Фото: Анна Чистякова

Фото: Анна Чистякова

Проблеми паркування або Як у Львові пропонують боротися з самозахопленням паркомісць

621 0
Що робити з самозахопленням парковок у Львові, з'ясовувало Tvoemisto.tv у межах дискусії з представниками міськради, патрульної поліції, а також активістами й юристами.

Приватного транспорту у Львові нині стає все більше, а якісної та ефективної альтернативи у вигляді громадського транспорту недостатньо. Також створює незручності доставка та розвезення товарів до закладів харчування, коли великі автівки почасти перекривають смуги для руху. До того ж у місті з’явилася картина самозахоплення паркувальних місць як окремими особами, так і організаціями. У межах дискусії Tvoemisto.tv спробувало знайти вирішення проблеми з неефективним та хаотичним паркуванням і розпитало в юристів, активістів, урбаністів, працівників поліції, представників міськради й депутатів про те, якою б мала бути повноцінна концепція з паркування у Львові.

Можливо, активісти та юристи можуть описати картину, яка нині є в місті, чому вона така і як її змінити?

Святослав Літинський, юрист та активіст: Безумовно, в нас – дефіцит паркомісць, бо є більше автомобілів. Що ми можемо зробити? Так, як це роблять всюди в світі – обмежувати фінансово людей, які будуть паркуватися на цьому місці. Або можемо виділяти якісь місця, будувати стоянки, тобто збільшувати інфраструктуру. Наприклад, коли я приїхав до Швейцарії, я не знайшов безкоштовного паркомісця. Якщо є дефіцит – треба збільшити ціну за платну парковку. Таким чином питання дефіциту можна вирішити поповнивши казну. Як зробили в Лондоні. Там теж немає можливості збільшити в центрі інфраструктуру. Вони обмежили в’їзд в Лондон грошима. За володіння автомобілем моя сестра, яка проживає там, платить щодня близько 300 грн і це без паркомісця. У такий спосіб вона на роботу їздить громадським транспортом, який мусить розвиватися. Це єдиний шлях в термін до 5-10 років вирішити питання, бо інфраструктурні проєкти є довшими.

Катерина Шуварська, експертка Львівського регуляторного хабу: Останні кілька років наша (Львівська – ред.) міська рада якраз використовує цей підхід – підвищення цін на паркування. Мені здається, тут є часткова дискримінація водіїв. Ми з одного боку дбаємо про велодоріжки, людей, які пересуваються пішки. При цьому не створюємо жодної інфраструктури, щоб забезпечити паркувальними майданчиками водіїв. Наразі не збудували жодного паркувального майданчика за останні роки. Коли міська влада оголошує, що створять 100 нових місць для паркування, треба розуміти, що це трішки підміна понять – оскільки ці місця не створюються, а ті, що були безкоштовними, стають платними.

Це теж коректно. Паркування в центрі має бути платним, але для вирішення проблеми потрібен комплексний підхід: чітка інвентаризація земель, створення додаткових паркомісць, побудова підземних та наземних майданчиків, а не лише піднімати ціни. Людина може бути готова платити 30 грн в центрі міста, бо їй потрібне короткострокове перебування, але в неї має бути альтернатива, якщо вона не готова платити цю суму. В неї має бути можливість пройтись 15 хв, але заплатити за паркування менше. У нас немає змоги це зробити, тому створюється цей колапс.

Читайте також: У Львові дискутують про те, чи зносити міст на вулиці Науковій

Дем’ян Данилюк, урбаніст, активіст: Коли в нас є обмежений ресурс, потрібно його контролювати. Відповідно, встановлюється фінансове обмеження. Але не всі зможуть оплатити вартість 200-300 грн, тому, як це працює в сусідніх країніх, доречніше часове обмеження стоянки. Коли оплата, умовно кажучи, 20 грн, але стояти можна не більше однієї чи двох годин. Є різні зони в місті. Так вирівнюється справедливість: тариф є відносно високим, але все ще посильним для більшості.

Так само є знижки для тих, хто проживає в тому районі. Це поширена практика в європейських країнах. Через те, що це у нас не працює, приватні інвестори не хочуть цим займатися. Це – доволі непрогнозований бізнес і прибуток, як заробляти на цьому, яка окупність. Так, неможливо забезпечити достатню кількість паркомісць.

Якщо ми подивимось на європейські підходи, зокрема, до планування мобільності, які в нас також розроблені, то однією з цілей планів є дестимулювання використання автомобілів. Тобто міста визначають, на якій межі пропускна здатність вулично-дорожньої мережі буде працювати нормально – не 100% і більше, а до 100%.

Підвищення цін і обмеження в часі – це регулювання чи дискримінація водіїв?

