
Фото: ОХМАТДИТ
Коли дитина боїться дихати. Як Covid-19 впливає на дитячу психіку
На Львівщині від початку пандемії на коронавірус захворіли майже 600 дітей. Лише цього року їх було вже 112. У більшості дітей хвороба минає у легкій формі. Діти у середньому і важкому стані потрапляють у дитячу лікарню ОХМАТДИТ, що єдина в області приймає дітей з коронавірусом.
Утім, наслідки після хвороби можуть спіткати діток незалежно від форми, у якій вони хворіли. Фахівці звертають увагу на те, що крім фізіологічного впливу, коронавірус сприяє розвитку психологічних проблем: у дітей зникає мотивація до життя, виникає страх, депресія, безсоння. Ті, хто перехворів, часто потребують кілька тижнів або й місяців психологічної реабілітації.
Читайте також: Львів’ян просять допомогти 17-річній Вікторії, яка перебуває в реанімації на ШВЛ
Дівчинка, у якої розірвалась легеня
Уже другий місяць у лікарні перебуває 17-річна Вікторія з Ходорова. Через тотальне ураження легень її спочатку підключили до апарату ШВЛ, а згодом і ЕКМО.
Як розповідав раніше для Тvoemisto.tv батько дівчини Олег Магега, його доньці стало зле на початку березня. Вікторія була у Самборі, де навчається, у неї піднялася температура. Батько відразу поїхав за нею автівкою та завіз у ходорівську лікарню. Дівчині зробили тест на коронавірус, що виявився позитивним. Стан дівчини був такий, що медики викликали швидку і повезли її до Львова в ОХМАТДИТ.
Спочатку Вікторію під’єднали до кисню, а коли її стан не покращувався, а, навпаки, вона стала задихатися, забрали в реанімацію та підключили до апарату ШВЛ. Проте і це не допомагало. У дівчини були настільки уражені легені, що на якомусь етапі одна просто розірвалася. Торакальний хірург підключив її до рідкісного апарату екстракорпоральної мембранної оксигенації (ЕКМО).
Як пояснив заступник головного лікаря дитячої лікарні ОХМАТДИТ Богдан Мальований, ЕКМО – процедура не з простих. Загалом, в Україні до такої методики підтримки діяльності серця та легень успішно підключили і зняли лише п'ятьох пацієнтів, з них двох – у львівському ОХМАТДИТі. Підключень було більше, але наслідки, на жаль, були летальні.
«В Україні лише наша установа має досвід лікування дітей на апараті ЕКМО. ШВЛ допомагає дихати легеням, коли їм не вистачає мְ’язевого тонусу. Проте, коли легені вже не справляються з оксигенацією, тоді підключається ЕКМО. Саме так вирішили діяти з Вікторією. У дівчини легені вже зовсім не працювали, ураження – 90%. Якби не ЕКМО, який за неї дихав, то вона б не вижила», – каже Богдан Мальований.
За його словами, цей апарат підключають до судин і кров наповнює киснем клітини і тканини, що не дозволяє їм відмирати. Хоча таке підключення – великий ризик, адже може статися інфікування, є ризики кровотеч, крововиливів у мозок чи тромбів.
На апараті ЕКМО Вікторія з Ходорова була тиждень. Зараз вона уже не в реанімації, проте через хворобу та кількатижневу знерухомленість, у неї знизився тонус м’язів, тіло стало знесилене і голос ще не відновився. Зараз вона лише зрідка шепоче.
Дівчина потребує тривалої реабілітації. Крім масажів, що їй роблять щодня, дівчина працює ще й із психологом.
Для чого в лікарні психолог
Христина Богатирьова у лікарні ОХМАТДИТ працює понад 20 років. За цей час розробила різні методики психологічної допомоги для хворих діток і тих, хто переніс захворювання.
Найважче, за словами психологині, працювати з дітьми, які в реанімації. Хоч вони підключені до низки апаратів та здебільшого не можуть розмовляти, налагодити контакт все ж вдається.
Читайте також: Пацієнтку ОХМАТДИТу у Львові, що мала 90% ураження легень, відключили від ШВЛ
«Із 17-річною Вікторією ми почали працювати якраз в реанімації, коли її підключили спочатку до апарату ШВЛ, а потім до ЕКМО. Я сідала біля неї і читала книжку. Саме завдяки книзі «Молоко з медом» вдалося налагодити співпрацю», – розповідає Христина Богатирьова.
За словами співрозмовниці, міміка дівчини свідчила, що їй це до вподоби.
«Для гарного контакту не обов’язкова мова. За реакцією дитини, її усмішкою, поглядом можна зрозуміти, що їй це справді до вподоби», – додає психологиня.
Ще одна методика психологічної реабілітації полягає у музичному супроводі.
У палаті Вікторії, куди ми зайшли, саме відбувався такий сеанс. Христина Богатирьова розповідає, що вмикала дівчині різні мелодії, проте найбільше їй до душі припав шум лісу. А ось від Баха дівчина була не в захваті.
Саме під шум лісу дівчина не лише підняла руки і показала, що їй це подобається, а й на її обличчі з’явилася усмішка.
Із психологом Вікторія малює фарбами, перебирає дрібні деталі. Так у дівчини відновлюється дрібна моторика.
Бабуся Вікторії Анна Магега каже, що завдяки роботі із психологом в онуки помітний прогрес – вона вже не так переживає, бачить, що їй тут допомагають і що це дійсно корисно. Хоча ще донедавна 17-річна дівчинка боялася, що не зможе дихати самостійно, без апаратів.
Впоратись із панікою у батьків
За словами заступниці головного лікаря дитячої лікарні ОХМАТДИТ з медичної частини Олени Березовської, коли діти потрапляють у лікарню з коронавірусною інфекцією, то психологічної підтримки потребують і вони, і їхні батьки. Усі тривожаться і сильно налякані. Інколи буває, що показів до госпіталізації дитини немає, але щоб заспокоїти панічні напади у батьків, дітей у лікарню все ж кладуть.
«Наслідки після перенесеного коронавірусу можуть бути різні. Інфекція впливає на психічний стан, бо проникає через гематоенцефалічний бар’єр і уражає ендокринну систему. У нас є діти, в яких після перенесеного коронавірусу вперше виявили цукровий діабет. Що стосується психічних розладів, то діти часто і швидко втомлюються, мають астенічний синдром, поганий настрій, депресивні розлади», – каже Олена Березовська.
Також, за її словами, коронавірус зачіпає судини. Від початку карантину у лікарні вже пролікували 17 дітей із мультисистемним запальним синдромом – кавасакоподібним. Власне це рідкісне захворювання і вражає судини. Небезпека у тому, що воно не завжди клінічно діагностується, але є запалення, кон’юктиви, почервоніння губ, язика, ураження коронарних судин серця.
Читайте також: Вони теж хворіють. Яким є портрет дитини з Covid-19 на Львівщині
Христина Богатирьова каже, що консультації з батьками є важливими, адже коли дитину виписують з лікарні, батьки мають знати, як допомогти їй удома.
Ті, хто вже виписався з лікарні чи просто потребує консультації психолога і має скерування від сімейного лікаря, можуть також звертатись в ОХМАТДИТ. Чимало батьків, приходять за допомогою, коли, наприклад, не можуть налагодити контакт з дитиною, знайти з нею спільну мову. Психологиня каже, що скарги здебільшого стосуються агресивності дітей, їх часте або ж постійне сидіння в гаджетах.
«На початку, коли лише починала працювати, слово психолог викликало в людей страх. Навіть від розмови зі мною відмовлялися, бо сприймали це наче до них прийшли як до психічно хворих. Так прямо й казали – «нам допомога психолога не потрібна, бо дитина «нормальна». Зараз культура змінилася. Навіть ті, хто мешкає у селі, мають розуміння для чого їм потрібен психолог і чим може допомогти», – говорить Христина Богатирьова.
****
Кілька днів тому до 17-річної Вікторії в лікарню прийшли її рідні – батько, молодші сестра та братик. Дівчина до них не лише підійшла, а й від щастя заплакала. Лікарі сподіваються, що вже наступного тижня зможуть відпустити Вікторію додому. Туди, де родина і чути справжній шум лісу.
Ольга Шведа
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня
- «У Волинській трагедії немає одного винного»
- Чи збільшились на Львівщині випадки кишкових інфекцій і що краще їсти влітку
- Що чекає на Львівський медуніверситет. Інтерв'ю з новим ректором
- Чи зрозумів Папа, що відбувається в Україні? Про візит кардинала у москву, війну, МП
- У Львові збудують муніципальний кампус. Як зміниться один із районів міста
- Львів тестує безготівкову оплату. Як це працює та що з е-квитком
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- «Парк не має стати заднім двором». Що буде з Погулянкою та як її варто змінити
- Інвестиції у завтра. Чому ІТ-освіту не можна ставити на паузу
- Не забудуй берега річки селища свого. Репортаж із підтопленої Східниці
- «Розпад Росії неминучий». Інтерв’ю з Янушем Буґайським та Уляною Супрун
- Везли у багажниках. Як поблизу Львова рятують травмованих під час війни птахів
- А вони відчинені? «Рейд» львівськими укриттями
- Підземний паркінг, або Остання крапля терпіння для ЮНЕСКО
- Замість підсумку шкільного року. Чи працюють у школах Львова басейни та що можна зробити
- «Львову бракує зеленого каркаса». Що не так із повітрям у місті та як це змінити
- «Ми чекали, що буде війна у Львові». Розмова з добровольцем Ярополком Пшиком
- Для України вірогідними є чотири сценарії. Два з них позитивні
- Пікнік на галявині та ніяких «подяк». Якими є випускні за кордоном
- Що не так із реабілітацією військових та чому це стосується кожного
- Привид «Люсії», або Чому у Львові знесли історичну віллу
- У музей або під асфальт. Як Львівщина позбувається радянських пам’ятників
- Гривня за квадратний метр. Що відбувається з комунальним майном Львівської облради
- «Усе буде добре, мамо». Розмова з тими, що втратили синів на війні
- Галина Крук: Коли нас перестануть запитувати, хто наш Достоєвський?
