Зеленський проти зла. Антагоніст в українському наративі війни

652 0
Це третя публікація «Твого міста» із серії, у якій кандидатка політичних наук Соломія Кривенко аналізує виступи перших осіб України та росії, щоб показати, як творяться наративи про нашу країну, як розповідається історія про кожного із нас, як ми вигладаємо в очах цілого світу.

«Той, хто приречений повзати, не забере навіть Зміїний у тих, кому випало літати».

У жодній історії не обходиться без лиходія – сили чи істоти, котрій протистоїть головний герой. Цей антагоніст має своє призначення: він заподіює шкоду головному героєві (протагоністові), переслідує його, б’ється або вступає з ним в інші форми боротьби.

Український народ та президент Володимир Зеленський як головний герой в українській історії борються з лиходієм Росією. Вона ж заподіює шкоду та переслідує прагнення головного героя «просто жити вільно на своїй землі». У своїх промовах Зеленський називає антагоніста Росією, Москвою, російським президентом, російськими загарбниками:

●    російське керівництво хоче відкинути всі здобутки історичного розвитку людства, зокрема систему міжнародного права, яка в нас є сьогодні, і повернутися до життя, як у ХІХ столітті чи навіть раніше (Виступ президента Володимира Зеленського на Азійському саміті з безпеки «Діалог Шангрі-Ла», 11 червня 2022 року);

●    і коли ви чуєте з Москви шантаж продовольством, то знайте, будь ласка, що це їхній свідомий удар насправді по ваших суспільствах. Щоб забезпечити цей удар, Росія просто використовує народи Африки й Азії як заручників, свідомо штовхає їх до голоду. Щоб люди звідти масово втікали до вас [Європи] (Звернення президента України Володимира Зеленського до Європейської ради, 30 травня 2022 року);

●    провина за все, що відбувається, – тільки на російській державі (Звернення Президента України Володимира Зеленського до Європейської ради, 30 травня 2022 року);

●    російська армія вбила вже десятки тисяч наших людей, депортувала на свою територію сотні тисяч українців. Одних тільки крилатих ракет проти нас Росія застосувала вже 2595 – і це за 108 днів! (Виступ президента Володимира Зеленського на Азійському саміті з безпеки «Діалог Шангрі-Ла», 11 червня 2022 року).

Зло – найкатегоричніше позначення для противника як цілком чужого світові, до якого прагне герой. Саме ця неперсоніфікована сила постає ворогом України:

●    Зло повернулося. Знову! В іншій формі, під іншими гаслами, але з тією самою метою (Звернення президента України з нагоди Дня пам'яті та примирення, 8 травня 2022 року);

●    Ми не протрималися навіть століття. Нашого Never again вистачило на 77 років. Ми проґавили зло. Воно відродилося. Знову й зараз. Аgain and now! (Звернення президента України з нагоди Дня пам'яті та примирення, 8 травня 2022 року).

На позначення методів, якими лиходій воює, український Президент використовує слова-ярлики: «варварство», «нацизм», «тероризм». Антагоніст постає «маніакальним» та «фанатичним»

●    Характер бойових дій російської армії – відверто варварський. Вони просто знищують абсолютно все (президент України на Міжнародному безпековому форумі GLOBSEC у Братиславі, 2 червня 2022 року);

●    Цей день укотре довів, що Росія має бути офіційно визнана державою-терористом. Жодна інша держава світу не становить такої терористичної загрози, як Росія. Жодна інша держава світу не дозволяє собі щоденно знищувати крилатими ракетами й реактивною артилерією мирні міста і звичайне людське життя (Звернення президента України, 14 липня 2022 року);

●    І я хочу підкреслити: це все потрібно не одній тільки Україні, не тільки нашим громадянам, чиї життя під загрозою від російського терору... Терор – це вірус. І якщо хтось із терористів залишається безкарним, це тільки заохочує інших (Звернення президента України, 14 липня 2022 року);

●    в Україні влаштували криваву реконструкцію нацизму. Фанатичне наслідування цього режиму. Його ідей, дій, слів і символів. Маніакальне – до деталей – відтворення його звірств та «алібі», що начебто надають злу священну мету...  (Звернення президента України з нагоди Дня пам'яті та примирення, 8 травня 2022 року).

Читайте також: «Мені потрібна зброя, а не евакуація». Як Зеленський став українцем, що рятує світ

У промовах Зеленського поняття «тероризму» супроводжується ярликом «навала»:

●    сотні тисяч наших воїнів щодня й щоночі стримують російську навалу. Українці роблять один із найвагоміших внесків в історії у боротьбу проти тероризму (Звернення президента України, 14 липня 2022 року);

●    Попереду – справді важкий шлях. На жаль, інакше неможливо, коли захищаєш свій дім від терористичної навали (Звернення президента Володимира Зеленського, 12 липня 2022 року).

«Терористична навала» – поєднання двох понять, що позначають загрозу, але рідко використовувалися поряд через відмінності у методів боротьби: терористи зазвичай діють групами або поодинці, приховано, навала – масовий, відкритий наступ. Тероризм – глобальна біда сучасності, навала – поняття, що в історії України найчастіше пов’язують з монголо-татарським вторгненням.

Поєднання слів, що мають негативну конотацію, для позначення противника використовував і В. Черчіль. У «Промові війни» він вжив «чума нацистської тиранії» (the pestilence of Nazi tyranny), зіставивши смертельну хворобу, ворожу ідеологію та форму недемократичної форми правління. Такий риторичний прийом посилює емоційну відповідь на образ антагоніста, не дає залишатися байдужим.

Важливо відрізнятися від лиходія

Всякий герой боїться перетворитися на того, кому протистоїть. Боїться, що в якийсь момент може здатися подібним на свого противника. Одна з функцій ярликів – створити межу, котра буде проходити між «нами» і «ними».

Український наратив робить акцент на відмінності України та Росії, на відмінності героя та антагоніста, на відмінності світу, за який кожен з них бореться.

●    Той, хто приречений повзати, не забере навіть Зміїний у тих, кому випало літати (7.07.2022, Instagram, Zelenskiy official);

●    Чи уявляєте ви, наприклад, Президента Росії... який би просто побачив лист про звернення до Посольства в Сінгапурі з пропозицією підтримати ідею невідомої йому дівчини та вдягнув футболку, яку йому надіслали? Я думаю, це взагалі неможливо (Виступ президента Володимира Зеленського на Азійському саміті з безпеки «Діалог Шангрі-Ла», 11 червня 2022 року);

●    Це протистояння між «можливо», яке потрібне нам і ще багатьом у світі, і «неможливо», за яке відчайдушно воює Росія. Росія хоче зробити неможливим, щоб сусідня країна, яку вона розглядає виключно як свою колонію, могла існувати вільно, могла існувати незалежно (Виступ президента Володимира Зеленського на Азійському саміті з безпеки «Діалог Шангрі-Ла», 11 червня 2022 року);

●    Свою іншість Росія доводить уже 88 днів. 88 днів безумства: їхні ракети, бомби, снаряди летять у житлові будинки, школи, лікарні, музеї, театри, у храми, навіть у кладовища (Виступ президента України Володимира Зеленського під час спільної з Президентом Польщі Анджеєм Дудою участі у пленарному засіданні Верховної Ради).

Натомість російська «історія» намагається знівелювати ці відмінності, а з ними і межі між головними героєм і лиходієм в українській історії. Росія прагне показати, що протиставлення українців і росіян – непорозуміння. Україна ж, мовляв, стала продуктом російської політики, і тільки «націоналістичні» політики це заперечують. Історія про братство, культурну та історичну єдність України та Росії створює враження, що відбувається не «терористична навала», а «сімейна суперечкаа». У виступі 21 лютого 2022 року Путін сказав:

●    Украина для нас – это не просто соседняя страна, это неотъемлемая часть нашей собственной истории, культуры, духовного пространства. Это наши товарищи, близкие, среди которых не только коллеги, друзья, бывшие сослуживцы но и родственники, люди, связаны из нами кровными семейными узами.

●    Украинские власти изначально, хочу это подчеркнуть, именно с первых шагов стали строить свою государственность на отрицании всего что нас объединяет. Стремились исковеркать сознание историческую память миллионов, целых поколений живущих на Украине. Неудивительно что украинское общество столкнулось с ростом крайнего национализма, который быстро приобрел форму агрессивные русофобии.

●    Политики ... на словах выступали за отношения с Россией, за культурное и языковое многообразие, и приходили к власти с помощью голосов граждан которые искренне поддерживали такие устремлениям в том числе и миллионов жителей юго-востока но получив посты, должности, они тут же придавали своих избирателей

●    Слабая власть, которая сама была поражена вирусом национализма и коррупции, искусно подменяла истинные культурные и экономические и социальные интересы народа.

Читайте також: Війна, конфлікт, агресія. Як правильно називати боротьбу українців та дії росіян

Провести чітку межу між Україною та Росією, не тільки як між двома державами, а й як між культурами, традиціями, нараціями, –  і потім затвердити цю межу на найвищому офіційному рівні – одне із основних завдань, яке стоїть не тільки перед українськими політиками, а й перед українським суспільством загалом. 

Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.


Читайте також:
+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!