Фото: progress.online
Нещодавно людиноподібна роботеса Софія отримала громадянство Саудівської Аравії. Вона вміє жартувати і каже, що хоче мати сім’ю. Моторошно, чи не так? Але, на думку Research & Development Director львівської компанії SoftServe Василя Милька, роботи не знищать людство й не захоплять світ.
Чому колись у сім’ях було так багато дітей? Бо з п’яти років дитина вже була робочою силою. Потрібно було багато дітей, щоб робити багато роботи.
Та з часом робота почала спеціалізуватись. Уже не можна було просто піти й назбирати ягід: потрібно було проходити спеціальні тренування. Навіть для того, щоб орати плугом, потрібні знання. Тому почали з’являтись навчальні курси, стала потрібною певна загальна база, щоб спеціалізуватись, тож діти у п’ять-вісім років ішли не працюватись, а навчатись у школі.
Тепер люди у до тридцяти років вивчають якусь вузькоспеціалізовану сферу, наприклад, нейрохірургію. Пізніше одружуються, народжують менше дітей, живуть довше. Хто ж має доглядати всіх літніх людей? Напевно, це робитимуть роботи, але вони ніколи не замінять медсестер, здатних ураховувати особливості кожного пацієнта.
Робота й роботи насправді пов’язані. «Робот» – слов’янське слово, яке запозичив весь світ; його придумав чеський письменник Карел Чапек. «Роботою» в його творі названо справи, які не хочуть робити люди, а «роботами» беземоційних створінь, рабів, яких можна експлуатувати.
У вісімнадцятому столітті власники фабрик, зрозумівши, що забагато витрачають на своїх працівників, почали замінювати їх на машини. Багато людей утратили роботу. Іменем англійського підмайстра Неда Лудда, який першим зруйнував верстат, назвали рух борців із машинами – луддитів. 1769 та 1812 року в Британії запроваджували смертну кару за нищення верстатів, кільканадцятьох луддитів, які знищували машини, стратили. Так настав перший машинний вік.
Другий машинний вік ознаменований появою розумних машин. Ми не боремося з ними, а використовуємо. Якщо раніше потрібно було багато чого запам’ятовувати, то зараз можна просто заґуґлити.
Читайте також: ІТ Арену у Львові відкрив штучний інтелект. Відео
Роботи – це не лише людиноподібні машини. Індустріальні роботи зовсім не схожі на людей, вони не мають штучного інтелекту. Це машина, яку можна запрограмувати на виконання одноманітної роботи протягом якого завгодно часу: була б лише сировина та електрика. Індустріальних роботів нам не шкода, бо вони не схожі на людей.
Автономні машини працюють для людей та взаємодіють із ними. Є автономні машини й у наших оселях: холодильник, пральна машина. Деякі речі лише стають автономними – наприклад, літаки й автомобілі.
Цікавий випадок стався з роботом- охоронцем Knightscope K5. Він охороняв притулок для тварин у Сан-Франциско й одного разу побив безхатьків, які хотіли переночувати у притулку. Робота звільнили й заборонили.
Персональні асистенти здатні розпізнавати емоції та бажання людей. Наприклад, деякі соціальні роботи впізнають емоції свого співрозмовника й відповідають на них.
Чому важливо, щоби деякі роботи були схожими на людей? По-перше, робоче середовище було підлаштоване під людину. Якщо робот зависокий чи занизький, він не зможе виконувати роботу людини, наприклад, у кабіні автомобіля. По-друге, щоб ми сприймали їх без ксенофобії, глибоко прошитої в нашому мозку.
Є також цифрові роботи. Колись комп’ютерами називали людей, які сиділи у величезних залах і обраховували математичні задачі. Потім їм у поміч прийшли механічні машини, а згодом і цифрові. Так з’явилась професія програміста. Сучасні ІТ-компанії шукають способів автоматизації роботи програмістів – дедалі більшу її частину виконуватимуть програми. Тому не варто надміру радіти, що зараз є робота для програмістів: вона піде так само швидко, як прийшла.
Є молекулярні роботи, яких використовують у медицині. Вони зовсім крихітні, але можуть бути ефективними – їх можна навчити розпізнавати різні клітини людського організму та змусити атакувати нетипові, допомагаючи організму долати рак.
Ті, хто втратив кінцівку, можуть отримати роботизовану руку чи ногу, щоб жити повноцінним життям. Протез кріпиться до кістки й керується сигналами, що йдуть від мозку. Такі пристрої роблять людей набагато сильнішими. Наприклад, на заводах Ford використовують екзоскелети, які полегшують фізичне навантаження.
Читайте також: Як я використовую штучний інтелект для свого бізнесу
Чи заберуть роботи нашу роботу, й чи не почнеться новий луддизм? Поки що ні. Amazon використовує дуже багато роботів і завдяки цьому розширює свій бізнес, тому кількість працівників компанії не зменшується. Втім, розширення має межі – колись воно припиниться. Розвиваючи нові вузькоспеціалізовані галузі, переходячи на нові рівні, ми все одно будемо мати справу з людьми, а не машинами. Замість тих видів праці, які люди виконують тепер, вони зможуть стати індивідуальними тренерами, лікарями чи навіть шефами. Бо ви можете мати крутий пилосос, який прибирає сам, але є місця, куди він ніколи не дістанеться.
А може, ми й самі роботи? Якщо життя – це виконання інструкцій за сприятливих умов, то чи не складаємось ми з машин? Можливо, ми є частиною великою машини? Ми накопичуємо кількість інтелекту, його більшає, він розширюється. То чи не є цей інтелект машиною, а ми – її складовими?
Люди не стоятимуть на місці, а змінюватимуться. З’єднуючись із машиною, ми станемо сильнішими. Варто створювати штучний інтелект, бо він може реалізувати найпотаємніші мрії людей. Роботи зможуть зробити те, на що органічне життя не здатне.
Занотовано на лекції «Про роботів і людей» у межах FESTacademy.
Занотувала Марта Кобринович
Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.
Повна републікація тексту без згоди редакції або його часткове відтворення без покликання на оригінальний матеріал забороняється і вважається порушенням авторських прав.