Дем’ян Данилюк: Дискримінації немає, тим паче водіїв. Є інший водій, який хоче заїхати і запаркуватися, але не може цього зробити, бо хтось стоїть 8 годин на одному місці. Оце дискримінація.

Читайте також: 50% водіїв у Львові не платять за паркування: як на це вплинути?

Ігор Зінкевич, депутат ЛМР, голова комісії транспорту, зв'язку та міської мобільності: В управлінні безпеки ЛМР мали б закріпити за собою паркування. Воно має мати контроль за парковкою. Навіть взимку, коли снігопади, має бути відповідальний, хто її почистить, щоби не ускладнювати рух. Наступне – це інспекція, яка має структуризовано працювати над цим, евакуація і стратегія до розвитку.

Львів 2019 роком датував План сталої мобільності. Це – зміст книжки, в якій по пунктах розкладено, як краще мало рухатися місто загалом. Для цього розробляються певні концепції. Концепція перша – транспортна, буферні, проміжкові, перехоплюючі об’єкти, але інфраструктурні, де безпосередньо людина може залишити авто і пересісти на громадський транспорт. Ми починаємо контролювати графік громадського транспорту  структуруємо наплив приватного транспорту, концепція, на жаль, не готова. Вона представлена, але в радіусі міста, а ми маємо розглядати Львівську ОТГ.

Друга – це концепція мобільності міста загалом, а саме правила паркування авто, які доставляють товар. Ми можемо визнати час, коли вони можуть це робити, але, перш за все, треба передбачити, де вони це можуть робити. Якщо не буде відповідності паркомісця, де роблять вивантаження та завантаження товару, то ми знову матимемо проблему з неправильним паркуванням, яке пригальмовує загалом весь трафік.

Треба подивитися, де в нас можна організувати паркомайданчики, скласти кількість і структурувати їх по секторах і районах. Відповідно до Закону, штраф за неоплату паркування становить 360 грн, якщо 50% знижка протягом 30 днів, то буде 180 грн. Рахуємо, 20 грн, 8 годин робочого часу в нас буде 160 грн. А тепер, чи людина хоче оплачувати, якщо вона штраф оплатить в розмірі 170 грн? Так, підняття тарифу нічого не дасть, лише погіршить ситуацію у Львові.

Читайте також: Паркування у центрі Львова: що є і що буде

Якщо ми підготуємо всі ухвали, структуруємо паркомайданчики, визначимо цінову політику, створимо абонементи, які досі не можемо створити (а вони дають можливість не просто дешевше купити право на паркування, а розуміння того, скільки авто до нас заїхало – тобто матимемо аналітику), тоді ми зможемо наповнити бюджет набагато більше. Поки ця річ буде лежати на плечах на ЛКП «Львівавтодор» – це гиблий номер. Нам треба створити інше комунальне підприємтво, який буде працювати на стратегію і мати за собою контроль, інспекцію та евакуацію.

Юрій Танасійчук, юрист: Вважаю, що цінова політика в загальній стратегії ведення порядку паркування в центрі Львова однозначно є невід’ємним елементом і буде домінуючим у застосуванні з іншими елементами. Можу навести приклад історичної Праги, де перша зона – це порядок права паркування без визначеного місця. На рік українці, які там живуть, платять 30 тисяч гривень. Просто, щоби мати право там запаркуватися в цетнральній частині, не говорячи про боларди, фішки тощо.

Я більше прихильник опосередкованих методів. У центрі багато водіїв їде за потребою. Давайте говорити про зменшення потреби поїздки в центрі – це я про переселення за межі центрі Львівську облраду та обласну державну адміністрацію, інші органи, зокрема і місцевого самоврядування, які збирають по 200-300 осіб щоденно на 8 годин паркування. Тому треба говорити комплексно. Одна ціна не врятує, громадський транспорту не врятує.

Олександр Одинець, директор департаменту житлового господарства та інфраструктури ЛМР: Ті згадані нормативні документи чинні і діють з 2011 року, в нас є конкурсна система надання платних майданчиків для діяльності паркування. Відбувся конкурс в 2021 році і тільки за цей час визначили 97 платних нових майданчиків. Вони всі є в центральній частині. Конкретні стратегічні речі в частині паркування мають бути формалізовані і вкладені в окрему стратегію. Елементи стратегії вже є в концепції розвитку громадського транспорту та в плані сталої міської мобільності.

Так, об’єкти притягання створюють основне навантаження, зокрема на паркування. Міський центр занятості – державний орган – нормально працює, наприклад, не перебуваючи в центральній частині Львова.

Є момент вартості паркування. Якщо ми хочемо врегулювати грошовий фактор, а він – один із основних, то тут не тільки вартістю паркування чи штрафами можна це врегулювати, а й джерелами притягання, розвитком громадського транспорту. В цій стратегії, яку ми невдовзі формалізуємо, є і перехоплюючі паркінги. Де-юре сьогодні цим займається департамент житлового господарства та інфраструктури ЛМР, згодом – департамент міської мобільності.

Водночас в районі вул. Хімічної чи Черемшини або Собору святого Юра, що в межах 15 хв пішохідної доступності до центру, неможливо створити безкоштовні паркінги, де би всі могли залишити машину і зайти за 15 хв, що пропонує Катерина Шуварська. Щодо побудови багатоповерхових паркінгів – можливо, це добре в якійсь конфігурації, але не так, як в Харкові, про що говорить Дем’ян Данилюк. 200 паркомісць, 20 тисяч доларів – створення одного, це – 4 млн доларів бюджетних грошей. Ви готові викласти 4 млн доларів ваших коштів, щоби 200 автомобілів мали можливість запаркуватися за 5 грн? Про пошук інвестора – в цьому напрямку місто працює, але чому не звертається інвестор? Знову ж таки бо не вирішене комплексне питання від державної політики до проблем в місті.

Читайте також: Де припаркуватися у Львові. Інтерактивна мапа, ціни

Катерина Шуварська: Ми просто не забезпечуємо достатньо цікавих можливостей для того, аби інвестори прийшли. Інші міста показують такий приклад, як-от Дніпро, Київ.

Юрій Танасійчук: Виконавець завжди буде бачити всю палітру проблеми, але я вам скажу, що поки йде пошук інвесторів, щотижня видають містобудівні умови на обмеження, які унеможливлюють створення паркінгів. Коли ми говоримо про стратегію виконання ЛМР, можна пригадати, що е-квиток в громадському транспорті вводиться вже років 10. За таких стратегій документ залишається документом, тому часові обмеження мають бути встановленні. Це питання в цілому про те, як діє виконавча структура і наскільки ці методи є ефективними.

Стосовно змін, які потрібно внести, думаю, що достатньо багато пропонує сама комісія пропонує і депутатський корпус – різні варіанти, які слід врахувати і одразу реагувати рішеннями відповідних структур.

Ігор Зінкевич: Щодо того, хто має виконувати концепцію (для ефективного паркування – ред.) – це управління транспорту щодо паркування. Концепція – це нова гілка планів з конкретним часом, з формування бюджету на майбутнє. Для інвесторів головне – ціна землі, якщо місто йде на будівництво багаторівневого підземного паркінгу, то земля має бути відповідна і визначена під паркування. Орендна плата має бути зовсім інша і ми як депутати можемо піти на це та проголосувати. Тільки нам треба почути, яка саме земля, де вона і чи вона буде перспективна для інвесторів. 

Читайте також: У Львові запровадять електронні абонементи для паркування

У межах чинного законодавства в нас є ОСББ. Навіть в центрі люди організувалися, вони мають внутрішні двори, які використовують для власного транспорту. Якщо би ми зробили програму, яка стосується внутрішніх дворів нашого міста, в нас би збільшилася кількість місць для паркування, а ці кошти, що заробляли ОСББ, використовували для покращення свого благоустрою.

Олександр Козлов, старший інспектор відділу безпеки дорожнього руху патрульної поліції Львова: Перш за все, треба провести ревізію заборонених знаків, бо є місця де стоїть знак 3.34 «Зупинка заборонена», а ніхто не реагує, всі стоять. Це – прерогатива міста, районних адміністрацій – провести таке. Є правила дорожнього руху, де внесли зміни і там чітко прописали, що засоби, які унеможливлюють паркування (фішки, стовпці, жабки), заборонені. Знайти людину, яка поставила такий знак, складно. Якщо ми виявляємо такі засоби чи до нас приходять звернення про це,  то ми демонтовуємо, забираємо їх, коли є встановлена особа. У нас складають протокол, який скеровують в суд з доказовою базою. Суд виносить постанову – штраф/не штраф або на доопрацювання.

За цей місяць ми склали вже майже 60 таких постанов. Окрім цього, є власник вулично-дорожньої мережі і це районна адміністрація. Ми скеровуємо їм припис на демонтаж, так співпрацюємо, а потім контролюємо, аби його виконали. Через тиждень приїжджаємо та перевіряємо.

