Громадська рада при головному управлінні ДФС у Львівській області скерувала до голови парламентського комітету з питань податкової і митної політики звернення, в якому закликає не розглядати законопроект №8089, згідно з яким пропонують скасувати третю групу платників єдиного податку та встановити для другої групи обмеження за видами діяльності. Голова Громадської ради при ГУ ДФС у Львівській області Ігор Коць пояснює, чому цього робити не варто і якими можуть бути негативні наслідки для тисяч підприємців.

Чому приймати такий законопроект небезпечно? Бо під прогресивними гаслами «детінізації» та «боротьби зі зловживаннями зі сплати податків» у Раді намагаються провести законопроект, який передбачає скасування третьої групи єдиного податку, а для другої групи – встановити обмеження за видами діяльності.

Третя група ФОП – це, зазвичай, фрілансери, контрактні працівники великих IT-компаній, журналісти. Це ті люди, які залишаються працювати в Україні, самі забезпечують себе і свою родину, не розраховуючи на соціальну допомогу від держави, а також створюють робочі місця. До слова, ІТ-фахівці працюють в експортоорієнтованій галузі, що приносить країні валютні надходження.

Скасування третьої групи фізичних осіб-підприємців посилить тиск на малий та середній бізнес, призведе до втрати робочих місць, закриття дрібних підприємств, збільшення витрат на адміністрування бізнесу, скорочення надходжень до бюджету. А нам так багато говорять про важливість середнього класу та розвиток малого бізнесу для розвитку економіки Україні...

Автори проекту звинувачують платників цих двох груп у тому, що їх використовують для повсюдної мінімізації сплати податків до бюджету. Однак я не впевнений, що ліквідація третьої групи стане ефективним кроком в боротьбі з детінізацією та зловживаннями.

На мою думку, починати боротьбу із вказаними зловживаннями слід з того, від кого шкода значно більша – тих, хто працює за офшорними схемами чи з ПДВ. Зловживаннями з боку великого бізнесу із спрощеною системою оподаткування мають займатись податківці і економічні підрозділи Генеральної прокуратури. Не можна «карати» за зловживання невинних.

Читайте також: Львівський бізнес хоче менше податків і рівні умови роботи

Малий бізнес треба стимулювати, а не утискати. Багато «спрощенців» перейшли б на загальну систему оподаткування добровільно, якби її зробили б простою і зрозумілою для всіх, коли спілкування з податківцями проходитиме без черг, через електронний кабінет. І перш, ніж вимагати, влада повинна виконати свої зобов’язання перед платниками податків щодо ліберальної податкової реформи та реформи податкових органів.

Започаткування спрощеної системи оподаткування у 1998 році дало поштовх до розвитку малого та середнього бізнесу. Вона звільнила дрібних бізнесменів від багатьох податків (зборів), мінімізувала звітність, перевірки, зменшила витрати бізнесу на власне адміністрування. Втім, вже за два роки уряд Миколи Азарова розпочав наступ на спрощену систему. Але громадськість не змовчала і влада відступила. Нова влада теж висловлювалась про потребу скасувати спрощену систему оподаткування у 2015-му та 2017-му роках, пояснюючи це вимогами європейського законодавства.

Чи справді цей законопроект зробить економіку України прозорішою та наповнить бюджет? А може, навпаки, призведе до ще більшої еміграції українців та закриття малого та середнього бізнесу?

Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.