
Фото: ОХМАТДИТ
Коли дитина боїться дихати. Як Covid-19 впливає на дитячу психіку
На Львівщині від початку пандемії на коронавірус захворіли майже 600 дітей. Лише цього року їх було вже 112. У більшості дітей хвороба минає у легкій формі. Діти у середньому і важкому стані потрапляють у дитячу лікарню ОХМАТДИТ, що єдина в області приймає дітей з коронавірусом.
Утім, наслідки після хвороби можуть спіткати діток незалежно від форми, у якій вони хворіли. Фахівці звертають увагу на те, що крім фізіологічного впливу, коронавірус сприяє розвитку психологічних проблем: у дітей зникає мотивація до життя, виникає страх, депресія, безсоння. Ті, хто перехворів, часто потребують кілька тижнів або й місяців психологічної реабілітації.
Читайте також: Львів’ян просять допомогти 17-річній Вікторії, яка перебуває в реанімації на ШВЛ
Дівчинка, у якої розірвалась легеня
Уже другий місяць у лікарні перебуває 17-річна Вікторія з Ходорова. Через тотальне ураження легень її спочатку підключили до апарату ШВЛ, а згодом і ЕКМО.
Як розповідав раніше для Тvoemisto.tv батько дівчини Олег Магега, його доньці стало зле на початку березня. Вікторія була у Самборі, де навчається, у неї піднялася температура. Батько відразу поїхав за нею автівкою та завіз у ходорівську лікарню. Дівчині зробили тест на коронавірус, що виявився позитивним. Стан дівчини був такий, що медики викликали швидку і повезли її до Львова в ОХМАТДИТ.
Спочатку Вікторію під’єднали до кисню, а коли її стан не покращувався, а, навпаки, вона стала задихатися, забрали в реанімацію та підключили до апарату ШВЛ. Проте і це не допомагало. У дівчини були настільки уражені легені, що на якомусь етапі одна просто розірвалася. Торакальний хірург підключив її до рідкісного апарату екстракорпоральної мембранної оксигенації (ЕКМО).
Як пояснив заступник головного лікаря дитячої лікарні ОХМАТДИТ Богдан Мальований, ЕКМО – процедура не з простих. Загалом, в Україні до такої методики підтримки діяльності серця та легень успішно підключили і зняли лише п'ятьох пацієнтів, з них двох – у львівському ОХМАТДИТі. Підключень було більше, але наслідки, на жаль, були летальні.
«В Україні лише наша установа має досвід лікування дітей на апараті ЕКМО. ШВЛ допомагає дихати легеням, коли їм не вистачає мְ’язевого тонусу. Проте, коли легені вже не справляються з оксигенацією, тоді підключається ЕКМО. Саме так вирішили діяти з Вікторією. У дівчини легені вже зовсім не працювали, ураження – 90%. Якби не ЕКМО, який за неї дихав, то вона б не вижила», – каже Богдан Мальований.
За його словами, цей апарат підключають до судин і кров наповнює киснем клітини і тканини, що не дозволяє їм відмирати. Хоча таке підключення – великий ризик, адже може статися інфікування, є ризики кровотеч, крововиливів у мозок чи тромбів.
На апараті ЕКМО Вікторія з Ходорова була тиждень. Зараз вона уже не в реанімації, проте через хворобу та кількатижневу знерухомленість, у неї знизився тонус м’язів, тіло стало знесилене і голос ще не відновився. Зараз вона лише зрідка шепоче.
Дівчина потребує тривалої реабілітації. Крім масажів, що їй роблять щодня, дівчина працює ще й із психологом.
Для чого в лікарні психолог
Христина Богатирьова у лікарні ОХМАТДИТ працює понад 20 років. За цей час розробила різні методики психологічної допомоги для хворих діток і тих, хто переніс захворювання.
Найважче, за словами психологині, працювати з дітьми, які в реанімації. Хоч вони підключені до низки апаратів та здебільшого не можуть розмовляти, налагодити контакт все ж вдається.
Читайте також: Пацієнтку ОХМАТДИТу у Львові, що мала 90% ураження легень, відключили від ШВЛ
«Із 17-річною Вікторією ми почали працювати якраз в реанімації, коли її підключили спочатку до апарату ШВЛ, а потім до ЕКМО. Я сідала біля неї і читала книжку. Саме завдяки книзі «Молоко з медом» вдалося налагодити співпрацю», – розповідає Христина Богатирьова.
За словами співрозмовниці, міміка дівчини свідчила, що їй це до вподоби.
«Для гарного контакту не обов’язкова мова. За реакцією дитини, її усмішкою, поглядом можна зрозуміти, що їй це справді до вподоби», – додає психологиня.
Ще одна методика психологічної реабілітації полягає у музичному супроводі.
У палаті Вікторії, куди ми зайшли, саме відбувався такий сеанс. Христина Богатирьова розповідає, що вмикала дівчині різні мелодії, проте найбільше їй до душі припав шум лісу. А ось від Баха дівчина була не в захваті.
Саме під шум лісу дівчина не лише підняла руки і показала, що їй це подобається, а й на її обличчі з’явилася усмішка.
Із психологом Вікторія малює фарбами, перебирає дрібні деталі. Так у дівчини відновлюється дрібна моторика.
Бабуся Вікторії Анна Магега каже, що завдяки роботі із психологом в онуки помітний прогрес – вона вже не так переживає, бачить, що їй тут допомагають і що це дійсно корисно. Хоча ще донедавна 17-річна дівчинка боялася, що не зможе дихати самостійно, без апаратів.
Впоратись із панікою у батьків
За словами заступниці головного лікаря дитячої лікарні ОХМАТДИТ з медичної частини Олени Березовської, коли діти потрапляють у лікарню з коронавірусною інфекцією, то психологічної підтримки потребують і вони, і їхні батьки. Усі тривожаться і сильно налякані. Інколи буває, що показів до госпіталізації дитини немає, але щоб заспокоїти панічні напади у батьків, дітей у лікарню все ж кладуть.
«Наслідки після перенесеного коронавірусу можуть бути різні. Інфекція впливає на психічний стан, бо проникає через гематоенцефалічний бар’єр і уражає ендокринну систему. У нас є діти, в яких після перенесеного коронавірусу вперше виявили цукровий діабет. Що стосується психічних розладів, то діти часто і швидко втомлюються, мають астенічний синдром, поганий настрій, депресивні розлади», – каже Олена Березовська.
Також, за її словами, коронавірус зачіпає судини. Від початку карантину у лікарні вже пролікували 17 дітей із мультисистемним запальним синдромом – кавасакоподібним. Власне це рідкісне захворювання і вражає судини. Небезпека у тому, що воно не завжди клінічно діагностується, але є запалення, кон’юктиви, почервоніння губ, язика, ураження коронарних судин серця.
Читайте також: Вони теж хворіють. Яким є портрет дитини з Covid-19 на Львівщині
Христина Богатирьова каже, що консультації з батьками є важливими, адже коли дитину виписують з лікарні, батьки мають знати, як допомогти їй удома.
Ті, хто вже виписався з лікарні чи просто потребує консультації психолога і має скерування від сімейного лікаря, можуть також звертатись в ОХМАТДИТ. Чимало батьків, приходять за допомогою, коли, наприклад, не можуть налагодити контакт з дитиною, знайти з нею спільну мову. Психологиня каже, що скарги здебільшого стосуються агресивності дітей, їх часте або ж постійне сидіння в гаджетах.
«На початку, коли лише починала працювати, слово психолог викликало в людей страх. Навіть від розмови зі мною відмовлялися, бо сприймали це наче до них прийшли як до психічно хворих. Так прямо й казали – «нам допомога психолога не потрібна, бо дитина «нормальна». Зараз культура змінилася. Навіть ті, хто мешкає у селі, мають розуміння для чого їм потрібен психолог і чим може допомогти», – говорить Христина Богатирьова.
****
Кілька днів тому до 17-річної Вікторії в лікарню прийшли її рідні – батько, молодші сестра та братик. Дівчина до них не лише підійшла, а й від щастя заплакала. Лікарі сподіваються, що вже наступного тижня зможуть відпустити Вікторію додому. Туди, де родина і чути справжній шум лісу.
Ольга Шведа
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Громадський простір, комунальний ринок і ТЦ. Як зміниться локація на перехресті Петлюри – Садової
- Нам потрібно вижити. Павло Шеремета про руйнування мереж, втрати і бізнес
- Новий бізнес на Львівщині. Які галузі сьогодні є у пріоритеті
- Треба бути оптимістом. Юрій Андрухович та Генрі Марш про війну, творчість і українців
- Люди змінюють час, а не навпаки. Дорж Бату про новий роман «Коко 2.0»
- Знайшли чоловіка через відео на ютубі. Історія родини, яка евакуювалася з Лисичанська до Львова
- Маршрут двоколісним. Що цікавого можна побачити на шляху від Брюховичів до Жовкви
- Як росія створює псевдоукраїнські канали в Телеграмі і чим він небезпечний
- Полтва, можливо, найбрудніша в Україні. Що у нас з річками та чому це важливо для вступу в ЄС
- Як у вишах працюють військові кафедри і що варто змінити
- Проблема з укриттями. Як вчитимуться львівські студенти в умовах війни
- «Мусимо швидко перемогти, щоб українці повернулися додому». Яка ситуація з міграцією на Львівщині
- Бандерівська замість московської. Як Україна та інші країни перейменовують ковбасу, сир і пиво
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До Свірзького замку та ренесансного костелу
- Автомобілі подорожчають до осені майже на третину. Експерт про повернення мит
- Трамвай поїде швидше. Як може змінитися вулиця Вітовського у Львові
- «Маємо заявок на тисячу осіб щодня». Чому чоловікам стало важче перетнути кордон
- Що має виконати Україна, щоб увійти до Євросоюзу
- Зміна постачальника газу. Чому ми стаємо клієнтами «Нафтогазу»
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До старовинного села над річкою
- «Треба довести, що ми боремося з корупцією». Що дасть Україні кандидатство в ЄС
- Кава з душею і кардамоном. Історія херсонця, який у львівському парку варить каву
- «Можемо мати цілу генерацію невпевнених у собі дітей». Чим небезпечний російський YouTube
- Чи справді в Україні виник дефіцит техніки і яка ситуація на ринку
- «Здолає дорогу той, хто йде». Як переселенці на Львівщині знаходять роботу
- Що відбулося із УПЦ МП? Інтерв’ю з митрополитом Філаретом
- Російський бізнес у Львові та області. У кого можуть вилучити майно
- «Львів'яни – чудові», або Як переселенці з Маріуполя відкрили у Львові ресторан
- Потрібен сильний лідер. Як бізнесу долати виклики війни
- Добродії на пів мільйона, або Що відбувається у справі Матиса і Шпитка
- Шкодуємо, що не виїхали раніше. Історії дітей, яких рятують у Львові
- «Компроміс вичерпався». Історик про те, чому Україна вже не може святкувати 9 травня
- «Психопати сотнями не ходять. Йдеться про страшну ненависть». Дослідниця терору про злочини росіян
- «Бог залишив мене живою, тому мушу жити». Історія медсестри, яка підірвалася на снаряді
- Проблему з пальним можна вирішити, – експерт
- Несправжній Козак. Що буде із майном соратника Медведчука у Львові
- Великдень у Львові та селах відзначали по-різному. Старі фото та традиції
- Космічна магія Великодня. На згадку про писанкарку Ганну Косів
- «Такої кількості ще не було». Як волонтерська кухня передає паски на передову
- Купити авто в Європі. Як через новий закон виник ажіотаж на кордоні і ринку
- Історія повторюється. У чому феномен пісні «Ой, у лузі червона калина»
- Швидкі рішення, піт і сльози. Експерти про те, як відбудовувати Україну
- «Хто буде Карфагеном – Москва чи Київ?» Ярослав Грицак про війну за існування
- Важливо, щоб Папа не зустрівся з Кірілом, або Як Україні перемогти росію у Ватикані
- Львівщина може забезпечити сіллю пів України, але будуть проблеми з олією
- «Треба передусім назвати путіна злочинцем», – отець-доктор Михайло Димид про Папу, війну і жертви
- «Навіщо фінансувати культуру, коли війна?» У Львові оживає театральне життя
- «Господи, як я їх ненавиджу! Отак і скажіть». Священник про звірства росіян
- Маємо почати говорити про втрати. Психолог про втому та другий місяць війни
- «Недооцінювати загрозу білоруського удару не варто», – Остап Кривдик
- «Не хочу говорити однією мовою з окупантами». Історії переселенців, які перейшли на українську
- «Мова – це зброя, але не головна». Історик Ярослав Грицак про те, як росія нищила українську
- «Стане великим багатосферним хабом». Як Львів трансформується у час війни
- Як в Україні проходить загальна мобілізація та кого не призиватимуть
- «Якби я змогла забути російську, була б щаслива». Історія харків’янки, яка почала спілкуватися українською
- Залежить від заправки. Яка ситуація із пальним на Львівщині
- Дихати, тренуватися, гуляти і спати. Як переживати стресові ситуації
- Битва за Оперу. Що відбувається із конкурсом на директора головної сцени Львова
- «Це краще, ніж ховатися у підвалі». Львів’янки про те, чому вирішили проходити військовий вишкіл
- «Росія – ворог, який точно програє». Юрій Підлісний про загрозу і наступ
- «Українці скуповують не сірники і гречку, а зброю». Володимир В’ятрович про протистояння з Росією
- «Путін – божевільний, а Росія лежить у паралічі», – експрофесорка МДУ Олена Волкова
- Львівські готелі. Кому належать і чи є там російський бізнес
- Як убезпечити свій акаунт і що потрібно знати про ворожі хакерські атаки
- «Вимкнені телефони, є жива черга». Як працює Генконсульство Росії у Львові
- «Мій вітер повідчиняв усі вікна її життя». Історія кохання політв’язня Зеновія Красівського і правозахисниці Олени Антонів
- «Це загальноєвропейська справа». Іноземці, які лишаються у Львові, попри можливе вторгнення Росії
- «Замість страху та паніки моя відповідальність полягає в тому, щоб бути в Україні», – американець про те, чому він не евакуюється у США
- Усе почалось з пані Наді. Як бабусі з пансіонату «створили» власний бренд шкарпеток
- «Кожен має відчути нерв театру, тоді він успішний». Василь Вовкун про прорив у Львівській опері
- У Львові хочуть зберегти віллу «Сонячну» і відкрити тут музичну галерею
- Проректор, пластун та маркетолог. Історії тих, хто вже записався у Львівську тероборону
- Куди полетіти зі Львова. Еґер – вода, вино і соляна гора
- Львів і його райони. Звідки походять назви та де з’явились перші будинки
- Перехворіють усі. Завідувачка Covid-відділення вважає, що коронавірус може перейти в сезонну хворобу
- За два тижні львів'яни зможуть записуватися на військово-медичні навчання
- Як Винниківське озеро стало «басейном»
- «А хіба інші нації теж їдять сало?» Кілька думок про розвиток української кухні
- Раджу сісти і написати свій план. Психологиня про те, як не впадати у відчай через війну
- «Майдан не може вирішити все – ми мусимо вирішувати», – Мирослав Маринович
- «Був зруйнований, наче Троя». Як на Львівщині три родини викупили занедбаний палац і відновлюють його
- Куди полетіти зі Львова. Всі столиці Литви
- У пошуках свого коріння. Як віднайти предків
- «Остап знову збере усіх на Різдво». Як львівський художник гуртував у себе сотні колядників
- Різдво для Давидка. Історія маленького героя, якому вперше в Україні імплантували стимулятор діафрагми
- Він дуже поспішав жити. In memoriam Остап Лозинський
- Три історії львівських підприємств, яким допомогла COVID-19 Бізнес-клініка
- Чи зникне взимку сніг. Розмова із кліматологом
- Як українці святкують Різдво в Кракові. Фоторепортаж
- «Змінилося би все». Чи зможуть українці святкувати Різдво 25 грудня
- Історія Церкви святого Миколая у Львові, або Як змінювався храм часів XIII століття
- Кожна п’ята дитина відчуває страх, що на неї наїде машина. Як підвищити безпеку біля шкіл
- Їх застануть ще наші правнуки. Чому одноразові підгузки – це погано і як перейти на багаторазові
- «Я тішився, як дитина в Діснейленді, коли відкрив Львів», – власник арткафе Te Amo Lviv
- Перезмінка о 5-ій ранку. Як батьки Юрчика зі СМА борються за життя сина
- «Став серцевиною». Історія першого Гарнізонного храму України
- «Нам треба збільшити рівень очікування до змін у державі», або Чого бракує економіці сьогодні
- Гідність, інклюзивність та рівність. Яким буде America House Lviv і коли його відкриють
- Нас називають «поспішайки». Як у Львові доглядають передчасно народжених дітей