Фото: Іван Станіславський

Фото: Іван Станіславський

Небесний батальйон Львівщини. Імена Героїв, які віддали життя у війні проти росії

55175 0
24 лютого 2022 року увійде в історію як початок повномасштабної війни росії проти України, коли на світанку українські військові знову зірвалися захищати країну від агресора. У цій підступній війні загинули уже понад тисячу захисників України. Свіжі могили Героїв з'явилися на Личакові у Львові і на місцевих кладовищах. Тvoemisto.tv створило книгу пам'яті про полеглих бійців із Львівщини.

Олег Цимбала

Солдат, снайпер ІІ категорії Олег Цимбала проходив військову службу у 80-й окремій десантно-штурмовій бригаді. Загинув 26 лютого в бою з російськими окупаційними військами на Київщині, героїчно захищаючи Бучу.

Олександр Бандровський

Олександр Бандровський навчався у Національному оздоровчому комплексі «Київський військовий ліцей ім. Богуна» у Боярці та Києві. Закінчив Національну академію сухопутних військ ім. Петра Сагайдачного у Львові. У 17 років втратив батька, який його виховував, опікунами були бабуся та дідусь.

У вересні 2020 року Олександр одружився. 

Загинув у перший день повномасштабної війни 24 лютого поблизу Чернігова. Поховали Героя на Алеї Слави у Дрогобичі.

Віталій Сапило

У боях за Київ ввечері 25 лютого загинув офіцер, командир танку із Сокільників, що біля Львова, Віталій Сапило. У танк, яким керував Віталій, влучила російська ракета. Офіцер захоплювався футболом, був вихованцем ДЮСШ футбольного клубу «Карпати».

Андрій Боровець

27 лютого загинув студент географічного факультету ЛНУ імені Івана Франка Андрій Боровець, який служив в окремому президентському полку імені гетьмана Богдана Хмельницького. 

Микола Жданянчин

27 лютого на війні з Росією в районі містечка Васильків Київської області загинув військовий 128-ї бригади Микола Жданянчин. Він народився в 1973 році в м. Турка на Львівщині.

Сергій Мовчун і Владислав Неділько

24 лютого на війні загинули двоє бійців 24-ї окремої механізованої бригади імені Короля Данила – молодший сержант Сергій Мовчун та старший солдат Владислав Неділько. Сергій Мовчун загинув від множинних осколкових поранень під час оборони основного командного пункту на бойовому посту повітряного спостереження внаслідок ворожого обстрілу 300-мм РСЗВ «Смерч». А механік-водій танка танкового батальйону Владислав Неділько загинув під час відбиття ворожої атаки внаслідок обстрілу з протитанкового ракетного комплексу по танку Т-72 диверсійною розвідувальною групою противника.

Віктор Дудар

У бою з ворожими окупантами в Миколаївській області загинув жовківчанин, журналіст видання «Експрес» та один з найкращих бійців зі Львівщини Віктор Дудар. У нього залишилися дружина Оксана та донька Софія.

Євген Вервейко

Старший сержант загинув під час виконання бойового завдання в районі Київської області, отримавши осколкові поранення, несумісні з життям. 28-річний Євген Вервейко народився у м. Яворів. З 2017 року служив у Збройних Силах України. 

Ігор Подолець

Захищаючи Батьківщину від російського агресора, загинув колишній боєць «Правого сектора», військовослужбовець Сил спеціальної операції Збройних сил України Ігор Подолець. Він був родом із Самбора.

Роман Рущишин

У російсько-українській війні на Луганщині 7 березня загинув боєць батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Львів» ГУ НП у Львівській області старший сержант поліції Роман Рущишин. Роман – уродженець Самбірського району, йому було 44 роки. Сиротами залишились троє дітей – двоє синів та донька.

Володимир Братців

У російсько-українській війні загинув мешканець Нового Роздолу Володимир Братців. Володимир Братців був випускником місцевого профліцею. Став десантником і служив у 87-му окремому аеромобільному батальйоні.

Ігор Матіїшин

Ігор Матіїшин – старший солдат в/ч А 2582 80 ОДШБр, загинув 4 березня у боях на півдні України, захищаючи територію України від російського вторгнення. Він народився 22 червня 1992 року. Служив у Президентському полку. У лютому 2015 по квітень 2016 року був мобілізований. Був учасником бойових дій АТО/ООС. З червня 2021 року служив на контрактній службі. Без батька залишилася донька.

Петро Панас

На війні з росією 29 червня на Донеччині загинув солдат Петро Панас, який проживав у селі Братковичі. Чоловіку було 48 років.

У загиблого воїна залишилося 8 дітей.

Тарас Веремей

29 червня у Львові попрощалися з воїном Тарасом Веремеєм, який загинув у боротьбі з росією.

Він народився 29 вересня 1991 у Львові. Навчався у ліцеї №75 ім. Лесі Українки, згодом здобув професійно-технічну освіту. У мирний час працював в охоронних структурах торгових центрів Львова. Від початку агресії росії – з 2014 року, боронив Україну у зоні проведення АТО. Після повномасштабного вторгнення із перших днів боровся із російськими окупантами у складі військової частини А1106.

У Тараса Веремея залишилися дружина, син, сестра, тітка, дядько та двоюрідні брати.

Олег Турянський

На російсько-українській війні загинув боєць Олег Турянський зі Старого Самбора. Життя хлопця обірвалося 26 лютого, через два дні після вторгнення Росії.  Хлопець народився у Старому Самборі, тут мешкає його бабуся, тут він мав друзів. Батько Олега зараз на передовій.

Тарас Дідух

26 лютого військовий Тарас Дідух загинув у боях з російськими окупантами, виконуючи бойове завдання поблизу села Шилова Балка на Херсонщині. 25-річний захисник був курсантом Львівського військового ліцею імені Героїв Крут та Одеської військової академії.

Старший лейтенант Тарас Дідух був командиром 1-го взводу 3-ої десантно-штурмової роти 1-го батальйону 80-ої десантно-штурмової бригади.

Воїн нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня. Був єдиним сином в сім’ї. У нього залишилася матір.

Іван Коверзнев

Молодшому лейтенанту Івану Коверзневу було лише 24 роки, він був випускником Національної академії сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного і військовослужбовцем підрозділу 80 ОДШБр. Мав  наречену та друзів у всіх куточках України. Загинув під час виконання бойових завдань у Запорізькій області на руках побратимів, тяжко поранений російськими військами.

Кирило Лісін

Кирило Лісін був головним сержантом 1-ої десантно-штурмової роти 1-го десантно-штурмового батальйону 80-ої окремої десантно-штурмової бригади ДШВ Збройних Сил України. В 2014-2015 роках брав участь у боях за Донецький аеропорт, після того воював за Авдіївку. Був нагороджений орденами і подяками.

Тарас Гайдук

На війні проти російського окупанта загинув 31-річний Тарас Гайдук – випускник магістерської програми з історії гуманітарного факультету Українського католицького університету. Тарас був старанним студентом, займав активну громадянську позицію, був товариським і життєрадісним. Після навчання став екскурсоводом, був громадським активістом, зосередженим на збереженні природної та культурної спадщини рідної Закарпатської області.

Кирило Вишиваний

Під час бомбардування Яворівського полігону 13 березня загинув 35-річний офіцер Кирило Вишиваний. Його молодший брат поліг у боях за Україну за 10 днів до цього.

Кирило Вишиваний ще у школі мріяв стати військовим, тому після завершення навчання вступив до військового ліцею ім. Героїв Крут у Львові, звідти перевівся до Мукачівського військового ліцею. Згодом продовжив навчання в Національній академії сухопутних військ ім. П. Сагайдачного.

Після отримання офіцерського звання Кирило Вишиваний ще деякий час залишився на службі в Академії. Потім перевівся служити на Яворівський полігон у військову частину в с. Старичі. У 2016 році був в зоні АТО на Луганщині.

У загиблого Героя залишилися батьки, сестра, дружина та маленька донечка, яка народилася минулого року.

Василь Вишиваний

4 березня на війні загинув Василь Вишиваний. Народився Василь в с. Дуліби. У 2009 році отримав неповну середню освіту Дулібській школі. У 2014 році здобув повну загальну середню освіту в Жидачівському професійному ліцеї. 24 жовтня 2014 року підписав контракт з з спеціалізованим відділом військової служби правопорядку Західного територіального управління.

З 11 січня 2015 року брав участь у антитерористичній операції, перебуваючи безпосередньо в районі проведення АТО на території Луганської та Донецької областей.

У 2019 році закінчив навчання в Академії сухопутних військ імені Сагайдачного і отримав звання лейтенанта. Був розприділений до 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. Регулярно виїжджав з підрозділами на Схід.

Володимир Романус

9 березня у бою з російськими окупантами загинув 34-річний захисник із Самбора Володимир Романус. Військовий поліг за Україну у селі Лоскутівка на Луганщині. 

Павло Сбитов

У війні з російським агресором загинув військовий зі Львівщини, командир 503-го батальйону морської піхоти Військово-морських сил Збройних Сил України «Борсуки» 27-річний Павло Сбитов. Павло народився у селі Березець Комарнівської ТГ Львівського району. Був курсантом Львівського військового ліцею ім. Героїв Крут та випускником Національної академії сухопутних військ ім. П. Сагайдачного. 

Олександр Мариняк і Іваном Беззуб

8 березня при виконанні польотного бойового завдання з відбиття збройної агресії РФ загинув екіпаж вертольоту Мі-24 16-ї окремої бригади армійської авіації, що дислокована у Бродах. Загинули підполковник Олександр Мариняк та капітан Іван Беззуб. Екіпаж загинув в районі населеного пункту Кулажинці Броварського району на Київщині, коли ворог підступно обстріляв вертоліт.

Валерій Гудзь

На Луганщині в боях з ворогом загинув полковник Валерій Гудзь. Полковник Валерій Гудзь з 2014-го пройшов шлях від командира взводу до комбата і командира бригади. 

Військовий служив у 79-ій десантній бригаді, звідки звільнився у 2001-му у званні майора. У 2014 році повернувся у лави Збройних сил України, став командиром взводу механізованої бригади, згодом очолив роту. У вересні 2014 року Валерій Гудзь очолив 3-й батальйон 72 ОМБр, в липні 2015 року став заступником командира бригади. З грудня 2017 року був командиром 24 окремої механізованої бригади імені Короля Данила. У серпні 2020 року полковник Валерій Гудзь став слухачем Національного університету оборони України імені Івана Черняховського. Народний Герой України. 

Олег Ящишин

На Яворівському полігоні 13 березня загинув полковник Олег Ящишин. Він був полковником, старшим викладачем Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.

Богдан Лазар

13 березня під час ракетного удару по Яворівському полігону загинув також мешканець села Верхня Білка, що поблизу Львова, Богдан Лазар. 

Військовий капелан Платон

11 березня у бою під Волновахою загинув ієромонах Платон, насельник Свято-Введенського чоловічого монастиря у селі Чуква на Самбірщині. Будучи монахом монастиря, він ніс послух військового капелана на Сході України.

Олег Пекар

З початком російської агресії у 2014 році Олег Пекар був учасником АТО/ООС. Після нападу 24 лютого Росії на Україну відразу став на захист рідної землі. Загинув 13 березня у боях під Миколаєвом. Старшому сержанту Олегу Пекару було 43 роки. 

Іван Макар 

У російсько-українській війні загинув Іван Макар зі села Торчиновичі, що біля Старого Самбора. 33-річний вчитель історії Стрілківського ліцею пішов добровольцем захищати рідну державу. Поліг у боротьбі з окупантами на Луганщині. У загиблого Героя залишилися дружина Софія та двоє синочків – 2-річний Остап та 4-річний Матвій.

Василь Минів

У війні з російськими загарбниками загинув лісівник та природоохоронець нацпарку «Сколівські Бескиди» Василь Минів зі села Коростів. 37-річний захисник України загинув від рук окупанта поблизу села Попасна на Луганщині. 

Захисник був учасником АТО у період з червня до жовтня 2016 року. З перших днів війни був мобілізований до лав ЗСУ. Загинув 13 березня внаслідок бойового зіткнення та масованого артобстрілу поблизу населеного пункту Попасна Луганської області. У нього залишилися дружина, півторарічний син та батьки.

Сергій Кохан

Полковник сильно постраждав під час авіаційної атаки на Яворівський полігон. Військовослужбовець мешкав у Кам'янці-Бузькій, був доцентом кафедри артилерії Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.

Іван Павлусь

Іван Павлусь народився 6 жовтня 1968 року. Воїн служив у 24-ій окремій механізованій бригаді імені Короля Данила, мав звання головного сержанта. Життя Героя обірвалося 12 березня 2022 року під час нападу російських військ.

Юрій Магурчак

Юрій Магурчак загинув 27 лютого в бою з російськими окупантами. Чоловік Він був працівником шахти «Степова». У героя залишились батьки, дружина та діти. 

Володимир Греділь

У Дніпропетровській області під час бойового зіткнення з російськими окупантами загинув жовківчанин Володимир Греділь. У нього залишились дружина Ірина, двоє дітей Адріан і Вероніка. 

Микола Оприск

У війні на сході країни загинув 32-річний Микола Оприск. Із 2014 року він мужньо обороняв Україну в АТО, а з початком повномасштабної війни знову вирушив захищати Україну. 32-річний Микола Оприск був єдиним сином у батьків.

Богдан Лещишин

У боях з російськими окупантами загинув підполковник Національної гвардії України Богдан Лещишин. Він був родом із села Дусанів Золочівського району. У загиблого Богдана Лещишина також залишились дружина та дитина.

Роман Улітовський

Роман Улітовський народився 1975 року. Служив у 24-й окремій механізованій бригаді імені Короля Данила. 15 березня, захищаючи рідну країну від російського загарбника, отримав поранення, несумісне з життям.

Роман Крохмальний

Обороняючи місто Попасна, що на Луганщині, загинув боєць 24-ї ОМБР Роман Крохмальний. У Романа Крохмального, який був родом із села Сокільники, що біля Львова, залишилась маленька донечка.

Андрій Горбатенко

У війні з Росією загинув 21-річний Андрій Горбатенко з Борислава. Юний Герой проходив службу за контрактом у 80-й окремій десантно-штурмовій бригаді. 25 лютого захисник поліг у боях з окупантами поблизу села Шилова Балка на Херсонщині. Батько Героя також військовий. Був учасником АТО у 2015-2016 роках. Брав участь у боях в Авдіївці та Зайцевому.

Олексій Дзизюк

23 березня у боях з російськими окупантами загинув орнітолог із Львівщини Олексій Дзизюк. Після закінчення біологічного факультету Запорізького університету він тривалий час мешкав у Львівській області та працював у мисливському господарстві. Все своє життя Олексій не тільки захоплювався птахами, але і займався їх вивченням. Був співавтором близько 10 наукових публікацій, присвячених різним аспектам фауни та екології птахів, а також ссавців.

Андрій Сирко

У російсько-українській війні загинув ще один захисник України Андрій Сирко зі села Стрептів Кам’янка-Бузької громади. Ще будучи хлопцем, Андрій Сирко у 2014 році захищав Україну у зоні АТО. У полеглого Героя залишилися дружина та діти.

Олександр Ткаченко

19 березня у боях з російськими окупантами у місті Попасна на Луганщині загинув 23-річний жовківчанин Олександр Ткаченко. Герой поліг під час бойового зіткнення та масованого артилерійського обстрілу загарбників. У полеглого захисника України залишилася матір Тетяна.

Юрій Кожухар

26 березня помер військовослужбовець, підполковник Юрій Кожухар з Рави-Руської, який отримав поранення під час ракетних обстрілів Яворівського полігону. З 1991 року до 2003 року проходив військову службу у Раві-Руській, згодом у Старичах, Рівному та Львові. Брав участь у бойових діях в зоні АТО/ООС у складі 24-ї ОМБр як заступник командира 4 батальйону та 53 механізованої бригади к командир 2 батальйону. Після повернення працював старшим викладачем кафедри тактики факультету бойового застосування військ Національної академії Сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного.

Костянтин Дерюгін

Захисник Костянтин Дерюгін боронив Україну від початку війни з Росією, був головою правління ГО «Львівська обласна спілка АТО та сімей загиблих». Загинув 21 березня від ворожої кулі снайпера. 

 Юрій Олійник

У російсько-українській війні на фронті загинув оператор 24-го каналу, ветеран АТО і захисник України Юрій Олійник. Юрій Олійник воював на Донбасі і з першого дня вторгнення Росії знову пішов на фронт. Загинув 23 березня на Луганщині.

