Христина Гординська, директор «Львівської школи Монтессорі»
«Не зважаючи на те, що в Україні методика Монтессорі існує давно, для Львова вона все-таки є новою. Закордоном вона існує вже давно і на державному рівні. У сусідній Польщі вже є окремі університети Монтессорі, де готують спеціалістів, які можуть працювати за цією методикою.
В Україні нині ми зіштовхуємося із певними перешкодами на законодавчому рівні. Адже фактично у такому вигляді, як вона є, сьогодні система Монтессорі у нас не може лягати в основу якоїсь державної прописаної програми. На законодавчому рівні ми не можемо використовувати методику Монтессорі цілісно.
Методика Монтессорі робить акцент на свободі дитини. Ми даємо їй право проявляти свою волю і вчитися водночас. Станом на зараз у Львові ми не маємо садочка, де діти перебувають повний день. Ми проводимо заняття для дітей різного віку. Різновікові групи у Монтессорі є звичною справою. І, працюючи 2 роки, ми наіть прослідковуємо позитивний результат того, що діти 5-ти і 3-ох років перебувають певний час разом».
Детальніше про те, як проходять заняття у «Львівській школі Монтессорі» читайте у матеріалі Tvoemisto.tv.
Галина Тузяк, завідувач дошкільного навчального закладу №135
(дитячий садок «Святого Миколая»)
При впровадженні якихось змін і модифікації підходу до виховання, найважче тим, хто ці зміни безпосередньо впроваджує. Адже діти собі дадуть раду у будь-чому. Минулого літа ми мали поїздку по католицьких закладах Австрії. Там я помітила те, що зарплатню педагогам та вихователям і в державних, і в приватних садках виплачує держава. І це значною мірою знімає навантаження із власного бюджету закладу. У них є офіційна додаткова плата батьків. Але ні для кого не секрет, що у нас у державних установах батьки теж платять, зазвичай вони створюють фонди, у які перераховують кошти. Але ми, зазвичай ці, гроші використовуємо на ремонти. В Австрії ж додаткові кошти від батьків спрямовують на семінари для педагогів, щоб вони ставали фаховішими, на поїздки для дітей тощо. Тобто ці гроші вкладають у дітей, а не лише у ремонти.
Ми працюємо за особистісно-орієнтованою системою «Крок за кроком». У нас діти мають певні обмеження, але так само мають право вибору. Наприклад є перелік певних завдань на день, але вони самі вирішують, у якій послідовності їх робити. На початках, особливо у молодших групах, є проблема у тому, щоби навчити дітей вчитися самостійно. У всіх групах є вихователь і помічник. Ми ще практикували введення у групи асистентів, але не змогли законодавчо це затвердити, це стало проблемою і ми бузи змушені відмовитися від такої практики.
При впровадженні якихось змін і модифікації підходу до виховання, найважче тим, хто ці зміни безпосередньо впроваджує. Адже діти собі дадуть раду у будь-чому. Минулого літа ми мали поїздку по католицьких закладах Австрії. Там я помітила те, що зарплатню педагогам та вихователям і в державних, і в приватних садках виплачує держава. І це значною мірою знімає навантаження із власного бюджету закладу. У них є офіційна додаткова плата батьків. Але ні для кого не секрет, що у нас у державних установах батьки теж платять, зазвичай вони створюють фонди, у які перераховують кошти. Але ми, зазвичай ці, гроші використовуємо на ремонти. В Австрії ж додаткові кошти від батьків спрямовують на семінари для педагогів, щоб вони ставали фаховішими, на поїздки для дітей тощо. Тобто ці гроші вкладають у дітей, а не лише у ремонти.
Журналіст Tvoemisto.tv один день перебував у садку, що працює за системою «Крок за кроком». Пропонуємо дізнатися більше про методи навчання та виховання, яким надає перевагу ця програма у репортажі.
Володимир Огура, директор приватного навчально-виховного комплексу «Ерудит»
«Коли я формував свій садочок, то із самого початку відкривав єдину групу. Я розумів, що не зможу запровадити розподіл на вікові категорії, але це не завадило нам проводити для дітей окремі заняття. Різниця у розвитку 6-річної та і 3-річної дитини безперечно суттєва, але вони із задоволенням можуть разом бавитися чи ходити на прогулянки. Тому немає необхідності робити аж такий чіткий розподіл.
Сьогодні є такі речі, яких вже робити не можна. Це стосується навіть того ж сну. Ну якщо не хоче дитина спати,то не треба її змушувати. Коли до мене приходять нові клієнти, я їм одразу кажу, що найкомфортніше дитина себе почуває вдома, тому це «вдома» повинне тривати якомога довше. Оскільки садочок, на мою думку, – це завжди певне обмеження свободи, то ми маємо робити усе можливе, щоб одразу створити для дитини комфортні умови у новому середовищі. А для цього потрібні генератори ідей, які сьогодні становлять дуже велику цінність. Гроші завжди можна пошукати, якщо є вартісні ідеї».
Читайте також: Як осучаснити дитячі садки Львова. Три ідеї
Детальніше про те, які інновації змогли би покращити дошкільну освіту у Львові дивіться у повному відеозаписі дискусійної зустрічі:
Довідка. Дискусійна платформа «Твоє місто Львів» створена Tvoemisto.tv за підтримки Європейського фонду за розвиток демократії (EuropeanEndowmentforDemocracу).
Записала Наталія Середюк
Фото – Богдана Ємця
