Фото: vrworld.com
Авто без водія, дрони і розумні будинки. Що винаходять львівські IT-спеціалісти
GlobalLogic
Львівська «Tesla»
У компанії розробили прототип автономного авто, обладнаного системами штучного інтелекту. Такі ж технології використовують в автомобілях Tesla.
Львівський прототип поки що маленький і більше нагадує іграшкову машину на радіоуправлінні, але системи цієї машини аналізують ситуацію довкола й ухвалюють рішення про напрямок і швидкість руху. Механізм здатний реагувати на сигнал світлофора, розпізнавати повороти та дорожні знаки. Автори проекту запевняють, що цей проект був для них більше хобі, адже «всі хлопці любляться бавитися з машинками». Але повноцінне авто наразі збирати не планують.
«Це демонстрація того, що ми можемо зробити. У великих машинах використовуються ті самі технології. Якщо вам потрібно зробити велику повноцінну машину – звертайтеся до нас, ми знаємо, як це робиться», – розповів розробник проекту Володимир Садовий.
Прототип автомобіля цілком можуть згодом відтворити у повноцінному розмірі
Розумний будинок, що врятує мешканців від чадного газу
Технологія SmartHouseCloudSolution дозволяє автоматизувати процес управління сучасним розумним будинком. Розробники кажуть, що однією з найбільш корисних функцій будинку є можливість розпізнавання чадного газу.
До того ж, будинком можна керувати дистанційно. До прикладу, для економії енергії можна виставити таймер, аби включити опалення за годину до того, як прокинетеся, чи за півгодини до повернення додому.
Менеджер проекту Олексій Савичкин розповів Tvoemisto.tv, що цей проект в компанії замовив один з найбільших телекомунікаційних операторів США. У будинку, який розробили львівські спеціалісти, є буквально все: від безпровідних лампочок до камер, які в разі небезпеки зачиняють всі замки, вікна та двері в домі.
Уся система «розумного будинку» працює хіба за кордоном: в Україні технологію використовують рідко, зокрема, через її високу ціну. Але українці впроваджують у своїх помешканнях певні частини «розумного будинку»: наприклад, індикатори чадного газу.
Читайте також: Бути наївними і здоровіше харчуватись. Чого можна повчитись у львівських ІТ-фахівців
Розумний будинок може сам вмикати й вимикати світло, а також попередити свого власника про небезпеку і заблокувати двері
Камера, якою керує глядач
Pixellot – камера, яка має кут огляду 180 градусів та роздільну здатність до 8К. Таку камеру планують використовувати, наприклад, для зйомок аматорського спорту. Камера дозволить глядачу спостерігати як повну картину матчу, так і слідкувати за кожним гравцем окремо.
«Професійний футбольний матч зазвичай обслуговують багато операторів, які знімають кожен момент. Коли мова йде про любительський матч, де немає таких рекламних бюджетів і на операторів ніхто не буде витрачати кошти, можна поставити таку камеру, яка транслюватиме картинку в інтернет. Кожен окремий користувач зможе споглядати за своїм фрагментом відео, за улюбленим гравцем, або кілька разів продивлятися один момент. Головна мета такого винаходу – зробити трансляції любительського спорту більш економічними», – розповів Владислав Ткачук, PR- менеджер компанії Global Logic.
Орієнтована вартість такого девайсу складає 3000$.
Інтерактивна розумна дошка
Творці інтерактивної розумної дошки Smart Board переконані, що їхній пристрій має вивести навчання у школах на якісно новий рівень.
Дошка являє собою сенсорний екран з кількома ручками – стилусами. Її можна підключити до мобільного пристрою та домашнього комп’ютера. На такій дошці можна легко і в ігровій мультимедійній формі пояснювати дітям хімію, фізику чи математику.
«Наша компанія розробила програмне забезпечення та мобільні додатки для цієї дошки. Вона досить вигідно вирізняється з-поміж конкурентів, адже базується на операційній системі Android, в той час як іноземні компанії для своїх розробок більше використовують Windows», – пояснює Юрій, менеджер проекту Smart Board.
Такі дошки в першу чергу розробляли для шкіл, але також їх можуть використовувати компанії
Ціна однієї такої дошки може варіюватися від 4 до 12 тисяч доларів. Це буде залежати від діагоналі дошки, а також від швидкості обробки інформації та виведення її на екран.
