Жінки в ІТ були завжди. Чому ця професія не має статі
Технічні професії в Україні досі прийнято вважати швидше чоловічим заняттям, хоча, за даними опитувань DOU, частка жінок, в IT-галузі поступово зростає. Так, за минулі три роки вона збільшилася з 20% до 25%. Очільниця напряму операційної діяльності та процесу планування і формування проєктних команд компанії EPAM в Західній Україні Христина Пеленичка розповідає Tvoemisto.tv про те, як жінки можуть реалізувати себе в цій сфері і які виклики можуть траплятися на шляху до успіху в ІТ.
Жінки в ІТ були завжди або із чого виникають стереотипи
Психолог за освітою Христина Пеленичка починала кар’єру в ІТ з HR-спеціалістки, згодом перейшла до технічного рекрутингу, спеціалізувалася на роботі зі спеціалістами з великих даних (Big Data) та в галузі науки про дані (Data Science). Нині вона координує операційну діяльність і процес планування та формування проєктних команд (функцію стафінгу) в EPAM західноукраїнської локації. Її робота полягає у тому, щоб люди опинялися на проєктах, що відповідають їх інтересам та навичкам у правильний час. А також, щоб клієнти компанії, cеред яких чимало світових брендів, могли співпрацювати із найкращими фахівцями.
Христина Пеленичка. Фото Вадима Рибіна
«Це – координаційна та інтегративна роль, що передбачає багато роботи з даними, колаборації із колегами, як на локальному, так і глобальному рівні компанії, адже EPAM співпрацює зі спеціалістами з понад тридцяти п’яти країн», – пояснює вона.
Читайте також: Простими словами про складне. Компанія EPAM запустила подкаст про ІТ-індустрію України
У компанії Христина вже четвертий рік і каже, що нині нікого не здивуєш тим, що дівчина працює в ІТ. Стереотипи щодо того, що це нежіноча галузь, можуть виникати через розмиті уявлення про специфіку галузі та різноманіття перспектив у ній.
«Жінки в технічних спеціальностях були завжди. Більше того, першу в світі програму для машини, яка тоді ще була в процесі розробки, написала британка Ада Лавлейс в середині 19 століття. Окрім неї, була ще відома американська науковиця Маргарет Гамільтон, яка написала бортове програмне забезпечення для здійснення польоту в межах космічної програми «Аполлон». Також – Геді Ламар, яка розробила методи, необхідні для запровадження мобільного зв’язку, Wi-Fi, GPS», – розповідає вона.
Жінок, які зробили внесок до розвитку ІТ-галузі, за словами Христини Пеленички, можна перераховувати довго. Так, вони були не лише дослідницями, а й подекуди першопрохідцями у вивченні тих чи інших явищ і заснуванні різних методів. Їхня присутність, звісно, коригувалася часом, суспільно-історичними факторами в тому числі. Хоча сьогодні жінок в технологічній сфері меншість, однак, на думку спеціалістки, це через те, що ми досі потребуємо більшого акценту на поширенні інформації про різноманіття можливостей професійної реалізації тут.
Читайте також: Бути першими – це велика відповідальність. Як змінювалася ІТ-компанія ЕРАМ протягом 15 років
«Стереотипи живляться необізнаністю. Тому цей дисбаланс частково може бути згенерований тим, що певна категорія людей не знає, як потрапити в галузь, і чим тут можна займатися», – зазначає вона.
Яким є гендерний баланс в ІТ сьогодні
ІТ-галузь у багатьох питаннях є провісником прогресивних поглядів. На думку Христини, це насамперед тому, що тут є можливість постійного спілкування з колегами та клієнтами із мультикультурного середовища, розвитку та вдосконалення за допомогою курсів, конференцій, професійних спільнот тощо. Сам характер і зміст діяльності заохочує відкривати для себе креативних людей з новими поглядами на все. Власне, тому проблема, пов’язана з гендерними стереотипами, які можуть виникати в різних галузях діяльності, тут культивується, мабуть, найменше.
«Важливо розуміти, що гендерний баланс хвилює людей і в галузі охорони здоров’я, і культури, і будівництва чи агробізнесу тощо. Щодо ІТ, то до EPAMу, наприклад, у мене був досвід співпраці з різними компаніями меншого розміру, американським старт-апом, іншим великим аутсорсером, де про гендерні стереотипи не йшлося. Траплялися поодинокі розмови про так звані «жіночі» і «нежіночі» професії, нібито жінки схильні обирати нетехнічний профіль в ІТ, але всі вони вирішувалися за допомогою пояснень про те, як виглядає і працює галузь, яка тут залученість чоловіків і жінок. Після цього будь-які міфи вдавалося розвінчувати», – говорить Христина.
Якщо говорити про останні тенденції, то частка жінка протягом 2017-2020 років виросла з 20 до 25 відсотків, за даними DOU. Також згадують, що серед новачків, які зовсім не були знайомі з ІТ, жінок теж стало більше – 36% порівняно з попереднім показником у 26%. У EPAM цей показник дещо вищий: понад 27% жінок в команді. Керівниць – стільки же.
Читайте також: Як Covid-19 змінює робочі місця. Історія трансформації офісу компанії EPAM Ukraine
«Те, що кількість жінок тут стає більшою, не може не тішити. Тенденція йде вгору і зараз за цим приємно стежити. Щоправда, ще немає цифр, як останній рік – рік пандемії – вплинув на спеціалістів в цій сфері», – додає ІТ-спеціалістка.
Про виклики і як їх долати
Христина каже, що сама ніколи не стикалася напряму із упередженим ставленням до себе як до жінки-фахівця, а також не помічала такого, коли займалася підбором людей на роботу в ІТ-компанію чи до залучення в якийсь проєкт. Визначальним фактором завжди були і є професійні риси людини та персональні якості, важливі у роботі, а також те, наскільки людина розділяє цінності компанії.
«Мови про прив’язки до статі й бути не могло у моїй практиці. Припускаю і розумію, що такі ситуації можуть траплятися, але вірю та знаю, що більшість компаній в Україні, як і ми, керуються рівною політикою професійного підбору до всіх людей», – каже вона.
Також в Україні є нормативно правова база, що забороняє подібні дії. Йдеться про низку законів України та кодекс про працю. Ці пункти регулюють політику найму, на що важливо зважати.
Читайте також: Авто без водія, дрони і розумні будинки. Що винаходять львівські ІТ-спеціалісти
Христина Пеленичка зазначає, що труднощі та виклики (як ті, що постають перед чоловіками, так і перед жінками) залежать від того, в яких вихідних умовах перебуваємо. Від того, як люди будують підходи до організації свого життя, побуту, роботи і взаємодії в сім’ї, залежить їхня реалізація та кількість перешкод на шляху до неї.
«Через пандемію і жінка, і чоловік залишилися працювати вдома з однаковими побутовими умовами, потребами приділяти час дітям тощо. Для багатьох вона привідкрила завісу того, яке ж насправді навантаження падає на наші плечі в тій або іншій сфері життя», – каже вона і додає, що справа успіху як жінки, так і чоловіка в цій галузі – це лише їхня відповідальність і все тільки в їхніх руках.
«Усе йде від нашого світогляду та того, як ми будуємо інфраструктуру власного життя», – говорить Христина.
За її словами, важливо культивувати не лише реалізацію чоловіка чи жінки будь-де, а класний, урівноважений і гармонійний підхід до розвитку особистості, побудови стосунків в суспільстві та в сім’ї, де йдеться про партнерство. Звідси будуть рости правильні моделі реалізації людей в різних галузях, не тільки в ІТ. Саме баланс відкриває можливості реалізації себе у різних соціальних ролях, групах тощо.
Чи складно нині жінці потрапити в ІТ і як тут збудувати кар’єру
ІТ, вважає Христина Пеленичка, завжди стимулює бути щоразу більш креативним, відкритим, творчим у різних ролях, щоби встигати за тим, що відбувається в світі. Для того, аби побудувати кар’єру, потрібно вчитися, і це не означає, що достатньо закінчити виш, показати диплом і отримати роботу.
«Учитися – це пройти ще кілька навчань, а потім ще кілька, почитати літературу, подивитися десятки-сотні відео професійного характеру, спілкуватися з колегами, відвідувати конференції, cпільноти тощо. Це постійна освіта, яку б спеціальність ви не обрали. Окрім того, завжди важливо дивитися трішки ширше, за межі власної професії і ролі, зрозуміти контекст галузі загалом на рівні окремих ролей інших, компанії і цілого ринку – ось тоді можна класно почуватися», – каже Христина.
Читайте також: OpenSpace, спортзал і масажний кабінет. Чим дивує львівський офіс ЕРАМ
Спеціалістка рекомендує для побудови кар’єри постійно навчатися, а ресурсів нині є безмежна кількість – платних і безкоштовних. Також слід відкрити свій світогляд до нового, скільки років вам би не було, бо насправді ніколи не соромно зізнатися в тому, що чогось не знаєш.
«Добре знайти професіоналів, з якими можна поговорити, зрозуміти процеси зсередини. Тоді вже обирати для себе напрям, в якому хочете рухатися», – каже Христина Пеленичка.
Вона розповідає, що можна стати розробником, інженером із тестування, бізнес-аналітиком, менеджером проектів, Scrum master, HR, дизайнером інтерфейсів та користувацького досвіду, рекрутером, аналітиком даних, стафінг/ресурс-менеджером, продуктовим менеджером, системним інженером, інженером користувацької підтримки. І це все ще не повний перелік варіантів.
«Багато компаній на ринку, в тому числі й ЕРАМ, пропонують безкоштовні навчання для тих, хто хоче почати свій шлях в ІТ. Можна отримати знання від практиків, які залюбки хочуть діляться інформацією та шукають нових людей. Але і після отримання сертифікату навчання продовжується», – додає ІТ-спеціалістка.
Партнерська публікація
Ольга Коваль
Фото надали у компанії EPAM
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня