Про себе, Україну й коноплю

Я ніколи не планував балотуватися. Я представник типового середнього класу в Європі. Але в 2002 році я вперше відвідав Глухів. В будинку моїх предків знаходився Інститут луб’яних культур НААН України, який займався дослідженням коноплі та льону. Однак після розпаду СРСР їхні дослідницькі поля залишилися на території сучасної Білорусі та Росії. Тож я їм допомагав у встановлені контактів з іноземними колегами. Саме в цьому Інституті займаються селекцією конопель, які не мають наркотичних властивостей. Вона відкриває чималі можливості на європейському ринку.

Про українських робітників, їх щастя та інвестиції

Працівники в Україні – це мрія будь-якого роботодавця. Адже люди тут доволі працьовиті. Але іноземці не готові інвестувати в Україну і створювати нові робочі місця, попри значні переваги. Адже Китай далеко, а країни північної Африки відрізняються за певними культурними ознаками. Але їх лякає не так війна, як корупція, бандитизм і кумовство. В Україні нічого не змінюється в цьому питанні.

Читайте також: Марк Зархін: У Львові діє принцип «кум-кум», а не «win-win»

Українці мають право на щастя. Але це неможливо при такому рівні заробітньої плати, який є зараз. Про яку гідність може йти мова, якщо немає нормального доступу до медицини?

Інвестиції – це все, що нам потрібно. Якщо люди зрозуміють, що жити гідно можна, – вони швидко повірять у зміни. Ми повинні створити систему, яка гарантуватиме інвесторам, що вони не втратять свої гроші.

В Україні є сильне громадянське суспільство, люди активні, підприємливі. Але як ці навички реалізувати? На мою думку, слід просто дати людям свободу дій.

Про вибори у Глухові

Я ніколи не планував балотуватися на міського голову, тим більше в Україні. Але тоді я подумав, що якщо я цього не зроблю, то не буде жодної альтернативи. Адже одні й ті ж самі люди залишаються при владі, що при Кучмі, що при Ющенко, Януковичу та й зараз.

До виборів я був «дуже хорошою людиною», а зараз на мене відкрито 5 справ.

Коли я балотувався, я говорив про нові можливості для Глухова. Мені сказали, що «бабушкі» дуже сентиментальні за Леніним, тому за мене ніхто не проголосує.

Я не політичний гравець, не буру участі в політичних іграх. Я хочу, щоб бізнес приходив у Глухів.

Глухів як пілотний проект для України

Ми зараз робимо вагому демонстрацію не лише Глухова, але й кожного маленького містечка в Україні. Ця демонстрація – «очищення» нашого дому, нашого міста, щоб бути привабливим для інвесторів, щоб наша влада була прозорою і здійснювала реформи. Використовувати інтернет щоб здійснювати простіше спілкування і надання послуг. Боротися з бюрократією і корупцією. Але це важливо не лише для Глухова, але й для всіх міст в Україні. Але Глухів є доволі показовим, адже там дуже депресивна і «брудна» ситуація, коли місто потопає в бюрократії та корупції. Також місто знаходиться недалеко від кордону з Російської Федерацією, що сприяє корупції і контрабанді. Відтак це доволі символічний пілотний тест, лабораторія. Адже якщо ми це зможемо зробити в Глухові, ми це зможемо зробити будь-де. Ось що ми хочемо продемонструвати. Мешканці Глухова об’єдналися, щоб разом остаточно «почистити» місто, щоб зробити його привабливим для туристів та інвесторів і жити з гідністю.

Ми знаємо що це можливо, і тут не треба нічого вигадувати. Це не лише я один, ми всі разом має стати експертами з реформ. вільна енергія людей – і ми це зробимо. Адже цього хочуть люди. Моє зобов’язання – звільнити місто від перешкод, від бюрократії, корупції, зробити так, щоб люди могли скористатися «соціальним ліфтом». Я знаю, що ці люди патріоти країни, міста, вони хочуть реформ, підтримують новий напрямок до гідного життя. Ми це все повинні робити разом.

Про стремління жити з гідністю

Якщо б історія України не була такою трагічною у ХХ ст., ми були б однією з найпотужніших країн у Європі на сьогодні. До 1917 року, поки мої предки жили тут, Україна була однією з найбільш чисельних за кількістю населення країн, з потужною аграрною культурною і одна з успішних країн. І ми маємо усе це – людей, землю і наближеність до європейських ринків. Все, що нам треба – робити це правильно. Ресурси завжди будуть в Україні. Головне – стремління жити з гідністю.

Підготував Ігор Саджениця