Володимир Дух

Від рук російських окупантів загинув 28-річний військовий Володимир Дух, який пройшов Іловайський котел. Володимир Дух був серед Героїв, які у серпні 2014 року вирвалися з Іловайського котла, і в ніч на 13 серпня частина з них повернулася додому. Без батька залишилися дві маленькі доньки. 

Павло Черніков

Під час бойового зіткнення із російськими загарбниками та масовано артобстрілу поблизу Катеринівки героїчно загинув старший лейтенант Павло Черніков. Павло Черніков був старшим лейтенантом, командиром 1-го механізованого взводу 8-ї механізованої роти, 3-го механізованого батальйону 24-ї окремої механізованої бригади Збройних Сил України імені короля Данила.

Василь Островський

Захисник із Кам’янополя (Мурованська ТГ) Василь Островський загинув під час бойового зіткнення з підрозділом російської окупаційної армії біля Попасної на Луганщині.

Ярослав Мурмило

Воїн зі села Кунин Добросинсько-Магерівської ТГ Ярослав Мурмило героїчно загинув під час бойових дій у Попасній.

Роман Вальков

Ще один Герой Роман Вальков віддав життя у боях з російськими окупантами.

Олег Шевчук

23 березня у боях з російськими окупантами за місто Ірпінь під Києвом загинув воїн з Новояворівська Олег Шевчук. Захисник боровся за рідну державу від початку вторгнення агресора на Сході. Олег Шевчук народився у Новояворівську. Закінчив Новояворівську ЗОШ І-ІІІ ст. №2. Після закінчення школи вступив до Новояворівського вищого професійного училища, де здобув професію електрозварювальник. Працював за фахом у будівельних компаніях. У Героя залишилися батько, двоє братів, дружина та троє діток.

 Василь Веклюк

Герой Василь Веклюк загинув 16 березня у боях з російськими окупантами поблизу Попасної на Луганщині. Воїн загинув внаслідок бойового зіткнення та масового артилерійського обстрілу ворогом. Йому було 59 років. У 2014 він пішов захищати свою країну на Донбас. У перший день повномасштабного вторгнення росії 24 лютого – одразу і без сумнівів мобілізувався в Збройні сили України. У загиблого залишилися дружина та двоє доньок.

Мар’ян Кунтий

У боротьбі з російським окупантом загинув жовківчанин, воїн та Герой Мар’ян Кунтий. Мар’ян Кунтий був в АТО і захищав нашу країну в минулі роки. У Героя залишилась матір та сестра.

Олексій Дзизюк і Юрій Сафроненко

У війні з російськими окупантами загинули 47-річний Олексій Дзизюк та 43-річний Юрій Сафроненко. Обидва були воїнами 24-ої ОМБР імені короля Данила. Олексій Дзизюк мешкав у с. Верещиця, що в Яворівському районі, а Юрій Сафроненко – в смт. Івано-Франкове, на Яворівщині. 

Дмитро Желіско

У російсько-українській війні загинув Дмитро Желіско. Герой поліг від рук окупантів у боях під Харковом. 20-річний юнак працював на шахті «Відродження» ДП «Львіввугілля» у Червонограді. З вересня 2021 року служив за контрактом у лавах Збройних Сил України.

Андрій Волошинський

У боротьбі з російськими окупантами загинув 36-річний військовий зі села Новий Витків Червоноградського району Андрій Волошинський. У чоловіка залишились дружина та син. 

Ігор Федорчик

Ігор Федорчик загинув на війні 26 лютого, під Новою Каховкою, служив у 80-ій десантно-штурмовій бригаді. Ігор пов’язав життя з армією ще у 2014 році. Підписав перший контракт, потім ненадовго повернувся додому. Побував також в Іраку у складі миротворчої місії. Своєї сім’ї Ігор не мав – жартував, що одружився на армії. У день смерті він подзвонив до рідних, щоб сказати «Я вас люблю». 

Юрій Руф

1 квітня від рук ворога загинув Герой, український поет, письменник, громадський діяч і засновник літературного проєкту «Дух Нації» Юрій Руф. Він з перших днів війни, будучи резервістом другої групи, пішов добровольцем на фронт. У лавах львівської 24-ї бригади Юрій воював на Луганщині. Його збірка «На зламі епох» (2015) присвячена українським героям нинішньої російсько-української війни, там є вірші, що згадують окремих осіб, військових частин, українських воїнів, боїв та інших військових подій. Юрій Руф жив у Львові, він батько двох дітей.

Віктор Марков

На війні під час запеклих боїв з окупантами на території Донецької області героїчно загинув Віктор Марков, який працював у ГУ ДСНС Львівщини. Він віддав 23 роки службі рятувальників, працюючи слюсарем з ремонту автомобільної техніки в аварійно-рятувальному загоні спеціального призначення ГУ ДСНС України у Львівській області. З перших днів війни Віктор Марков боронив Україну в лавах Збройних Сил України.

Володимир Гірняк

У бою з окупантами загинув 38-річний львів’янин Володимир Гірняк. Він проходив військову службу у лавах військової частини А2166. У мирний час був приватним підприємцем.

Солдат. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації пішов добровольцем на війну. Боронив Україну у складі 125-ї окремої бригади територіальної оборони Збройних Сил України. У Героя залишилися дружина, двоє дітей та батьки.

Сергій Ковальов

На війні загинув 48-річний львів’янин Cергій Ковальов. Старший солдат. Із початком повномасштабного російського вторгнення захищав Батьківщину у лавах 125-ї окремої бригади територіальної оборони Збройних Сил України.

У Героя залишились дружина та двоє дітей.

Руслан Коваль

2 квітня у бою з російськими окупантами загинув 49-річний військовий зі Сокільників Руслан Коваль. Командир взводу безпілотних авіаційних комплексів розвідувальної роти 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади поліг за Україну під час виконання бойового завдання. З 2014 року Руслан Коваль безперервно воював на передовій на Сході. Упродовж двох років був снайпером, проте отримав поранення й надалі не міг виконувати цю роботу за станом здоров’я, тому був переведений в іншу бригаду. У Героя залишились дружина Ірина та син Роман.

Петро Якимів

30 березня жорстока війна з російськими окупантами забрала життя українського захисника 31-річного Петра Якиміва з села Жовтанці Львівського району. Він загинув в боях біля Попасної, що на Луганщині. Рідні понад тиждень не могли з ним зв'язатися, розшукували через волонтерів, поки не отримал сумну звістку. 

Петро Якимів народився 12 липня 1990 року, навчався на географічному факультеті ЛНУ імені Івана Франка. Він був люблячим чоловіком, батьком трійнят, сином, братом, хорошою людиною і другом. Усі свої молоді роки він віддав боротьбі за незалежність України, був учасником АТО.

Тарас Удич

6 квітня стало відомо, що під час боїв з російськими окупантами біля Мелітополя загинув 24-річний Тарас Удич з Добромиля. Від початку повномасштабної війни військовий захищав країну у складі танкового взводу, будучи навідником екіпажу.

З'ясувалося, що захисник загинув у перші тижні війни. 1 березня рідні отримали сповіщення, що Тарас зник безвісти. Згодом відгукнувся експерту пошуковій групі та підвтердив, що юнак загинув. Наразі він захоронений у Мелітополі, однак тіло складно забрати, бо територія перебуває під російською окупацією. Це обов’язково зроблять, як тільки з’явиться можливість.

Дмитро Сидорук

Захищаючи Україну, 6 квітня на війні загинув львів'янин Дмитро Сидорук – військовослужбовець 24-ї окремої механізованої бригади, який у 2014 році серед перших став на захист рідної землі.

У 2014-му був тяжко поранений у бою під Луганськом аеропортом – пошкоджені обидві ноги, рука, осколкові поранення легень та обличчя. Після численних операцій і тривалої реабілітації повернувся на Схід, де до кінця пройшов строкову службу.

Андрій Загорняк

У ході російсько-української війни, у бою під Попасною, що на Луганщині, загинув мешканець Кам’янка-Бузької громади Андрій Загорняк. На початку повномасштабного вторгнення росії Андрій, який до того багато років жив за кордоном, як справжній патріот повернувся в Україну, щоб стати на захист своєї Батьківщини. До лав ЗСУ пішов добровольцем. 

