Ви проходили повз них десятки разів. Що приховують старовинні вілли Львова

У місті збереглися вілли кінця ХІХ – початку ХХ століття – колишні резиденції архітекторів, аристократів і громадських діячів. Частина з них добре відреставрована й відкрита для відвідувачів, інші залишаються житловими будинками та потребують догляду.

Вілла Грушевського у Львові / Центр міської історії

16 червня, 14:00

Старовинні вілли Львова залишаються архітектурними домінантами міста, хоча їхній сучасний стан напряму залежить від власників. Сьогодні ці пам'ятки функціонують як музеї, банківські установи або звичайні житлові будинки.

Вілла «Венеційський замок» (будинок Юзефа Сосновського)

Ця будівля на перехресті вулиць Чупринки та Левицького залишається однією з найбільш фотографованих споруд Львова. Зведена на початку XX століття у стилі псевдоготики, вілла візуально нагадує середньовічну фортецю з наріжною вежею та відкритими лоджіями. На сьогодні об'єкт перебуває у задовільному стані: фасад зберігає унікальне поєднання цегли та каменю, а також декоративні елементи, що відсилають до венеційської архітектури. Будинок є житловим, проте активісти та пам’яткоохоронці неодноразово наголошували на необхідності фахової реставрації окремих елементів декору та автентичних балконів, які потерпають від впливу часу.

Вілла «Юлієтка»

Вілла розташована на вул. Метрологічна,14а, в районі Кастелівки, яку збудував собі львівський архітектор Юліан Захаревич. Це доволі великий будинок у стилі романтизованого варіанта пізнього історизму – ранньої сецесії, який нагадує всередині справжній лабіринт. Будівлі понад130 років, у ній збережені планування і портрет творця-власника. «Юлієтка» розташована в парковій зоні, її оточують дерева-велетні та рослини, які архітектор привіз із Італії та використав для так званої букетної посадки. Вілла «Юлієтка» зведена в стилі, притаманному англійському котеджу. Це була друга родинна вілла Захаревичів (першу можна побачити на вул. Технічна, 1). «Юлієтку» архітектор збудував для другої дружини (перша дружина Анна померла під час пологів, і незабаром він знову одружився). В цьому будинку Юліан Захаревич мешкав до останніх днів. Докладніше про віллу ми писали тут.

Вілла «Палац Сапіг»

Колишня резиденція князів Сапіг на вулиці Коперника, 40а є взірцем французького бароко XIX століття. Після суттєвих руйнувань у роки Другої світової війни будівля була фактично врятована від знесення у 70-х роках зусиллями Товариства охорони пам'яток. Зараз палац повністю відреставрований і служить осередком для культурних заходів та офісом обласної організації Товариства охорони пам'яток історії та культури. В інтер'єрі зберігся парадний зал з декоративною ліпниною, меблі ХІХ ст.

Вілла «ŁOMNICA»

Віллу звели на історичній ділянці «Вулька», де на той час розташовувалась елітна заміська забудова. Збудовали її в 1910-1911 роках під керівництвом будівничого та архітектора Кароля Турковського на спільне замовлення власників земельної ділянки архітекторів та будівничих Яна Пфайфера та Станіслава Ревуцького.

Вже згодом, у 1927-1929 роках її реконструювало архітектурне бюро «Станіслав Ревуцький та Владислав Дердацький». Тоді вілла отримала три окремі входи та три планувально незалежні квартири. З того моменту віллу більше не реставрували, тому там залишилось багато автентичних елементів.

Вілла Михайла Грушевського

Розташована на території Державного меморіально-музею Михайла Грушевського (вул. Франка, 154), ця садиба є зразком сецесійної архітектури початку минулого століття. Вілла збереглася у чудовому стані завдяки тому, що функціонує як музейний простір. В інтер’єрах вдалося відтворити атмосферу побуту родини Грушевських, збережено оригінальні меблі та предмети інтер'єру. Садиба оточена доглянутим садом, що створює цілісний ансамбль елітної забудови тогочасної «Софіївки». Сьогодні це один із найважливіших меморіальних об'єктів міста, який не потребує невідкладних втручань.

Вілла «На Хресті» (Вілла Дзвінівського)

Будинок на вулиці Чупринки, 21, отримав свою назву через розташування на пагорбі біля роздоріжжя.Вілла була збудована у 1894–1895 роках для родини Дзвінівських за проєктом фірми Івана Левинського. Наукове товариство імені Шевченка придбало її пізніше, у 1912 році. Довгий час там працювали видатні українські вчені, а сама вілла стала одним із центрів українського інтелектуального життя Львова. Сьогодні будівля візуально зберігає свій автентичний вигляд: гостроверхі дахи, декоративне мурування та масивний камінний цоколь.

Палац Масловського

Палац, розташований на вул. Дорошенка, 73, був придбаний у 1872 році видавцем газети «Przeglad» Людвігом Масловським. За бажанням нового власника віллу в 1889-1900 роках перебудував у неороманському стилі польський архітектор Тадеуш Мюнніх. В радянські часи палац перетворили на багатоквартирний будинок.

Вілла Брикчинського

На вулиці Котляревського, 1 серед зелених засаджень розташована вілла Брикчинського, яку збудували у 1893 році за проєктом Альфреда Каменобродського на замовлення Станіслава Брикчинського. Виконана у стилі історизму з використанням елементів неоренесансу. Будинок також внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення. Наразі там функціонує лабораторія НУ «Львівська політехніка».

Вілла Казимири Скварчинської

У Львові на вулиці Генерала Чупринки, 11 на розі розташована вілла Казимири Скварчинської, яку звели у 1889-1890 роках. Зараз у будинку діє регіональне відділення АБ «Південний». Вона доглянута та має вигляд сучасної споруди.

Вілла Яна Дилевського

Будинок на вул. Глінки, 1а був споруджений у 1903–1904 рр. за проектом архітектора Артура Шлеєна. Він постав як приватна вілла др. Яна Дилевського, члена львівської міської ради та громадського діяча. Вілла — яскравий зразок архітектури неоготики із вкрапленнями новітніх, як на поч. ХХ ст., конструктивних рішень. Пам’ятка архітектури (Ох. № 1226-М). Сьогодні тут функціонує дитяча художня школа ім. О. Новаківського.