
Фото: EPAM
Бути першими – це велика відповідальність. Як змінювалася ІТ-компанія ЕРАМ протягом 15 років в Україні
Цього року ІТ-компанія EPAM в Україні відзначає 15 років. До відкриття своїх офісів тут вона була широко представлена в сусідніх Білорусі та Угорщині. Нині ж спеціалісти компанії є по всій Україні. Компанія за цей час пережила три кризи, почала працювати зі світовими лідерами і стала №1 в Україні за величиною. Про те, якою прийшла компанія в Україну, як нині переживає період пандемії і за якими технологіями майбутнє в ІТ-галузі, Tvoemisto.tv розповідає керівник львівської локації ЕРАМ Андрій Трофімов.
Перші досягнення, криза 2008 року та стрімкий ріст
Із самого початку Україну розглядали як доволі потужну локацію з великим потенціалом, що доповнювала б «картину» ЕРАМ у світі. Своїм існуванням EPAM Ukraine завдячує ІТ-підприємцю Карлу Роббу, який сьогодні входить до складу правління компанії. Перший офіс в Україні, що розташувався в Києві, очолив Юрій Антонюк, який зараз є директором європейського регіону. У перший рік ІТ-фахівців тут було всього десяток, однак невдовзі розпочався стрімкий ріст – у 2006 році відкрили офіс у Харкові, у 2007-му – у Вінниці та Львові.
Юрій Антонюк
Читайте також: Як починалось ІТ у Львові. Історичні фото
«До того, як потрапити в ЕРАМ, ми з командою 5 років пропрацювали на ринку ІТ-послуг, мали досвід із малими компаніями. Та вже в перший місяць роботи в ЕРАМ до Львова зайшла одна з найвідоміших світових компаній –Google. Уявіть, ще вчора ви працювали із невеличкими проєктами, а сьогодні вашими клієнтами є лідери. Більше того, вони стали нашими постійними клієнтами», – каже він.
Окрім цього, Андрій Трофімов вважає успіхом і те, що з 2006 року компанія почала працювати з закладами вищої освіти. За його словами, у ЕРАМ розуміли, як швидко зростає ринок, що неможливо постійно перенаймати один в одного спеціалістів. Саме тому з 2011 року розпочали системно готувати нових молодих спеціалістів через безкоштовні курси. Щороку їх проходять близько 3 тисяч студентів. Частина з них розпочинає співпрацю у EPAM, а інша – йде на ринок ІТ. Однак Андрій Трофімов каже, що це не той показник, на якому можна зупинятися, адже Україні щороку потрібно 10 тисяч або й більше молодих фахівців.
Більше того, минулого року у EPAM спільно з Києво-Могилянською академією відкрили ще й повноцінну магістерську програму “Інженерія програмного забезпечення” для досвідчених спеціалістів, яка відповідає всім світовим вимогам щодо поточних потреб знань у ІТ.
Так, до 2008 року кількість айтівців тільки зростала. Вони почувалися впевнено, бо бачили, що на них є попит і завжди можна знайти роботу. Проте 2008-й на пів року повернув ситуацію на 180 градусів. Клієнти зайняли консервативну позицію щодо трати фінансів на ІТ-проєкти.
Читайте також: Авто без водія, дрони і розумні будинки. Що винаходять львівські ІТ-спеціалісти
«На ІТ-ринку відбулася криза свідомості, нелегко було і на рівні компаній. Ми тоді максимально зберегли наші таланти і вкладалися у внутрішні інструменти та забезпечення – зробили інвестиції, щоб підвищити свою ефективність і закласти підвалини для наступного росту», – говорить він.
Як показує практика, продовжує Андрій Трофімов, після кожної кризи йде стрімкий ріст, і ті компанії, які цю кризу пережили, зберегли таланти і залишилися в доброму фінансовому положенні, у результаті були у виграші.
Андрій Трофімов
Україна на світовому рівні ІТ-індустрії та криза 2014 року
Ще десять років тому про Україну, в тому числі як ІТ-країну, мало знали у світі, тому у великих компаній часто виникали сумніви, чи надійно і безпечно працювати з українськими інженерами. Та у 2009-2010 роках, коли EPAM вдалося провести успішні перемовинами з лідерами великих банків UBS, Barclays, цей стереотип зламали. Саме співпраця з банками цьому посприяла, оскільки там дуже переймаються питаннями безпеки, надійності, стабільності.
Вони почали заходити в Україну, й вона стала відомою як надійна країна, з талановитими інженерами, яких цінують у світі. І зараз найбільші компанії світу, з якими працює EPAM (а це компанії у тому числі з ТОП-100 списку Forbes), також представлені тут.
Тодішня криза 2013-2014 років, яка, за словами Андрія Трофімова, найбільше вразила клієнтів, все ж не забрала їх у компанії. Це, – продовжує він, – більшою мірою була криза саме комунікації.
Читайте також: OpenSpace, спортзал і масажний кабінет. Чим дивує львівський офіс ЕРАМ
«Пам’ятаю, багато часу ми приділяли для розмов з клієнтами, пояснюючи, що відбувається, які є ризики, плани продовження роботи бізнесу навіть у кризові моменти. Це було нелегко, але більшість клієнтів вирішили продовжити співпрацю з Україною», – говорить керівник львівської локації.
Андрій Трофімов зізнається, що йому навіть частково подобаються кризові періоди, бо вони дають можливість подивитися на те, що маємо і як можна по-новому зростати.
2020-й рік, що вразив увесь світ
Найскладнішим періодом для EPAM стали перші місяці пандемії 2020 року, коли людям потрібно було швидко переключитися на роботу з дому. Спочатку це здається дуже легко: взяли комп’ютери, прийшли додому, увімкнули зв'язок з компанією і почали працювати. Але, насправді, зсунулися межі початку і звершення дня, що могло призвести до вигорання.
«Наші HR-спеціалісти проводили онлайн-заняття з працівниками, пояснювали, як досягнути балансу між роботою та особистим життя. Ще досі весь світ продовжує вдосконалювати процеси дистанційної роботи, однак, якщо раніше всі переймалися тим, що віддалено працювати – це неефективно, то, як виявилося, усе навпаки», – зазначає він.
Так, на думку Трофімова, Covid-19 показав те, що сучасна компанія, якщо хоче без втрат пережити кризу і адаптуватися до змін, повинна мати розвинені ІТ-інфраструктуру і бізнес-процеси, які можуть працювати дистанційно, а також інші онлайн-компоненти в клієнтському сервісі.
«EPAM уже понад 20 років працює в розподіленому віддаленому режимі, не в такому масштабі, як нині, але ми були готові. Тому, коли наші 8 тисяч спеціалістів за вікенд перейшли працювати онлайн, фактично жоден клієнт цього не помітив», – зазначає він.
Будучи частиною великої компанії, продовжує Андрій Трофімов, – слід бути і добрим громадянином, і містянином зокрема. Минулого року EPAM почав допомагати державі з додатком «Дія», зробив значний внесок у цифровізацію посвідчення водія та студентського квитка. Уже цього року у Львові команда почала працювали над Порталом мешканця. А коли постало питання цифровізації різного роду установ, то EPAM передав 500 комп’ютерів і ноутбуків школам, соціальним центрам, лікарням, поліклінікам, багатодітним сім’ям.
Читайте також: Ми не мали в кого вчитися. Як починала одна з найбільших ІТ-компаній Львова
Також весною цього року компанія виділила близько 7,5 млн грн на потреби лікарень у підготовці до Covid-19. Допомогу отримали понад 200 медзакладів. Окрім того, до кінця року планують ще одну соціальну програму допомоги медичним установам.
Про цілі та перспективи на наступні п'ять років
Динаміка розвитку бізнесу компанії в Україні свідчить про щорічне зростання у 20%, в тому числі й у цей кризовий рік.
«Ми стали компанією №1 за кількістю спеціалістів, які співпрацюють з ЕРАМ. Оскільки наразі є лідерами та трендсеттерами ринку, то це додаткова відповідальність. Усі інші компанії будуть дивитися на те, що ми робимо, як робимо і брати приклад», – каже Трофімов.
Пандемія, за словами його словами, засвідчила, що кількість грошей, які світ витрачатиме на ІТ-галузь, буде лише збільшуватися. Технології стрімко розвиватимуться, як за своєю складністю, так і за кількістю.
«Світ вже дійшов до такої точки, коли бізнеси мають все необхідне, щоби по максимуму автоматизувати рутинну роботу, яку зараз роблять люди. Усе, що може бути автоматизовано, буде автоматизоване. Але неможливо автоматизувати автоматизаторів», – розповідає він.
Тому наступні п’ять років, на його думку, людство буде змінювати свою роботу на користь креативної. Із погляду технологій, такі складні речі, як «великі дані» (Big Data), «наука про дані» (Data Science), «штучний інтелект» (AI), «машинне навчання» (Machine learning) – ті стовпці, на яких буде відбуватися автоматизація.
Андрій Трофімов додає, що нині зміни – це наша реальність. Для себе та своїх колег керівник львівської локації ставить за мету рухатися вперед у ланцюгу доданої вартості.
«Якщо раніше ІТ-індустрію сприймали як аутстафінг або аутсорсинг (коли компанії просто «орендували» години роботи технічних спеціалістів), то вже зараз українські компанії почали брати відповідальність за проєкти, консультувати клієнтів, як отримати бізнес-результати. А найвищий щабель – це партнерство, коли разом робимо продукт і розподіляємо витрати й доходи», – говорить він.
Читайте також: Як Covid-19 змінює робочі місця. Історія трансформації офісу компанії EPAM Ukraine
Для цього необхідні нові підходи в управлінні. Наприклад, відповідальність за рішення на місцях, адаптація, гнучкість, мультифункціоналість, досвід і сміливість. Чим більше таких компаній буде в ІТ-індустрії, – продовжує він, – тим краще для України.
«Будь-який ІТ-фахівцець повинен завжди дбати про підвищення свого рівня, оскільки технології щодня йдуть вперед. А з погляду людських якостей, то для менеджерів важливим буде футурологічне мислення. Адже, коли знаєш, яким може бути майбутнє, краще до нього підготуєшся. Якщо би ми три роки тому не почали інвестувати в віддалені робочі місця, то нам було складніше зараз», – зазначає Андрій Трофімов.
Компаніям, за словами Трофімова, потрібне сміливе керівництво, яке виходить за межі комфорту, стимулює рухатися вперед, а не простоювати. Важливим у майбутньому також буде когнітивна гнучкість – світ змінюється і треба вміти швидко до нього адаптуватися.