Тарас Бобанич

У бою проти російських окупантів загинув командир 2-го окремого батальйону ДУК «Правий сектор», член проводу НВР «Правий сектор», легендарний націоналіст Тарас Бобанич. Тарас Бобанич (друг Хаммер) загинув під час виконання бойового завдання підрозділом на Ізюмському напрямку.

Зі студентських років він був активним учасником правого руху. Наприкінці листопада 2013 року долучився до лав «Правого сектору», брав активну участь у подіях Майдану. З 2014 року воював проти окупантів у складі ДУК «Правий сектор». Брав участь у бойових діях в складі 1-ї окремої штурмової роти ДУК ПС. У 2019 році друг Хаммер став заступником Командира ДУК ПС з питань діяльності резервних підрозділів. А в 2020 році його обрали членом Проводу Національно-Визвольного Руху «Правий сектор».

Олег Возьний

8 квітня Новояворівська громада, що на Львівщині, попрощалася із з захисником України 24-річним Олегом Возьним. Він народився у селі Старичі. Навчався у Новояворівському вищому професійному училищі за спеціальністю «столяр будівельний, тесляр». Згодом – у Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Практично з перших днів своєї офіцерської служби у складі 54 окремої механізованої бригади імені гетьмана Івана Мазепи з честю виконував завдання із захисту України від агресора.

Роман Ярина

На війні з російськими загарбниками загинув працівник «Львівводоканалу» Роман Ярина. Роман героїчно загинув у бою з окупантами 5 квітня 2022 року. Йому було всього 32 роки.

Сергій Дякунович

У російсько-українській війні загинув соснівчанин Сергій Дякунович, 1986 року народження. Сергій з початку російсько-української війни – учасник АТО/ООС, у лютому долучився до лав Збройних Сил України. У воїна залишилися дружина та донька 2019 року народження.

Петро Слука

2 квітня поблизу села Степне Донецької області під час бойового зіткнення з російськими окупантами загинув жовківчанин Петро Слука. У захисника залишились матір Галина та батько Богдан, дружина Світлана та троє діток, брат Роман.

Юрій Кіндратишин

11 березня у запеклих боях на Київщині, у Макарівському районі під Липівкою, загинув житель с. Підгородці, військовий ЗСУ Юрій Кіндратишин.

Олександр Гошко

На війні 5 квітня загинув боєць 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила, мешканець міста Новояворівська Олександр Гошко. Воїн поліг у запеклих боях поблизу міста Попасної на Луганщині. 

38-річний воїн народився у селі Старичі. Після проходження строкової військової служби у Збройних Силах України працював у ДП «Старицький військовий лісгосп». У 2014 році був у зоні АТО, захищав Луганський аеропорт. А з повномасштабним вторгненням росії в Україну пішов на передову у складі 24 окремої механізованої бригади імені короля Данила.

Герой загинув 5 квітня під час запеклих боїв із російськими окупантами поблизу міста Попасної. У нього залишилися батьки, брат зі сім’єю, дружина та двоє діток.

Тарас Котлярчук

На війні з російськими окупантами після важкого поранення загинув львів’янин Тарас Котлярчук (Тарас Ґіві). У родині Тараса Котлярчука залишилися мама, батько, сестра.

Віталій Сорушев

У ході бойових дій з російським окупантом на Луганщині героїчно загинув Віталій Сорушев. Він проживав у с. Підсоснів, що належить до Давидівської ТГ.

Без батька залишилось четверо дітей.

Дмитро Рубашевський

12 квітня в бою на Луганщині загинув Дмитро Рубашевський, позивний «Ганс» – білорус, який захищав українську землю від російських окупантів. Він народився в білоруському місті Брест, а, одружившись, мешкав у селищі Яворівського району на Львівщині разом із сім’єю.

Ще в 2016 році приєднався до боротьби проти окупантів – воював у складі Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор». А після повномасштабного вторгнення росії в Україну Дмитро у складі 24 окремої механізованої бригади відстоював незалежність України.

Під час виконання бойового завдання на Луганщині російські окупанти обірвали життя Дмитра. У нього залишилися мати Людмила, дружина Галина, донечка Даринка, брат Сергій. 

Максим Кулинич

12 квітня у Глинянах на Львівщині попрощалися з загиблим на війні бійцем 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила Максимом Кулиничем. Останній раз він виходив на зв’язок ще 11 березня. Через кілька днів, 14 березня, воїн загинув у боях біля міста Попасної на Луганщині.

Юрій Лучечко

У запеклому бою, захищаючи Україну від російських загарбників, під Маріуполем загинув спортсмен-пауерліфтер зі Львівщини Юрій Лучечко. Йому було 23 роки. 

Він з раннього віку юнак займався пауерліфтингом, був призером численних змагань, а потім змінив штангу на автомат та до останнього боронив рідну землю.

Дмитро Яремків

Внаслідок масового артилерійського обстрілу поблизу м. Попасної героїчно загинув житель смт Новий Яричів, що на Львівщині, Дмитро Яремків. Дмитру Яремківу було лише 23 роки.

Володимир Краснов 

Під час героїчної оборони незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України, поблизу населеного пункту Новозванівка, що на Луганщині, загинув Володимир Краснов з Турківщини. Героїчно загинув 52-річний Володимир Краснов 7 квітня. Уродженець м. Турка був командиром бойової машини та старшим сержантом.

Микола Буцик

У бою з російськими окупантами на Луганщині загинув мешканець села Верхній Лужок Стрілківської громади, доброволець Микола Буцик. У воїна залишилася старенька матір. Про час прощання у Стрілківській сільській раді повідомлять згодом.

Володимир Балюк

5 квітня на Півдні України під час бою з переважаючими силами противника героїчно загинув головний сержант десантно-штурмової роти підрозділах 80 окремої десантно-штурмової бригади ДШВ ЗСУ Володимир Балюк. У бою він сам знищив дві ворожі БМД та чимало живої сили противника.

5 квітня підрозділ, в складі якого Володимир командував штурмовою групою, вів наступальні дії. Десантники мали закріпитися в одному з населених пунктів на Півдні України, проте противник, щоб зірвати наступ, кинув танки, бронетехніку та чимало живої сили. Зав’язався важкий, жорсткий та потужний бій, де «Балу» отримав смертельне осколкове поранення.

Загалом під час того бою штурмова група, якою командував сержант Володимир Балюк, знищила 4 БМД та багато окупантів, а інші підрозділи 80-ї окремої десантно-штурмової бригади спалили російських танків та ліквідували кілька десятків живої сили росіян.

Степан Луговський

6 квітня у Попасній, що на Луганщині, внаслідок бойового зіткнення та масованого артилерійського обстрілу від рук росіян загинув мешканець села Зіболки на Львівщині Степан Луговський.

Усі свої молоді роки він віддав службі у поліції, боротьбі за незалежність України. У 2015 році був учасником АТО, захищав Слов'янськ, Краматорськ, Іловайськ, а з повномасштабним вторгненням росії в Україну пішов добровольцем на передову у складі 24-ої окремої механізованої бригади імені короля Данила.

Без чоловіка та батька залишились дружина і донечка.

Роман Чорній

9 квітня під час виконання бойового завдання Семенівки Чернігівської області внаслідок мінно-вибухового поранення загинув Роман Чорній.

Він народився 2 липня 1997 року в селі Рата. Неодружений, проживав разом батьками. У 18 років добровільно пішов служити за контрактом у 8 окремий полк спеціального призначення (м. Хмельницький). Був учасником антитерористичної операції на Сході України.

Володимир Ковалів

15 квітня у бою з окупантами на Харківщині загинув депутат Самбірської міської ради від ВО «Свобода» Володимир Ковалів. Йому було 44 роки. З перших днів повномасштабної війни захищав рідну країну.

У загиблого Героя залишилися дружина та троє діток. 

Михайло Яремчак

У жорстокій боротьбі з російським агресором, захищаючи рідну державу загинув військовий із села Станків Моршинської громади Михайло Яремчак. Воїн до останнього боронив Україну на Луганщині.

Загинув унаслідок бойового зіткнення та масованого артилерійського обстрілу поблизу населеного пункту Попасна.

Василь Сілецький

На війні з росією 18 квітня загинув боєць з села Вирів Жовтанецької громади на Львівщині Василь Сілецький. 23-річний воїн боровся з окупантами біля міста Попасної на Луганщині.

