Те, що допоможе знайти роботу. Чому у часи змін особливо важливі м’які навички

Навички постійного навчання дають нам зрозуміти, що ми у будь-якій ситуації можемо знайти себе і не розгубитися на ринку праці.

Ринок праці зміниться однозначно, але запит на хороших спеціалістів залишиться. Потреба перекваліфіковуватися, шукати нове місце роботи, «підтягувати» свої навички і швидко адаптовуватися – ось ті виклики, з якими львів’яни вимушено зіткнуться через кризу.

Професійні навички (hard skills), які визначають нас як професіоналів у певній сфері діяльності, ідентифікуються за професією. Їх легко перевірити. А от м’які, соціальні навички, котрі ми називаємо soft skills, доповнюють нас. Від них залежить, як ми розвиваємо себе як частинку спільноти, як вміємо працювати у команді, домовлятися, вести переговори і презентувати свої ідеї. І, зрештою, як можемо адаптуватися до змін.

Тому Тvoemisto.tv вирішило розпитати Христину Яблонську, викладачку УКУ, тренерку із розвитку soft skills, яка співпрацює з  ІТ-компанією EPAM,  про тренди на соціальні навички і що нове потрібно розвивати у собі.

Без критичного мислення нікуди

Ринок праці зазнає очевидно змін, у зв’язку з епідемією та кризою. Який базовий набір soft skills потрібен, аби зараз можна було підшукати роботу для себе? 

Пропоную для початку розібратись, що ми називаємо soft skills. Часто перекладають як «м’які навички», «гнучкі навички», «соціальні навички». Але більш важливим є не сам переклад, як розуміння, а що ж входить в цю групу. І це перш за все – вміння працювати у команді, взаємодіяти з іншими, вміння переконувати, знаходити підхід до людей, ефективно комунікувати та вирішувати конфлікти, управляти часом та інші. Тому м'які навички важливі не лише в роботі, а і у житті.

З часом певні навички стають більш актуальні на вимогу часу. Є такі, на які потрібно акцентувати увагу саме зараз. До прикладу, у топі зараз навичка критичного мислення, яка знадобиться у будь-якій професії. Ми живемо в світі, де споживаємо щодня багато інформації. Вміння відфільтровувати, сумніватися і задавати запитання є одним із найважливіших.

Крім того, особливо актуальною є навичка емоційної грамотності або емоційного інтелекту. Це про розуміння власних емоцій: що я відчуваю, як сприймаю ситуацію, як реагую, що відчувають інші, що з ними відбувається. Особливо актуально зараз, у період змін та невизначеності майбутнього. Ми живемо в час розвитку технологій, водночас нашою конкурентною перевагою є емоційна грамотність. 

На мою думку, важливою є також креативність. Ми знаємо, що у Львові активно розвиваються креативні індустрії, креативне підприємництво. І хоча креативність пов’язана із творчістю, але це своєрідний міф, що «креативність = творчість».

Насправді, креативність – це вміння генерувати ідеї, бачити проблему ширше, вміння комбінувати непоєднувані раніше речі, пробувати щось нове. І ця навичка у часи змін  та криз є також актуальною.

І, звичайно, зараз без гнучкості та адаптивності нікуди. Адже той, хто має ці навички, значно легше і швидше може пристосуватись до змін, знайти нову роботу чи перекваліфікуватись. 

До речі, на останньому світовому економічному форумі у Давосі також наголосили, що soft skills залишаються  в пріоритеті . 

Якщо говорити про пошук роботи, то на самій співбесіді знадобляться навички ефективної комунікації, презентації себе, вміння слухати та чути, ставити запитання. 

Як успішно пройти Soft skills-інтерв'ю?

Поряд із перевіркою професійних навичок, також важливим елементом є те, як людина взаємодіє з іншими, які у неї цінності і т.д. І це все можна проговорити на етапі інтерв’ю. Звичайно, що м'які навички важко виміряти, але їх можна помітити під час спілкування на співбесіді. 

Чому м’які навички важливі у роботі? По-перше, ми працюємо в команді, і, звичайно, що взаємодіємо з іншими, комунікуємо. Важливо, щоб була здорова атмосфера в команді, а соціальні навички якраз і допомагають у цьому. По-друге, м'які навички доповнюють професійні навички. Наприклад, навіть технічна робота, може передбачати презентацію ідей чи комунікацію з клієнтом. По-третє, якщо позиція передбачає управління людьми, то soft skills можуть бути вирішальними. Адже саме вони проявляються у вміння будувати команду, надавати зворотній зв’язок, вести переговори, проводити наради і т.д.

Звичайно, що залежно від позиції, вимоги до soft skills можуть різнитись. Водночас, інтерв’ю – це взаємодія. Тому і сам кандидат чи кандидатка на співбесіді може поставити питання, які цікавлять. І самостійно дати собі оцінку: чи близька мені культура компанії, наскільки стресова може бути робота і є чи є готовність справлятись з цим стресом. 

Мені здається, що важливо бути собою на інтерв’ю, бути чесним та відвертим. І також важливо підготуватись: дізнатись якомога більше про компанію та про позицію, на яку подаєтесь, а також підготувати ті ж питання, які варто поставити. 

Навчання – це не самоціль, а лише інструмент для її досягнення

Який сьогодні є запит на навчальні курси? Що шукають львів’яни для себе?

Я б розділила це питання на 2 частини: відкритий формат і корпоративний формат. Відкритий формат - це різні курси, які пропонуються у відкритому доступі. І корпоративний – це підхід, який ефективно працює в EPAM.

З початком карантину було цікаво спостерігати підвищену зацікавленість до онлайн навчання. Здавалося, що всі «помчали» вчити іноземні мови, здобувати нові навички, отримувати сертифікати і т.д. Але, насправді, навчання заради навчання – не найкраща стратегія. Тому вже зараз багато, хто ділиться тим, що хоч і зареєструвався на різні курси, але завершити не вдалось. Чому так? Бо навчання – це не самоціль, а інструмент для досягнення цілі.  Йти навчатися варто тоді, коли ти знаєш і розумієш, чого хочеш. А вибір є великий – українські платформи Prometheus, Відкритий Університет Майдану, які пропонують багато курсів. А також  багато іноземних університетів та порталів відкрили доступ до навчань у цей період карантину, як от Сoursera, LinkedIn Learning та інші.

Щодо корпоративного підходу. Онлайн тренінги  в EPAM – не є чимось новим. Адже в компанії завжди застосовувалися різні формати: і вебінари, і відео-уроки, і курси самостійного вивчення. Але, звичайно, у EPAM проводилися і аудиторні тренінги. А з початком карантину компанія вирішила одразу всі тренінги перевести у онлайн-формат, зокрема і з розвитку soft skills. І, що цікаво, запити в EPAM були дуже співзвучні зі світовими тенденціями. Так, на початковому етапі колег цікавило отримання інструментів - як організувати віддалену роботу, як організувати ефективну комунікацію онлайн, як планувати час. Згодом, для колег стали більш актуальні тренінги з темами ментального здоров’я: все, що пов’язано із стресменеджментом, вигоранням, емоційним інтелектом. 

До того ж, так співпало, що травень – це місяць турботи про ментальне здоров’я, тому зараз багато онлайн навчання, якраз пов’язано з цією темою. 

Чи змінюються ці soft skills у залежності від займаних посад?

Люди, які починають працювати, можуть і не мати потреби у презентації своїх ідей, комунікації чи веденні переговорів. Але якщо людина хоче зростати кар’єрно, якщо ми говоримо про управлінця, який уже довів свою фаховість, то тут потрібно проявляти і розвивати лідерські навички.  Якщо на перших етапах росту більше підсвічуються hard skills, то згодом все помітнішими стають соціальні навички, які власне і допомагають зростати.

Чому діти після школи не знають, ким хочуть бути?

Яким чином можна розвивати такі навички до успіху у дітей змалечку?