Розробники також кажуть, що в українських реаліях доволі складно уявити таку дошку в звичайній школі, проте певні приватні навчальні заклади вже замовили собі декілька екземплярів.
SoftServe
Машина часу в Тустані
Для Державного історико-культурного заповідника «Тустань» компанія SoftServe розробила проект віртуальної та доповненої реальності. Зовні проект виглядає досить скромно: це звичайна дерев’яна кімната, розмірами два на два метри і близько двох метрів висотою. Відвідувач має просто одягти на себе окуляри доповненої реальності – і відчути себе на дельтоплані, пролітаючи над реконструйованою Тустанською фортецею.
В компанії SoftServe зізнаються, що розробка була створена як соціальний проект, а тому для самої Тустані буде абсолютно безкоштовною.
До речі, спершу кімната віртуальної реальності була презентована саме в Тустані під час етно-фестивалю. Зараз її представляють на різноманітних ІТ-виставках. Після всеукраїнської демонстрації, компанія SoftServe планує подарувати свій винахід заповіднику.
Читайте також: Як починалось ІТ у Львові. Історичні фото
Eleks
Українські дрони для світової авіації
Компанія Eleks почала займатися дронами ще в 2015 році. Спершу вони допомагали армії: їхні дрони використовували для картографії. Втім, велика кількість приладів падала та розбивалася. Тому їх почали вдосконалювати.
Сьогодні українські дрони шукають пошкодження в літаків світових та європейських авіакомпаній і без проблем літають навіть в закритому просторі.
«Дрон – це інструмент. Ми робимо матеріал, який кріпиться на дрон: камери і спеціальне програмне забезпечення, яке збирає все до купи, робить склеювання і наносить зображення на 3D-модель», – сказав Олександр Грачов, головний інженер проекту дронів компанії Eleks.
Зазначимо, що компанія продовжує допомогти армії і постачає дрони українському війську безкоштовно.
Так виглядає дрон, що сканує стан літака
EPAM
Роботи замість людей
Програмні роботи, яких розробляє компанія EPAM, дозволяють автоматизувати процес різної роботи. Розробники кажуть, що їхні машини виконують не тільки прості, повторювальні операції, а також можуть самостійно вирішувати логічно побудовані завдання. До прикладу, створити журналістський матеріал на основі прочитаних текстів.
«Людську роботу можна описати – і замість них цю роботу виконуватимуть роботи. Ми ж працюємо над речами, які не можна описати звичними правилами, де потрібна логіка. Наприклад, опрацювання документів чи збір інформації з різних місць. Це не означає, що роботи повністю замінять людей. Машина може виконувати до 90% усієї роботи, а люди зможуть більше часу приділяти креативним задачам», – розповів Петро Дідух, керівник напрямку інновацій у львівському офісі EPAM.
У компанії додають, що на розробку одного такого робота потрібно від 12 до 24-х тижнів. Такі технології вже активно використовують у США та Канаді в областях страхування, банкінгу та рекрутингу.
Фото ілюстративне
Розумний пошук
Система, яка вже понад два роки працює в Північній Америці, допомагає зробити звичний пошук в інтернеті більш ефективним.
«Ми працюємо з рітейл-організацією, яка має досить багато локацій в Північній Америці. Вони почали розвивати свою бізнес-мережу онлайн – і постало питання, як побудувати такий досвід користувача, щоб можна було конкурувати з компаніями типу Amazon», – Олексій Орлов, керівник проекту з розумного пошуку.
Щоби було зрозуміло, досвід користувача – це коли сайт онлайн-магазину може підбирати товари для покупця в залежності від його вподобань та попередніх пошукових запитів. До прикладу, якщо користувач шукає на сайті велосипед, йому запропонують купити заодно шолом та велосипедний замок.
«Наше завдання – побудувати такий досвід користувача, щоб він здійснив покупку і повернувся знову. До того ж, пошук повинен збільшити середній чек на сайті. Фактично, ми працюємо з емоціями людей», – пояснює Олексій Орлов.
Розробники кажуть, що сьогодні їхнім головним завданням є розробка персоналізації та користувацького досвіду в реальному часі, щоб знати, хто здійснює покупку і що може ще зацікавити клієнта.
Андрій Костюк
Фото: vrworld.com, Global Logic, Наріман Алієв, The Independent
Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня