9 вересня у Центрі міської історії відбулася публічна розмова за участі реставраторів, архітекторів, координаторів та консультантів проєкту. «Твоє Місто» було присутнє на події та ділиться деталями.

«Якби не перекрили дах, ми би зараз не мали про що говорити»

Директор Національного парку «Сколівські Бескиди» Василь Приндак нагадав, що у 2024 році за кошти приватних донорів з Німеччини Франкфуртське зоологічне товариство профінансувало реставрацію даху палацу Гредлів.

«Якби дах не перекрили, ми б зараз не мали предмета для дискусії. Архітектурні чи інші дослідження теж не мали б сенсу, адже будівля руйнувалася – частина даху була взагалі відсутня, – наголосив він. – Вперше після початку війни дах відреставрували повністю, використавши приблизно 55 тисяч автентичних черепиць-“бобрівок”, знайдених на горищі. Роботи профінансували приватні донори: Франкфуртське зоологічне товариство через німецькі фонди залучило понад 400 тисяч євро для аварійних робіт, документації та матеріалів».

Попередній стан даху / Фото Суспільного

Читайте також: Як виглядає Палац Гредлів, в якому планують відкрити туристичний центр Карпат

У 2020 році палац Гредлів передали в оренду Національному парку «Сколівські Бескиди».

«Колись власники палацу володіли 80% лісів, які сьогодні входять до складу парку. Тепер до нього повернувся й сам палац. Історія ніби зробила коло – все стало так, як було за часів Гредлів», – зазначив Приндак.

Палац звели в середині XIX століття – його заснував барон Еугеніуш Кінскі після того, як придбав сколівські землі у графа Потоцького. Справжнього розквіту споруда набула за родини баронів Гредлів – власників величезних лісових угідь та деревообробної корпорації. Тоді ця велична будівля була серцем цілої «лісової імперії».

За радянських часів тут розташовувався відділ НКВС, згодом – школа-інтернат. Сьогодні ж у палаці діє офіс Національного природного парку «Сколівські Бескиди».

Фото: Христина Гоголь

Палац у 2021 році

Вік палацу Гредлів виявився меншим

«У більшості проєктних документацій пам’ятки зазначено, що об’єкт почав будуватися у 1860-х роках. Але, обійшовши всі три поверхи та стрих, мій досвід підказав, що це не так, – розповів реставратор, художник і доцент кафедри архітектури та реставрації НУ «Львівська політехніка» Олег Рибчинський. – Щоб переконатися, ми провели аналіз картографічних матеріалів. На мапі 1860 року ділянка, де нині стоїть палац Гредлів, була порожня. Палацу не існувало й на картах 1861–1864 років. А от на мапі міста Сколе 1877 року ми вже бачимо палац, але розташований ближче до дороги на Сколе, а не на теперішньому місці. Це дає підстави стверджувати, що саме в цей період почав формуватися палацовий комплекс. Імовірно, перший палац був дерев’яним, але його релікти не були інтегровані в сучасну споруду».

Фото палацу в 1930-х роках / Фотографії старого Львова

На мапах 1890-х років вже зображено палац та парковий комплекс. Виходячи з цього, можна стверджувати, що ансамбль баронів Гредлів почав формуватися наприкінці 1880-х років, пояснює реставратор Олег Рибчинський. Саме тоді було закладено планування доріжок і партерових зон, а також збудовано перший П-подібний корпус палацу.

«Це був складний і цікавий ребус, – зізнається він. – Я не заспокоївся, доки не розгадав, як саме зрештою сформувався палацовий комплекс».

Висновки Рибчинського підтверджує і аналіз іконографічних матеріалів. На фотографіях, поштівках і гравюрах кінця XIX – початку XX століття зафіксовано, що перший палац був зведений саме наприкінці 1880-х.

Читайте також: Палац на Львівщині реставрують за грантові 400 тисяч євро

«На світлині видно невеликий корпус. Спершу можна було припустити, що до цього часу належить ліве крило палацу. Але аналіз конструкцій і розмірів цегли засвідчив: найстарішим є праве крило. Це підтверджують і архівні матеріали, – підсумував реставратор. – Якщо поглянути на класичний вигляд палацу, видно різницю у завершеннях тригранних ризолітів: тут бані, а тут – шатро. Тож ліве крило було добудоване у 1910 році до старої частини споруди».

При цьому Гредлі свідомо зробили добудову в тому самому стилі, аби будівля виглядала єдиним ансамблем, без відчутної різночасовості.

«Це були технологічно дуже прогресивні люди. Ще на початку ХХ століття, аби забезпечити будівництво електроенергією та цеглою, вони звели власну цегельню та електровню, – зазначає Рибчинський. – Це вражаючий приклад, якого ми не бачимо в історії інших палаців».

Фото: Христина Гоголь

Палац у 2021 році

Інноваційні бачення Гредлів

1915 року в палаці сталася катастрофа – масштабна пожежа повністю знищила унікальну будівлю. У 1930-х роках відбулися суттєві перебудови.

«Тоді сталися дуже серйозні зміни в об’ємно-просторовому рішенні. На мою думку, архітектурне оздоблення та мистецька пластика значно відставали від первісного задуму, – вважає реставратор. – Ймовірно, пожежа серйозно пошкодила конструктивні елементи, тож будівельники були змушені розібрати другий поверх тригранних ризалітів і облаштувати там залізобетонне перекриття. Також був розібраний фронтон над центральною в’їзною брамою, де містився герб Гредлів».

Дослідження засвідчили, що палац пережив сім етапів будівництва та перебудов: кінець 1860-х років, 1886-й – перехід у власність Гредлів від Кінських, кінець 1880-х – зведення першого корпусу палацу, 1910-й – добудова, 1915-й і 1920-й – перебудови. Дрібні зміни відбулися у 1950-х, коли в будівлі відкрили інтернат, а на початку ХХІ століття було додано кілька конструкцій і нове покриття даху.

Руйнування палацу / photopolska.eu

Архітектурні дослідження також дали відповідь, з яких матеріалів збудований палац.

«Ми виявили значну різницю в цеглі та конструктивних рішеннях східного й західного крил, – зазначає Олег Рибчинський. – Фасад виконаний із натурального каменю та вапняно-піщаних тиньків, в оздобленні активно використаний романський цемент, який сьогодні є однією з проблем реставрації, адже він легко тріскається. Також знайдено террацо – підлогові покриття з мармурової чи гранітної крихти, змішаної з цементом, а ще бетонні конструкції. Це стало можливим завдяки інноваційному підходу Гредлів, які вже тоді застосовували найновіші технології свого часу».

Довелось знімати 16 шарів фарби

«Нашим завданням було скрупульозно дослідити внутрішню структуру палацу, – розповідає Василь Карпів, художник-реставратор і засновник реставраційного бюро KARP Restorer. – Ми звернулися до архівних джерел та історичних довідок і на їх основі змогли скласти своєрідний пазл про структуру об’єкта та стан його збереження сьогодні. Це дає нам розуміння, що потрібно робити далі».

За словами реставратора, вже перші оглядові дослідження показали, що столярні елементи, плитка, ліпнина, сходові майданчики, поручні та інші деталі мають мистецьку цінність. Під час зондажів проявилася орнаментика – переважно початку ХХ століття. Вона повторювалася майже в кожній кімнаті цього багатошарового об’єкта.

Фото: Христина Гоголь

Фото інтер'єру

Читайте також: «За 20 років там нічого не зробили». У Львові обурились через руйнування палацу Бесядецьких

Натомість розписи на стінах збереглися погано: аби дістатися до первісних шарів, реставраторам доводилося знімати до 16 нашарувань фарби різних періодів. Аутентична ліпнина на стелі мала до шести додаткових шарів, які з’явилися внаслідок ремонтів у різний час. Столярні елементи неодноразово перемальовувалися, адже будівля використовувалася як інтернат, де щороку проводили санітарні ремонти.

«Рівень нашарувань просто зашкалює, – зізнається Василь Карпів. – Усі матеріали, що мали для нас мистецьку цінність, ми передали в лабораторію, де їх розклали на формули. Тепер ми розуміємо, з чого складаються елементи декору та з якими матеріалами доведеться працювати під час консерваційних чи реставраційних робіт. На основі цього ми склали картосхеми проведення робіт. Кожен зондаж, кожне втручання в ході дослідження описані та задокументовані у звіті. Ці матеріали стануть частиною комплексного проєкту кошторису для майбутніх реставраційних робіт».

Фонтан, оранжереї, місток через ставок і фруктовий сад

У результаті дослідження фахівці отримали не лише архітектурні дані, а й розширену історичну довідку про палац та його навколишню територію. Команда під керівництвом архітекторки Олі Криворучко, співзасновниці студії Urbanideas, здійснила масштабну роботу з координації процесів. Уже створені відскановані 3D-моделі, обмірні плани всіх рівнів будівлі та фасадів, а також підготовлений звіт про інженерно-конструкторські обстеження, що визначають міцність і надійність споруди та перспективи її подальшого використання. З огляду на габарити пам’ятки – понад 2 560 квадратних метрів – це надзвичайно об’ємна й трудомістка робота.

