, а не у відсотках, Львівщина посідає третє місце після Києва та Дніпропетровської області.

Наскільки в економічній сфері і бізнесі зараз відчуваються проблеми з кадрами, зважаючи на мобілізацію чоловіків?

Звичайно, всі галузі зараз відчувають брак професійних кадрів. Але ми говоримо так, ніби ми відірвані від війни. Якщо буде можливість воювати, ми не втратимо державу і ми зможемо розвивати підприємства. Якщо ж скажемо, що всі мають працювати, а не воювати, – держави не буде.

Я усвідомлюю, що проблема нестачі кадрів існує. І ми змушені миритися з гіршим сервісом і меншим комфортом, бо головне зараз – війна. Якщо ми не зможемо відстояти державу, то кому тоді будуть потрібні ці підприємства?

Також, наприклад, водієм «Школярика» не обов'язково має бути чоловік – цю функцію можуть виконувати і жінки. Є професії, де зростає роль жінок, також маємо величезний сплеск саме жіночого бізнесу. І це круто, що жінки беруть на себе таку відповідальність, поки чоловіки воюють. Це про єдність і про те, що суспільство має бути взаємозамінним.

А скільки заброньовано у Львівській області чоловіків?

Працівники комунальних підприємств бронюються через адміністрацію. Є ще великий бізнес, який має право бронювати напряму через міністерства. За нашими підрахунками, але це не точна цифра, якщо мовиться про економічне бронювання, то це 80-90 тисяч людей, заброньованих саме через економічні фактори.

«Ми хочемо, щоб нам Кирило Олексійович Буданов додав сміливості?»

Якщо вже заговорили про мобілізацію, то на Львівщині за останні місяці було кілька резонансних випадків з нападами на військових ТЦК та навіть вбивство. Нещодавно новопризначений голова Офісу президента Кирило Буданов проводив окрему нараду щодо мобілізації і які зміни треба провести. І, зокрема, він визнавав і корупційну проблематику в роботі ТЦК. Чи відчули ви в межах області якісь зміни та кроки щодо мобілізації, якщо такі були ініційовані Будановим?

Знаєте, ми всі кажемо: «Дякуємо Збройним силам, захисникам і захисницям!». Але чи маємо ми розуміння, що ТЦК і СП – це також Збройні сили України? На Львівщині понад 90% людей, які працюють в ТЦК і роздають повістки, – це хлопці та дівчата, які пройшли бойові дії.

Але ми про них говоримо як про ТЦК і СП, а не як про Збройні сили. А чому? Може, просто духу не вистачає сказати, що ми не хочемо йти на війну? І ми шукаємо величезну кількість причин, і що прийде новий керівник Офісу та наведе порядок. Але з чим? З духом нашим? Чи ми хочемо, щоб нам Кирило Олексійович Буданов додав тої сміливості? А, може, тут треба нас самих переконати, і це не завдання Кирила Олексійовича це робити. Маємо самі відчути свою відповідальність.

З одного боку, ЗСУ – герої, а з іншого, – я не хочу бути частиною цього героїчного епосу, а постояти в стороні і називати їх «людоловами».

Щодо корупції та інших проблем – це явища, які існують у будь-якому суспільстві. Але використовувати погану роботу когось як виправдання небажання воювати за власну землю – доволі дивна позиція.

Але все-таки що робити, щоб на ТЦК не нападали на вулицях і не різали їх ножами? І не дійшло до того, щоб людям у військовій формі було в принципі небезпечно виходити на вулицю.

Ця здорова частина суспільства, яка не бігає з ножами, має публічно висловлювати свою думку в підтримку не тільки ЗСУ, а й говорити, що ТЦК і СП – це і є ЗСУ. А поки не буде цієї публічної позиції, то не буде виконання плану мобілізації і буде сипатися фронт. Перш за все, це інформаційна робота.

Військова омбудсменка Ольга Решетилова пропонує з військових ТЦК забрати функцію вручення повісток і щоб цим займалась поліція.

І що? Якщо ми перекладемо цей обов'язок на плечі поліції, то населення тоді буде казати, що і поліція погана, бо ми не хочемо воювати.

Крім того, ще є апеляція до багатьох випадків перевищення з боку ТЦК своїх повноважень. І що люди не бачать справедливих покарань за ці перевищення повноважень.

Перекоси є завжди. Завжди є ті, хто добре виконує свої обов'язки, а є ті, хто погано. Але це не означає, що вся структура працює неправильно.

Кажуть про те, що ТЦК перевищила свої повноваження. А свої повноваження ми виконали відповідно до закону? І який відсоток людей, отримуючи повістку, чесно виконує свій обов'язок і йде в ТЦК? Це про нашу відповідальність.

Яка зараз актуальна цифра по кількості тих, хто є в базі розшуку ТЦК по області? І на якому місці Львівщина зараз по виконанню мобілізаційних потреб?

Цифру щодо розшуку я маю, але не можу озвучувати. Щодо мобілізації, то ми входимо в десятку областей.

«Ліками від суспільних недуг є вибори»

5 лютого минає шість років вашої роботи на посаді голови Львівської ОВА. Зважаючи на те, що різні джерела неодноразово писали про можливу заміну керівника ЛОВА, а також на те, що колись вам пропонували міністерські посади в Києві, як довго ви ще бачите себе на цій посаді?

Я завжди роблю це і прошу робити так усіх голів районних адміністрацій та своїх заступників. Насамперед формую для себе п’ять персональних цілей розвитку та п’ять професійних завдань на наступний рік. Розумію, що охопити все неможливо, але ці п’ять пунктів потрібно постійно тримати в голові. Крім того, якщо не займатися особистим розвитком, спортом, не читати книжок, не ходити в театр тощо, професійні завдання виконувати добре не вдасться.

Тому я маю розуміння, чим хочу займатися цього року, і не тільки в питаннях професійних, але й особистих.

Але наразі на посаді голови ЛОВА?

Поки що так. Але я це кажу собі кожного року.

Протягом останніх місяців з вами говорили про можливість зміни посади і переведення в Київ?

За останні пів року такі розмови і пропозиції були. Але мені настільки приємно бути недалеко від своєї доньки, що мені зовсім нікуди не хочеться їхати. Я тут їй точно більш потрібен.

А загалом, щодо оновлення влади. Україну зараз усіма способами тиснуть на проведення виборів. На вашу думку, чи настав уже час для оновлення влади?

Як громадянин я вважаю, що вибори обов’язкові для будь-якого демократичного суспільства. Хотілося б, щоб безпекова ситуація дозволяла їх провести. Перезавантаження влади потрібне, щоб держава рухалася вперед, але питання безпеки лишається.

А чи розглядаєте ризики, що психологічно виснажені війною українці, які сваряться та постійно шукають ворогів серед себе, ще більше у політичних баталіях перетравлять одне одного і вибори нас просто знищать?

Я думаю, що ліками від суспільних недуг якраз і є вибори. Кращих ліків не знаю. Це поступ вперед. Неможливо консервувати ситуацію. Якщо ми хочемо розвиватись як суспільство, потрібні вибори.

Чи були ви нещодавно на звіті міського голови Львова Андрія Садового, де він на великому публічному заході розповідав про підсумки і плани.

Якщо звіт публічний, туди треба ходити не головам адміністрації, а простим людям. Бо мер працює не для голови адміністрації, а для людей. Мене запросили, але я там не був.

Під час цього звіту була анонсована ідея міської електрички для Львова. Я так розумію, в перспективі вона буде зв'язана з областю? Чи ви про це вже щось знаєте?

Про проєкт міської електрички ще починала говорити, здається, Юлія Тимошенко, коли була прем'єр-міністеркою. Цей проєкт виринав не раз. Вже коли я був головою адміністрації, ще до війни, про нього знову почали говорити.

Мені цікаво: який стосунок львівська мерія має до ліній на балансі «Укрзалізниці»? Якщо електричку можна побудувати, треба працювати з залізницею – це їхня мережа. Тож, якщо проєкт можливий, він належатиме «Укрзалізниці» – тобто буде державним.

Мар’яна П’єцух

Фото і відео: Твоє місто

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.