Ольга Коваль
Фото надали у ІТ-компанії EPAM
Партнерська публікація
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Сир у багажнику, щоб прилаштувати на визрівання, – звичне явище
- Із трамваєм чи без. Як планують змінити вулицю Миколайчука
- Кому належать готелі у центрі Львова і чи є серед них росіяни
- Операція «Релокація». Як урятувати економіку України
- «Я постійно думав: хто, як не ми». Останнє інтерв’ю Дмитра Пащука
- «Хороша освіта нам потрібна не менше, ніж армія»
- «Далі буде ще дорожче». Скільки коштує житло у Львові
- Як зміниться площа Міцкевича у Львові та хто за це заплатить
- Динамічність у мистецтві. Де у Львові працює унікальний виставковий центр Home of Arts
- «Ходимо вдвох». Як у Львові працюють інспектори з паркування
- У Києві зникає садиба Терещенків. Чи є шанс на порятунок
- Як трамвайне депо у Львові стає креативним простором. Репортаж
- «Ми збирали кошти на відновлення будинку, коли росіяни ще стояли під Києвом»
- В Україні – дефіцит цибулі. Звідки її імпортують та яка ситуація з іншими продуктами
- За що треба платити в Першому ТМО. Розмова з керівництвом лікарні
- «Мене врятувала ікона». Репортаж з будинку у Києві, який постраждав 25 лютого
- «Все складається, щоб навесні ми пішли у контрнаступ», – військовий експерт
- «Хто я в цій війні». Настоятель гарнізонного храму Тарас Михальчук
- «Хто я в цій війні». Хірург Гнат Герич
- Едвард Лукас: «Шансів на розпад російської федерації зараз більше, ніж колись»
- «Виробіть нові документи!» Юрист про повістки, мобілізацію та військовий облік
- Чи потрібен нам День української жінки? Оксана Кісь про пропозицію нових свят
- «Власта» є частиною історії міста, у цьому ми вбачаємо цінність
- Сам пише казки. Як десятирічний Мартин живе без гаджетів
- Боєць Мирослав Откович: «На передовій життя більше, аніж у тилу»
- Як забудовують Львів та чим зможуть пишатись наші онуки
- Львів гуде. Чи готові підприємці ділитися генераторами та як отримати компенсацію
- «Діти – то святе». Педіатр Ярема Возниця про те, що варто знати батькам
- Проїзд площею Ринок. Кому та за яких умов видають перепустки
- «Українці – це спів». Уляна Горбачевська про моду на українське у світі
- Як зміняться парки та озера Львова. Відверта розмова з очільницею управління екології
- Цілюща вода. Як Моршин намагається зберегти свої джерела
- Як хочете «прохалявити», згадуйте хлопців і дівчат на фронті. Розмова з викладачем-добровольцем
- Чути дзвони та коляду. Як у Львові переосмислювали Різдво
- Майкл Каппоні: Модульні будинки для ВПО – не завжди добре. Чим їх замінити?
- Місія Львова – допомагати. Як місто пережило рік та що далі
- «Страшно, коли відправляєш посилку, а людини вже нема». Інтерв’ю з Лілією Ступницькою
- Незламні люди. Як львівʼяни працюють з кафе та коворкінгів. Репортаж
- «Їдуть машиною і відключають світло». Інтерв’ю з речницею «Львівобленерго»
- Історія Церкви святого Миколая у Львові, або Як змінювався храм часів XIII століття
- «Треба змінювати стиль календаря, а не дату Різдва». Інтерв'ю з богословом
- Крафтовий сирник добра. Вісім найкращих рецептів
- «Святий Миколаю, принеси подарунки нашим захисникам. Нічого іншого не хочу»
- Неестетичні білборди. Чому у Львові вирішили демонтувати рекламу
- Куди поїхати на вихідні зі Львова: до одного з найстаріших українських міст
- «Хотів бути Левом через Львів». Як військові обирають свої позивні
- Як швидко оплатити комунальні послуги, не виходячи з дому. Інструкція
- «Пункти незламності» у Львові. Де у вашому районі випити кави та підзарядитись
- Що має побачити кожен львів’янин: храм Святого Архистратига Михаїла
- За рік «скурив» айфон. Чому підлітки повірили, що курити безпечно
- Львів матиме два реабілітаційні центри. Чим вони відрізняються і як працюватимуть
- Безпечне навчання. Як діяти під час різних загроз учням у школах і студентам у вишах
- Від цього часто залежить життя людини. Що має бути в домашній аптечці
- «Нам бракує порядку, дисциплінованості й тиші». Плюси і мінуси навчання за кордоном
- «Тут ти все одно на чужині, навіть якщо є дорога елітна школа». Плюси і мінуси навчання за кордоном
- Арештована пам'ятка. Що відбувається з Будинком вчених у Львові
- «Треба однією рукою відстрілюватися, а другою не упустити майбутнє». Юрко Назарук про допомогу військовим і школу
- «На щиті» замість «Груз 200». Як у ЗСУ позбуваються радянської спадщини
- Чи зросте вартість проїзду та як курсуватиме транспорт з осені. Розмова з Орестом Олеськівим
- Право на щастя. Історія подружжя, яке всиновило десятьох дітей
- Міста мають знати, що робити, якщо ракета влучить у ТЕЦ, – експерт
- «На Сихові розвиваємо молодь, яка не знає, чим зайнятись». Як працює центр Young Dovzhenko
- Громадський простір, комунальний ринок і ТЦ. Як зміниться локація на перехресті Петлюри – Садової
- Нам потрібно вижити. Павло Шеремета про руйнування мереж, втрати і бізнес
- Новий бізнес на Львівщині. Які галузі сьогодні є у пріоритеті
- Треба бути оптимістом. Юрій Андрухович та Генрі Марш про війну, творчість і українців
- Люди змінюють час, а не навпаки. Дорж Бату про новий роман «Коко 2.0»
- Знайшли чоловіка через відео на ютубі. Історія родини, яка евакуювалася з Лисичанська до Львова
- Маршрут двоколісним. Що цікавого можна побачити на шляху від Брюховичів до Жовкви
- Як росія створює псевдоукраїнські канали в Телеграмі і чим він небезпечний
- Полтва, можливо, найбрудніша в Україні. Що у нас з річками та чому це важливо для вступу в ЄС
- Як у вишах працюють військові кафедри і що варто змінити
- Проблема з укриттями. Як вчитимуться львівські студенти в умовах війни
- «Мусимо швидко перемогти, щоб українці повернулися додому». Яка ситуація з міграцією на Львівщині
- Бандерівська замість московської. Як Україна та інші країни перейменовують ковбасу, сир і пиво
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До Свірзького замку та ренесансного костелу
- Автомобілі подорожчають до осені майже на третину. Експерт про повернення мит
- Трамвай поїде швидше. Як може змінитися вулиця Вітовського у Львові
- «Маємо заявок на тисячу осіб щодня». Чому чоловікам стало важче перетнути кордон
- Що має виконати Україна, щоб увійти до Євросоюзу
- Зміна постачальника газу. Чому ми стаємо клієнтами «Нафтогазу»
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До старовинного села над річкою
- «Треба довести, що ми боремося з корупцією». Що дасть Україні кандидатство в ЄС
- Кава з душею і кардамоном. Історія херсонця, який у львівському парку варить каву
- «Можемо мати цілу генерацію невпевнених у собі дітей». Чим небезпечний російський YouTube
- Чи справді в Україні виник дефіцит техніки і яка ситуація на ринку
- «Здолає дорогу той, хто йде». Як переселенці на Львівщині знаходять роботу
- Що відбулося із УПЦ МП? Інтерв’ю з митрополитом Філаретом
- Російський бізнес у Львові та області. У кого можуть вилучити майно
- «Львів'яни – чудові», або Як переселенці з Маріуполя відкрили у Львові ресторан
- Потрібен сильний лідер. Як бізнесу долати виклики війни
- Добродії на пів мільйона, або Що відбувається у справі Матиса і Шпитка
- Шкодуємо, що не виїхали раніше. Історії дітей, яких рятують у Львові
- «Компроміс вичерпався». Історик про те, чому Україна вже не може святкувати 9 травня
- «Психопати сотнями не ходять. Йдеться про страшну ненависть». Дослідниця терору про злочини росіян
- «Бог залишив мене живою, тому мушу жити». Історія медсестри, яка підірвалася на снаряді
- Проблему з пальним можна вирішити, – експерт
- Несправжній Козак. Що буде із майном соратника Медведчука у Львові
- Великдень у Львові та селах відзначали по-різному. Старі фото та традиції