фото: whatiscool.net, vidomosti-ua.com, volynnews.com
1. Різниця між українським а зарубіжним читачем залежить від загального рівня культури та готовності сприймати певну естетику книжки. Наприклад, французький читач готовий сприйняти дитячу книжку з доволі абстрактними ілюстраціями, яку би не сприйняли українські читачі. Так сталося через те, що в інших країнах давно розвивали вміння бачити щось більше за умовною картинкою – дофантазовувати, а у нас довго розвивали лише дуже реалістичні ілюстрації – щоб дитинка в них потикала пальчиком і все повторила за дорослими.
2. Український читач мені страшенно подобається тим, що він швидко змінюється. Спочатку ми плакали, що нам бракує освіченого читача, а тепер я бачу дуже гарний темпоритм зростання того якісного читача, який є не просто читачем, але і співавтором і співпромоутером, багато нам підказує. З власної доброї волі такі читачі роблять краще промо, я думаю, ніж би зробили спеціально найняті фірми за гроші.
3. Я бачу, що в Україні формується нова культура довкола книжки. Наприклад, культура книжкових аксесуарів – закладок, торб, обкладинок – які дозволяють позначити свого власника як людину, що читає. Такі речі виділяють і приваблюють.
4. Читачів стає все більше – попри кризу, яка вдарила по всіх. Видавці побоювалися, що люди стануть купувати менше книжок. Але вони не стали. Люди втомилися жити в сірій реальності, вони хочуть відчувати альтернативний простір тих, які тебе розуміють, і які читають такі ж книжки, як і ти. Люди хочуть, аби їх поважали – пропонували їм справді якісні книжки та забезпечували різноманітні комфортні способи придбання та отримання книжки. Також читачі хочуть, аби видавці заповнювали порожні різножанрові ніші. Тепер усі українські видавці мають величезний шанс стати господарями на українському книжковому ринку після того, як російська книжка з нього пішла. І я не розумію, чому вони ним не хочуть скористатися.
5. Українці почали обирати щось направду вічне – таке, що дає внутрішній розвиток. Вони хочуть книжок, важливих для їхнього середовища, це свого роду культурний маркер.
За інформацією: Українська правда.