- Складено рейтинг 200 найбільших компаній Львівщини за виторгом за рік
- Місце пам’яті. Як Львів створює нове військове кладовище
- Довга історія короткого моста, або чому Рясне може стати «островом»
- «Король пішов на війну». Як Львів святкуватиме День міста
- «Ми як на пороховій бочці». Як живе Розвадів, де стався витік газу
- «Сьоме питання». Про що Садовий не може домовитись з депутатами
- Молоко, пил і надмірна чистота. Чому в дітей виникає алергія і як боротись
- «ЛКП проїдають мільйони». Чи створять у Львові наглядові ради
- Що буде із двома найстарішими пологовими будинками Львова?
- «Тепер з 30 співають лише троє дітей. Раніше було навпаки». Інтерв'ю з хормейстеркою
- Як забудовують південну околицю Львова та що не так
- Московський патріархат – це питання національної безпеки, а не релігійної свободи
- Підробляють документи, перепливають річку. Інтерв'ю з прикордонником про ухилянтів
- Якою могла б бути наша кухня, якби не «совок». Інтерв'ю з дослідницею Маріанною Душар
- «Нам поможе святий Юрій». Як Львів позбувався російської церкви
- «Ми вже перемогли... ». Остання розмова з Євгеном Гулевичем
- Сир у багажнику, щоб прилаштувати на визрівання, – звичне явище
- Команда рівних. Яка роль медсестри з розширеними повноваженнями в сучасній медицині
- Кому належать готелі у центрі Львова і чи є серед них росіяни
- Операція «Релокація». Як урятувати економіку України
- «Я постійно думав: хто, як не ми». Останнє інтерв’ю Дмитра Пащука
- «Хороша освіта нам потрібна не менше, ніж армія»
- «Далі буде ще дорожче». Скільки коштує житло у Львові
- Як зміниться площа Міцкевича у Львові та хто за це заплатить
- Динамічність у мистецтві. Де у Львові працює унікальний виставковий центр Home of Arts
- «Ходимо вдвох». Як у Львові працюють інспектори з паркування
- У Києві зникає садиба Терещенків. Чи є шанс на порятунок
- Як трамвайне депо у Львові стає креативним простором. Репортаж
- «Ми збирали кошти на відновлення будинку, коли росіяни ще стояли під Києвом»
- В Україні – дефіцит цибулі. Звідки її імпортують та яка ситуація з іншими продуктами
- За що треба платити в Першому ТМО. Розмова з керівництвом лікарні
- «Мене врятувала ікона». Репортаж з будинку у Києві, який постраждав 25 лютого
- «Все складається, щоб навесні ми пішли у контрнаступ», – військовий експерт
- «Хто я в цій війні». Настоятель гарнізонного храму Тарас Михальчук
- «Хто я в цій війні». Хірург Гнат Герич
- Едвард Лукас: «Шансів на розпад російської федерації зараз більше, ніж колись»
- «Виробіть нові документи!» Юрист про повістки, мобілізацію та військовий облік
- Чи потрібен нам День української жінки? Оксана Кісь про пропозицію нових свят
- «Власта» є частиною історії міста, у цьому ми вбачаємо цінність
- Сам пише казки. Як десятирічний Мартин живе без гаджетів
- Боєць Мирослав Откович: «На передовій життя більше, аніж у тилу»
- Як забудовують Львів та чим зможуть пишатись наші онуки
- Львів гуде. Чи готові підприємці ділитися генераторами та як отримати компенсацію
- «Діти – то святе». Педіатр Ярема Возниця про те, що варто знати батькам
- Проїзд площею Ринок. Кому та за яких умов видають перепустки
- «Українці – це спів». Уляна Горбачевська про моду на українське у світі