Храмове свято на Краківській з ароматом яблук

На Сході свято Преображення почали відзначати з IV століття, а на Заході воно було визнане тільки у 1456 році Папою Калікстом III.

фото: bezviz.co.ua

Середина серпня – благодатний час: дозріли фрукти і овочі, люди пожинають плоди своєї праці, збирають врожай. 19 серпня у Львові можна спостерігати чудову картину, коли гарно вбрані львів'яни з кошиками, заповненими плодами, йдуть до церкви, аби освятити фрукти і відсвяткувати церковне свято Преображення Господнє. Преображення! Яке гарне слово! По суті, те саме, що «чудо», коли відбувається зміна на краще, відкривається те, що було сховано, і вражає, викликаючи сильну емоцію. Повна назва свята – Преображення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, тому в народі і закріпилась назва свято Спаса, розповідає львівська екскурсоводка Олександра Дябіна.

Читайте також: Загадкові серця. В одному з храмів Львова, під час реставрації знайшли давній вотив. Фотофакт

Про події цього свята згадується в Євангелії від Матвія 17: «А через шість днів забирає Ісус Петра, і Якова, і Івана брата його і веде їх на гору високу.... І він перед ними преобразився (змінився, прийняв інший вигляд). Обличчя його, як те сонце засяяло, а одежа його стала біла, як світло. І ось з'явились до них Мойсей та Ілля, розмовляли з ним. Озвався Петро та і сказав до Ісуса: «Господи, добре бути нам тут!...». Як він ще говорив, ось хмара ясна заслонила їх, і ось голос із хмари почувсь, що сказав: «Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав. Його слухайтеся!». А почувши це, учні впали обличчям до землі і злякались сильно. Ісус же підійшов, доторкнувся до них і промовив: «Уставайте і не бійтесь!» Підвівши свої очі, вони не бачили нікого, крім самого Ісуса. А коли ж з гори сходили, Ісус наказав їм: «Нікому не розповідайте про це видіння, аж поки Син чоловічий не воскресне з мертвих...».

Отже, що ж відбулось в тих подіях? Ісус показав перед апостолами, ким він є насправді. Бог явив себе, підкоривши простір і час. Померлі являються як живі, а предвічний голос лунає з хмари. Чого ж дивуватися, що учні злякалися? Наші уявлення про Бога найчастіше настільки скромні, слабкі і далекі від істини, що, коли Господь являє себе – стає страшно. Важко людським розумом збагнути, що ж відбулось. Зустрілись герої Старого і Нового завіту. Мойсей і пророк Ілля говорили про смерть і воскресіння Ісуса, Господь повів, що Христос – його син. Якщо не розуміти суті свята, то ні на що не знадобляться «яблучні святкування», бо Ісус преображався не перед яблуками. Суть в тому, щоб люди повірили в те, що Христос – Син самого Бога і що він прийшов, щоб відкупити і врятувати людство. Звичайно, що освячення фруктів після Літургії має свою символіку, але головне інше – Ісус Христос – це наш Спаситель.

Свято Преображення обране для благословення плодів, тому що в Єрусалимі саме в ту пору дозрівав виноград, який і прийнято освячувати в цей день (виноград – символ церкви Христової, знак приношення Богу духовних плодів). Де саме розташована гора Преображення? Святий Кирило Єрусалимський у 387 році першим висловив думку, що це гора Тавор (Фавор). Ця гора завжди вважалася святою, тому це і закріпилось в християнський традиції. Вона – в околицях Кесарії Филипової.

На Сході свято Преображення почали відзначати з IV століття, а на Заході воно було визнане тільки у 1456 році Папою Калікстом III. Таке величне свято обов'язково має бути головним в одному з храмів Львова. Львів має все, і церква Преображення Господнього (у львівському народі «Преображенка») тому реальне свідчення.

Церква Преображення Господа нашого Ісуса Христа у Львові розташована в самому центрі на вулиці Краківській, 21. Церква має цікаву історію і двічі отримувала першість у важливих для держави і подіях. У 1923 році у цій святині вперше на західноукраїнських землях відбулася Божественна літургія літературною українською мовою. Інша знакова подія відбулась 29 жовтня 1989 року. Преображенська церква першою у Львові повернулась до УГКЦ. У ту історичну неділю жовтня священник Преображенської церкви о. Ярослав Чухній з благословення львівського єпископа УГКЦ Володимира Стернюка оголосив прохання прийняти його з вірною паствою в лоно греко-католицької церкви.

Читайте також: Загадковий мешканець Пекарської, який змінив ісламський світ на краще

Трішки передісторії. Сучасна церква Преображення постала на місці церкви Пресвятої Трійці отців Тринітаріїв, що прибули з Іспанії ще у 1685 році, щоб займатися викупом християнських бранців з татарсько-турецької неволі. І заклали свій монастир у 1703 році біля Краківської брами. У 1783 році з приходом «бабці Австрії», монастир закрили, а його будівлі призначили для судових установ.

За розпорядженням цісаря Йосифа ІІ в колишньому монастирі відкрили університет: у приміщенні храму влаштували бібліотеку і актову залу, в якій 16 листопада 1784 року відбулась урочиста інавгурація Університету. 2 листопада 1848 року під час революційних подій університетські будівлі були зруйновані артилерією і пожежами. Університет перебрався на вулицю Святого Миколая (тепер Грушевського), а зруйновані будівлі цісар Франц Йосип І подарував своїм вірним русинам, які збудували тут у 1851-1864 роках Народний дім.

На основі збереженних мурів колишнього храму Тринітаріїв почалось спорудження другої (після Успенської) греко-католицької церкви для львівського середмістя. У 1850 році архітектор Антон Фрех виготовив перший проєкт майбутньої церкви, який так і не дочекався реалізації, тут тимчасово влаштували склад декорацій для театру Скарбека (тепер театр ім. Марії Заньковецької).

У 1874 році затвердили новий проєкт храму, розроблений Сильвестром Гавришкевичем. Будівництво тривало 20 років (1878-1898), ще кілька років велись роботи над оздобленням Преображенської церкви, яку освятили 29 квітня 1906 року митрополит Галицький Андрей Шептицький, єпископ Перемишльский Константин Чехович та єпископ Станіславівський Григорій Хомишин.

Над оздобленням храму працювали митці: Леонард Марконі, Тадей Попель, Фердинанд Маєрський, Теофіл Копистинський, Кирило Устиянович, Андрій Коверко.

6 січня 1919 року під час українсько-польських боїв за Львів у стіну церкви влучив снаряд, однак вибуху не сталось. На пам'ять про це снаряд вмурували в стіну та зробили надпис 5.01.1919.

Ще багато можна писати про чуда і дива на вулиці Краківській, де маємо храм Преображення. Тут, зрештою, і відбувались ці незбагненні події: монастир Тринітаріїв переобразився в Університет, потім знову зміни, оновлення, і, врешті решт, маємо неймовірний храм, який прославляє Спаса нашого Ісуса Христа, де можемо освятити свої фруктові плоди і відчути благодать серпневого свята.

Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.