Фото з Інтернету

Фото з Інтернету

Гори та джипінг: Автотрофі по бездоріжжю українських законів

8951 0
Трофі-експедиція «Карпатський кордон 2021» стала причиною гучного публічного скандалу та вже має короткострокові наслідки: скасований Кубок Українського Бездоріжжя Нафтуся трофі-2021, в уряді готують рейди для виявлення порушників на територіях природно-заповідного фонду, а у календарі Автомобільної Федерації України до кінця року немає запланованих трофі та тріал змагань.

Щоправда, гучним скандал був у середовищах, пов’язаних з екологією та туризмом. Але в підсумку потенційні наслідки цього заходу можуть спровокувати зміни, які стосуватимуться значно більшої кількості людей і тим він може навіть принести користь для українських Карпат та природи в цілому.

В чому власне проблема?

Якщо ви ще не бачили відео, де кілька десятків позашляховиків «місять» грунти в горах, то ми підготували для вас нарізку з найбільш «ефектних» кадрів. Власне для когось вони ефектні, а для когось, зокрема, для екологів та піших туристів – жахливі. Екологи стверджують, що шкода, яку задають природі такі розваги, є колосальною. І це основна причина, чому, окрім захопливих коментарів любителів офроаду, організатори та учасники гірських заїздів отримують потоки негативу та звинувачень.

Читайте також: Учасників чемпіонату з ралі, який проходив по «Сколівських Бескидах», оштрафували

Цю проблему мала б вирішити влада, на місцевому рівні – Львівська ОДА, Держекоінспекція області, правоохоронні органи, на державному – уряд, Верховна Рада, Держекоінспекція України. Але ефективність дій практично усіх відповідальних структур є вкрай низькою.

Tvoemisto.tv вирішило детальніше розповісти про цю проблему, з’ясувати суть проблеми і опитати усі сторони цього конфлікту, щоб зрозуміти, чи можна знайти рішення, яке задовольнить усіх.

При спробі отримати коментарі у державних структурах, складається враження, що для держслужбовців ця проблема нова. Інструментів для притягнення винних до відповідальності – недостатньо, закони та нормативні акти не працюють в повній мірі та й самі держслужбовці не знають до кінця, як діяти. Але декларують, що готові до співпраці та змін. І що цікаво – після гучного скандалу з’ясувалося, що до діалогу готові також прихильники офроуд розваг та спорту.

Що кажуть джипери?

Загалом поняття «джипінг» включає в себе різні варіанти використання позашляховиків для туризму, розваг чи спорту. Це і спортивні кількаденні трофі-експедиції, і тріал-змагання, і групові заїзди фестивального типу, а також використання позашляховиків місцевими жителями для «зеленого» туризму. Але незважаючи на те, з якою метою важкий транспорт виїжджає на природоохоронні території, – він у будь-якому випадку наносить шкоду. Про це знають і самі учасники заїздів, але кажуть, що впорядковувати це питання треба комплексно. Від визначення владою офіційно дозволених маршрутів, ліцензування такої діяльності, ознакування національних парків та доріг до встановлення єдиних правил та обмежень для всіх користувачів природними територіями.

Зокрема, у львівському клубі «4х4», кажуть, що намагалися колись прописати правила та регламент самі, але завжди знаходяться учасники, які не дотримуються їх. Tvoemisto.tv вдалося поспілкуватися з «неформальним ідейним координатором» заходу Олександром Ревонюком і той запевнив, що вони готові до діалогу з владою, екологами та громадою і також хотіли б, щоб «джипінг» в Україні був більш цивілізованим.

За словами Олександра Ревонюка, Карпатський кордон передбачав декількаденну фестивально-кочуючу автоекскурсію з точки А у точку Б. Спочатку переміщатись пропонувалось по лісовозних дорогах чи хребтовках, оминаючи природоохоронні території, але це вийшло з під контролю.

Олександр Ревонюк, співзасновник львівського клубу 4х4 «Карпатського кордону 2021»: «Час ставати кращими»

«Цей процес відбувався 17 років, став дуже популярним, і, на жаль, набув загрозливого масового характеру з відповідними відхиленнями від правил, вільного трактування формату, неприйнятя формату, а «просто катаємось поруч». І не поруч, а он туди  там цікава гора, а я тут ще цікавий маршрутик знаю (і пофіг, що він по нацпарку) і т.д. Тобто, як і будь-яке інше масове неорганізане зібрання людей – веде до хаосу та проблем.

Моя роль у цьому автомобільному соціальному масовому явищі  неформальний ідейний (підкреслюю) координатор (підкреслюю – не організатор, бо за слово організатор уже багато відгріб і ще буду відгрібати). З тих самих міркувань і Клуб «Львів 4х4», співзасновником якого я є, не є «офіційним організатором» – бо має лише опосередковане відношення до мене і до КК (ред. – Карпатського кордону).І власне також дуже вигрібає із-за чиїхось непродуманих незаконних дій, які мало того, що зробили  та ще й висвітлюють у відкритому доступі.

Усі ці роки я пробував втримати цей рух в «рамках пристойності», розробив «неформальний» регламент та правила. Але, на жаль, якщо 80-90% учасників чемно дотримувались цих правил, то як і в будь-якому суспільстві були і такі, які не дотримувались правил і вели себе негоже.

Зрозуміло, що вічно це продовжуватись не могло. І час ставати кращими.

А от як ставати кращими – тут багато питань. І якесь бачення варіанту трансформації формату в не менш цікаве але більш організоване і цивілізоване русло – мусимо знайти у діалозі. Держава вже в певній мірі регулює це законами, але в силу специфіки сфери – їх потрібно доопрацювати та інтенсивніше контролювати їх дотримання.

Насамперед врегулювання заходів такого типу повинно проходити від організацій, які безпосередньо займаються і на основі яких держава зможе проводити контроль даних заходів з урахуванням інтересів усіх учасників процесу.

Також хочу звернутись до усіх інших лідерів, ідейних організаторів, керівників груп, джип-турів, екоджиптурів, автоекскурсій 4х4, сервісів 4х4, відомих і невідомих блогерів і просто хороших компаній, котрі є поруч і попри Кордон також собі катаються де хочуть і де можуть – давайте ставати кращими, організованішими, цивілізованішими, шанувати природу та право на відпочинок «інших» туристів».

Щодо порушення закону тиші, то на думку Ревонюка, закон в Україні не працює, оскільки не було ніколи прецедентів з притягнення до відповідальності за порушення цієї норми.

«Закон щодо режиму «тиші» трохи абстрактно написаний і практично не працює. Мені та навіть екологам невідомі прецеденти. Значить потрібно його доопрацювати, доносити до усіх і, звичайно, контролювати виконання. Хіба відсутність прецедентів не свідчить про неробочість?», – говорить він.

Tvoemisto.tv знайшло серед прихильників офроуд розваг людей, які хоч і займаються цим видом діяльності як хобі чи навіть бізнесу, але негативно ставляться до Карпатського кордону та вважають, що його учасники порушили закон.

Ростислав Антимис, підприємець та засновник Grofa adventures&outdoor: «Карпатський кордон – це величезний репутаційний удар»

«Те, що зараз відбувається з «джипінгом» у Карпатах – це вже не спорт. А самі «джипери» мали б визначитися, якщо вони хочуть займатися саме спортом – то не треба робити цього в Карпатах. А всі інші організаційні питання має впорядкувати влада.

Також держава мала б впорядкувати маркування меж національних парків, тому що вони не мають ні позначок, ні вказівників, ні шлагбаумів. На картах природно-заповідні території теж не позначені. Ти їдеш і тільки потім розумієш, що ти в нацпарку».

Еколог Державного природознавчого музею у Львові, учасник офроуд-змагань Андрій Новіков: «Джипінг  це дуже небезпечний та агресивний вид спорту. Можна багато виправдовуватись, але…»

«Однозначно, що порушення закону повинні каратися, а проведення змагань, як і проїзд будь-якої техніки по об'єктах природно заповідного фонду, є недопустимим і не повинні толеруватися. Гадаю, що проведення подій формату Карпатського кордону потрібно переглянути – одночасне і неконтрольоване перебування такої кількості автівок просто не може не бути шкідливим, а сам захід в якийсь момент виходить за рамки будь-яких норм.

Думаю, що цей скандал радше принесе негатив, адже населення знайшло собі цапа-відбувайла, а джипери можуть вийти за рамки соціального діалогу і почати поводитися на свій розсуд. Водночас треба розуміти: не всі джипери алкоголіки і «бєспрєдєльщики». Це те саме, що стверджувати, що всі мисливці  браконьєри. Є значна частина цілком свідомих людей, яких через це поставлено у незручну ситуацію.

Повністю заборонити змагання  не вихід. Однозначно, потрібно врегульовувати можливість проведення змагань різного типу, як на невеликих закритих територіях (тріал), так і на значних територіях (трофі). Не можна просто сказати  ідіть вовтузьтесь в кар'єрі, бо це те саме, що сказати біатлоністу  іди катайся на трампліні. Окремі змагання просто вимагають значних площ. Тому однозначно потрібен діалог з офіційними клубами і організаціями автоспорту (ФАУ, КУБ, регіональні клуби тощо) щодо впровадження екологічних вимог і жорсткого контролю за їх дотриманням під час змагань.

Джипери – переважно люди не бідні і штраф у 500 грн їх не зупинить. Тому потрібно шукати інший підхід до них. А ще значною мірою джиперів обурює двозначність застосованих обмежень. Тому слід вводити симетричний контроль за іншими порушниками. Вплив на довколишнє середовище позашляховиків є значним, але в умовах адекватного і регламентованого змагання він зведений до мінімуму, тим паче що змагання ніколи не проводяться на територіях природно-заповідного фонду. Попри це, серед джиперів все ж таки є любителі заїжджати на території природно-заповідного фонду і їм треба давати по вухах. Це неприпустимо і це мало колись закінчитись. Тому добре, що піднявся розголос і принаймні жорсткіше почнуть контролювати екологічні норми».

А влада де?

Як дізналося >Tvoemisto.tv, раніше офіційні змагання з трофі та тріал, за які учасникам нараховувались бали, завжди були ліцензовані Федерацією Автоспорту України, а відповідно і місцевими органами влади. У календарі ФАУ можна побачити інформацію про трофі-рейди у Львівській, Франківській областях та інших областях України. Щоправда, такі змагання по Західній Україні значаться в календарі ФАУ лише до 2017 року. Потім, за словами одного з джиперів, львівський клуб «побив горшки» з ФАУ та перейшов у неофіційну площину.

Тож сказати, що такі експедиції завжди відбувалися без погодження влади – не можна. Адже згідно з регламентом будь-якого змагання під егідою Федерації, воно узгоджується завжди з місцевими владами. Чи звертала у таких випадках влада увагу на маршрут заїздів та час проведення заїздів – питання.

Щоправда, кількість трофі-експедицій, погоджених з ФАУ, щороку зменшується. Цього року у календарі на сайті Федерації автоспорту немає жодної трофі-експедиції чи тріал-змагання.

До слова, «Кубок України Бездоріжжя» та «Настуся-трофі» не лише проводилися за погодженням Трускавецької міської ради у попередній роки, а й фінансувалися з місцевого бюджету. Щоправда цього року, одразу після скандалу з Карпатським кордоном, змагання «Настуся-трофі» скасували. А Кубок Українського бездоріжжя – Sarny Trophy 2021, на які з’їхалися близько півсотні авто, таки встиг відбутися 29 травня.

Читайте також: Зі Львова до Карпат курсуватиме ще одна електричка із веловагонами

Схоже, що у цій сфері немає жодного порядку. Адже є змагання, які погоджуються владою навіть у сезон «тиші». Є, звісно, і повністю неконтрольовані та неузгоджені заїзди, в яких подекуди беруть участь навіть представники лісгоспу та місцевої влади, як, між іншим, було і у випадку з Карпатським кордоном 2021. Про це раніше писали Наші гроші.

В Україні практично немає природи

За словами еколога Української природоохоронної групи Олексія Василюка, в Україні залишилось вкрай небагато природних територій.

І, дійсно, Україна на сьогодні займає останнє місце за кількістю природних територій, адже у нас 56% країни – це рілля – і це третє місце в світі. Якщо відкинути держави-карлики, такі як Монако чи Ватикан, де взагалі немає природи, то в Україні порівняно з іншими європейськими країнами – природних територій залишилось найменше.

Одночасно з цим наше законодавство практично не охороняє довкілля. А ті нормативні документи, які існують, не працюють в повній мірі.

До того ж, Олексій Василюк каже, що окрім вже звичних загроз для навколишнього середовища – як то забруднення повітря чи вирубка лісів, в Україні за останні десять років з’явилась нова форма впливу на довкілля – джипінг, мотокросинг або ж розваги з використанням квадроциклів та всюдиходів.

Читайте також: Укрпошта випустила марки на захист Карпатських лісів. Фото

«Віднедавна людям стала доступна велика кількість позашляхового транспорту. Якщо раніше це були просто автомобілі, то тепер – це квадроцикли, які можна легко придбати, різні всюдиходи, які зараз почали продавати. Тож якщо людина купує транспорт, який може пролізти поза дорогою, то вона хоче це реалізувати», – говорить еколог.

Щоправда Міністерство охорони навколишнього середовища забороняє проведення змагань та інших заходів з використанням позашляховиків на території національних парків та заповідників. Але справа в тому, що в них часто ніхто дозволу і не питає.

Трофі по всіх Карпатах?

Частина високогірних хребтів Карпат роз’їжджені внаслідок джипінгу та мотокросингу. Особливо постраждали Боржава, Свидовець, Вододільний хребет. Про це давно б’ють на сполох науковці в Інституті екології Карпат НАН України. За словами заступника директора інституту Тараса Микітчака, значна частина рідкісних рослин і тварин розташована на осьових частинах хребтів і вершинах Карпат, особливо вище 1500 м над рівнем моря. Саме по цих ділянках і пролягають основні джиперські траси. 

«Гора Близниця: там ростуть рослини, які є тільки в одному місці в Україні і там теж їздять джипери, квадрациклісти та місцеві жителі, які вивозять туристів на гору. Боржава – там дороги вже настільки роз’їжджені, що ширина дороги по хребту становить близько 40 метрів», –  розповідає науковець.

У високогір’ї Боржави під колеса джиперів потрапляють червонокнижні плаун-баранець, зелениця альпійська, тирлич роздільний, зеленоплідниця фіолетова, низка видів оріхідних – зозульки Фукса, любка дволиста, траунштейнера куляста, язичок зелений, та багато інших.

Підйом на гору Стіг (Драгобрат)

Тарас Микитчак розповідає, що кілька років тому співробітники Інституту побачили велику групу мотокросерів на Чорногорі, передзвонили одразу на КПП. Мотокросерів затримали, склали протокол, але в підсумку жодного не притягнули до відповідальності.

«За день на Свидовці можна побачити 5-10 джипів. Коли є організовані виїзди, то їх може бути і до сотні. Тож відбувається трофі по всіх Карпатах», – говорить він.

Також у високогір’ї Карпат розташовані багато озер, в яких проживають рідкісні тварини. І прихильники авто-трофі полюбляють трасувати їх і за один день знищують те, що формувалося там тисячі років.

Читайте також: Квіти на руїнах. Що можуть збудувати у лісопарку «Погулянка»

В Інституті вважають, що це питання можливо вирішити, якщо впорядкувати маршрути та організацію таких заїздів. Вже неодноразово пропонували, щоб їхні науковці спільно з автоклубами з-за підтримки державних структур розробили платні маршрути в обхід природоохоронних територій. Можливо, щоб маршрути пролягали по депресивних селах, які б таким чином могли розвиватися за рахунок туризму.

У Львівській обласній державній адміністрації кажуть, що теж готові до співпраці та діалогу щодо розробки карти маршрутів для подібних видів спорту та розваг.

Руйнівна сила шуму

Найбільше зараз дорікають учасникам авто-трофі за порушення сезону «тиші», який триває у лісах з 1 квітня по 15 червня. Адже у цей період тварини масово розмножуються і Закон «Про тваринний світ» забороняє будь-який шум та неспокій – стрілянину, вирубку дерев, вибухові роботи, ралі та інші змагання транспортних засобів.

В громадській організації «Українська природоохоронна група» кажуть, що порушення цього закону коштує життя багатьом тваринам.

За словами науковця та еколога природозахисної організації Олексія Василюка, у період «тиші» багато птахів гніздиться на землі або пташенята вилітають з гнізд раніше. Усі дитинчата ссавців теж беззахисні: за небезпеки вони просто лягають і притискаються додолу. Тож вони не будуть тікати від транспорту. Та найбільш руйнівна ця розвага для земноводних.

«Є чотири види земноводних, які є лише в Карпатах. Вони занесені до Червоної книги та до Міжнародної Віденської конвенції. Це саламандра, тритон карпатський, тритон альпійський і жовточерева кумка. Оскільки всі земноводні розмножуються в воді, а озер в горах немає. Тож в сезон «тиші» 100% їхньої популяції сидить в дорожніх коліях, в яких збирається вода», – розповідає Олексій Василюк.

Гинуть під час таких трофі-експедицій не лише тварини, а й рідкісні рослини. Наприклад, такі змагання проводяться часто й на Поліссі, там де болота і там де можна «втопити машину». Саме там, на зволожених територіях, ростуть майже усі види орхідей, які є в Україні. А їх 69 видів.

Ще одна проблема – дикі тварини. Їм треба знайти місце, де не буде шуму і буде достатньо здобичі, щоб полювати. Відповідно, якщо на їхню територію заїжджають сотні автомобілів, то ці зони стають непридатними для їхнього перебування там.

«Лісовози не їздять в період «тиші». Їм можна безкінечно дорікати щодо вирубок лісів, але щодо загибелі тварин їм дорікати не вдасться, адже вони їздять осінь-зима», – говорить еколог.

Тож, кожен, заїжджаючи на авто в природно-заповідні зони, робить свій внесок у руйнацію природи. Екологи кажуть, що для того, щоб утворився грунт, потрібні сотні років. За рік утворюється лише пару міліметрів грунту, а після руйнації рослинного шару, грунт змивається першими дощами і там утворюються ерозії землі.

Розмір екологічних збитків

У правозахисній організації Екологія.Право.Людина також вважають, що обласні адміністрації повинні розробити чіткі правила використання автомобільного транспорту для спорту на природних територіях та «зеленого» туризму. Потрібно розуміти, коли можна проводити такі заходи, за яких умов, якими маршрутами. Окремі правила повинні бути прописані також для участі іноземців.

«Щоб всі чітко зрозуміли, що такі заходи мають узгоджувати з відповідними органами. За такі погодження має бути певна оплата, яка б покривала витрати на прибирання територій після таких заходів, озеленення тих місць, моніторинг за станом територій і виконанням правил», – говорить юрист із екологічного права Софія Шутяк. 

І важливо, щоб будь-які автозмагання у природному середовищі погоджувалися з Федерацією Автоспорту України, адже тоді за регламентом вони завжди узгоджуються з місцевою владою, яка б у свою чергу мала б контролювати їх проведення.

Але є одне але: погодження будь-яких змагань в обласних адміністраціях за участі автотранспорту відбувається на спеціальній комісії. І чомусь в цю комісію не потрапляють представники держекоінспекції та департаменту екології, а тільки вони володіють всією інформацією щодо природно-заповідного фонду. Так вийшло і з організацією ХІХ Ралі Галіція. Коли департамент спорту дав дозвіл на проведення змагання, а департамент екології нічого про це не знав.

На думку правозахисниці Софії Шутяк, притягати до відповідальності тепер треба не тільки учасників заїзду, а і тих, то вчасно не побачив і не відреагував – тобто чиновників також.

Що стосується покарання за порушення законів та правил самих учасників заїзду, то, на думку правозахисниці, протокол складений за порушення сезону «тиші» – це недостатня санкція у цьому випадку.

«Представники Держекоінспекції мали б виїхати на місце і порахувати збитки від трофі-експедиції. Адже знищення рослинності та пошкодження шару грунту  це шалені збитки ву грошовому еквіваленті», – говорить вона.

І тоді цю суму через суд можна було б стягнути з учасників та організаторів експедиції.

І дійсно, згідно з Постановою Кабінету Міністрів № 541 від 24.07.2013 року, для 66 авто, які брали участь у Карпатському кордоні, один кілометр проїзду природно-заповідними територіями коштував б 240,9 тисяч гривень (66 авто х 3650 грн х 1км). І це лише заїзд на заповідні зони, а є окремо ще такси для підрахунку збитків у разі пошкодження грунтів, знищення дерев чи загибелі тварин.

До того ж учасники заїзду порушили близько 12 статей Кодексу про Адміністративні правопорушення, а не лише норму, яка говорить про сезон «тиші».

«Я не знаю, чому всі говорять тільки за порушення сезону «тиші». Там багато порушень згідно законодавства. Учасниками трофі-експедиції порушено близько 12 статей Кодексу про Адміністративні правопорушення. І за кожну з них передбачені штрафні санкції, які сумуються», – говорить правозахисниця.

Але на сьогодні розміри штрафів дуже мізерні, тож, щоб захистити природні території, треба збільшити величину штрафів у сфері природоохоронного законодавства. Як було з посиленням відповідальності за спалювання сухої трави. На сьогодні штраф за порушення «тиші» становить: для громадян – від 510 до 850 грн і для посадових осіб – від 850 – 1190 грн.

У Держекоінспекції кажуть, що щороку звертаються з пропозицією збільшити такі санкції, але наразі результату не отримали. До того ж, цьогоріч ледь не вперше виписали штрафи за порушення сезону «тиші». Йдеться про учасників ХІХ Ралі Галіція.

«Я можу говорити за період свого керування. У попередніх роках, на жаль, не виписувались штрафи за подібні правопорушення. Не було випадків», – говорить керівник Держекоінспекції Львівської області Роман Дасюк.

На місце проведення трофі-експедиції Карпатський кордон інспектори не виїжджали, актів не складали і збитків завданих природі не підраховували. Кажуть, що не мають потрібних інструментів для цього.

Уряд планує рейди

У Кабміні кажуть, що окрім штрафів Держекоінспекція мають інструменти, аби підрахувати збитки, нанесені природі після таких заходів, щоб потім їх стягнути з правопорушників. Зокрема, це регулюється Постановою Кабінету Міністрів України про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд.

«Тут правда є питання, з кого стягувати встановлені збитки – з учасників заїзду чи з самих парків. Але інструмент підрахунку є. Зараз якраз переглядаються такси по ПЗФ в бік збільшення. До того ж, ми переглядаємо зараз штрафи і хочемо їх збільшити в десять разів та посилити кримінальну відповідальність», – говорить заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів Роман Шахматенко.

Роман Шахматенко каже, що окрім учасників заїзду Карпатський кордон 2021 до відповідальності притягнуть і чиновників, які це допустили. Також у міністерстві обіцяють проводити рейди, щоб виявляти порушників природоохоронного законодавства.

У Міндовкіллі також вважають, що для подібних розваг необхідно визначити спеціальні шляхи та облаштувати відповідні полігони, які будуть знаходитися поза природно-заповідними територіями.

Депутати обіцяють рішення

Під час звернення Tvoemisto.tv до підкомітету з лісових ресурсів, об’єктів тваринного та рослинного світу, природних ландшафтів та об'єктів ПЗФ Комітету ВРУ з питань екологічної політики та природокористування нам пообіцяли, що до 15 липня спробують розглянути всі проблемні питання щодо використання автотранспорту на природних територіях на сесії підкомітету.

«Чинне законодавство забороняє джипінг та проведення будь-яких заходів за участі автотранспорту у природно-заповідних фондах і дуже чітко. Але, можливо, його треба доопрацювати на підзаконному рівні. Адже всі накази Міністерства довкілля відповідно до цих норм були складені ще у 2008 і 2015 роках», – говорить голова підкомітету, народна депутатка Юлія Овчиннікова.

За словами депутатки, для цього мають зібратися представники громадськості, Міністерства транспорту, Міністерства довкілля та обговорити: де саме можна проводити такі заходи, за яких умов та обговорити склад комісії, який буде їх погоджувати. І тоді це питання може бути скореговано на підзаконному рівні.

«Ми можемо спочатку опрацювати на підкомітеті історію, яка сталася у Львівській області, проаналізувати законодавство в цьому напрямку. Адже зараз недостатньо сильна база на рівні підзаконності. Це питання буде точно вирішено цього року», – говорить Юлія Овчиннікова.

***

Скандал довкола заходу «Карпатський кордон 2021» актуалізував давні дискусії і, схоже, настав слушний момент для того, щоб усі учасники конфлікту сіли за стіл переговорів для вироблення спільного рішення. Кожна схожа історія в Україні розвивається за однаковим сценарієм: хтось свідомо чи несвідомо порушує закон і завдає шкоду (рослинам, тваринам, людям), це провокує скандал у публічній площині, громадськість обурюється і вимагає від влади покарання винних. Часом влада це ігнорує, а часом винних показово карають. Але до системного вирішення проблем, як правило, не доходить.

Тож важливо, щоб схожі випадки ставали не лише приводом для скандалів, але й для переосмислення того, що тепер треба зробити, аби проблеми таки вирішити. У цьому випадку держава має не лише декларувати охорону природно-охоронних територій, але й мати спроможність це робити.

Анна Чистякова

Фото: Ігор Беляєв 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

 

 

 
+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!