Ярослав Жукровський, юрист, екскерівник управління юстиції у Львівській області: Зізнаюся, що принципово не плачу за паркування. По-перше, бо паркуюсь там, де за це не треба платити, а, по-друге, якби я міг це робити, то невідомо куди йдуть гроші. Вони йдуть в безодню, бо ЛКП «Львівавтодор» – це безодня глибоко дотаційна і те, чи буде львів’янин платити, жодним чином не відобразиться. Пропозиція про те, що це має бути окреме комунальне підприємство абсолютно доречне. Кошти йдуть, але як ними розпоряджаються…

До того ж насправді КУпАП (кодекс України про адміністративні правопорушення) говорить що це – просто інформаційна листівка, яка жодного юридичного значення і наслідків не несе. Я їх рекомендую просто викидати. У судах сказали, що повідомлення не мають юридичних наслідків, вони мають мету інформувати. Рекомендував би, аби міська рада упорядкувала діяльність інспекторів і навчила їх складати постави, щоби легітимно можна було стягувати штрафи.

Читайте також: Що примирить водіїв, велосипедистів та пішоходів у Львові

Ще одна річ – чомусь місто і ЛКП «Львівавтодор» при становлення паркоматів не встановили функцію доплати за паркування. Це несправедливо, якщо людина запаракувалася на годину, але запінилася, то її змушують оплачувати нібито штрафи. Це пряме порушення правил паркування, затверджених Кабміном, бо «неоплата» і «недоплата» – це різні юридичні значення.

Що робити з конусами? Їх встановлення не відповідає ПДР України 8.12 і 15.15, органи поліції мають складати протоколи. Я їжджу по вул. Січових Стрільців і там як стояли ці засоби роками, так і стоять. Я би рекомендував людям їх брати і викидати, бо вони поза законом. У ПДР чітко йдеться про низку випадків, коли їх можна встановити. Йдеться лише про оформлення ДТП, будівельні робити та в інші випадки, коли таке обмеження допускає законодавство. Усе решта – це свавілля, на яке закривають очі інспектори з паркування та органи поліції. Треба, щоби люди самі наводили порядок.

Органи поліції мають їхати тими вулицями, де стоять конуси і складати протоколи, поки не навчать людей. Органи мають всі важелі, щоби навести порядок. Лиш би було бажання.

Питання доставки та розвезення. Що би місто могло зробити, щоби розвантажити вулиці?

Дем’ян Данилюк: Місто нічого з цим не може зробити, бо немає повноважень це регулювати. Ми все ж таки унітарна держава парламентсько-президентська, якщо немає Закону або постави Кабміну, то місцеве самоврядування не може перевищити ці повноваження. Звісно, було б добре мати цей план доставки товарів, які є в європейських містах, але якими нормативно-правовими ми будемо обмежувати час чи зону доставки?

Ігор Зінкевич: В концепцію я включив питання саме розвантажувальних майданчиків на вулицях. Місто Львів вводило експериментальні знаки дорожнього руху, в тому числі є інші способи для благоустрою. У нас є ухвала ЛМР про благоустрій і ми можемо це передбачити (план доставки товарів – ред.).

Катерина Шуварська: Мають бути створені кишені біля магазинів чи ресторанів, готелів, щоби мати доступ для розвантаження товарів. Можна визначити час, проінформувати всіх, коли можна робити ці розвантаження, позначити їх. На них можна паркуватися впродовж дня, окрім лише тих годин, коли розвантажують товар.

Ігор Зінкевич: Саме машини доставки, порушуючи правила, ускладнюють весь проїзд у місті. Можна зробити так: визначаємо місце, ставимо часовий проміжок з 7 по 9 годину, позначаємо жовтим полотном, де чітко вказано, що в той час не паркуватися. Мешканці  та власники бізнесу вже розуміють і навіть готові посунули графіки, щоби зменшити навантаження. До 9 – максимальне навантаження паркування у Львові, але ідеальний час для розвантаження товару.

Читайте також: Чому паркування в містах не може бути безкоштовним (І у Львові теж)

Олександр Одинець: Де на пр. Свободи Шевченка облаштувати додаткові кишені для вивантаження товарів, як говорить Катерина Шуварська. Якщо введемо експериментальний знак, чи буде поліція штрафувати того, хто зупинився в не той час, якщо це не передбачено документами?

Щодо концепції для паркування у Львові вже є концептуальні речі є, їх треба вивести в окремо. Ми і працівники департаменту міської мобільності це напрацюємо.

Додамо, що в межах дискусії директор департаменту житлового господарства та інфраструктури ЛМР Олександр Одинець та депутат ЛМР, голова комісії транспорту, зв’язку та міської мобільності Ігор Зінкевич домовилися про те, аби провести робочу нараду та напрацювати концепцію для ефективного паркування у Львові.

Ольга Коваль, Анна Чистякова

Фото Анни Чистякової

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!