Парк

Архітекторка наголошує, що ревіталізація має охоплювати не лише сам палац, а й упорядкування довколишньої території. Парк, спроєктований у популярному на той час стилі, був не менш цінним, ніж сама будівля. За реліктовими деревами, які збереглися донині, можна простежити, які види завозили сюди колись, що свідчить про велику увагу до облаштування ландшафту. У складі архітектурно-паркового ансамблю колись був розкішний фонтан та кілька оранжерей. В одній, ймовірно, вирощували квіти для прикрашання палацу та площ у місті Сколе, інша виконувала функцію салону. До нашого часу дійшла лише одна з оранжерей, однак і вона, як і фонтан, перебуває у занедбаному стані.

Старий фонтан у парку

Під час досліджень на території маєтку виявили залишки містка, що дозволяє припустити існування декоративного ставка. Крім того, тут був фруктовий сад, закладений для потреб великої родини власників. Його залишки й досі зберігаються на території колишньої школи.

Про серйозний підхід і значні інвестиції у створення парку свідчить терасування: задня частина парку розташовувалася на штучно створених терасах. Це робило важкодоступну ділянку придатною для прогулянок і водночас поєднувало її з палацом в єдиний ансамбль.

Попри численні руйнування та втрати, яких зазнав комплекс упродовж десятиліть, палац Гредлів і досі зберігає історичний дух і відчуття присутності минулих епох, що робить його безцінним.

Можливе майбутнє палацу Гредлів

Серед ідей для ревіталізації палацу розглядають створення екоосвітнього та туристично-інформаційного центрів, резиденцій для науковців, а також музейно-виставкових просторів. У цих стінах могли б проходити наукові конференції, семінари та культурні події, каже Марія Кравченко, консультантка Франкфуртського зоологічного товариства з питань ревіталізації палацу.

Окремо обговорювалася ідея відкриття ресторану бойківської кухні з етнографічним спрямуванням, а також кав’ярні для відвідувачів. Водночас остаточний перелік функцій ще не визначений і може змінюватися залежно від потреб громади та туристичного попиту.

До речі, у 2021 році йшлося про створення там туристичного центру Карпат.

Фото: Христина Гоголь

Скільки коштуватиме реставрація

На запитання «Твого Міста» щодо орієнтовної вартості реставраційних робіт координаторка проєктів будівництва та ремонту Франкфуртського зоологічного товариства Ірина Бурбило пояснила, що наразі конкретної суми немає.

«Зараз ми розроблятимемо ескізний проєкт, – зазначила вона. – На його основі буде здійснено попередню оцінку, яка дасть розуміння орієнтовних витрат. Після затвердження ескізний проєкт стане базою для подальшої підготовки проєктно-кошторисної документації реставрації палацу».

Не визначена поки що й вартість уже проведених архітектурних досліджень. «Наразі цієї цифри немає, адже дослідження ще тривають. Готового звіту поки що немає, він не фіналізований і не підписаний. Так само ще не підписані акти за договорами», – пояснила консультантка Франкфуртського зоологічного товариства з питань ревіталізації палацу Марія Кравченко.

Щодо джерел фінансування реставрації, за словами Кравченко, Франкфуртське зоологічне товариство не зможе повністю покрити витрати. «Один з основних викликів зараз – напрацювати управлінську та фінансову модель так, щоби парк, запускаючи одну функцію за іншою, створював додаткові джерела для подальшої ревіталізації інших компонентів», – пояснила вона.

Водночас остаточний механізм фінансування ще не визначений.

«Ми маємо класичну проблему з такими об’єктами, – пояснює Павло Богайчик, консультант Франкфуртського зоологічного товариства з питань ревіталізації палацу. – Власність є комунальною, підприємство – державне. І щоб створити економічну модель, яка працюватиме з прибутком, наразі я не бачу ані важелів, ані нормативних механізмів, які б це дозволили. Інституція, що має право оперувати всім палацом, – це «Сколівські Бескиди». За своїм положенням вони можуть це робити, але потрібно детально опрацювати це з юристами. Ми фактично вже почали таку роботу. Дуже важливо зрозуміти, як запустити ці функції так, щоб для національного парку це не мало негативних наслідків. Адже впровадити економічну модель на державному підприємстві, тим більше щодо об’єкта, який не є його власністю, а лише перебуває у користуванні, – надзвичайно складне завдання».

Палац Гредлів – це не лише унікальна архітектурна спадщина, а й простір, який може стати осередком науки, культури та туризму для всього регіону. Його ревіталізація дозволить поєднати збереження історії з новим сучасним змістом – від музейних залів до наукових резиденцій. Від того, чи вдасться відновити цю пам’ятку, залежить не тільки її майбутнє, а й те, чи зможемо ми перетворювати спадщину на живу силу розвитку громади.

Фото: Твоє місто, drymba.com, Фотографії старого Львова

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.