Лекторами семінару стали досвідчені експерти-практики компанії ЛІГА:ЗАКОН, автори видань «Інтерактивна бухгалтерія» та «Бухгалтер & Закон».

Типові помилки роботодавців

5 жовтня в Україні розпочали заходи з детінізації зайнятості та доходів населення. За словами Світлани Лістрової, бухгалтера-експерта компанії ЛІГА:ЗАКОН, деякі роботодавці вже відчули ці заходи на собі.

«Виникають цілком обґрунтовані побоювання щодо ризиків оформлення із працівниками цивільно-правових договорів замість трудових. Дійсно, ризики є, і доволі високі, особливо коли роботодавці припускаються типових помилок», – пояснює експерт.

Аби уникнути таких помилок Світлана Лістрова нагадує:

• Не можна вказувати у цивільно-правовому договорі виконання роботи за певною посадою: лаборанта, електрика, прибиральника тощо. Предметом цивільно-правового договору може бути лише певний результат роботи;
• Не слід прописувати в цивільно-правовому договорі, що виконавець підлягає внутрішньому трудовому розпорядку підприємства і виконує роботи з 9:00 до 18:00. Адже це буде однозначно свідчити про існування саме трудових відносин.

Сумлінний платник податків не може бути «крайнім»

Головний редактор видання «Бухгалтер & Закон» Галина Зубар каже, що останнім часом судова практика свідчить: у багатьох спірних питаннях Верховний суд приймає сторону платника податків.

«Зокрема, суд визнає, що сумлінний платник податків не може бути «крайнім» в ситуації, коли десь у ланцюжку постачання є фіктивний контрагент. Крім того, Верховний суд у цілій низці рішень відзначив, що сама по собі відсутність у контрагента матеріальних чи людських ресурсів ще не свідчить про нереальність господарських операцій, якщо в наявності є фактичні результати таких операцій (зокрема, фактично виконані обсяги робіт)», – каже експерт.

Галина Зубар нагадує, що роботодавець може залучати працівників за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Транспортні засоби можна брати на праві оренди або лізингу.

Краще уникати довгострокових договорів поворотної фінансової допомоги

Проста і безпечна на перший погляд операція з отримання поворотної фінансової допомоги може нести із собою певні ризики донарахування податку на прибуток, якщо договір укладається на строк більше року, каже керівник бухгалтерського напрямку компанії ЛІГА:ЗАКОН Юрій Циганок.

«Справа у тому, що п. 31. Національного положення бухгалтерського обліку (П(С)БО) 13 «Фінансові інструменти» вимагає дисконтувати суму довгострокових фінансових зобов’язань і відображати її на балансі за її теперішньою вартістю. Це означає необхідність визнання доходу у періоді отримання такої фіндопомоги, що, звичайно ж, призводить до збільшення об’єкта оподаткування податком на прибуток. І хоча п. 10 П(С)БО 11 «Зобов’язання» вимагає дисконтувати лише відсоткові позики, відомі факти того, що при перевірках столичні податківці наполягали на застосування саме П(С)БО 13, на підставі чого донараховували дохід, і, відповідно, податок. Щоб убезпечитись від цих ризиків, на практиці краще за все уникати укладання довгострокових договорів поворотної фінансової допомоги, обмежуючись строком позики у межах одного року. Краще буде повернути позику, й отримати її знову, ніж випробовувати долю. Хоча звичайно ж, за правилом «конфлікту інтересів» у 56.21 ПКУ подібні колізії у законодавстві мають вирішуватися на користь платника податків», – каже Юрій Циганок.

Семінар відбувся завдяки підтримці Львівської міської ради та Європейської бізнес Асоціації у Львові.

Партнерська публікація