
«Гора Блаженств» неподалік Львова. Місце, яке варто відвідати
Масова страта
Чимало жителів пам’ятають легенду, що цю місцевість у давнину виявили двоє княжих стрільців, які тут полювали. На честь цих стрільців село й отримало назву Стрілиска (Стрілки, Стрільців). Тоді ж навколо гори в невеликих печерах оселилися перші монахи, які згодом заснували тут монастир-лавру. Припускають, що це могло відбутися приблизно в середині XI століття.
А через два століття, коли землі Русі спустошували татаро-монгольські орди хана Батия, від рук нападників тут загинули монахи та місцеві селяни, які задихнулися в печері від диму. Так і виникла назва села Страдч – від слів “страта” та “страдати”. Тоді, як мовиться у переказах, під час страшної трагедії, яку пережила ця місцевість у 1242 році, над горою обʼявилася Богородиця і оплакувала вбитих.
Феномен печерного комплексу
За легендою перші монахи, які оселилися тут, могли прибути аж із Києво-Печерської лаври або навіть із Азії. Сама печера, створена природою у скелі-пісковику, простягається на понад 320 метрів углиб. Тут збереглися келії, трапезна, храм та місця для самітніх молитов.
Місцеві люди переповідають легенду, що колись у печеру запустили зайця з табличкою «Страдч», і він нібито вибіг аж у Києві, біля Софіївського собору.
Археологічні пошуки, розпочаті тут напередодні Другої світової війни, підтвердили, що підземний монастир існував із середини XІ до середини XІІІ століття. Під час розкопок вхід до печери укріпили напівкруглими арками, встановили престіл та освятили як церкву Матері Божої Нерушимої Стіни.
Праворуч, перед входом до храму, вимурували саркофаг, де поховали кістки загиблих мучеників, що їх відкопали в печері. За престолом починається вхід до давнього підземного монастиря.
Храм і спочинок мучеників
Головною святинею Страдча є Успенська церква – пам’ятка архітектури XVIII століття. На її подвір’ї читаємо символічний напис «Ювілейний храм 2025 року». Цей храм побудований 1795 року на місці колишньої дерев'яної церкви початку XV століття. Під час Першої світової війни він був пошкоджений пострілами з гармат, у 1927 році його відбудували і реконструювали.
Упродовж 1939–1941 років парохом Страдча був Микола Конрад, професор історії філософії та соціології Львівської богословської академії. Цього душпастиря разом із дяком Володимиром Приймою закатували енкаведисти 26 червня 1941 року, коли вони поверталися після сповіді важко хворої жінки. Понівечені тіла мучеників поховані на страдецькому цвинтарі. Під час свого пастирського візиту в Україну Папа Іван Павло II проголосив їх блаженними Христової Церкви. Відтоді їхні могили стали місцем масових паломництв християн. У згаданому храмі зберігаються мощі мучеників.
А ще там можна побачити копію Чудотворної ікони Матері Божої Нерушимої Стіни (оригінал, створений ще в княжі часи, зник під час війни або відразу по її закінченні. – Ред.), запрестольну ікону Успіння Пресвятої Богородиці авторства В. Дядинюка (імовірно, XVIII століття) та дві ікони намісного ряду іконостаса – Ісуса Христа з відкритим серцем та Матері Божої Неустанної Помочі авторства Антона Манастирського. Розпис іконостаса виконаний, найімовірніше, Олексою Новаківським.
Зі слів теперішнього пароха церкви Успіння Пресвятої Богородиці Івана Колтуна, від початку повномасштабного вторгнення кількість паломників до Страдча зросла до 100 тисяч.
Український Єрусалим
Чим цікаве це місце: тут можна здолати Хресну дорогу і після цього, з дозволу Апостольської Столиці, одержати повне відпущення гріхів. У 1936 році місцевий священник Микола Вояковський отримав від Папи Пія XI унікальний привілей, який полягав у наданні Хресній дорозі в Страдчі статусу Єрусалимського відпусту. Це означає, що, пройшовши її, паломники отримують такі самі духовні благодаті, як і під час Хресної дороги в Єрусалимі.
Основний маршрут паломників передбачає відвідини храму Успіння, спуск до печер монастиря та подолання Хресної дороги.
Хресна Дорога в Страдчі вражає мідними скульптурами, які зображують сцени страждання та смерті Ісуса Христа. Люди, які проходять цей шлях, часто розповідають про духовні та фізичні зцілення.
На території паломницького центру є каплиця для охочих поринути в тишу для молитов. А ще тут розташований Будинок паломника, де можна переночувати, поїсти, скористатися дитячою кімнатою, вбиральнею та конференц-залом для проведення різних подій. Його будівництво розпочали ще в 2016 році. Отець Іван Колтун розповідає, що відкриття Будинку паломника відбулось у жовтні 2021-го і вже 24 лютого 2022 року, коли почалося повномасштабне вторгнення росії, він став прихистком для внутрішньо переміщених осіб із різних куточків України. Тепер у цій будівлі мешкають 25 переселенців, які доглядають територію, готують їжу для паломників і мають невелике виробництво: ліплять вареники та печуть хліб. Вторговані гроші спрямовують на підтримку свого проживання. Решта коштів на функціонування Будинку паломника надходить від іноземних жертводавців.
А ще в Страдчі діє Духовно-реабілітаційний центр імені Любомира Гузара, де працює так званий Центр життєстійкості. В ньому можна скористатися послугами психологів.
Зі слів пароха церкви Успіння Пресвятої Богородиці Івана Колтуна, за останні роки в Страдчі покращилася інфраструктура: він став доступнішим для людей з інвалідністю. Зокрема, встановлені пандуси, підіймачі для колісних крісел, працює ліфт. Фінансування робіт і утримання центру також залежать від пожертв.
Отець розповідає, що в планах залишається будівництво Духовно-реколекційного центру «Гора Блаженств» (узвишшя висотою 210 метрів над рівнем Галилейського моря, на якому Ісус Христос, за припущеннями, виголосив відому Нагірну проповідь. – Ред.) курії Львівської архиєпархії УГКЦ .
Як зазначають місцеві жителі, одним із основних викликів залишається дорога до Страдча. Вона ще потребує реконструкції, хоч за останні декілька років справді стала кращою. Найбільшою потребою є розширення зони паркування. У вихідні паломникам ніде поставити автомобілі. Багато з них змушені залишати свій транспорт далеко від храму. Фінансування також могло б бути кращим – розвиток інфраструктури потребує значних інвестицій.
“Страдч є унікальним місцем, де переплелися духовна спадщина та сучасні потреби людей. Тут можна знайти підтримку та комфорт, відвідати давню печерну церкву, пройти Хресну дорогу, а також усамітнитися серед соснового лісу, який створює особливу атмосферу для роздумів і внутрішнього зростання”, – розповідає парафіянка Марта Гусак.
Як доїхати до Страдча
Страдч розташований приблизно за 20 кілометрів від Львова. Дорога автомобілем до нього займає майже 30 хвилин. Сюди також можна доїхати автобусом №125 із автостанції №8 (площа Двірцева).
Страдецька гора є одним із головних паломницьких центрів України. Сюди прибувають не лише віряни, а й звичайні туристи, які шукають атмосферу спокою і тиші.
Будинок паломника не перестає виконувати свою місію – допомагати кожному, хто цього потребує. Його мешканці доглядають святиню, проводять екскурсії, моляться разом із гостями.
«Щороку кількість прочан зростає. Це вказує на те, що Страдецька гора не втрачає духовної сили. Для когось це місце відпущення гріхів, для когось – надія, а для когось – відповідь на запитання, які так довго не давали спокою», – вважає отець Іван Колтун.
Вікторія Савка
Фото Анастасія Ординець
___________________________________________________________________________________________________
Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.
Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.
Вибір Твого міста
- Палили смерть і заплітали шума. Непопсові традиції Великодня
- «Тепер усі пацієнти хочуть бути тут». Як у Львові лікують військових у новому просторі
- «Більше не кіно». Як у центрі Львова хочуть змінити Будинок офіцерів
- Відсторонили голову громади, або Що сталося у Славському, де буде масштабний курорт
- Історія, якій близько 150 років. Як виживає легендарна книгарня НТШ у Львові
- Чим славиться Львівська політехніка та хто може стати її новим ректором
- «Вибачте, я купив це авто до того, як Маск збожеволів». Що з електрокарами у Львові
- Шевченко, якого ми не знаємо
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- «Мене звати Надія. Надія на все», або Ноїв ковчег для бідних у Львові
- «Після тренінгу не страшно служити». Репортаж про поводження зі зброєю
- «Це частина боротьби», – пані Посол ЄС про вступ України до Євросоюзу
- Одну з поліклінік Львова суттєво оновлять. Що зміниться для пацієнтів
- Музей, військовий меморіал і кладовище. Як змінюється Личаківський цвинтар у Львові
- Предмет, якого не було 30 років. Що обов'язково вивчатимуть у школах і як це буде у Львові
- На рак шийки матки хворіють навіть 18-річні. Як зберегти жіноче здоров’я
- «Маємо відкрити «хвіртку» наступним поколінням», або Що не так із військовими меморіалами
- Серед учнів – шкільна вчителька. Де у Львові навчитися керувати безпілотниками
- «Не брешіть дітям і зацікавлюйте їх», – 26-річна переможниця «Освітньої премії Львова»
- «Шкільні канікули треба скоротити». Про вчителів, учнів та школи у Львові
- «Частину з них віддають у притулки». Чому на свята тварина − не подарунок
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Два тижні істерика, потім команда працювала з ранку до вечора», – СЕО Well Bud Катерина Джичка
- Сім рішень для розвитку України, або Без чого ми не зможемо вступити в ЄС
- Коли Захід дасть усе, що просить Україна, та чому нам треба мілітаризувати суспільство
- «Нам треба переосмислити ставлення до солдата», – військовий «Пророк»
- Проєкт на десять років, або Чи зможуть розвантажити Личаківську у Львові
- Зірка як символ. Яким цього року у Львові буде Різдво
- Львів'яни, економте під час «вуха котика», або Що з електроенергією в Україні
- «Ізолятор як покарання»? Що відбувається в інтернатах на Львівщині
- На «захисті» науки. Хто у Львові цього року став аспірантом
- Квартири у Львові подорожчають? Огляд ринку нерухомості під час війни
- Приватизація чи комунальна власність. Що буде з давньою солеварнею в Дрогобичі
- Як колишній механік, банкір і кицька Ракета збивають «шахеди» на Львівщині
- Кілька кроків для підтримки свого ментального здоров'я
- Ідея для польотів у космос і подорож з учнями до SpaceX. Історія вчительки із Львівщини
- Історії окрилених: жінки, які через війну переїхали до Львова і започаткували власну справу
- Любить творчість Івасюка та Білозіра. Ще раз про Клавдію Петрівну, яка виступить у Львові
- Будівництво може затягнутись? Що знову не так зі сміттєпереробним у Львові
- Як підібрати корм для кота і собаки. Про спеціальне харчування для тварин
- «Готові преміювати водіїв, які приведуть жінку-водія», або Що з транспортом у Львові
- «Львів перетворився на мурашник торгівлі». На чому заробляли львів'яни у 90-х
- Віталій Портников: «Я повірив, що українці стануть українцями»
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До містечка, де вперше підняли український прапор
- Ревматизм, артрит, псоріаз. Які ще ревматичні хвороби загострила війна
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львів 90-х. Чим жило місто, коли Україна проголосила Незалежність
- Мільйон на мрію. Історії львівських учителів, які ввійшли до 50-ти найкращих в Україні
- «На жодних інших вишивках такого немає». Історія віднайденого взору на Львівщині
- Багатоповерхівки чи парк. Що збудують на Сихові
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До Свірзького замку та ренесансного костелу
- Одне на день. Якої шкоди може завдати морозиво і купання у водоймі
- Вбивство Фаріон у Львові. Про затримання підозрюваного, фото та інші деталі
- Чому перейменували Липневу у Львові. Історія площі, якій повернули історичну назву
- «Ми врізаємось у «стіну» на повній швидкості». Що буде зі світлом
- «Це Юля, а не робот!» Як у Львові працює ветеранська лінія
- У Львові подорожчали квартири. Що потрібно перевіряти при купівлі
- «Хочеться розвінчати міф про митника-хабарника». Інтерв'ю з керівником Львівської митниці
- Замість трамвая велосипедна доріжка та готель. Що обурило мешканців Винників
- Ганьба і упередження. Хто і чому зриває створення Національного військового меморіалу
- Що сталось, коли під час аварії у Львові загинув хлопчик. Розбір
- Діагностичні центри замість поліклінік. Що це означає для пацієнтів Львова
- Чотирилапий колега. Як найбільший виробник корму заохочує брати собак на роботу
- 9 книжок, які читають герої відомих фільмів, або Що дивитись і читати
- «Можемо бути без світла п'яту частину доби», – експерт про зиму
- Як позбутися черг у львівських ТЦК. Версії працівників та відвідувачів
- Чому черешні по 200 гривень, або Яким буде сезон ягід та фруктів
- Як потрапити в будівлю, або Навіщо реконструюватимуть вокзал у Львові
- Як і хто будуватиме Україну майбутнього. Поради експертів, що варто врахувати
- «Без запису не приходьте». Як оновити дані у львівському ТЦК
- «Все маємо, але бракує місця в домі», – сім'я, де народилась 11-та дитина
- «Мусимо пристосуватися до графіків відключень світла». Інтерв’ю з директором YASNO
- «Таких операцій не роблять у Литві, Латвії, Естонії». Як львівські нейрохірурги рятують дітей
- «Я уявляю, як трава проростає крізь нього». Історія матері зниклого безвісти героя
- «Якщо підемо шляхом конкуренції, то програємо»
- «Не треба вав-ефекту». Як змінився підхід до архітектури Львова
- Резервувати треба лише тих, що платять податки, або Що не так із економічним бронюванням
- Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки
- «На протезі в Антарктиду!», – боєць зі Львівщини, який пережив клінічну смерть
- Чи варто терпіти біль голови. Розмова з неврологом
- «Я доглядаю могили чоловіка, брата і невідомого воїна»
- «Чому я залишаюсь у Харкові?» Розповідь волонтерки з міста, яке постійно атакують
- Чому у Львові не так, як у Відні, або Як урятувати громадський транспорт
- «Яблуко розбрату», або Що сталось у сихівській школі
- «Тут вирує своє життя». Чи потрібні старі ринки в середмісті Львова
- «Заміни, заміни старенький трамвай». Як до Львова їдуть трамваї з Європи
- Чи можуть кияни викупити Житній ринок
- Психлікарню на Кульпарківській кардинально змінять. Інтерв'ю з директором
- «Важливо знати, що в тобі є доброго». Отець про піст, Папу та дофамінове покоління
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну