
Вони теж хворіють. Яким є портрет дитини з Covid-19 на Львівщині
За даними Львівського обласного лабораторного центру МОЗ, на Львівщині з початку пандемії Covid-19 серед усіх інфікованих було близько 7% дітей. Утім, каже заступник директора Львівського обласного лабораторного центру Олег Когут, тут не ведуть окремої статистики про захворюваність серед дітей.
Головна епідеміологиня Львівщини Наталія Тімко теж говорить, що окремої статистики щодо дітей немає.
«Але ми рахували самі, то, за нашими підрахунками, діти раніше становили близько 5%, зараз вже може більше. Ми (в інфекційній лікарні – ред.) дітей не приймаємо взагалі», – каже лікарка.
Епідеміологиня Західноукраїнського спеціалізованого дитячого медцентру Оксана Пушкарьова каже, що вікової статистики і тут не ведуть.
«Але бачимо, що на стаціонарному лікуванні дуже мало дітей з коронавірусом – один, двоє, троє – як коли. І то, якщо мають якісь проблеми, супутні захворювання. В основному, коронавірус у дітей протікає легко», – каже Оксана Пушкарьова.
Читайте також: Портрет хворого на Covid-19. Що змінилося на Львівщині
За даними Національної академії наук України, станом на липень найменше інфікувалися діти віком до 10 років – їх було 3,8% (серед усіх інфікованих в Україні – ред.), утім, вони найчастіше потребували госпіталізації – у 17% випадків. Летальних випадків у цій віковій групі не було. Діти, підлітки і молодь до 20 років становили 4,8% від усіх захворілих, імовірної госпіталізації потребували 13,3% з них, а летальність у цій віковій групі становила 0,3%.
Улітку хворих дітей побільшало
За словами директорки Львівської обласної дитячої лікарні «Охматдит» Олександри Бурди, куди госпіталізують дітей з підозрою на коронавірус, діти справді хворіють значно рідше, аніж дорослі, та їхня кількість зараз, наприкінці літа, у порівнянні з весною, зросла.
«За квітень була (в «Охматдиті» – ред.) одна дитина позитивна, за травень – троє, у червні була 21 дитина – це і з підозрою, і з підтвердженим діагнозом, у липні – 47 дітей пролікували, а за серпень – вже майже 50», – каже Олександра Бурда.
Вона додає, що з усіх дітей, яких госпіталізують з підозрою на Covid-19, діагноз підтверджується приблизно у третини.
Додамо, що навесні на Львівщині ще діяв жорсткий карантин, що почали послаблювати із середини травня, а потім ввели так званий адаптивний карантин. У дітей закінчилось навчання, а батьки змогли повернутись на роботу.
Який перебіг хвороби у дітей
У «Охматдит» госпіталізують дітей у важкому стані або в стані середньої важкості. Олександра Бурда розповідає, що лише 30% із інфікованих коронавірусом дітей мали пневмонію. Переважно вони мають гарячку – іноді і до 40 градусів, часто – 38 градусів або і менше, та ознаки інтоксикації організму (отруєння – ред.).
«Пневмонії протікають без наслідків. Чим старша дитина, тим більша імовірність, що у неї розвинеться пневмонія. Менші діти рідше її мають», – пояснює директорка «Охматдиту».
Діти немовлячого віку мають найчастіше яскраво виражену інтоксикацію – озноб, гарячку, головний біль.
Читайте також: Людина-фортеця. У пам'ять про медика-майданівця Василя Савенка
Близько 10-15% дітей, яких з початку пандемії лікували в «Охматдиті», були кисневозалежними, але жодна дитина не потребувала підключення до апарату штучної вентиляції легень.
Найменшим пацієнтом за цей час у лікарні було новонароджене немовля, у матері якого підтвердився Covid-19. У самої дитини діагноз не підтвердили.
Олександра Бурда додає, що до повного одужання дитини минає у середньому два тижні.
Віддалені наслідки
За даними епідеміологині Західноукраїнського спеціалізованого дитячого медцентру Оксани Пушкарьової, ускладнень під час хвороби у дітей не виникає, специфіки як такої немає – перебіг схожий на ГРВІ, але можливі віддалені наслідки, наприклад, хвороба Кавасакі. Лише нещодавно про це заговорили у світі, а на Львівщині вже трапився один такий випадок із дитиною, яка перехворіла на Covid-19.
«Це поодинокі випадки, але вони бувають. Тут важливо одразу виявити хворобу, тому що вона може загрожувати життю. Дитина із Кавасакі лікувалась у нас. Зараз все добре. Вона під спостереженням, але загрози життю немає», – говорить Оксана Пушкарьова.
Окрім того, журнал Time пише про психологічні наслідки захворювання і карантину для дітей.
Є брак наукових свідчень про те, як пандемія впливає на психічне здоров’я дітей, адже вірус розповсюджується доволі швидко, а дослідження зазвичай довготривалі. Проте наявні дані є доволі показовими. Наприклад, коли йдеться про дослідження, проведене у провінції Хубей, де почався спалах коронавірусу, то з-поміж 2 330 дітей шкільного віку у 22,6% виявили симптоми депресії, а 18,9% – ознаки тривожних розладів.
У чому ризик
Олег Когут із Львівського обласного лабцентру говорить, що неможливо встановити, де дитина інфікувалась коронавірусом – це не кишкова інфекція, коли можна виявити джерело.
«Зараження могло статись і в сім’ї, і на вулиці. Діти взагалі ходять без масок, а батьки їх водять у місця, де є багато людей, у торгові зали, на ігрові майданчики – діти є всюди», – зазначає Олег Когут.
Читайте також: Covid-19 – це дуже і дуже небезпечно. Застереження від колишнього скептика
Він додає, що діти мусять бути на повітрі, але варто дотримуватись дистанції та інших правил епідбезпеки.
Оксана Пушкарьова наголошує, важливо те, що інфіковані діти можуть становити загрозу для старших людей, з якими живуть.
«Про це говорили перед тим, як відкривати садочки – переживали не так за дітей, як за вихователів і бабусь та дідусів. Якщо діти можуть перенести Covid-19 як банальне ГРВІ, то дорослі із супутніми проблемами хворітимуть важко», – каже епідеміологиня.
Та все ж, науковці наполягають, що дистанційне навчання не є виходом і діти мають повертатись у садочки і школи – передусім для власного психічного здоров’я та соціалізації. Тож дорослі, які опікуються дітьми – батьки, вчителі, чиновники тощо – мають не лише ретельно спланувати повернення до навчання, а й дотримуватись протиепідемічних правил не для галочки, а з усвідомленням ситуації та можливих наслідків.
Олександра Бодняк
Христина Гоголь
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Цей медіа-продукт створено в межах проекту за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.
Вибір Твого міста
- «Львову бракує зеленого каркаса». Що не так із повітрям у місті та як це змінити
- «Ми чекали, що буде війна у Львові». Розмова з добровольцем Ярополком Пшиком
- Для України вірогідними є чотири сценарії. Два з них позитивні
- Пікнік на галявині та ніяких «подяк». Якими є випускні за кордоном
- Що не так із реабілітацією військових та чому це стосується кожного
- Привид «Люсії», або Чому у Львові знесли історичну віллу
- Гривня за квадратний метр. Що відбувається з комунальним майном Львівської облради
- «Усе буде добре, мамо». Розмова з тими, що втратили синів на війні
- Галина Крук: Коли нас перестануть запитувати, хто наш Достоєвський?
- Складено рейтинг 200 найбільших компаній Львівщини за виторгом за рік
- Місце пам’яті. Як Львів створює нове військове кладовище
- Довга історія короткого моста, або чому Рясне може стати «островом»
- «Король пішов на війну». Як Львів святкуватиме День міста
- «Ми як на пороховій бочці». Як живе Розвадів, де стався витік газу
- «Сьоме питання». Про що Садовий не може домовитись з депутатами
- «Не думали, що готуватимемо харчі на передову дев’ять років»
- Молоко, пил і надмірна чистота. Чому в дітей виникає алергія і як боротись
- «ЛКП проїдають мільйони». Чи створять у Львові наглядові ради
- Що буде із двома найстарішими пологовими будинками Львова?
- «Тепер з 30 співають лише троє дітей. Раніше було навпаки». Інтерв'ю з хормейстеркою
- Як забудовують південну околицю Львова та що не так
- Московський патріархат – це питання національної безпеки, а не релігійної свободи
- Підробляють документи, перепливають річку. Інтерв'ю з прикордонником про ухилянтів
- Якою могла б бути наша кухня, якби не «совок». Інтерв'ю з дослідницею Маріанною Душар
- «Нам поможе святий Юрій». Як Львів позбувався російської церкви
- «Ми вже перемогли... ». Остання розмова з Євгеном Гулевичем
- Сир у багажнику, щоб прилаштувати на визрівання, – звичне явище
- Команда рівних. Яка роль медсестри з розширеними повноваженнями в сучасній медицині
- Кому належать готелі у центрі Львова і чи є серед них росіяни
- Операція «Релокація». Як урятувати економіку України
- «Я постійно думав: хто, як не ми». Останнє інтерв’ю Дмитра Пащука
- «Хороша освіта нам потрібна не менше, ніж армія»
- «Далі буде ще дорожче». Скільки коштує житло у Львові
- Як зміниться площа Міцкевича у Львові та хто за це заплатить
- Динамічність у мистецтві. Де у Львові працює унікальний виставковий центр Home of Arts
- «Ходимо вдвох». Як у Львові працюють інспектори з паркування
- У Києві зникає садиба Терещенків. Чи є шанс на порятунок
- Як трамвайне депо у Львові стає креативним простором. Репортаж
- «Ми збирали кошти на відновлення будинку, коли росіяни ще стояли під Києвом»
- В Україні – дефіцит цибулі. Звідки її імпортують та яка ситуація з іншими продуктами
- За що треба платити в Першому ТМО. Розмова з керівництвом лікарні
- «Мене врятувала ікона». Репортаж з будинку у Києві, який постраждав 25 лютого
- «Все складається, щоб навесні ми пішли у контрнаступ», – військовий експерт
- «Хто я в цій війні». Настоятель гарнізонного храму Тарас Михальчук
- «Хто я в цій війні». Хірург Гнат Герич
- Едвард Лукас: «Шансів на розпад російської федерації зараз більше, ніж колись»
- «Виробіть нові документи!» Юрист про повістки, мобілізацію та військовий облік
- Чи потрібен нам День української жінки? Оксана Кісь про пропозицію нових свят
- «Власта» є частиною історії міста, у цьому ми вбачаємо цінність
- Сам пише казки. Як десятирічний Мартин живе без гаджетів
- Боєць Мирослав Откович: «На передовій життя більше, аніж у тилу»
- Як забудовують Львів та чим зможуть пишатись наші онуки
- Львів гуде. Чи готові підприємці ділитися генераторами та як отримати компенсацію
- «Діти – то святе». Педіатр Ярема Возниця про те, що варто знати батькам
- Проїзд площею Ринок. Кому та за яких умов видають перепустки
- «Українці – це спів». Уляна Горбачевська про моду на українське у світі
- Як зміняться парки та озера Львова. Відверта розмова з очільницею управління екології
- Цілюща вода. Як Моршин намагається зберегти свої джерела
- Як хочете «прохалявити», згадуйте хлопців і дівчат на фронті. Розмова з викладачем-добровольцем
- Чути дзвони та коляду. Як у Львові переосмислювали Різдво
- Майкл Каппоні: Модульні будинки для ВПО – не завжди добре. Чим їх замінити?
- Місія Львова – допомагати. Як місто пережило рік та що далі
- «Страшно, коли відправляєш посилку, а людини вже нема». Інтерв’ю з Лілією Ступницькою
- Незламні люди. Як львівʼяни працюють з кафе та коворкінгів. Репортаж
- «Їдуть машиною і відключають світло». Інтерв’ю з речницею «Львівобленерго»
- Історія Церкви святого Миколая у Львові, або Як змінювався храм часів XIII століття
- «Треба змінювати стиль календаря, а не дату Різдва». Інтерв'ю з богословом
- Крафтовий сирник добра. Вісім найкращих рецептів
- «Святий Миколаю, принеси подарунки нашим захисникам. Нічого іншого не хочу»
- Неестетичні білборди. Чому у Львові вирішили демонтувати рекламу
- Куди поїхати на вихідні зі Львова: до одного з найстаріших українських міст
- «Хотів бути Левом через Львів». Як військові обирають свої позивні
- Як швидко оплатити комунальні послуги, не виходячи з дому. Інструкція
- «Пункти незламності» у Львові. Де у вашому районі випити кави та підзарядитись
- Що має побачити кожен львів’янин: храм Святого Архистратига Михаїла
- За рік «скурив» айфон. Чому підлітки повірили, що курити безпечно
- Львів матиме два реабілітаційні центри. Чим вони відрізняються і як працюватимуть
- Безпечне навчання. Як діяти під час різних загроз учням у школах і студентам у вишах
- Від цього часто залежить життя людини. Що має бути в домашній аптечці
- «Нам бракує порядку, дисциплінованості й тиші». Плюси і мінуси навчання за кордоном
- «Тут ти все одно на чужині, навіть якщо є дорога елітна школа». Плюси і мінуси навчання за кордоном
- Арештована пам'ятка. Що відбувається з Будинком вчених у Львові
- «Треба однією рукою відстрілюватися, а другою не упустити майбутнє». Юрко Назарук про допомогу військовим і школу
- «На щиті» замість «Груз 200». Як у ЗСУ позбуваються радянської спадщини
- Чи зросте вартість проїзду та як курсуватиме транспорт з осені. Розмова з Орестом Олеськівим
- Право на щастя. Історія подружжя, яке всиновило десятьох дітей
- Міста мають знати, що робити, якщо ракета влучить у ТЕЦ, – експерт
- «На Сихові розвиваємо молодь, яка не знає, чим зайнятись». Як працює центр Young Dovzhenko
- Громадський простір, комунальний ринок і ТЦ. Як зміниться локація на перехресті Петлюри – Садової
- Нам потрібно вижити. Павло Шеремета про руйнування мереж, втрати і бізнес
- Новий бізнес на Львівщині. Які галузі сьогодні є у пріоритеті
- Треба бути оптимістом. Юрій Андрухович та Генрі Марш про війну, творчість і українців
- Люди змінюють час, а не навпаки. Дорж Бату про новий роман «Коко 2.0»
- Знайшли чоловіка через відео на ютубі. Історія родини, яка евакуювалася з Лисичанська до Львова
- Маршрут двоколісним. Що цікавого можна побачити на шляху від Брюховичів до Жовкви
- Як росія створює псевдоукраїнські канали в Телеграмі і чим він небезпечний
- Полтва, можливо, найбрудніша в Україні. Що у нас з річками та чому це важливо для вступу в ЄС
- Як у вишах працюють військові кафедри і що варто змінити
- Проблема з укриттями. Як вчитимуться львівські студенти в умовах війни
- «Мусимо швидко перемогти, щоб українці повернулися додому». Яка ситуація з міграцією на Львівщині