Ніхто не вчив звичайних людей жити у період війни, але так сталось, і на долю української нації випало таке випробування. Тому нам потрібно призвичаїтись психічно, ставати морально сильнішими і продовжувати нарощувати допомогу нашій армії, наголошує Юрій Гнатюк, львівський підприємець, співзасновник ІТ компанії KindGeek.

Читайте також: Якщо ви сьогодні не з'їхали з глузду, ви вже багато зробили

Насправді той факт, що вже більше, ніж 90 днів вся увага світу прикута до України, мене особисто дивує. Я думав, що їх цікавість протриває максимум декілька тижнів. А про ленд-ліз, чесно, і мріяти не доводилось.

Однак інформаційні хвилі дуже мінливі. Тому те, що спочатку усі країни захоплюються, підтримують та обожнюють Україну, а з часом деякі з них починають шукати прагматичні та легкі рішення, на жаль, природно та очікувано.

Власне, це «з часом» і настало: критика, «ідіотські пропозиції миру», не завжди втішні новини з фронту, а також продумані та проплачені вкиди спричиняють емоційні гойдалки, апатію, страх та відчуття безсилля.

Читайте також: «Цінності важливіші за інтереси». Валерій Пекар про те, як Україна змінює світ

Інформаційний фронт – це надважливий напрям війни. Тому нам всім потрібно вчитись захищатись на ньому та піклуватись про свій ментальний імунітет. Бо вкиди, маніпуляції та провокації будуть лише посилюватись, і вони будуть з’являтись у всіх можливих проявах, темах та варіаціях.

Як внутрішніх: зрада на фронті, дефіцит пального, солі, гречки, ріст цін, курси валют, політичні баталії та ігри.

Так і зовнішніх: білорусь вступить у війну, затримка постачання зброї та введення ембарго, новий наступ на Київ/Харків/Чернігів/Суми, придністров’я, скасування допомоги для біженців, ядерна зброя.

У нас війна – легко не буде. Економіка в реанімації, тому з деякими речами доведеться зачекати. Колись настане день, і українці зможуть повернутись назад у свій дім, але ми ніколи не зможемо повернутись в 23 лютого 2022 року. І це варто усвідомлювати.

Читайте також: Є чотири наративи, які зараз росія просуває проти України. Кулеба після Давоса

Тому дуже важливо піклуватись про свою інформаційну гігієну, тримати розум холодним та налаштовуватись на довгий марафон, щоб мати змогу його пройти та не з’їхати з глузду – потрібна емоційна стабільність.

Розумію, що це не просто, бо психіка кожної людини має ресурс та запас міцності. Хтось більш готовий та загартований, а комусь набагато важче.

Ніхто не вчив звичайних людей жити у період війни, але так сталось, і на долю цілої нації випало таке випробування. Тому нам потрібно призвичаїтись психічно, загартовуватись та налаштовуватись на марафон. Так, на усвідомлення цього потрібен час, і цей дорогоцінний час нам всім кожного дня дають Збройні Сили України. Тому ті, хто в тилу: давайте не розчаровувати їх, ставати морально сильнішими, ну і продовжувати нарощувати допомогу нашій армії.

Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.