фото: auto.onliner.by
У Львові створюють відділ для запровадження електронного квитка
Коли у Львові обіцяють появу е-квитка
«Оптимістичний прогноз» появи у Львові електронного квитка – це початок 2018 року», – розповів Tvoemisto.tv Сергій Журбенко, менеджер проекту автоматизованої системи оплати проїзду «Львівавтодору». За його словами, місто буде запроваджувати електронний квиток у кілька етапів. «Спочатку маємо запустити проект, а потім поступово додавати різні способи оплати. Наприклад, оплата банківською карткою буде можлива дещо пізніше, також згодом створимо і мобільний додаток», – сказав він.
Хто та коли надасть Львову кошти на втілення проекту
ЛКП «Львівавтодор» співпрацює з ЄБРР (Європейським банком реконструкції і розвитку). «Зараз експерти банку завершують технічно-економічне та фінансове обґрунтування проекту. Наприкінці вересня банк має завершити ці внутрішні процедури і прийняти рішення про надання кредиту для Львова», – зазначив Сергій Журбенко.
Нагадаємо, ЄБРР задекларував готовність надати кошти ЛКП «Львіватодор» під гарантії міста на впровадження системи електронного квитка. Мандатний лист щодо початку підготовки цього проекту підписали 18 березня 2016 року. Тоді йшлося, що розмір позики, яку готовий надати банк, становитиме не більше 10-ти млн євро.
Львів – у пошуках компанії-консультанта
Сергій Журбенко додав, що паралельно триває процес підбору консультантів: «Це також реалізується завдяки ЄБРР, відповідно до європейських стандартів. У квітні 2016 року ми оголосили конкурс. Він має завершитися наприкінці вересня – на початку жовтня».
Читайте також: Чому Львову потрібен електронний квиток? Інфографіка
Консультант – це компанія, яка повинна відповідати певним вимогам: мати практику запровадження подібних проектів, а також досвід співпраці з ЄБРР. «Представникам цієї компанії ми запропонуємо проект, який хочемо реалізувати, а вони, відповідно до наших вимог, готуватимуть тендерну документацію. У подальшому компанія також консультуватиме нас щодо вибору постачальника та здійснюватиме технічний нагляд за виконанням проекту», – пояснив він.
Відділ «Електронний квиток»: функції
Як розповів Сергій Журбенко, на базі ЛКП «Львівавтодор» створять відділ, який займатиметься запровадженням електронного квитка й виконуватиме такі першочергові завдання:
- робота з транспортними операторами, перевізниками, а також з операторами мобільного зв’язку (адже інформацію передаватимуть за допомогою мобільного зв’язку);
- налагодження мережі, де продаватимуть транспортні картки і поповнення: кіоски, поштові відділення, банки, банкомати, термінали тощо;
- створення бази пільгових категорій: пенсіонери, студенти, школярі та інші;
- створення підрозділу для контролю й безпеки;
- інформування пасажирів про нововведення, взаємодія та комунікація, розгляд пропозицій мешканців.
Вартість проїзду та способи оплати
Планують, що одноразовий квиток коштуватиме 5 гривень. Система буде функціонувати таким чином, аби спонукати пасажирів купувати довготривалі абонементи, – розповів Сергій Журбенко під час презентації проекту та навів попередні розрахунки вартості проїзду:
Зокрема, планують запровадити такі види квитків й абонементів:
- разовий паперовий квиток (70 хвилин поїздки з можливістю безкоштовних пересадок);
- разовий електронний квиток (із можливістю здійснення безкоштовних пересадок упродовж 40-ка хвилин);
- короткострокові абонементи – на 1, 2, 3, 5 діб без обмежень числа поїздок;
- довгострокові абонементи – на 1, 6, 12 місяців з обмеженням кількості поїздок або без обмежень кількості поїздок;
- різного виду пільгові персоніфіковані абонементи (для безкоштовного користування, для пільгового користування – учні, студенти).
Читайте також: Абонемент на проїзд у маршрутках. Які зміни готують для львів’ян?
Які засоби оплати проїзду планують використовувати:
- паперові квитки, придбані поза транспортним засобом;
- безконтактні картки типу MIFARE+ (основний засіб оплати, який дозволятиме використання всіх основних тарифів);
- банківські платіжні картки;
- оплата за допомогою пристроїв, що підтримують технологію NFC («Near Field Communication» або «NFC» передбачає зв'язок на невеликих відстанях);
- оплата SMS-повідомленням.
Як запровадження е-квитка вплине на якість перевезень
Електронний квиток дасть можливість місту контролювати та впливати на якість роботи перевізників. «Водій вже не зможе стояти на кінцевих чи інших людних зупинках і набирати пасажирів, аж поки не заповнить автобус. Він буде зобов’язаний рухатися відповідно до графіку», – розповів Сергій Журбенко.
Безготівковий проїзд – це ще одна перевага запровадження електронного квитка. Однак, перевага не основна, – вважає Ігор Могила, начальник відділу «Інститут стійких транспортних систем» «Львівавтодору». «Відсутність доступу водія до готівки – це плюс. Але також дуже важливо, що змінюється структура руху коштів, – пояснив він. – Зараз у нас є три гравці: місто, перевізники і пасажири. Нині кошти рухаються між пасажиром і перевізником, а місто лише спостерігає за цим. Запровадження електронного квитка змінить систему оплати: пасажир платитиме місту, а місто платитиме найнятому перевізнику. Останній не отримуватиме кошти у повному обсязі, якщо не виконуватиме свою роботу якісно. Це і є найважливіший момент».
За словами Ігоря Могили, після запровадження електронного квитка Центр керування рухом, який працює у Львові вже понад 4 роки, матиме безпосередній вплив на автотранспортні підприємства. На основі звітів, які робитиме Центр, перевізникам нараховуватимуть гроші за пройдені кілометри. «Зрозуміло, що перевізник не лише має проїхати увесь маршрут, а й проїхати його, вкладаючись у графік. Ми маємо інструмент, аби це відслідковувати», – зазначив він.
Читайте також: Smart Львів. Як у місті координують роботу транспорту. Фото
Ігор Могила додав, що Львів і Вінниця – два міста в Україні, для яких електронний квиток – це реальність: «Зараз Львів шукає консультантів для запуску цього проекту. Імовірно, упродовж 2017 року відбуватиметься тендер, встановлення обладнання, щоб у 2018 році електронний квиток вже запрацював».
Що думають про запровадження е-квитка перевізники
Тарас Спільник, приватний підприємець та власник автобусів, передбачає, що міська влада розглядатиме кілька варіантів облаштування транспорту валідаторами – пристроями, які зчитуватимуть інформацію з електронних та паперових квитків.
«Місто може вчинити так, як вчинило з GPS-навігаторами, – розповів він. – Тоді прийняли рішення, що машина без GPS-навігатора на лінію не випускається. Тобто чиновники поставили перевізників перед фактом: хочеш працювати – отже, мусиш придбати. Якщо вартість валідатора буде 200-300 доларів – то це одна справа. Якщо ж нам будуть «сунути» за 3000 доларів, і той валідатор постійно ламатиметься – то нащо нам ці клопоти?». Тарас Спільник сподівається, що пристрої встановлюватимуть (хоча б частково) за рахунок фірми, яка виграє тендер на впровадження електронного квитка у Львові.
Він додав, що поява е-квитка, безперечно, покращить якість перевезень, однак львів’янам доведеться змиритися зі збільшенням вартості проїзду. «Перевізникам платитимуть за кілометраж. Як наслідок, автобуси перестануть ганятися один за одним. Водієві стане байдуже: їхати повним чи лише з одним пасажиром, – розповів Тарас Спільник. – Ще один плюс – маршрутки виконуватимуть вечірні рейси, адже кожен захоче зробити більший кілометраж і, відповідно, більше заробити. Але за цей комфорт львів’янам доведеться платити. Не думаю, що вартість одразу ж зросте до 8-ми гривень, але я також не впевнений, що вартість проїзду обмежиться лише 5-ма гривнями, як обіцяють».
Підготувала Юлія Сабадишина
Вибір Твого міста
- «Чому я залишаюсь у Харкові?» Розповідь волонтерки з міста, яке постійно атакують
- Чому у Львові не так, як у Відні, або Як урятувати громадський транспорт
- «Яблуко розбрату», або Що сталось у сихівській школі
- «Тут вирує своє життя». Чи потрібні старі ринки в середмісті Львова
- Чи варто терпіти біль голови. Розмова з неврологом
- «Заміни, заміни старенький трамвай». Як до Львова їдуть трамваї з Європи
- Чи можуть кияни викупити Житній ринок
- Психлікарню на Кульпарківській кардинально змінять. Інтерв'ю з директором
- «Важливо знати, що в тобі є доброго». Отець про піст, Папу та дофамінове покоління
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори