фото: Вікторія Андрєєва

фото: Вікторія Андрєєва

Висока планка. Чому Зашків хоче приєднатися до Львова. Репортаж

3801 0
1 жовтня Зашківська сільська рада, до якої входять села Зашків, Завадів і Зарудці, ухвалила рішення про приєднання до Львова в межах реформи децентралізації. Журналісти Tvoemisto.tv у межах проєкту «Реформи без ілюзій» дізнавалися в Зашкові, на яких умовах маленькі села хочуть долучитись до мегаполіса, чому відмовили Куликову та як убезпечуватимуть землю від багатоповерхової забудови.

Батьківщина провідника ОУН

Село Зашків розташоване усього за 17 км від Львова. Доїхати сюди електричкою можна за 45 хвилин, автівкою — за 10-15 хвилин, маршруткою — за 20-25. Щоправда, село розташоване за кілька кілометрів від траси — у «вовчому куті», як кажуть місцеві. У трьох селах — Зашків, Зарудці і Завадів — живуть приблизно три тисячі людей.

Сільська рада — одразу біля залізниці. Перше, що впадає в очі за нею, — музей Євгена Коновальця, який тут народився і завдяки якому село досить відоме на Львівщині.

«Асфальт завдяки Коновальцю. Хай спокійно спочиває наш Євген», — каже місцевий мешканець Михайло.

«Дівчата, хочете в музей? У нас вхід платний», — робимо селфі на подвір’ї і не помічаємо, як підходить співробітниця музею Оксана Яцкович.

Читайте також: «Це буде бімба!». Як Славське повертає собі статус туристичної мекки. Репортаж

Звісно, ми хочемо у музей провідника ОУН. Пані Оксана одразу вмикає обігрівач — маленьку «дуйку», і не поспішає знімати верхній одяг. Вона продає нам квитки і веде в першу експозиційну кімнату з трьох. Ремонт, каже, робили давно — до 120-річчя Коновальця, тобто у 2011 році. Музей належить до Львівського історичного. Серед експонатів — трохи меблів, фотографії, документи, копії строю українського націоналіста, ніяких інтерактивних елементів немає. Музей часто відвідують школярі, каже Оксана Яцкович, багато відвідувачів і влітку, коли в селі відбувається фестиваль «Зашків». Загалом гості в музеї є протягом усього року.

Оксана Яцкович працює в музеї 13 років, раніше жила у Зашкові, а кілька останніх років — у Львові. На роботу добирається електричкою — якщо та їздить. Питаємо, чи чула про плани на приєднання до Львова.

«Чула. Я “за”. Ми і так майже у Львові. Тільки незрозуміло, де нам довідки треба буде брати. У Дублянах?», — жінка розповідає, що у селі проводили збори, на яких детально обговорювали, до якої громади приєднуватись, але вона була лише на одних із них.

У 2016 році Зашківська сільрада, до якої, окрім, власне, Зашкова, також належать Зарудці і Завадів, отримала від селища Куликів пропозицію про об’єднання. Але її відхилили.

Другий яскравий об’єкт після музею — дитячий майданчик поряд із символічною могилою борцям за волю України. Як пізніше розповідає нам сільська голова Оксана Чекайло, спочатку люди були проти, аби майданчик встановлювали біля могили. Але вона переконала їх, що діти, дивлячись на неї, будуть цікавитись історією.

Сільська рада — маленька, у коридорі трохи нервово ходить чоловік років 35. Питаємо, чи є сільська голова. Він каже, що у неї хтось на прийомі, і він також чекає. На дошці оголошень вивішені офіційні звернення до сільради, Жовківської РДА, ЛОДА та ЛОР та відповіді на них. Кольоровими маркерами або чорнилами на них зроблені примітки. Ознайомитись може кожен.

Читайте також: Своя «швидка» і школа мистецтв на виїзді. Як живуть Славська і Ходорівська ОТГ

Зрештою чоловік каже, що більше не чекатиме, і хутко йде. За дверима кабінету сільської голови чути голоси, та все ж вирішуємо постукати. Оксана Чекайло, яка працює тут вже другий термін і обиралась від ВО «Свобода», розмовляє із підлітком років 10. Він приніс звернення щодо шашкового клубу, в якому займається, а заразом розповідає про життя. Хлопчик подякував, пообіцяв зайти ще і побіг у своїх справах.

Оксана Чекайло розповідає нам про керівника шашкового клубу, у якого всі діти — переможці, і каже, що людині просто треба знайти своє місце.

«Ми, власне, про місце і хочемо поговорити. Про місце Зашкова. Чому вирішили приєднатись до Львова і чому відмовились від пропозиції Куликова?», — питаємо.

Сільська голова сміється.

Пов’язані трубами

«У нас є водозабір Зарудці — Львів. Два райони Львова п’ють з нього воду. Тож ми вже давно у Львові, а він вже давно у наших руках», — каже Оксана Чекайло.

Окрім того, продовжує вона, на території нинішньої сільради є джерела із цілющою водою, щоправда, зараз «Львів закував їх у труби», але колись тут відпочивала уся львівська шляхта.

«Зі Львовом ми зв’язані не тільки трубами. Усе студентство — Львів, багато школярів — Львів, місце праці — Львів, відпочинок — Львів. Водночас багато львів’ян купили землю і побудували будинки у Зашкові — є цілий новий мікрорайон», — розповідає сільська голова.

А ще львів’яни приїжджають у Зашків на хресну дорогу, додає вона. За її словами, головне, що приваблює Зашків у перспективі об’єднання, — те, що Львів — «місто майбутнього».

«Ми не хочемо бути районом Львова — ми залишаємось своєю громадою, бо маємо свою ідентичність. Але нам треба модернізуватися, а цього нам треба вчитися, треба ставити високу планку — і Львів нею є», — пояснює Оксана Чекайло.

«Не маємо об’єднуватися лише тому, що така мода»

Поки говоримо про будні і свята Зашківської сільради, стає все більш зрозуміло, що три села насправді воліли б ні до кого не приєднуватись і нікуди не входити, але реформа є реформа. Тож тепер обирають.

«Я взагалі була прихильницею того, щоб нас кинули напризволяще. Але дайте нам наші податки, нашу землю. А з Куликовом нас щось пов’язує лише тоді, коли там організовують свято ковбаси і хліба. Або ще коли було нашестя монголо-татар, ми були з ними», — сміється Оксана Чекайло.

Вона додає, що немає нічого проти ковбаси, але це для села не орієнтир.

«Мені подобається, як розвивається Львів, які там є ініціативи і що з громадськістю рахуються», — каже Оксана Чекайло, яка сама довго жила у Львові і працювала у науковій бібліотеці імені Василя Стефаника.

Вона розповідає, що цьогоріч Куликів повторив свою пропозицію, але місцевих мешканців обурило, що їм подали ті ж документи і розрахунки, що й три роки тому.

«Час минув, щось могло змінитись. Ми маємо мислити категоріями “вигідно — не вигідно”, “подобається — не подобається”, а не об’єднуватись, бо така мода і такий примус», — говорить Оксана Чекайло.

Вона наводить приклад і практичних аспектів. По-перше, дістатись до Куликова можна лише через Дорошів, де на трасі немає світлофора, і тамтешній сільський голова не може вирішити це питання вже не один рік.

«Там постійно смертельні випадки. Уявіть: ви — мама, ваша дитина має їхати у Куликів до школи і пропустила шкільний автобус. Має добиратись сама. Як би ви почувались? А ще у них умови, наприклад, у тій же школі гірші, ніж у наших сільських школах», — каже Оксана Чекайло і додає, що й у зашківський дитячий садочок ходять також діти із Куликова, Гряди, Дорошева.

Оскільки у Львівській міськраді думають і про створення агломерації, запитуємо, який варіант більше до вподоби Зашкову — агломерація чи все ж ОТГ.

«Мені найбільше подобається варіант рівного партнерства. Коли немає старшого і молодшого братів. Хай один буде не такий показний, але щоб стосунки були чесними, щоб кожен вносив свою лепту, як вміє, і розвивався без насильницької вказівки», — відповідає сільська голова.

Читайте також: 100 днів Маркіяна Мальського. Відкрите інтерв'ю з головою Львівської ОДА

Люди, веде далі вона, хочуть просто хороших умов для життя. Водночас вони свідомі, що без їхньої праці нічого не буде, тож на бруківку з площі Ринок у своєму селі не претендують.

«Ми мусимо побачити конкуренцію. Бо зараз — це як вчитись у класі, де ти найсильніший. Це нецікаво, і рівня відповідного ти не отримаєш», — каже Оксана Чекайло.

ЖК «Коновалець»

Поміж аргументами на користь приєднання до Львова Оксана Чекайло розповідає, як гарно жити за містом, дихати чистим повітрям, ходити у ліс та мати всі принади єднання з природою. Такої ж думки і багато львів’ян, які вже купили землю на території Зашківської сільради. І йдеться не лише про ділянки під будівництво, куплені на території нового мікрорайону.

«Коли я прийшла, багато земель були поза межами сільської ради, їх роздали гектарами. Тоді ми зробили генеральний план і повернули собі майже 600 гектарів, хоч це ще і не все. Зараз у нас навіть є землі на аукціон і маємо, що дати людям, які хочуть сюди повертатись і працювати тут», — каже Оксана Чекайло.

Водночас, за її словами, багато землі опинилось у власності львівських міських та обласних чиновників і депутатів. Дехто встиг перепродати ділянки кілька разів, щоб заплутати сліди. А хто не встиг, то і зараз приходить із проханнями про зміну цільового призначення землі.

«Питаю, під що брали. Під город? То вирощуйте капусту. Мошка їсть? То щось інше», — сміється сільська голова.

Багато посадовців, каже вона, встигли поспекулювати на імені Євгена Коновальця та інших провідників ОУН, хоч «самі не можуть відрізнити портрет Бандери від портрета Шухевича».

Запитую, чи не боїться, що Львів в обмін на приєднання чи об’єднання захоче отримати свою частку землі, і тоді у Зашкові швидко з’являться квартали багатоповерхівок з назвами на кшталт «Земля героїв» і «Коновалець». Оксана Чекайло відповідає коротко: хай будують, тільки нема де.

«Ми подумали трохи наперед, і всі ділянки, що могли би бути привабливими для такого будівництва, приватизували за громадою. Десь є каплиця, десь парк», — каже сільська голова.

Так само, говорить вона, давно приватизовані всі будівлі на території сільради, хоч особливо прикметні із них чомусь ніяк не можуть потрапити до інвентаризаційних списків області. Щодо таких моментів, як логістика та видача довідок, то, каже Оксана Чекайло, це технічні моменти, що легко вирішуються. Наприклад, довідки видаватимуть старости. А може, у Зашкові збудують і свій ЦНАП.

Чим Зашків багатий

«У нас є вода, ліс, земля. Це багатство, яким ми оперуємо. Наш шлях до економічного розвитку вузький, але він має бути прибутковим», — говорить Оксана Чекайло.

Ідеться про туризм — зелений, патріотичний, курортний. Крім того, на території Зашківської сільради, каже сільська голова, має бути з’їзд із майбутньої концесійної дороги Львів — Краковець, що ще скоротить час добирання до Львова. Зауважую, що ще невідомо, коли цю дорогу збудують і чи збудують взагалі. Оксана Чекайло погоджується, що тут плани держави надто часто змінюються, але каже, що проєктанти до селян вже приходили.

«Збирали людей, обговорювали компенсацію за земельні ділянки, пасовиська тощо. Казали тоді, що є домовленості із Світовим банком. Так було минулого року, і того року», — каже сільська голова.

Загалом Оксана Чекайло багато говорить про модернізацію та розвиток і сподівається, що у Львові Зашківська сільська рада знайде і приклад, і підтримку.

«Якщо Львів нас прийме, то будемо тішитись, а як ні — то теж будемо тішитись. Немає безвихідних ситуацій — безвихідь є в головах», — сміючись підсумовує вона.

Людей на вулицях у Зашкові не видно, навіть на подвір’ях. Хіба дорогою ідуть кілька підлітків — у школі канікули. Пошта — зачинена, тут три вихідних на тиждень. Поряд є магазин, у якому ми просимо зробити нам каву. Продавчиня пропонує на вибір розчинну і заварну. Приміщення невелике, але вщерть наповнене продуктами, зокрема, польськими та італійськими — сирами, соусами, різними дрібничками. Магазин зовсім не нагадує сільський.

Питаємо у продавчині, чи чула вона про плани об’єднання зі Львовом і як до цього ставиться. Каже, що загалом не проти, але після візиту до стоматолога не може говорити і кличе свого чоловіка Михайла.

«Він був колись сільським головою, то більше в тому розбирається», — каже жінка і дає нам каву у паперових стаканчиках.

Михайло проводить нас у дальню кімнату, де, як виявилось, стоять столики. Його дружина нагадує увімкнути обігрівач.

«Як каже москаль, “чєму бить, того нє міновать”. Чи до Львова, чи до Дублян, чи до Куликова підемо? Наразі офіційної інформації нема. Але я за Львів», — каже він.

Михайло розповідає, що земля у Зашкові нікому не потрібна, принаймні для обробітку, бо заростає зелом. Тут є хіба кілька фермерів і Тарас Козак — нардеп від партії «Опозиційна платформа – за життя».

«Зараз треба мати менш-більш пристойну роботу. А ми тут всі живемо близько до центру Львова. Якщо їхати зранку, не в годину пік, то 7-12 хвилин по добрій дорозі — і я вже в районі Богдана Хмельницького. А колись жив на Сихові, то не знаю, скільки звідти до центру їхав», – наводить свої аргументи Михайло.

Колись він був головою села, ще наприкінці 90-х — початку 2000-х років. Обирався від СДПУ (о) — «нашої улюбленої, тобто єдиної тоді партії», а на виборах президента цього року голосував за Володимира Зеленського — щоб були зміни. Михайло переконаний, що кожна людина, яка іде в депутати сільради, має на меті нажити собі землі, але зауважує, що сам паїв не має.

«Щодо того приєднання — все, що не робиться, то на краще. Всім 100% не вгодиш. А що, ми скажемо, що не приєднаємось? Нас ніхто не буде питати. Є реформа, є програма — і вона має виконуватись. Хоча, може, то експериментально — як в освіті», — говорить він і додає, що все — суєта суєт.

Коли прощаємось, чоловік каже, що за скоро їхатиме по ковбасу і може підкинути нас у Дорошів, звідки маршрутки до Львова їздять частіше. Люб’язно лишає нам свій номер телефону, але просить не фотографувати.

Наразі Зашківська сільська рада лише задекларувала намір приєднатися до Львова, але на яких саме умовах — поки що невідомо, оскільки немає ні Львівської ОТГ, ні ухваленого закону про міські агломерації. Власне, чи буде взагалі Львівська ОТГ, чи агломерація, як говорив раніше в коментарі Tvoemisto.tv заступник міського голови Львова з питань містобудування Любомир Зубач, вирішиться після того, як Верховна Рада остаточно затвердить пакет законопроєктів про децентралізацію.

Олександра Бодняк

Фото: Вікторія Андрєєва

Проєкт «Реформи без ілюзій» реалізується за підтримки проєкту USAID «Медійна програма в Україні», яка виконується міжнародною організацією Internews.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.