Галицьке масло у Львові та Європі. Історія легендарного «Маслосоюзу»

5060 0
Історія легендарної молочарської корпорації Галичини, що була створена за прикладом Чехії та Данії та стала потужним виробником масла не тільки на галицьких теренах, а у Європі.

Сьогодні хочу поговорити про ще один аспект життя Львова, а саме про підприємницьку діяльність та її значення для розвитку національної самосвідомості. Мовитиметься про «Маслосоюз» – легендарну молочарську корпорацію, що давала можливість створення економічних передумов для розвитку національних організацій у Галичині.

Засновники «Маслосоюзу» у м. Стрий

У 30-их роках минулого століття на західноукраїнських землях успішно розвивалася молочарська кооперація, забезпечуючи реформування сільського господарства, культурне зростання та підвищення національної свідомості селян. Її розвиток був найбільш динамічним з-поміж усіх інших галузей української галицької кооперації завдяки системному плануванню діяльності, організаційній розбудові та, звісно ж, невтомній праці її засновників і керівників. Наслідки їхньої роботи переконували в доцільності кооперативних зусиль, успіхи сповнювали гордістю членів молочарської корпорації, працівників її структур, усю національну спільноту і водночас викликали заздрість та утиски з боку владних структур, а також конкурентів.

Торговий відділ Маслосоюзу розташований у Львові за адресою вул. Костюшка 1а

Прикладом для організації молочарської кооперації в Західній Україні послужив зразок чеських і данських кооперативних молочарень. Саме за схемою кооперативного молочарства Чехії та Данії в Стрию виникли перші на теренах Східної Галичини кооперативи.

На початку 1900 року «Маслосоюз» діяв при стрийській філії товариства «Просвіта», але дата його заснування як окремої одиниці (повна назва «Крайовий молочарський союз «Маслосоюз») припадає на 1907 рік.

Серед піонерів молочарської кооперації тих часів були відомий громадський діяч Є. Олесницький, священник, композитор і хоровий диригент отець О. Нижанківський, греко-католицький священник Л. Горалевич та інші.

Головними засновниками та провідниками молочарської кооперації вважають відомого громадського та кооперативного діяча Євгена Олесницько та священика, композитора і хорового диригента Остапа Нижанківського

До 1914 року «Маслосоюз» об’єднував майже 100 невеликих молочарських спілок, до яких селяни привозили молоко.

Вихор Першої світової війни, який пронісся над Західною Україною, завдав величезної шкоди молодим паросткам молочарської кооперації. Після економічного занепаду, спричиненого війною, за її відновлення взялися колишні вояки Української галицької армії (УГА), які, перебуваючи в полоні у чеських таборах, досконало вивчили як теоретичні, так і практичні основи молочарства.

У 1924 році «Маслосоюз» був реорганізований, змінений його статут, прийнятий на загальних зборах у 1925 році, внаслідок чого змінилася й назва молочарської корпорації – вона почала називатися «Крайовий молочарський союз кооперативний з обмеженою відповідальністю в Стрию». До керівництва прийшли нові люди, переважно колишні старшини УГА, які закінчили фахові школи за кордоном. Серед них були О. Бачинська, А. Мудрик, А. Палій, М. Хронов’ят, Т. Коник та інші.

Завдяки зусиллям нового керівництва в 1924 році ця організація об’єднала 39 молочарень, які виготовляли понад 41,5 тисячі кілограмів масла, були відкриті її крамниці в Станіславові, Стрию та у Львові. «Маслосоюз» впевнено розвивався і почав завойовувати ринки збуту не тільки в краї, але й у Європі: Голландії, Англії, Німеччині. А в 1925 році уперше вийшов на світовий ринок, пропонуючи на продаж масло. І хоча кількість реалізованої продукції була не надто великою, це свідчило про здатність українських кооперативних молочарень виробляти конкурентоспроможний продукт.

Бочки з експортним маслом перед станцією у Львові (1926 р.)

«Маслосоюз» відправляв масло до Німеччини, Австрії, Чехословаччини, Данії, Франції, Швейцарії, навіть до Маньчжурії, конкуруючи з місцевими виробниками, що було нелегко. Проте експортна діяльність українських кооператорів не приносила значних доходів. Зовнішні ринки були для них запасними на випадок посилення тиску з боку Польщі, що всіляко перешкоджала українським кооператорам у роботі, вбачаючи у них небезпечних конкурентів для польських виробників.

До 1939 року до «Маслосоюзу» входило 500 тисяч з 800 тисяч господарств всієї Західної України, тобто практично кожне українське господарство. Решта (40%) були неукраїнськими.

Особливу увагу в «Маслосоюзі» приділяли фінансовому забезпеченню діяльності, розбудові кооперативного молочарства. Для цього був створений спеціальний фонд у «Центробанку», куди йшли вільні готівкові кошти з усіх молочарень.

Торговий відділ «Маслосоюзу» працював у Львові на вулиці Костюшка, 1а. З 1932 року переселився у власне приміщення на вулиці  Б. Гловацького (тепер вулиця Я. Головацького).

Крамниця «Маслосоюзу» на площі Ринок у Львові

Масло було головним продуктом, який виробляли підприємства «Крайового молочарського союзу». Існувало чотири категорії (класи) якості. Найвищою і, відповідно, найдорожчою була перша категорія – так звані «Знамениті масла», друга категорія називалася «Дуже добрі масла», третя – «Добрі» і четверта – «Погані». Всю продукцію «Маслосоюзу» продавали під фірмовим знаком: прямокутна рамка,  всередині якої між літерами «М» та «С» була зображена зелена чотирилиста конюшина.

Особливе значення в своїй діяльності було надане рекламі, участі у виставках, на яких демонстрували кращі зразки продукції. Для прикладу, на виставці в Катовіце у 1927 році делегація українських кооператорів отримала срібну медаль за високу якість цих зразків. Вироби «Маслосоюзу» періодично рекламували в тогочасних часописах. З нагоди різдвяних і великодніх свят фірма вітала покупців і запрошувала до своїх магазинів.

Розширюючи мережу надання послуг, з 1937 року «Маслосоюз» почав відкривати невеликі крамниці-кав’ярні, в яких за помірну ціну можна було купити канапки з маслом та різними сирками, посмакувати іншими молочними продуктами, а також медом і кавою.

Реклама «Маслосоюзу» в пресі початку ХХ ст.

Про популярність крамниць «Маслосоюзу», чесність, порядність, працьовитість його продавчинь свідчило те, що український театр під проводом М. Бенцаля в 1938 році поставив музичну п’єсу «Дівча з Маслосоюзу», музику до якої написав Я. Барнич, а лібрето – Р. Павлусевич.

З приходом більшовицького режиму «Маслосоюз» був ліквідований. У 1944 році українська молочарська кооперація, як і весь кооперативний рух, перестала існувати як самостійний господарський сектор.

Після проголошення незалежності України в 1991 році знову постало питання відродження «Маслосоюзу». Галицький селянин став приватним власником, і з’явилася можливість вільного розвитку господаря на своїй землі. Тож сучасні підприємці можуть користати з досвіду діяльності кооперативного молочарського руху в Галичині у першій половині ХХ століття, адже, зі слів К. Левицького, «чужинці приходять і відходять, в хаті залишається господар».

Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.

________________________________________________________________________________________________________

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми  про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.

 
+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!