Ян Шептицький
Ян Шептицький
«Ми занадто мало знаємо один одного»: Ян Шептицький про українців і поляків
Польсько-українські відносини — тема, що особливо гостро відчувається останнім часом з різних причин. Сьогодні ми публікуємо лист Яна Шептицького (його прадідусь був братом митрополита Андрея Шептицького, УГКЦ), підприємця і волонтера, який живе на стику двох культур та країн, і щиро вірить у важливість порозуміння між двома народами.
Hero Image

21 червня 2025, 12:41

Цей текст Яна Шептицького — звернення до кожного з нас, нагадування про силу спільної історії і перспективу кращого майбутнього:

Моя родина століттями жила на кордоні двох народів. Мабуть, саме тому нинішні складні й часом напружені польсько-українські відносини спонукали мене написати цей лист.

Я мешкаю одночасно в Україні та Польщі. Щодня стикаюся з численними стереотипами і звинуваченнями, що часто походять із московської пропаганди. Це болить, бо кожен громадянин наших країн має прагнути, аби наші стосунки були кращими.

Дружня Україна для Польщі і дружня Польща для України принесли б багато користі і відчутну вигоду для обох сторін. На жаль, московська пропаганда та агентура роками працюють, щоб розділити нас і не дати порозумітися.

Під час розмов з людьми по обидва боки кордону я зрозумів, що ми не можемо по-справжньому полюбити один одного, не пізнавши. Ми багато чого не знаємо про життя і мислення сусіда, і все ще дозволяємо ворогам розповідати нам неправдиві історії.

З численних розмов я запам’ятав одну сумну цитату: «Поляки і українці ще не встигли добре пізнати один одного, але вже встигли не сподобатися».

Що ж робити? Хто має займатися тим, щоб ми познайомилися ближче? Дехто скаже, що це справа політиків чи істориків. Але політики завжди думають про вибори, а історики — про правду минулого. Мені ж важливо, щоб через декілька років кожен поляк без вагань сказав, що найбільш дружньою до Польщі країною є Україна, а кожен українець — що найкращим другом для нас є Польща.

Для цього ми маємо почати з простого — пізнати один одного. І тоді, можливо, з’явиться шанс полюбити. Велику роль у цьому мають відіграти фахівці, які формують думку, зокрема, публіцисти, журналісти, митці, інфлюенсери.

Я мрію про матеріали, створені українцями польською мовою і поляками українською. Про сьогодення, спосіб мислення, життя. Про те, що важливо для кожної країни. Коли ми пізнаємо один одного, зможемо відповісти на запитання, які часто лунають: «А чому вони так роблять?» чи «Що у них відбувається?»

І моя перша пропозиція — спільний проєкт, створений українцями і поляками двома мовами, який би переглядали з обох боків кордону. Це дозволить нам краще зрозуміти одне одного — не тільки через великі теми, а й через повсякденне життя.

Якщо хтось із читачів захоче допомогти мені у цьому — буду радий співпраці.

Пишу це, бо, по-перше, мені було б приємніше жити і в Познані, і у Львові, якщо ми більше сподобаємося одне одному. По-друге, коли ми краще пізнаємо одне одного, налагодити політичні, економічні та соціальні зв’язки стане набагато простіше”.

Для співпраці з Яном Шептицьким пишіть на електронну скриньку [email protected]

Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.


Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.

Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Коментарі

Поки що немає коментарів. Будьте першим, хто залишить свій відгук!

Читайте також

Поляки зняли серіал про заробітчанок зі Львова
На польському телебаченні стартує серіал «Дівчата зі Львова».
фото: wirtualnemedia.pl
У неділю, 9 серпня, в ефірі польського телеканалу TVP1 відбудеться прем’єра серіалу «Дівчата зі Львова». Серіал розповість про чотирьох українок, які намагаються налагодити своє життя у Польщі. В головних ролях знялися польські акторки Анна Марія Бучек, Катажина Учерська, Анна Горайська та Магдалена Врубель...
CityLife
Щодо пам'ятки на Львівщині, де колись було поселення трипільської культури, уклали охоронний договір
Йдеться про пам’ятку археології національного значення VIII-XIII ст. «Городище літописного міста Пліснеська».
Щодо пам’ятки археології національного значення VIII-XIII ст. «Городище літописного міста Пліснеська», що розташоване на Золочівщині, уклали охоронний договір. Про це повідомила пресслужба Львівської обласної прокуратури...
CityLife
Соломія Крушельницька. Унікальні фото та один з останніх записів виступу співачки
23 вересня 1872 року народилася Соломія Крушельницька, славетна українська співачка, що своїм талантом підкорила увесь світ. Що її пов'язувало зі Львовом і де саме знайшла вічний спочинок, розповідає старша наукова працівниця Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові Роксоляна Мисько-Пасічник.
Львів є давнім центром музичної культури Галичини, він міцно пов’язаний із життям музикантів, яких щедра галицька земля дарувала усьому світу. Чільне місце у цій когорті діячів займає постать співачки світової слави Соломії Крушельницької, яка саме у нашому місті розпочинала свою сценічну кар’єру, багато разів виступала перед львівською публікою і тут знайшла свій вічний спокій. Початок шляху У 1891 році Крушельницька приїздить до Львова, щоб вступити до консерваторії Галицького музичного товариства на відділ сольного співу...
CityLife
У львівському музеї презентували давню залізну сокиру з інкрустованим тризубом
Сокиру виготовили майстрами у Х-ХІІІ столітті.
Фото: Львівська обласна рада
У львівському Історико-краєзнавчий музей відбулась презентація давньої залізної сокири з інкрустацією сріблом у вигляді тризуба. Про це повідомила пресслужба Львівської облради. «Ця давня зброя належить до колекції Національного музею історії України та була знайдена нелегальними скарбошукачами на Чернігівщині...

За підтримки:

Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"