Йорий Клоц

Joryj Kłoc [Йорий Клоц] – дайбоже-етно-гіп-чорт-гоп ватага з міста Лева, яка на підмостках коїть «шалену розруху». Назва Joryj Kłoc походить з таємної мови (арґо) закритих братств незрячих лірників і кобзарів, що мали свої закони та літописну спадковість, яка сягала глибини віків й повноцінно протрималася до 1930-х років ХХ століття − коли більшовицькі репресій перемололи чи не усіх живих тоді лірників в Україні. На тій таємній лірницькій говірці слово JORYJ [йорий] − означало: поважний, шанований; а також: шалений, навіжений, бунтарський, несамoвитий, відчайдушний, шибай-головий, запеклий. А KŁOC (зустрічається вимова як [клоц], так і [клЬоц]) − шмат, кавалок, кусень; або ж − чоловік, старець, мудрець, знавець, велет.

Хлопці вичавили забійний рок-н-рол і драм-н-бас із наших давніх гудúл. В їхніх руках по-сучасному задзеленчали:

− бýхало (бубен, у який століттями товчуть славетні карпатські троїсті музики);

− рéля (колісна ліра, що ïï використовували лірники- кобзарі);

− контрагуслі (гуцульська назва альта);

− акустична гітара (якої наші троїсті музики й близько в очі не бачили).

Гич Оркестр

«Гич-оркестр» з делікатно грає екстравагантну музику, співає пісні несправедливо призабутих поетів, як-от: Тичина та Сосюра, творить композиції на лірику Мар’яна Пирога й активно переосмислює народну творчість. Він шанує традицію, але при цьому його музика народжується у радості експерименту. В «Оркестрі» грають вісім хлопців, а саме слово «гич» – це вигук радості і захоплення.

Бурдон

Бурдон — музичний етно-гурт, створений у 2002 році, виконує музику інспіровану переважно східно-європейським і, зокрема, карпатським фольклором, проте джерела його натхнень розташовані на теренах мало не цілої Європи: від Скандинавії до Балкан. Задля кращого відтворення давнього та живого звучання етнічної музики, гурт використовує народні інструменти, часто досить незвичні, як от давня фіделя, балканська бузукі і тапан, українська ліра колісна, східна дарабука тощо.

Та попри фольклорні впливи музиканти домагаються сучасного, свіжого трактування традиційної музики, не претендуючи на автентичну відповідність матеріалу. Термін «бурдон» означає постійний звуковий тон на фоні мелодії, частіше в давній фольковій музиці або в будові народних інструментів (дуда, ліра колісна, дримба).

За інформацією МАПА.