Фото: Укрінформ

Фото: Укрінформ

Сорок потерпілих та Бог. Як у львівському суді шість років розглядають одну справу

2725 0
Потерпілі довіряли підсудній більше, ніж банкам.

У Личаківському районному суді Львова розглядають справу, в якій від шахрайства постраждали 40 людей. Серед них у реєстрі зазначені троє священників, які позичили під відсотки гроші, а потерпілого представляє Бог. Обвинувачують у шахрайстві на 16 мільйонів гривень 50-річну Ірину. Tvoemisto.tv розбиралося, чому розгляд справи тягнеться ще з 2014 року і як цьому зарадила судова реформа.

Засідання суду і Бог

Конвой заводить у зал суду пані Ірину. Її привозять із СІЗО завжди з гарно укладеною зачіскою і садять у прозорий бокс.

Коли розпочинається розгляд, їй дозволяють вийти з нього і сісти біля адвоката, щоб паралельно проводити допит потерпілих. Тоді вона одягає окуляри і ретельно переглядає свої нотатки та документи. Багато запитує потерпілих, часто особистих: про дружні стосунки з нею і місце роботи в минулому. І часто повторює, що ніколи не говорила, що не поверне людям кошти.

 

Щодо Бога, то як пояснили у Личаківському суді, кількість літер, які можна вказати на сторінці списку справ призначених до розгляду обмежена. І насправді Бог – це скорочення від прізвища адвоката одного з потерпілих Ігоря Богуша.

 

Священники і чому довірили свої гроші?

У селищі Рудне , що зараз входить у межі Львова, у храмі Покрови Пресвятої Богородиці ПЦУ править отець Ігор. Розповідає, що позичив знайомим під відсотки гроші і вже десять років не може їх повернути: «Я цю сім’ю давно знав. Шлюб їм давав у церкві, хрестив їхню дитину, хату освячував. Ми були близькими друзями. Тому я так їм довірився. Вони мали обмін валют у Львові. Позичив їм під відсотки 20 000 доларів, то мої власні заощадження. Машину продав і заніс гроші, навіть не брав розписок. Навіть не міг подумати, що таке трапиться».

Додає, у суді зараз відповідає лише жінка пані Ірина, її чоловік помер.

Отець Ігор також додає, що позичив гроші під відсотки цій сім’ї і його син протоієрей Михайло. Проте це уже були церковні гроші. Сам протоієрей Михайло пояснює, що віддав гроші для примноження і на них згодом планували збудувати храм. Він править у Одеській області.

«Ми двічі подавали письмові докази у суд, перший раз вся справа згоріла у 2014 році під час пожежі в «Ніч гніву». Оскільки останні 16 років я живу в Одеській області, де з Божою допомогою будуємо Українську Церкву, мені важко постійно приїжджати до Львова на судове засідання. Я написав нотаріальне доручення на батька, щоб представляв мої інтереси в суді. Адже постраждали ми обоє», - каже він.

Як доказ у суді протоієрей Михайло надавав касову книжку церковних записів. Розвідає, що про цей прикрий інцидент не знають його віряни і бідкається, що вже майже не має надії, що зможе повернути позичені гроші.

«Оскільки у більшій мірі відповідальність була на мені як на настоятелю. Знають про це церковний скарбник та церковна десятка. Мені довелося продати власний мікроавтобус і взяти в борг гроші, щоб погасити цей борг перед церквою власними зусиллями», - каже він.

Священники пояснюють: довіряли Ірині більше, ніж офіційним банкам, бо тоді була нестабільна економічна ситуація у країні.

Також, у судовому реєстрі зазначений потерпілим священник Дмитро Б. За даними Youcontrol він є засновником релігійної організації УПЦ КП Парафії Успення Пресвятої Богородиці у селі Воля Добростанська Яворівського району Львівської області.

Допити потерпілих і години дрібних суперечок

Люди, які є потерпілими у справі, оцінили свої збитки у 16 мільйонів гривень. Одне судове засідання Личаківського районного суду міста Львова у справі про шахрайство триває понад три години.

«Я потерпіла Людмила Т. присягаю говорити суду правду і лише правду. Познайомилися я з Іриною у 2011 році. Приходила у їхній кантор на вулиці Зеленій обмінювати гроші. Потім дізналась, що вони можуть брати гроші в позику під відсотки. Мене то зацікавило, бо тоді в мене була дуже маленька пенсія. Вони справляли на мене позитивне враження».

Пані Людмила все життя працювала викладачкою в університеті. Вона залишила під відсотки близько 4000 доларів, отримала розписку, за якою гроші їй мали повернути за вимогою. Але коли жінка попросила їх назад, то її почали ігнорувати.

«Коли моя мама захворіла на інфаркт двічі, я просила повернути гроші, писала смски, телефонувала. Через два роки мама померла», - додала пенсіонерка.

Наступного дня свідчити у суді прийшли ще двоє потерпілих: жінка середнього віку та худорлявий сивий чоловік.

Спочатку суддя викликає жінку: «Суд вас попереджає про кримінальну відповідальність за дачу неправдивих показів». Вона ствердно киває головою: «Я, Світлана Ш., присягаю говорити суду правду і лише правду. До Ірини мене привела моя коліжанка Оксана, яка покінчила з життям самогубством, бо дуже переживала через це усе», - свідчить жінка.

Уже після закінчення засідання Світлана розповідає, що позичила пані Ірині 12 тисяч доларів: «Я скільки часу бігала за нею, шукала. Ходила під її хати, телефонувала, але гроші так і не повернула. Ірина у тому СІЗО виглядає гарно і гроші має. А моєї коліжанки нема і у неї залишилася сиротою дитина».

Додає, що Оксана позичила 7 000 в іноземній валюті. Під відсотки закладали гроші й інші члени сім’ї подруги.

Через два з половиною тижні у суді продовжують справу. Протягом усього засідання один із потерпілих дуже емоційно сперечається з підсудною. А під час надання показів звертається до судді, щоб та заборонила їй жувати жуйку. 

Під час свідчень іншого, підсудна Ірина вимагає у суду переслухати записи допиту у 2014 році, бо впевнена, що один з потерпілих змінив покази. В таких дрібних суперечках проходить майже чотири години.

26 лютого колегія суддів має знову повернутися до розгляду цієї справи.

Справу тричі розпочинали слухати з початку

Олена Данилів, прокурорка у судовому засіданні, розповідає, що перший обвинувальний акт по цій справі було скеровано в Личаківський районний суд ще 30 травня 2014 року, однак розгляд його так і не завершили.

«Протягом року тривав судовий розгляд, допитували потерпілих, свідків, обвинувачувану, дослідили всі докази. В одного із членів колегії закінчились повноваження і судовий розгляд розпочали з початку», - каже вона.

Прокурорка пояснює, що згідно із законодавством, якщо суддя вибуває з колегії, його можуть замінити іншим. Але тільки за умови, що не заперечують усі учасники кримінального провадження. Тоді судовий розгляд продовжується. Проте обвинувачена наполягла на тому, щоб судовий розгляд відбувся з початку.

«У суддів вже декілька разів закінчувалися повноваження, тому справу починали спочатку і це вже третій розгляд», - розповіла прокурорка.

Також, за словами Олени Данилів, у Франківському суді є ще один обвинувальний акт на цю ж людину. Там постраждалих восьмеро, загальний розмір шкоди понад 3 мільйони гривень.

Прокурорка додає, що справа триває так довго ще й тому, що підсудна перебувала у розшуку півтора року: «Після внесення застави, вона не з’явилася вчасно до суду і самовільно покинула територію області, без дозволу суду. З 2016 року фігурантка два роки перебувала у державному розшуку».  

І лише у 2018 році пані Ірину доставили у суд і змінили запобіжний захід на тримання під вартою без можливості внесення застави. Зараз жінка у СІЗО і їй загрожує 12 років за ґратами.

Олена Данилів пояснює, що суд у цій справі – це довгий і важкий процес, бо у кримінальному провадженні велика кількість потерпілих, яких тяжко зібрати, окрім цього потрібно дослідити докази і допитати свідків. Вона також вважає, що у цій справі відбувається затягування процесу.

«Підсудна декілька разів змінювала адвокатів, зараз її представляє п'ятий представник. Іноді відкладали засідання саме через неявку одного із них. Я вважаю, що у справі має місце затягування процесу», - каже прокурорка.

У свою чергу адвокат пані Ірини Роман Шпирка, запевняє, що пані Ірина планувала повернути кошти. А всьому виною є те, що у 2012 році його підзахисну пограбували та викрали значну суму грошей, про що вона одразу повідомила поліцію.

«Викрадення у Ірини коштів дуже похитнуло її фінансове становище, про що вона одразу повідомила своїх кредиторів. З більшістю з них вона домовилась про відстрочку виплат та згодом виконала свої зобов’язання перед ними. Інші до неї не звертались, а звернулись одразу в поліцію», - каже він.

Представник наголошує, що дії його клієнтки це не кримінальний злочин: «Пані Ірина не заперечує, що має недовиконані грошові зобов’язання, тому це ніщо інше, як цивільно-правові відносини».

Післямова

Чому справу так довго розглядають у суді? Іван Городиський, адвокат, партнер ЮФ Dexis Partners, директор Школи права УКУ пояснив, що втрачали повноваження не тільки судді у цій справі, а й в тисячі інших. 

За його словами, ситуація із припиненням повноважень у суддів, через що розгляд справ гальмувався або ж їх розпочинали спочатку, як це сталося у цій справі, була викликана вже нечинними положеннями, які регулювали порядок призначення суддів. Згідно з ними, суддя спершу призначався на п'ятирічний термін, а вже після його завершення - безстроково. 

Проте, як пояснив Городиський це відбувалося не автоматично, а шляхом отримання рекомендації Вищої кваліфкомісії суддів та постанови Верховної Ради.

«Однак у 2013-2016 роках, виникла ситуація коли тисячі суддів, щодо яких було надано рекомендації кваліфкомісії не призначалися безстроково в силу тих чи інших політичних мотивів. Не можна стверджувати, що для цієї справи свідомо призначалися судді, п'ятирічний строк повноважень яких невдовзі завершувався. Оскільки призначення суддів для розгляду справ, здійснюється шляхом їх електронного розподілу», – каже він.

Адвокат наголошує, що зараз таке положення недійсне.

«Цю ситуацію виправили у 2016 році судовою реформою – тепер судді призначаються одразу безстроково».

Іван Городиський додає, що таке затягування процесу є порушенням прав людини на справедливий суд, які гарантовані Конституцією України та Європейською конвенцією з прав людини. Обидві сторони таких процесів можуть подати заяву в Європейський суду з прав людини, оскільки Україна не виконала своїх зобов'язань щодо розгляду судової справи у належні та розумні строки.

«Європейський суд буде оцінювати те, наскільки обидві сторони своїми діями в ході процесу сприяли збільшенню його тривалості. Від цього залежатиме рішення», – розповів адвокат.

Повертаючись до справи про шахрайство, то на цей час на усе майно підсудної накладено арешт. Наразі сорок потерпілих так і не отримали жодного грошового відшкодування.

Прокурорка Олена Данилів каже, що люди зможуть повернути свої гроші лише після вступу в законну силу обвинувального вироку. Тоді арештоване майно пані Ірини продасть виконавча служба і розпочнеться процес відшкодування. Але коли цей вирок буде винесено прогнозувати важко, до кінця року планують тільки опитати усіх свідків.

Наталя Лазарович

Ілюстрації Ольги Козак 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Проєкт «Реформи без ілюзій» реалізується за підтримки проєкту USAID «Медійна програма в Україні», яка виконується міжнародною організацією Internews.

Реформи без ілюзій