Освіта у школі передбачає більше фокус на «дати знання». Натомість менше часу приділяють умінню презентувати себе, генерувати ідеї, відстоювати власну думку чи дискутувати. Не завжди є можливість отримати ці навички у школі. Тому варто звертати увагу на це самостійно і розвивати. Найперше – це розмовляти з дітьми, прислухатись до них, підтримувати у різних проявах. Зараз є багато гуртків, курсів, навчань, то ж варто використовувати ці можливості. Бо ми часто маємо ситуацію, коли діти завершують навчання в школі і не знають, ким вони хочуть бути. Це властиво через те, що вони мало отримали досвіду, аби зрозуміти, що вони вміють, що знають і що їм пропонує життя. І тут важлива підтримка батьків.

Ви вивчаєте фасилітацію. Що це за така нова професія – фасилітатор?

Фасилітація, якщо говорити простими словами, це організація роботи групи таким чином, щоб команда могла швидше домовитися, дійти згоди чи прийняти певне рішення. Часто, вважають, що модератор і фасилітатор – це про одне. Я вирізнаю це так: модератор має дуже чіткий регламент, він надає слово, керує процесом та слідкує за часом. Фасилітатор забезпечує групову динаміку, в які кожен має право висловитись, коли присутня атмосфера творчості та генерації нових ідей, більше взаємодії та співпраці.

Фасилітацію може бути і в навчальному процесі. Ми звикли, що вчитель у школі розповідає, як правильно має бути, всі за вчителем повторюють. Утім вчитель ще може бути і у ролі фасилітатора, коли він створює середовище, в якому дітям хочеться дізнаватися про нове, експериментувати, перевіряти знання на практиці. А вчитель-фасилітатор управляє цим процесом, ставить запитання та допомагає шукати відповіді.

Як не боятися нового досвіду, бути гнучкими і розвивати нові навики?

Зміни – це нормально. І боятися змін – це також природньо. Але важливо також і визнавати ці зміни. Чим швидше ми приймемо те, що відбувається, тим швидше ми  почнемо діяти. І, звичайно, це може викликати стрес. Часом говорять, що потрібно позбутися стресу. Я б сказала, що потрібно знизити його рівень, це точно реально і  під силу кожному. У інформаційному просторі  можуть бути соціально нав’язані думки, тому важливо навчитись слухати і чути себе та відчувати власні потреби. Будь-які зміни – це ще і нагода дізнатись більше про себе, навчитись бути в балансі з собою, зрештою навчитись відпочивати. Бо можливостей є насправді багато, але щоб їх помічати,  інколи слід зупинитися. Не бігти змінювати щось, а подивитися і оцінити, чого ми хочемо насправді.

Щоб навчитися виступати публічно – потрібно виступати

Чи є ще якийсь вид навичок, який нам сьогодні потрібен?

Ми з вами говорили про soft skills і hard skills, а є ще навичка навчання впродовж життя – Life Long Learning. Це не означає, що потрібно записуватися на всі можливі курси. Так, це може допомагати, але це абсолютно не про це.

Йдеться про вміння навчатися з буденних речей, бути відкритим до нового та вдосконалюватись. Якщо хтось хоче навчитись виступати публічно, то, кажуть, що потрібно записатися на курси ораторського майстерності. Це один з варіантів. Але для того, щоб отримати навички виступати публічно – потрібно виступати. І це, справді, працює. 

Наприклад, в EPAM існує ціла система, яка сприяє постійному розвитку та отриманню нових навичок. Це і тренінги, і менторство, коли є можливість отримувати рекомендації та поради від більш досвідчених фахівців, і доступ до різноманітних онлайн ресурсів. А також і наявність професійних спільнот, де можна ділитись власним досвідом, знаннями, бути як і спікером, так і слухачем. Надання зворотного зв'язку – ще один невід'ємний елемент постійного розвитку та отримання нових навичок. І таких прикладів є багато.  

Навички постійного навчання дають  розуміння, що ми у будь-якій ситуації можемо знайти себе, не загубитися на ринку праці та бути конкурентоспроможним.

Партнерська публікація

Христина Гоголь

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.