фото: Вікторія Ейсмунт

фото: Вікторія Ейсмунт

100 днів Маркіяна Мальського. Відкрите інтерв’ю з головою Львівської ОДА

2733 0
Коли на кордоні запрацює електронна черга, що Львівщина може запропонувати іноземним інвесторами та як реставруватимуть замки в області.

Маркіян Мальський перебуває на посаді голови ЛОДА трохи більше 100 днів. Під час відкритого інтерв’ю, організованого Tvoemisto.tv в межах проєкту «Реформи без ілюзій» він розповів, які зміни в області відбулися за цей час та як розвиватиметься область надалі.

Після свого призначення в експрес-інтерв’ю для Tvoemisto.tv ви казали, що першочерговими своїми цілями ви бачили зміни у сферах економіки і соціального захисту. Що за ці 4 місяці вдалося зробити? Куди рухається Львівщина, зокрема, в економіці?

У країні, яка є достатньо забюрократизована, втілити якісь реальні зміни за трохи більше 100 днів, що я є на посаді, трохи важко. Ритм роботи в нашій адміністрації є напрочуд динамічний, і регіон стрімко розвивається на фоні інших областей. Як тільки я зайняв посаду очільника ЛОДА, перевірив відсоток виконання програм — наскільки ефективно використовувалися кошти. Станом на початок червня цей показник був 25%, що дуже мало як для піврічного терміну. Я активізував роботу в цьому напрямку. Правильно було змінити голів райдержадміністрацій, зі всіма говорили про те, що в бюджеті є гроші, і їх треба використовувати. За кілька місяців нам вдалося перевершити минулорічні показники. Уже за місяць відсоток виконання був 50%, станом на сьогодні це 65-70%. Проаналізувавши програми, які не запустилися і не запустяться, ми перелокували кошти, щоб використати їх більш ефективно в інших програмах. Також мені вдалося сформувати команду заступників, яких погодив Кабмін і Офіс президента, а до кінця тижня, думаю, будуть відомі всі голови райдержадміністрацій.

Ми працюємо над новою Стратегією регіону, у яку вперше включений Львів, як центр області. Вперше ми долучимо до цього процесу широке коло експертів. Я ініціював створення офісу радників ЛОДА, так званої Idea Box, де кожен працівник ЛОДА може подати свою ідею, що потребує покращення. Я переглядаю кожну з них, а потім спільно з робочою групою визначаю найкращі. Також є процедура надсилання звернень, кожне з яких я також особисто переглядаю і розписую на профільні департаменти чи управління. Щодня це 50-70 листів. Крім того, ми маємо третій результат в Україні по закупівлях через Prozorro — у нас щодо цього ще більш суворий підхід, ніж передбачено законодавством.

Читайте також: Так працює увесь світ. Ірина Микичак про штрафи і бонуси для лікарів та зміни для пацієнтів

Ви сказали, що змінили багато голів РДА. Читачі Tvoemisto.tv цікавляться, чому новими головами стають або екс-голови РДА, або їхні заступники, тобто представники старої влади? На якому етапі процес відбору голів РДА в межах платформи LIFT?

Ця платформа, ініційована президентом і підтримана ЛОДА, допомогла серед близько 600 кандидатів на голів РДА просіяти людей, які не гідні обіймати такі посади. Приблизно про половину з них була інформація про кримінальні правопорушення чи корупційні зловживання. Питання, чи має той, хто вже працював у РДА, обіймати цю посаду, є спірним. З одного боку, суспільство вимагає нових людей при владі. З іншого боку, ми розуміємо, що зараз посади голів РДА є радше тимчасові — вони існуватимуть приблизно 8-12 місяців, а далі продовжиться реформа децентралізації, і ці посади зникнуть самі собою.

LIFT також дав поштовх людям спробувати свої сили. Не можу сказати, що ті кандидати, яких я фінально відібрав, є представниками старої влади чи виключно тими, хто має досвід державного управління. Мої критерії відбору — ініціативність, відкритість, щирість, професійність. Згідно з законодавством, голова ЛОДА визначає цих осіб, і LIFT над цим не превалює — це радше допоміжний механізм. Голова адміністрації несе відповідальність за цих людей, і я не буду її перекладати на платформу. Також законодавство не передбачає обговорення кандидатів з громадськістю, але я подбав, щоб громадськість могла висловитися щодо найбільш імовірних кандидатів. Це дало позитивний результат — декількох з них я зняв з конкурсу, отримавши про них додаткову інформацію. Думаю, що в законодавстві треба було змінити процедуру призначення голів, щоб кандидати проходили обговорення як з районними, так і з громадськими радами. Я вірю у формат громадських рад — це можливість суспільства долучитися до роботи ОДА.

Тобто громадська рада зараз в області дієва?

На Львівщині громадська рада є найбільшою в Україні, наша область — єдина, де діє громадська рада при СБУ. Ми маємо 6 громрад, я постійно з ними контактую, і вони бачили перелік найбільш імовірних кандидатів на посади голів РДА. Наскільки мені відомо, зараз майже при кожній РДА є громадська рада. Вона не має перебирати на себе функцію звернення громадян, але може побачити системні порушення, наприклад, систематичні скарги на одного працівника, і звернути на це увагу керівників.

Читайте також: Інвестувати в майбутній «Океан Ельзи». Що може заробити бізнес, крім грошей

У серпні речник митниці Роман Макар у коментарі Tvoemisto.tv казав, що завершується напрацювання пілотного проєкту з електронною чергою в Краківці, і робоча група має представити результати наприкінці вересня. Чи вже є розвиток у цьому напрямку?

Я не бачу різниці між електронним поданням на отримання візи і електронною реєстрацією на перетин кордону. Я вірю, що це можна цивілізовано спланувати. Розглядалася також ідея щодо термінового платного перетину кордону. От поясніть мені різницю між терміновим закордонним паспортом і терміновим перетином кордону як адмінпослугою? Не секрет, що багато людей перетинають кордон попри чергу, і це несправедливо — це корупційна складова. Так не має бути. Зараз одна з великих ІТ-компаній України погодилася втілити проєкт електронної черги, є напрацьована презентація. З боку ЛОДА це курує керівник департаменту міжнародної технічної допомоги і міжнародних відносин. Думаю, до кінця року будуть перші тестові режими.

Є зауваження, що поки ми це не синхронізуємо з польською стороною, то нічого з того не буде. Вірю, що показавши, як це в нас працює, буде легше спілкуватися з польською стороною. Перше враження про нашу державу в іноземців складається тоді, коли вони перетинають кордон. І коли вони бачать великі черги в обидва боки, це не спонукає їх до розширення співпраці.

Наразі перемовин з польською стороною не було?

Перемовини ведуться. Вони знають, що ми це впроваджуємо. Є проблема, що тамтешні митники і прикордонники незадоволені рівнем соціального та економічного забезпечення, часто влаштовують страйки, немотивовані працювати ефективно і швидко, і ми про це також спілкуємося з польською стороною. Люди мають були націлені на результат. Є багато напрацювань, зокрема щодо спільного огляду, розширення наявних пунктів пропуску і створення близько 2-3 нових, приміром, на Турківщині. Також йдеться про удосконалення доріг, які сполучають пункти пропуску: наприклад, якщо ви знаєте, що є черга на одному з них, то можете швидко переїхати на той, де вона менша.

Коли цього всього можна очікувати?

Електронної реєстрації, сподіваюся, до кінця року. Також працюємо, щоб одну дорогу між пунктами пропуску запустити ще цього року — є так званий польський кредит, із яким є юридичні колізії, які ми вирішуємо. Думаю, що 2020 рік буде знаковим щодо доріг, прилеглих до пунктів пропуску, — ми побачимо і нові концептуальні проєкти, і вирішення старих проблем. Сподіваюся, вирішимо питання дороги на Грушів, про яку надходить мало не кожне четверте звернення в ЛОДА.

Читайте також: Звичка, яку прививають з дитинства. Що допоможе побороти корупцію у Львові

Яка загалом ситуація з дорогами Львівщини?

Насправді бюджетів на дороги не вистачає, щоб зробити їх відразу всі якісними, з гарними узбіччями за найвищими стандартами. Я постійно говорю з народними депутатами про відновлення експерименту, який стосувався використання надлишків митних зборів на фінансування будівництва прикордонних доріг. Якщо все буде добре, то на Львівщині він знову запрацює, і ми матимемо більше фінансування. До прикладу, фінансування на дороги 2019 року в порівнянні з 2015 є меншим у три рази.

Я щодня отримую приблизно по три звернення щодо доріг. Є ситуація, коли до села, де мешкає 700 людей, треба прокласти 12 км дороги. Зрозуміло, що всі заслуговують на нормальні дороги, але є пріоритетніші шляхи, якими користуються більше людей і які потребують ремонту. Наприклад, якщо говорити про управління капітального будівництва, що займається будівництвом шкіл, лікарень, амбулаторій за державний кошт, то його бюджет, до прикладу, становить 100 млн грн, а заявок — на 4 млрд. Грошей не вистачає на все необхідне, і ми мусимо розставляти пріоритети.

Ви казали в різних інтерв’ю про те, що бюджет області є суттєво меншим за бюджет Львова. Що в цьому поганого? Що може змінити ситуацію? Як регіон може стати більш інвестиційно привабливим?

Це глобальна тенденція урбанізації — міста розвиваються краще, ніж райони. Бюджет Львова є у 7-8 разів більшим за бюджет області, тобто місто може набагато краще розвиватися, ніж район. Одна з проблем, яка є зараз, — багато обласних лікарень фінансуються обласним бюджетом, але 70% пацієнтів — львів’яни. Львів не виділяє грошей на фінансування цих лікарень, і саме тому одна з лікарень перереєструвалася в район та реверсною допомогою повертає кошти на розвиток району. Думаю, ця ситуація неправильна і потрібно обраховувати співфінансування Львовом, приміром, цих лікарень або ж районів.

Читайте також: По «скайпу» та лише з адвокатом. Що змінилося в роботі судів в Україні

Питання інвестиційної привабливості області є на загальнонаціональному рівні. Львівщина вже є однією з основних точок для іноземних інвесторів, але ми не бачимо їх досить багато, як на мене, через негативне відлуння про Україну. Я дуже часто бачив це, будучи почесним консулом Австрії. І навіть як після Революції Гідності казав: «Подивіться, у нас все змінилося», мені відповідали: «Маркіяне, це добре, але 20 років нас обманювали, суди не працювали, у нас все забирали, законодавство не працювало». І такий досвід був у сотень компаній, які потім поділилися ним з іншими. Це відлуння треба якось побороти. Війна на Сході називається вже 4-5 фактором, чому не інвестують в Україну. Перший — високий рівень корупції, другий — неможливість захистити себе в суді, третє — бюрократія. Потрібно чути інвестора, а йому ще потрібен час для того, аби зрозуміти, що в Україні все стабільно, ведеться боротьба з корупцією, реформують суди.

Що може спонукати інвестувати у Львівщину більше? Ми маємо Карпати — туристичний потенціал, навіть президент озвучував пропозиції залучення іноземних інвесторів. Чи потрібні вони, чи нам вистачить своїх?

Ми маємо рекордну кількість іноземних делегацій, які відвідали Львівщину за останні 100 днів. Багато послів приїжджають на таке собі знайомство, подивитися, як зараз виглядає Львівщина. Вони є першим комунікатором, яким ми кажемо про високий рівень життя у Львові, туристичний потенціал, якісні кадри, ресурси, доступ до кордонів, розповідаємо успішні історії іноземних інвесторів. Тому я очікую поштовх від дипломатів. Багато потенціалу є в аграрній, ІТ-сфері, BPO, і ці напрямки будуть далі розвиватися. Також перспективу має альтернативна енергетика — ми маємо високий «зелений» тариф для іноземних інвесторів, і Україна завжди дотримувалася зобов’язань по його виплаті. Ще потенціал має туризм, зокрема медичний, — тут є питання інфраструктури, але Львівщина вже має багато привабливих пропозицій. Ми точно недопрацьовуємо в представництві області за кордоном — є мало турів, які пропонують Львів, тож ми працюємо над збільшенням кількості авіасполучень. Медичний туризм є кращим у плані середнього чеку, який лишає турист, і це може допомогти нам залишати висококваліфікованих лікарів у нас і попередити трудову міграцію. Ми з президентом маємо розроблений план дій щодо медичного туризму, і він контролюється Офісом президента.

Треба розуміти, що наша країна — не єдина у світі, і інші теж пропонують себе інвесторам. Україна наразі не так багато пропонує безкоштовних речей чи спеціальних привілеїв інвесторам. Ми не можемо створювати вільні економічні зони або ж це потребує дуже складного процесу, але на рівні держави ми можемо сприяти інвестиціям.

Ви згадали про медичний туризм. Хто приїде до нас і що будуть лікувати?

Поки що наші медичні послуги не є найвищого гатунку. Історично Трускавець, Східниця, Борислав відомі як бальнеологічні курорти і притягують найбільше таких туристів. Карпати сприяють тому, що ми маємо багато іноземних туристів. Багато туристів приїжджають з Азії, і нам треба працювати над тим, щоб притягувати більше туристів з Європи. Добре, що у Львові є немало іноземних компаній, які залучають туристів теж, але багато людей про наше місто за кордоном ще не знають.

Читайте також: Своя «швидка» та школа мистецтв на виїзді. Як живуть Славська та Ходорівська ОТГ

Ми знову говоримо про Львів. А якщо промоція спрацює, чи здатна буде область забезпечити достатній сервіс та інфраструктуру, наприклад, у Карпатах для зеленого туризму чи в замках?

Для мене були дивними натягнуті стосунки між міською владою Львова та обласною, і на мою думку, Львів і Львівщина мають розвиватися разом. Зараз є порозуміння ЛОДА і з ЛМР, і з ЛОР. Тому я думаю, що будь-який тур має включати як Львів, так і область. Ми з президентом обговорювали, що замки Львівщини мають бути одним із магнітів для туристів. На території Львівщини розташовані 70% усієї спадщини ЮНЕСКО в Україні, і частина замків вже відреставрована. Об’єктів інфраструктури стає все більше — готелів, приватного сектору, які пропонують туристу вибір. Але турист, наприклад, не може довго чекати на кордоні, його не може дурити таксист в аеропорту, і над цим ми постійно працюємо — проходимо, так би мовити, його шляхом і намагаємося покращити з ним комунікацію.

Хто працює над розробкою Стратегії розвитку Львівщини, і коли ми зможемо її побачити? Яка в ній роль Львова?

Думаю, до кінця року ми завершимо роботу над нею. Я змінив підхід до процесу — ми починаємо із написання висновків: як ми бачимо себе, які наші сильні і слабкі сторони, де ми недопрацьовуємо. Я також планую ініціювати створення обширної презентації області, щоб чітко розуміти по районах, які є їхні переваги, інвестиційні можливості, сфери, над якими варто працювати, де треба провести інвентаризацію земель тощо. І ця презентація буде співзвучною зі стратегією — розуміючи, що ми маємо, ми будемо бачити, як це розвивати. До цього процесу вже залучені експерти і громадська рада, іноземні колеги.

Чи потрібен кабінет освідування водіїв? Якщо так, то де і коли він має з’явитися?

Цим питанням я доручив займатися як департаменту охорони здоров’я, так і штатному раднику, і ми щотижня обговорюємо результати роботи. Я не бачу іншого виходу, аніж відновити ті кабінети, які були у Львові. Розумію, що департамент переслідував благу ціль, але закриття цих кабінетів, як на мене, було неправильним рішенням. Я підтримую ініціативу поліції, що має бути кілька таких точок. Конкретної дати зараз сказати не можу, але це є у п’ятірці моїх пріоритетів. Тимчасовий кабінет, який існував, думаю, ми б могли відкрити впродовж місяця, бо поки що іншого виходу із ситуації я не бачу.

Група громадських організацій, яких підтримують певні угруповання, можуть дозволити собі зайти в будь-який кабінет в ЛОДА, зірвати нараду. Що будете з цим робити?

Тут є тонка межа між тим, де закінчується громадянське суспільство і починаються так звані проплачені активісти. Відповіді на це наразі немає в жодній області. Думаю, коли буде довіра до влади і правоохоронців, це питання зніметься саме собою. Я розумію, що ми не можемо в ОДА встановити, наприклад, турнікет, але дещо в цьому напрямку роблю. Наприклад, раніше громадськість висловлювалася на апаратних нарадах у кінці, тепер — на початку, не зриваючи наші робочі процеси. Думаю, що не всі питання є нагальними, щоб їх озвучувати на апаратних нарадах, тому пропонуватиму, щоб люди могли до мене приходити, наприклад, перед апаратною нарадою або на прийом чи реєструвати свої питання. Апаратна нарада зараз переросла в формат такого шоу, на яке люди приходять з відеокамерами, знімають, що хочуть, але я відкритий і до цього. Активісти мають бути також об’єктивними, незаангажованими. Є багато питань, які потребують вирішення, і я тільки за те, щоб спілкування влади, громадськості і бізнесу було більш незалежним і ефективним. Думаю, ми пройдемо спільно і успішно цей процес, але поки що кардинальних кроків вживати я не буду.

Читайте також: Чи приєднаються Сокільники до Львова. Відверта дискусія про агломерацію та ОТГ

Ви згадували про стратегію відновлення замків Львівщини. Як це буде відбуватися і звідки ви на це будете брати гроші?

Я ініціював створення окремого управління щодо цього питання, оскільки його раніше ліквідували. Я не прихильник розпорошення бюджету, і думаю, що потрібно взятися за кілька великих об’єктів і привести їх до ладу. Президент ініціює проєкт підтримки таких туристичних магнітів, у кожній області вони будуть різними, і на Львівщині це мають бути саме замки. Конкретної розробленої стратегії ще немає, ми опрацьовуємо поки що документи спільно з Офісом президента. Думаю, що там, де вже є добре розвинуті замки, наприклад, Олеський, Підгорецький, потрібно продовжувати лінії туристичних маршрутів, бо кожен турист більше хоче побачити об’єкти, аніж довше перебувати в дорозі. Важливу роль тут може відіграти концесія — але є як історії успіху, так і ті, які нічим не закінчилися.

Як бачите вирішення сміттєвої проблеми у Львові та області? Чи знайшла область місце для полігону?

Непорозумінь між містом і областю наразі немає, є напрацювання щодо того, де можуть бути полігони — це приблизно 5 ділянок. Звичайно, жодна громада не скаже просто: «Так, ми хочемо, щоб біля нас був полігон Львова». Але Львів має досить коштів, щоб стимулювати їх, і мені здається, що мерія це розуміє. З боку області буде підтримка — як щодо полігону, так і щодо аналізу сміттєсортувальної лінії на Пластовій. Повноваження з вивозу сміття область місту вже повернула.

«Твоє місто»

Медіа-хаб «Твоє місто» в межах проєкту «Реформи без ілюзій» запустив відкриті інтерв'ю за участі читачів, під час яких свої запитання можуть задати усі охочі. Проєкт реалізується за підтримки проєкту USAID «Медійна програма в Україні», яка виконується міжнародною організацією Internews.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.