фото: Назарій Юськів

фото: Назарій Юськів

Громадський бюджет Львова: як виправити хиби й досягти більшого?

3360 0
«Теща просила проголосувати за вікна у школі – і ось цей проект серед переможців». Депутати та активісти про результати конкурсу бюджету участі та проблеми, які потрібно розв’язати до наступного року.

Депутати Львівської міської ради виділили на втілення проектів-переможців конкурсу Громадського бюджету Львова 2018 року безпрецедентно велику суму – 26 мільйонів гривень замість запланованих двадцяти. Значна частина цих грошей піде на ремонт та облаштування навчальних закладів; недарма громадський бюджет напівжартома називали «війною шкіл і дитсадків». 25 із 34 переможців серед малих проектів і три з чотирьох великих – освітні заклади. Водночас, посадовці міської ради визнають, що частина проектів-переможців минулорічного конкурсу не втілені та, скоріш за все, втілені не будуть, а деякі інші, можливо, вдасться частково реалізувати наступного року. Дискусійна платформа «Твоє місто Львів» зібрала депутатів, посадовців ЛМР та активістів, аби обговорити досягнення й недоліки цьогорічного конкурсу та поміркувати про те, як розподіляти кошти бюджету участі ефективніше.  

Що робити з гіперактивністю шкіл і садочків?

«Школи та інші навчальні заклади природно мають більші можливості для збирання голосів. Це нормально, але проекти, які стосуються громадських просторів, інновацій, але не пов’зязані з навчальними закладами або лікарнями, об’єктивно мають менші стартові шанси. Треба думати, як ці шанси зрівняти», – говорить начальник управління «Секретаріат ради» ЛМР Юрій Лукашевський. Про те, як це зробити, вже висловлювалась у колонці на Tvoemisto.tv керівниця західноукраїнського осередку фонду «Відродження» Оксана Дащаківська. Учасники дискусії також мають кілька ідей.

Зокрема, виконувачка обов’язків начальниці управління економіки ЛМР Вікторія Довжик пропонує створити різні номінації за напрямками. Водночас вона наголошує, що успіх шкіл і садочків у конкурсі не завжди зумовлений адмінресурсом: «Батьківські комітети об’єднувались без примусу й воювали за свої проекти. Це громадські ініціативи,  вони мають право на життя, але треба думати про  те, щоб дати шанс іншим проектам».

Депутат ЛМР Сергій Івах – автор одного з великих проектів-переможців, що передбачає облаштування подвір’я двох шкіл – не погоджується з наріканнями на успіх навчальних закладів. «Тему шкіл я б не піднімав. Є прописане положення. Якщо ми дали ним можливість навчальним закладам брати участь у конкурсі, навіщо ми дискутуємо про те, правильно чи неправильно вони це робили? Я три тижні викинув зі свого життя, щоб мій проект переміг – зосередився на громадському бюджеті», – говорить він. Водночас погоджується з Вікторією Довжик, що проекти слід розвести за номінаціями, аби «обладнання для лікарень не конкурувало з бруківкою на подвір’ї».

Читайте також: Як вирівняти шанси малих ініціатив та мікрогромад у конкурсі Громадського бюджету

Активіст громадської організації «Кращий Сихів» Андрій Рущак наполягає: «Треба робити щось зі школами й садочками, бо громадський бюджет не має ставати змаганням із застосування адмінресурсу. Треба зробити адмінресурс непотрібним. Якщо сказати, що інфраструктурні речі, які стосуються вікон, майданчиків і тому подібного, робляться централізовано й іншими механізмами». На його думку, якщо обмежити участь таких проектів у конкурсі, це розв’яже проблему. Водночас за інноваційними проектами в навчальних закладах варто залишити право змагатись за кошти з бюджету участі.

Із ним погоджується депутатка ЛМР Юлія Гвоздович: «Освітні проекти можуть брати участь у конкурсі, але це мають бути, наприклад, креативні бібліотеки, а не закупівля парт, вікон чи огорож для школи! Я маю підтвердження, що діти у школах зазначали тиску чи цькування через те, що їхні батьки не голосували». Торік депутати намагались вийти з цієї ситуації, заборонивши подавати на конкурс проекти, пов’язані з внутрішніми ремонтними роботами, але школи викрутились – подали проекти облаштування подвір’я чи заміни вікон.

 

Що робити з адмінресурсом?

Ознаки того, що голосування за проекти громадського бюджету в центрах надання адміністративних послуг було почасти організованим, бачили на власні очі кореспонденти Tvoemisto.tv. Особливо багато таких випадків було у ЦНАПах в останні дні голосування. «Частина людей, які взяли участь у голосуванні, робили це під адміністративним тиском керівництва. Ми не зможемо викорінити це явище, але повинні думати, як його мінімізувати», – визнає Юрій Лукашевський.

Чимало історій про випадки тиску чув і Олег Котис із громадської ініціативи «Хтось не зробить». За його словами, від людей вимагали підтвердження, що вони голосували за певний проект, а таємничі спонсори довозили охочих проголосувати до ЦНАПів автобусами. «Положення цього не забороняє, але чи хочемо ми бачити таке наступного року?», – запитує Котис.

Читайте також: За нашу школу, за наш садок. Як голосують за проекти громадського бюджету

Водночас, він наголошує на тому, що така активність освітніх закладів свідчить про те, що галузь недоотримує бюджетного фінансування. «Львів’яни показали найболючіші проблеми міста,  –  каже активіст. –  Якщо порівнювати їх із проблемами, які визначає міська рада, то вони не завжди збігаються. Є колосальне недофінансування освіти, на другому місці – медицина. Виникає багато запитань, чи директори шкіл та батьківські комітети звертались до ЛМР, управління освіти, шукаючи можливості отримати фінанси через бюджет Львова чи бюджет розвитку». Андрій Рущак пропонує ретельно проаналізувати «шкільні» й «садочкові» проекти, які перемогли в конкурсі цього року: чому вони не отримали фінансування на свої ремонти з бюджету?

«Ніхто не ставив мети подавати креативні проекти, – говорить депутат ЛМР Андрій Пундор. – Піраміда Маслоу залишається пірамідою Маслоу. Поки нижня сходинка не до кінця заповнена, проекти типу вікон будуть. Теща просила мене проголосувати за вікна у школі, і цей проект – один із переможців».

 

Як змінити правила, щоб конкурс працював краще?

Юлія Гвоздович пропонує створити новий орган – громадську раду, яка координуватиме розподіл бюджету участі. До її складу, на думку депутатки, мають увійти депутати Львівської міської ради, представники громадських організацій та, можливо, автори минулорічних проектів-переможців.

«Було б добре розширити критерії проектів. Наприклад, що вони не повинні дублювати функції органів місцевого самоврядування. Потрібна координація й попереднє обговорення. Громада не має накидати кількадесят проектів і сваритись між собою, в результаті чого жоден не пройде, як сталося на Знесінні, у Білогорщі, Рясному та інших районах. Варто визначити топ-10 проектів, далі утворити комітети з кваліфікованих експертів, які допомагають довести ці проекти до пристойного вигляду», – пропонує Юлія Гвоздович. Водночас вона констатує, що правила конкурсу не можна змінити просто так – потрібно провести громадські слухання та обговорення, розробити новий документ та ухвалити його на сесії.

Олег Котис уважає, що можна розширити асортимент можливостей проголосувати – крім ЦНАПів і BankID, це можуть бути, наприклад, банкомати. «Якщо буде можливість проголосувати зручніше, в нас буде не 74, а сотні тисяч голосів», – каже активіст. Із ним погоджується Андрій Рущак, який пропонує додати голосування через MobileID.

Голова ГО «Центр громадянських ініціатив» Віталій Загайний вважає, що потрібно не просто поділити проекти за номінаціями, а ще й відокремити ті, що подаються від інституцій, від тих, які ініціюють громадяни та їхні групи. «Нам потрібно вчити львів’ян не просто брати участь у голосуванні, а й пояснювати, що ніхто не має права на них тиснути», – каже він. Віталій Загайний також пропонує давати шанс проектам, які не перемогли в конкурсі – включати їх до резерву як ініціативи, які можуть бути підтримані з інших джерел, наприклад, ґрантовим коштом.

 

Чи правильно, що депутати місцевих рад подають проекти на громадський бюджет?

«Мені здається, що громадський бюджет – це не про депутатів, а про тих, хто не має впливу на процеси, якими управляє міська рада», – говорить Юлія Гвоздович, яка також є громадською діячкою, але своїх проектів на конкурс бюджету участі не подавала.

Інші учасники дискусії з нею не погоджуються. «Я вважаю величезним плюсом, коли депутати долучаються до громадського бюджету,  – говорить Віталій Загайний. – Депутати – частина громади, і вони повинні відчувати пульс життя міста».

Сергій Івах погоджується: «Громадський бюджет – це меседж для людей: ви маєте можливість прямого впливу на розподіл бюджетних коштів і можете підтримувати проекти, які, на вашу думку, потрібні місту в першу чергу. А депутата не треба відокремлювати від громади. Хто, як не депутат, має боротися за те, щоб розв’язати проблеми виборців?».

Депутат ЛМР Валерій Веремчук вбачає у громадському бюджеті підказку для місцевого самоврядування: депутатам міської ради варто «підняти голову й подивитися трохи за горизонт». Людей, які згенерували вдалі ідеї для проектів, поданих на конкурс, він пропонує залучати до робочих груп – і погоджується з Віталієм Загайним, що навіть ті проекти, яким не вдалося перемогти, варто втілювати.

 

Що далі?

Вікторія Довжик попереджає: наступного року бюджет розвитку Львова зменшиться, тому й на  бюджет участі, ймовірно, буде виділено менше грошей. Тим часом потрібно розібратись із проектами, які досі не втілені – зокрема, минулорічними.

За словами Юрія Лукашевського, близько десяти відсотків минулорічних переможців – безнадійні, ще певна частка буде втілена якщо не повністю, то частково, якщо гроші на них перенесуть із цьогорічного бюджету в наступний. «200 тисяч – заниження суми максимального кошторису для малих проектів у конкурсі минулого року. Практика показала, що голі ідеї потребують опрацювання та розвитку з ідеї до конкретного проекту, експертизи, проведення тендеру, визначення переможця і проведення робіт. Протягом року це велике навантаження, і не всі проекти встигають втілити за рік», пояснює він причину того, що не всі проекти втілені. Депутатка ЛМР Оксана Рубай додає: з переможцями минулорічного конкурсу дуже мало зустрічались, аби обговорити втілення їхніх задумів. Адже ідея – це лише ідея, яку потрібно перетворити на повноцінний проект.

Читайте також: Перемагають згуртовані. Як виграти конкурс громадського бюджету

Посадовці не просто мало зустрічаються з переможцями, а просто-таки саботують проекти бюджету участі, стверджує Віталій Загайний. «Виконавчі органи не готові до співпраці задля втілення проектів громадського бюджету. Керівникам управлінь міськради доводиться п’ятнадцять разів пояснювати, що таке бюджет участі. Вони не розуміють, що це таке, й бойкотують процес: це громада запропонувала, напружують нас зайвий раз, ми не будемо цього робити», нарікає він і пропонує проводити серед посадовців просвітницьку роботу, аби вони розуміли, що громадський бюджет – це добре.

«Секретаріат ради», який координує проведення конкурсу громадського бюджету, має намір провести опитування серед авторів проектів, які подавались, аби почути їхню оцінку проведення конкурсу та його умов. А також опитати авторів проектів минулорічного конкурсу, аби зрозуміти, що заважає їх утілити.  

А тим часом нові проекти-переможці готуватимуть до втілення. «7 або 21 грудня ми проголосуємо за перелік проектів і доручимо розпорядникам коштів почати спільно з авторами проектів працювати над планом дій: що купуємо, які роботи проводимо тощо. Щодо великих проектів мають бути створені робочі групи, які за січень і лютий складуть план дій. У квітні-травні почнуться роботи. Їх мають завершити до наступного року», – каже Юрій Лукашевський.

«Твоє місто»

 

 

 

 

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!