Він народився 5 січня 1999 року, круглий сирота. Без роздумів відправився захищати свою землю з перших днів повномасштабного вторгнення росії в Україну. Загинув у бою із ворогом 18 квітня 2022 року під Попасною.

Андрій Щирба

У бою з російською армією загинув військовий зі Львова Андрій Щирба. Чоловік був мешканцем Рясного. Попрощалися з Героєм 22 квітня.

Ігор Сергійчук

Біля Попасної, що на Луганщині, загинув 41-річний Ігор Сергійчук, який воював  у складі 24 окремої механізованої бригади. Герой з 3 березня був мобілізований після того, як зголосився до військкомату. У Ігоря Сергійчука залишились дружина та донька.

Руслан Сиксой

У бою з російською армією загинув військовий Руслан Сиксой. Із 2014 року Руслан брав активну участь у російсько-українській війні, захищаючи суверенітет та територіальну цілісність Української держави. Загиблий воїн родом із Харкова. Одружений із дрогобичанкою Христиною Соломчак. Без батька залишилось двоє дітей.

Служив у батальйоні імені Генерала Кульчицького. Мав позивний «Ультрас». Відзначений орденом «За мужність» ІІ ступеня.

Степан Габрусь

У російсько-українській війні загинув 36-річний військовий зі Сколе Степан Габрусь. Захисник боронив рідну державу в зоні АТО. Від початку повномасштабного вторгнення був стрільцем-снайпером одного з підрозділів Збройних Сил України.  

Федір Смеречанський

Федір Смеречанський зі села Грозьово, позивний «Смерека», загинув внаслідок бойового зіткнення та масованого артилерійського обстрілу на Луганщині. Військовий 24 ОМБ шість років служив в АТО.

Іван Фільченко

18 квітня у Львові попрощалися із загиблим на війні з росією лейтенантом Іваном Фільченком. Чоловік був учасником АТО, а з початку повномасштабної війни знову пішов захищати Україну.

26-річний Іван Фільченко народився у Маріуполі. У 2016 році вступив до лав Збройних Сил України, проходив службу у 14-ій механізованій бригаді (м. Володимир Волинської області). Із грудня 2016 по липень 2017 року, також упродовж березня-квітня 2018 року брав участь в АТО та ООС поблизу міста Попасної та Новотроїцького Донецької області.

Навчався у Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного на факультеті Ракетних військ і артилерії. Після отримання первинного офіцерського звання «лейтенант» був направлений для наступного проходження служби на офіцерській посаді. У нього залишилася дружина та маленький син.

Андрій Кухар

Від артилерійського обстрілу у Луганській області героїчно загинув Андрій Кухар, житель с. Більче на Львівщині. Йому було лише 30 років, він героїчно загинув від артилерійського обстрілу в Новозванівці.

Роман Пурій

Захисник Роман Пурій загинув на 34-році життя. У нього залишилась дружина та двоє неповнолітніх дітей.

Він є уродженцем Грушева. Він закінчив Дрогобицький державний педагогічний університет ім. Івана Франка, проживав у с. Снятинка Дрогобицької громади. Строкову військову службу проходив на Сході України, а після повномасштабного вторгнення росії – став на захист Батьківщини.

Ігор Дашко

44-річним офіцером-прикордонником, який підірвав себе гранатою, щоб прикрити відхід побратимів на запасні позиції та не дати ворогу захопити радіостанцію у Маріуполі, виявився Ігор Дашко зі Самбірщини. Він героїчно загинув 9 квітня під час боїв за Маріуполь.

Підрозділ, у складі якого був підполковник Ігор Дашко, спільно з побратимами з інших Сил оборони України стримували переважаючі сили ворога у визначеному секторі оборони міста-героя. Під час спроби прориву противником позиції він прикривав відхід побратимів на запасні позиції. Прикордонник був важко поранений і, щоб не потрапити в полон самому та не дати ворогу захопити радіостанцію, він прийняв важке рішення – підірвати себе гранатою. У радіоефірі пролунали останні слова мужнього прикордонника: «Слава Україні!».

Ігор Дашко народився у місті Самборі, що на Львівщині. Він закінчив місцеву школу №1 імені Тараса Шевченка та все своє життя присвятив військовій службі Державній прикордонній службі України. За кілька місяців до завершення контракту та звільнення з військової служби у запас Ігор Дашко будував плани про цивільне життя. Коли почалося повномасштабне вторгнення російських загарбників в Україну, Ігор Дашко був у складі прикордонних підрозділів, які брали участь в ООС. Це була вже третя ротація офіцера на схід, в зону проведення бойових дій. Ця поїздка для нього виявилася останньою.

Ігор Хрупа

У бою за Незалежність України загинув військовий зі Львова Ігор Хрупа. Додому його привезли у неділю, 24 квітня.

Іван Бідняк

20 квітня в Херсонській області на полі бою з російськими окупантами загинув 36-річний Іван Бідняк – майстер спорту України міжнародного класу з кульової стрільби, вихованець відділення кульової стрільби Львівського державного училища фізичної культури (нині – Львівський фаховий коледж спорту). 

Після закінчення навчання повернувся на рідну Дніпропетровщину. У складі збірної України Бідняк виступав на чемпіонатах світу і Європи. 2012 року на ювілейному 50-му чемпіонаті світу з кульової стрільби у вправі ПП-3 зайняв 7 місце та завоював Україні першу олімпійську ліцензію на Олімпійські ігри-2012. У 2013 року на чемпіонаті Європи зі стрільби з малокаліберної зброї здобув срібну нагороду – з дистанції 25 метрів. У командному турнірі разом з Романом Бондаруком та Олександром Петрівим завоював бронзову нагороду.

Іван Дацко

В російсько-українській війні загинув боєць батальйону оперативного призначення імені Героя України генерал-майора Сергія Кульчицького, засновник Муніципальної варти у Дрогобичі Іван Дацко. Він загинув у день, коли прощалися з іншим воїном батальйону Русланом Сиксоєм «Ультрасом».

Колеги та побратими полеглого відгукуються про нього як про порядну, відповідальну і завжди готову прийти на допомогу людину. Без батька залишилися двоє дітей.

Андрій Паршин та Руслан Дуда

На війні з російськими окупантами 22 квітня загинули двоє бійців з Жовківщини – Андрій Паршин та Руслан Дуда. Обидва воїни захищали Україну у місті Попасній на Луганщині. 

Юрій Онисик

27 квітня під Попасною на Луганщині під час виконання бойового завдання загинув боєць 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила Юрій Онисик. У загиблого Героя залишились батьки, сестра, дружина та 5-річна донечка.

Тарас Михаць

У Дрогобицькій громаді зустріли загиблого воїна Тараса Михаця, який загинув під час бою з окупантами під селом Новозванівка на Луганщині. Герой відправився на війну 13 березня, а 19 квітня загинув.

52-річний Тарас Михаць народився у селі Дережичі, де проживав до війни. Закінчив Дрогобицьке професійне училище №19. Останні роки працював у сусідньому Бориславі.

Тарас Стельмашек

На війні з російськими окупантами загинув гірничомонтажник шахти «Лісова» Тарас Стельмашек. 40-річний воїн-шахтар з 2016 року працював на шахті «Лісова» державного підприємства «Львіввугілля». Мешкав у селі Реклинець Великомостівської громади на Червоноградщині. Був учасником бойових дій. У лавах Збройних Сил України служив за контрактом.

У загиблого Героя залишилися дружина та двоє дітей.  

Артур Гриценко

22 квітня у боях з російськими загарбниками загинув 44-річний львівський футболіст, військовослужбовець 95-ї окремої десантно-штурмової бригади Артур Гриценко. Спортсмен був випускником відділення футболу «Львівської школи-інтернату спортивного профілю» (тепер «Львівський фаховий коледж спорту») та вихованцем львівського та житомирського футболу.

У Львові тренував його Ярослав Луцишин. На професійному рівні виступав за футбольні клуби «Львів», «Карпати-2», «Галичину-Карпати», «Газовик-Скалу» та інші команди.

Іван Дуб

На війні з російською ордою загинув 28-річний військовий з села Козьова на Стрийщині Іван Дуб. 

Закінчивши школу, він вступив до омріяного навчального закладу Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Із початком бойових дій на сході держави у 2014 році молодий офіцер відправився на фронт. Виконуючи свій обов'язок, дослужився до звання майора. Загинув Іван Дуб по-геройськи, захищаючи Україну від московської орди.

Володимир Гірний

У бою з російськими окупантами у місті Попасна на Луганщині загинув працівник ЛМКП «Львівводоканал» Володимир Гірний. На війні воїн був командиром ракетно-зенітного комплексу.

Андрій Боруц

27 квітня у жорсткому протистоянні російським окупантам на Луганщині загинув військовий зі села Воля-Висоцька на Жовківщині Андрій Боруц. Боєць поліг внаслідок бойового зіткнення та масованого артилерійського обстрілу поблизу Лисичанська.

У загиблого Героя залишилися матір, сестра, дружина та двоє маленьких діток. 

Олександр Малевський

Олександру Малевському на позивний «Берсерк» було лише 30 років. Він служив у 80-тій окремій десантно-штурмовій бригаді десантно-штурмових військ Збройних Сил України. Брав участь у бойових діях на Лиманському напрямку, загинув від рук російських загарбників.

Володимир-Василь Кулян

3 травня у бою з окупантами поблизу села Оріхове на луганщині загинув військовий 24-ої окремої механізованої бригади імені короля Данила Володимир-Василь Кулян. Бійцю з Новояворівська було лише 27 років. 

Хлопець закінчив Львівський національний лісотехнічний університет. Працював менеджером магазину запчастин. На війну пішов з першого дня у складі Королівської бригади. У загиблого Героя залишилися батьки, сестра, племінниці та бабусі.

Руслан Шкимба

1 травня на Львівщині попращалися з захисником України Русланом Шкимбою. Військовий з Самбірського району загинув 26 квітня в бою у Луганській області біля м. Золотого. 

Олександр Ременяк

1 травня у жорстокій боротьбі з російськими окупантами на південному напрямку загинув військовий з Великого Любіня на Львівщині Олександр Ременяк.  52-річний Герой був командиром добровольчого формування територіальної оборони Великолюбінської громади. З першого дня повномасштабної війни захищав Україну вдома, а згодом відправився на фронт.

Василь Саноцький

У боротьбі з російським агресором загинув на захисті України гірник з ремонту гірничих виробок шахти «Відродження» Василь Саноцький. У нього залишилися дружина і двоє доньок. 

Микола Соломенюк

У боях з російськими окупантами загинув мешканець Сокальщини, працівник «Львівобленерго» Микола Соломенюк. Чоловіку було 47 років.

Енергетик працював у «Львівобленерго» з 1998 року, був електромонтером з експлуатації лічильників четвертої групи Північного РЕМ. За освітою історик, закінчив Львівський національний університет ім. Івана Франка. Ще у 2014 році вже був призваний до лав Збройних Сил, а 25 лютого, після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, знову мобілізувався до українського війська, оскільки був в оперативному резерві першої черги. Мав звання капітана.

Без батька залишилася донька Андріана.

 Іван Антонюк

У бою з російськими окупантами на Луганщині загинув випускнник Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного старший лейтенант Іван Антонюк, позивний «Антоніо». 

Колись захисник очолював «Молодий Народний Рух» на Волині, а з початком російської агресії 2014 року свідомо долучився до спротиву ворогу і добровольцем пішов на фронт. За вісім років він пройшов шлях від солдата до командира роти, то ж знав, як приборкувати росіян та сепаратистів. Уже через рік після закінчення Львівського видового вишу був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Андрій Квятковський

У боротьбі з російським агресором загинув мешканець Червонограда, що на Львівщині, Андрій Квятковський. 

Він народився 14 жовтня 1992 року, був гірником з ремонту гірничих виробок шахти «Степова». Проживав у Червонограді. До лав ЗСУ його мобілізували 5 березня. У Героя, що поліг у боях за Україну, залишились батько, дружина, донька та син.

Богдан Веселовський

Захищаючи рідну землю на війні з Росією, загинуло два військовослужбовці Богдан Веселовський та Михайло Янісів з Львівщини.

36-річний Богдан Веселовський народився і мешкав у селі Літиня Дрогобицького району Львівської області. У 2014 році його призвали до служби і він брав участь в АТО/ООС та час від часу їздив на військові навчання. Із перших днів війни разом з рідним братом були призвані до лав Збройних Сил України. Воював під Попасною, де і загинув, захищаючи рідну країну від російського агресора. 

Був сиротою, неодружений. Рідний брат на даний час перебуває в зоні бойових дій.

Михайло Янісів 

На війні загинув ще один військовий Михайло Янісів, житель села Летня Дрогобицького району Львівської області. Він проходив строкову військову службу у Збройних Силах України. Працював у ПАТ «Львівобленерго». Одружений, виховував дочку Мар'яну. 

Загинув в травні 2022 року у бою.

Ігор Перон

На фронті 5 травня загинув 27-річний боєць тероборони, уроджень села Старичі на Яворівщині Ігор Перон. Захисник віддав життя, виконуючи бойове завдання, унаслідок ракетного обстрілу росіянами. 

З перших днів повномасштабного вторгнення російських військ в Україну молодий лейтенант пішов захищати Україну у складі територіальної оборони Яворівщини. У вересні 2021 року одружився. У Героя залишилися батьки, дружина, двоє братів та сестра.

Сергій Жерук

На війні з росією загинув 48-річний мешканець села Старичі, що на Львівщині, Сергій Жерук. Він був бійцем 24 окремої механізованої бригади ім. короля Данила.

Сергій Жерук народився 9 грудня 1973 року у Львові у сім’ї військовослужбовців. Дитинство провів у селі Старичі, старші класи закінчив у Новояворівській ЗОШ І-ІІІ ст.№2. Після закінчення здобув професію електрика. Сергій працював в Страдчівському навчально-виробничому лісокомбінаті. Від початку вторгнення росії на Схід України, Сергій брав участь у захисті її кордонів у складі 24 окремої механізованої бригади імені короля Данила.

7 травня 2022 року, під час виконання бойового завдання у Новодружеську, що на Луганщині, російські окупанти обірвали життя Сергія Жерука. У Героя залишилися мати, дружина, донька та сестра.

Любомир Савчук

Захищаючи Україну, загинув слідчий ДБР із Львівщини Любомир Савчук. Окрім цього, останні три роки він пропрацював у територіальному управлінні ДБР у Львівській області. 

Будучи прокурором прокуратури Буського району, у 2015 році, під час IV хвилі мобілізації, добровольцем пішов до лав Збройних Сил України. У зоні АТО він командував взводом ІІ батальйону 24 окремої механізованої Залізної бригади імені Данила Галицького, що дислокувався на лінії зіткнення на Луганщині.

Петро Кобзяк

На війні внаслідок ворожих обстрілів загинув захисник з Львівщини Петро Кобзяк. У нього залишилась дружина та двоє маленьких синів. 

Андрій Шуфрин

Старший сержант Андрій Шуфрин загинув 9 травня 2022 року внаслідок артилерійського обстрілу в районі села Золотарівка Луганської області. Захиснику було 41 рік.

Народився та жив Андрій у місті Львів. Навчався у середній загальноосвітній школі №51 ім. І. Франка м. Львова. Закінчив Львівський технікум легкої промисловості.

Згодом пройшов строкову службу в м. Хирів в окремому аеромобільному полку. Працював експедитором. У 2014-2015 рр. брав участь в АТО в лавах 80-тої окремої аеромобільної бригади. Коли повернувся працював за кордоном.

З початком російського вторгнення одразу приєднався до складу 80-тої окремої десантно-штурмової бригади десантно-штурмових військ Збройних Сил України.

Був веселим, щирим, добрим, любив жартувати. Мав багато друзів, завжди приходив всім на допомогу.

Указом Президента України нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). Похований захисник на Марсовому полі Личаківського цвинтаря у Львові.

У Андрія залишилися батьки, дружина, донька та сестра з сім’єю.

Богдан Кріль

У бою за Маріуполь загинув один з лідерів фанатського руху Львова Богдан Кріль. Він був представником групи футбольних фанатів львівських «Карпат» – «Pride».

Петро Саракула

10 травня у Самборі зустріли загиблого Героя, старшого солдата Петра Саракулу. 29-річний захисник поліг у бою з російськими окупантами 5 травня на Донеччині. 

Від 1 березня військовий захищав Україну від агресора. У загиблого залишилася дружина та двоє діток – донечка Мілана та син Сашко.

Павло Митюк

12 травня на російсько-українській війні загинув Павло Митюк зі Львова. Чоловік присвятив велику частину свого життя бойовому гопаку. У нього залишилися дружина та маленький син.

Тарас Коваль

У війні з російськими загарбниками загинув 35-річний захисник Тарас Коваль. Він проживав у селі Раневичі. Навчався у Дрогобицькій загальноосвітній школі №16. Закінчив Дрогобицьку філію Інституту підприємництва та перспективних технології НУ Львівська політехніка. Пройшов службу в армії.

З 2014 року захищав країну в зоні бойових дій АТО. Одразу після повномасштабного вторгнення росії на українські землі, 24 лютого був мобілізований та знову став на захист України. Загинув воїн 9 травня між населеними пунктами Золоте та Оріхове на Луганщині, внаслідок бойового зіткнення з ворогом.

Юрій Багній

15 травня в Донецькій області поблизу села Трипілля в бою з окупантами загинув військовий із Львівщини Юрій Багній. Чоловік був учасником АТО у 2015-2016 роках. Йому було 33 роки.

Юліан Юзефович

16 травня на сході України загинув військовий з Львівщини Юліан Юзефович. Чоловікові було 23 роки. 

Михайло Момоток

У боротьбі з російським агресором загинув на захисті України гірник шахти «Степова» Михайло Момоток з Червонограда. У чоловіка залишилися двоє дітей та дружина.

Він народився 28 серпня 1973 року. Працював на шахті «Відродження» у 1995-2001 роках. З грудня 2018 року працював на шахті «Степова», гірником з ремонту гірничих виробок на дільниці ремонтно-відновлювальних робіт. Був мобілізований до лав ЗСУ у березні.

Тарас Свистак

Захищаючи Україну від російських військ, загинув випускник Львівської академії сухопутних військ Тарас Свистак.

Загиблий герой родом із села Садів Луцького району на Волині. Він закінчив Княгининівський ліцей в околицях Луцька 2014-го року, після чого вступив до Національної Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Одразу після закінчення навчання відбув у зону проведення операції Об’єднаних сил. 

У Тараса Свистака залишились дружина й син. 

Володимир Максимів

На східному фронті обороняючи Україну загинув боєць 24-ої  окремої механізованої бригади імені короля Данила Володимир Максимів. 

Олег Мазур

В боях на Сумщині загинув 26-річний вихованець львівських  «Карпат» Олег Мазур. Він трагічно загинув у бою з диверсантами, які намагалися прорватися через кордон на Сумщині.

Андрій Наконечний

На війні загинув директор Радехівської дитячо-юнацької спортивної школи Андрій Наконечний. Для нього війна розпочалась ще задовго до 24 лютого – він був учасником АТО, активним волонтером, який підтримував наше військо. Коли ж розпочалось повномасштабне вторгнення, чоловік не чекав повістки – пішов воювати у перші дні.

У чоловіка залишилась дружина та двоє маленьких діток. 

Тарас Гнатишин 

47-річний старший солдат, служив водієм 2-го мотопіхотного батальйону 24-ої окремої механізованої бригади імені короля Данила. Народився та проживав у Львові. Закінчив середню загальноосвітню школу №46. Після закінчення служив у морському флоті на кораблі «Очаків», що був потоплений у 2014 році.

У мирний час працював водієм міжнародних перевезень, об'їздив майже всю Європу. Захоплювався риболовлею. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації спочатку допомагав облаштовувати блокпости для захисту рідного міста, а згодом добровольцем пішов на війну.

Захисник Тарас Гнатишин загинув 20 травня під час артобстрілу поблизу населеного пункту Золоте Луганської області. У Героя залишилися дружина, двоє дітей, мама та брат.

Степан Самсон

25 травня у бою поблизу села Пилипчатине Бахмутського району Донецької області загинув городківчанин Степан Самсон.

Степан Хороз

29 травня поблизу смт Врубівка Попаснянського району Луганської області внаслідок бойового зіткнення та масованого артилерійського обстрілу загинув 30-річний Степан Хороз, житель села Путятичі.

 

Назар Чмара

На війні з російськими окупантами загинув військовий зі села Чернилява Яворівського району Назар Чмара, який захищав Україну у складі 80-ї окремої десантно-штурмової бригади.

У нього залишася юна донька, мати та двоє братів.

Андрій Кубіцький

29 травня у с. Деревляни Кам’янка-Бузької громади попрощалися з загиблим під Авдіївкою військовим Андрієм Кубіцьким. 49-річний Герой пішов на війну добровольцем, загинув 26 травня у результаті бойового зіткнення та масованого артобстрілу.

Назарій Білокур

Старший солдат Назар Білокур народився в селі Рівному Дрогобицького району на Львівщині. Захиснику було 25 років. Назар понад усе любив свою сім'ю, був справедливим, добрим щирим та душею компанії. Побратими згадають про Назара як  про відважного і сміливого воїна. Від початку повномасштабного вторгнення він без роздумів вступив в лави ЗСУ, від 25 лютого служив у 80-ій десантно-штурмовій бригаді, був снайпером.

Через три місяці захисник повернувся додому назавжди. Загинув 25 травня біля населеного пункту Берестоого Бахмутського району на Донеччині від ворожої кулі. У Героя залишились батько, бабуся, брат Василь з сім'єю та наречена.

Леонід Околіта

Захищаючи Україну, у бою з окупантами загинув український військовий із Бродівської громади Золочівського району, що на Львівщині, Леонід Околіта.

Він був військовослужбовцем 14-ої окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого. Захиснику було лише 23 роки.

Ярослав Русин

28 травня мужньо захищаючи Україну у Харківській області, від осколкового поранення героїчно загинув Erik Korvin (Ярослав Русин).

Він народився 5 вересня 1992 року у Сколому. Він не дожив кілька місяців до свого 30-річчя. У 2014 році Ярослав пішов добровольцем на Схід захищати свою країну. І тепер, у 2022-му, коли росія розпочала повномасштабну війну проти України, не задумуючись, пішов туди знову.

Роман Куртяк

У війні росії проти України своє життя віддав Роман Куртяк. Йому було 45 років. Він родом із с. Київця, а проживав із дружиною та трьома доньками в селі Устя. 

Загинув Герой 23 травня внаслідок мінометного обстрілу позицій в селі Комишуваха, що у Луганській області, отримавши важке поранення обох ніг, що призвело до смерті.

Петро Цимбалюк

22 травня у російсько-українській війні загинув львів’янин Петро Цимбалюк, який служив у лавах 24-окремої механізованої бригади ім. Короля Данила.

Чоловік раніше добровольцем брав участь в АТО. У перший тиждень повномасштабного вторгнення він отримав повістку і вступив до лав Збройних Сил України. Загинув 22 травня. 

Євгеній Снігур

На війні з росією внаслідок танкового обстрілу в с. Золоте-4, Оріхове, Луганської області загинув військовий із смт Новий Яричів Євгеній Снігур.

Юрій Канюк

На Донеччині у с. Яковлівка під час ведення бойових дій загинув командир гірсько-штурмового взводу, мешканець Миколаєва, що на Львівщині, Юрій Канюк. 

Загиблому захиснику було 27 років.

Любомир Мазурик

Від рук окупантів, обороняючи Україну, загинув 27-річний бориславець Любомир Мазурик. Трагедія сталася 21 травня поблизу населеного пункту Пилипчатине Донецької області.

Роман Старчак

У Рава-Руській попрощалися з військовим Романом Старчаком, який загинув 14 травня під час штурмових дій у Вишневому та Степовому Запорізької області. 

28-річний захисник був солдатом 1-го батальйону 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади. У Романа залишилися син та дружина.

Олександр Дезік

20 травня у Городку на Львівщині попрощалися з військовим Олександром Дезіком, який загинув на Донбасі. Юнак звільняв від окупантів Бучу, згодом проходив навчання з освоєння сучасною зброєю в Польщі. Після того продовжив захищати Україну на Сході.

Юрій Гук

На війні з російським окупантом загинув львів’янин Юрій Гук. Він є випускником факультету механізації сільського господарства Львівського національного університету природокористування, що в Дублянах біля Львова. 

У Героя залишилася дружина та донечка.

Іван Штокало

На заводі «Азовсталь», який перебував під постійними обстрілами російських окупантів, загинув молодий медик із Золочівщини Іван Штокало, який рятував українських захисників у Маріуполі. 

Іван народився 3 липня 1993 року у селі Поморяни Золочівського району. Навчався у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького.

Роман Івашко

Унаслідок ворожого зіткнення у боях за незалежність України загинув 28-річний захисник з Львівщини Роман Івашко. 

Він народився у Новояворівську, мешкав у с. Старичі Яворівського району. У 2016 році був зоні АТО. З початку повномасштабного вторгнення росії в Україну Роман пішов захищати нашу незалежність – боронив міста Буча та Ірпінь, після їх звільнення з побратимами відстоював землі Харківщини.

13 травня боєць отримав поранення під час виконання бойових завдань з захисту Батьківщини на Харківщині. У Романа залишились мама Олександра Іванівна, сестра Мар’яна, племінниці Ангеліна та Анастасія.

Володимир Стадничук

9 травня у бою з російськими загарбниками поблизу Золотого на Луганщині загинув військовий 24-ої окремої механізованої бригади імені короля Данила Володимир Стадничук з селища Івано-Франкове Яворівського району.

Боєць від перших днів повномасштабної війни захищав рідну країну. У нього залишилися дружина та дочка, батьки, брат.  

Іван Карапата

В боях на Луганщині загинув військовий 24 ОМБр імені короля Данила Іван Карапата. 

Він народився 7 травня 1972 року у селі Добростани. Іван закінчив Добростанську школу. Після закінчення здобув професію будівельника. У 2015-2016 рр був в зоні АТО у складі 28 окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу. З повномасштабним вторгненням росії в Україну, пішов захищати країну у складі 24 окремої механізованої бригади імені короля Данила.

7 травня 2022 року під час виконання бойового завдання у Новодружеську (Луганщина) російські окупанти обірвали життя Івана Григоровича. 

Антон Величко

7 червня Львів попрощався з Героєм Антоном Величком, який загинув у бою із російськими загарбниками поблизу Авдіївки Донецької області. Він – уродженець міста Ковдора Мурманської області. Із 2000-го року мешкав у Львові. Навчався у середній загальноосвітній школі №68 м. Львова. Захоплювався бадмінтоном. Мріяв вступити до лав Національної гвардії України.

У мирний час працював у сфері логістики у ТОВ «Джаст Ін». Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації був задіяний у гуманітарному штабі, організованому в приміщеннях компанії. Згодом пішов добровольцем на війну. Солдат. Служив на посаді навідника відділення охорони взводу охорони роти охорони військової частини А4007. Виконував бойові завдання на території Донецької області.

Василь Соханчак

На війні росії проти України від рук окупантів загинув 28-річний Василь Соханчак, який проживав у с. Корналовичі, що у Самбірському районі Львівської області. 

Тарас Ледвій

На війні з росією під час виконання бойового завдання загинув мешканець Львівщини Тарас Ледвій. У загиблого воїна залишилася дружина, донька та син. 

Юрій Брухаль

14 червня у Львові попрощалися з новітнім Героєм Юрієм Брухалем, який загинув у бою із російськими загарбниками.

Він народився 14 вересня 1980 року, у Рудному, що неподалік Львова. Навчався у ліцеї №74 імені Марійки Підгірянки Львівської міської ради, опісля закінчив професійне училище у Львові. У мирний час працював на приватному підприємстві «Виробничо-монтажна компанія «Енергоальянс».

Із початком повномасштабної агресії рф добровільно вступив до лав територіальної оборони. Проходив військову службу на посаді водія-електрика 103-ї окремої бригади сил територіальної оборони Збройних Сил України. Загинув 10 червня у бою із російськими загарбниками. У Юрія Брухаля залишилися сестра, брат та дві доньки.

Василь Лучків

Захищаючи Україну у селі Благодатне, що поблизу Чорнобаївки на Херсонщині, героїчно загинув працівник Ставропігійського вищого професійного училища Львова Василь Лучків. Він був членом громадської організації «Спілка Ветеранів АТО «Янів», активним мешканцем та депутатом минулого скликання селища Івано-Франкове (Янів) Яворівського району.

Військовий був у складі 63-ої механізованої бригади ЗСУ. Життя бійця обірвалось 11 червня внаслідок влучання ворожої міни, під час важкого тривалого бою з окупантами.

Роман Желізник

На Миколаївщині від ворожої кулі загинув боєць Збройних Сил України зі Львівщини Роман Желізник. Йому був 21 рік.

Олександр Безпрозванний

На Донбасі загинув військовослужбовець, мешканець села Басівка поблизу Львова Олександр Безпрозванний. З початком повномасштабного вторгнення 53-річний воїн пішов на фронт добровольцем. 

Павло Синишин

11 червня під час бойового завдання загинув мешканець Соснівки, що на Львівщині, Павло Синишин.

Руслан Скальський

11 червня у Львові попрощалися з Героєм Русланом Скальським, який загинув внаслідок ворожого артилерійського обстрілу поблизу села Велике Артакове на Миколаївщині. 

Уродженець міста Перемишляни Львівської області. Закінчив Перемишлянський професійний ліцей, згодом пішов в армію. Служив за контрактом у військовій частині А4150. У 2015 році вступив до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Старший лейтенант.

Із 2019 року служив на посаді командира взводу морської піхоти роти морської піхоти 18-го окремого батальйону морської піхоти 35-ї окремої бригади морської піхоти імені контр-адмірала Михайла Остроградського військово-морських сил Збройних сил України. Неодноразово брав участь у бойових діях в зоні ООС. Після повномасштабного вторгнення російської федерації, виконував бойові завдання на півдні України.

Володимир Дмитраш

На війні з російськими загарбниками загинув 28-річний військовий, мешканець с. Новий Витків Радехівської громади Володимир Дмитраш. 11 червня відбулося прощання з Героєм.

Василь Фігас

На війні з росією загинув мешканець Львівщини Василь Фігас. Йому було 44 роки, і він боронив Батьківщину ще з 2015-го. 

За словами його брата, отця Романа Фігаса, наукового співпрацівника Інституту екуменічних студій Українського католицького університету, воїн постійно перебував на передовій позиції. Загинув від кулі снайпера 6 червня.

Олег Клебан

На війні загинув уродженець села Хлівчани Червоноградського району, 25-річний Олег Клебан.

Андрій Коженевський

На війні із росією під час виконання бойового завдання загинув військовий з Соснівки, що на Львівщині, 40-річний Андрій Коженевський. 30 червня йому мав би виповнитися 41 рік.

Олексій Портман

8 червня у Львові попрощалися з Олексієм Портманом, який загинув у бою з російськими окупантами поблизу Святогірська Донецької області.

Петро Андруневчин

У бою з окупантами загинув 25-річний Петро Андруневчин із смт Підбужа, що на Дрогобиччині.

Михайло Русін

4 червня у Львові попрощалися з Михайлом Русіним, який загинув у бою із російськими окупантами на території Запорізької області. 

Владислав Аллеров

Львів’янин Владислав Аллеров 30 травня в Ізюмському районі Харківської області із побратимами потрапив під артилерійський обстріл, коли військовослужбовці поверталися із бойового завдання. 1 червня відбулося прощання з воїном.

Він навчався у гімназії №1 міста Cімферополя. Закінчив Харківську національну академію Національної гвардії України. Пройшов шлях від лейтенанта до полковника, а минулоріч отримав ступінь кандидата історичних наук.

Із початком російської arpeciï одразу став на захист Батьківщини. Владислав проходив службу на посаді командира окремого загону спеціального призначення Західного територіального управління Національної гвардії України. За особисту мужність був нагороджений президентом України орденом «За мужність» III ступеня.

Олександр Ткаченко

У боях за Україну загинув 23-річний студент другого курсу Львівського національного університету ім. Івана Франка. У 2018-2020 роках Олександр брав участь у бойових діях в обороні від російських загарбників східних регіонів Батьківщини.

У 2022 році він знову став до оборони України. Трагічна загибель Олександра сталася під час бойового зіткнення та масованого артилерійського обстрілу зі сторони загарбників у місті Попасна на Луганщині. Тіло героя знайшло свій останній спочинок на рідній Жовківщині.

Іван Корнага

У боях за Україну загинув боєць зі Львівщини Іван Корнага. Він все своє життя проживав у селі Смолин разом з великою сім'єю. У чоловіка залишилась дружина та четверо синів. 

Іван Кердман

17 червня у Львові попрощалися із Іваном Кердманом, який загинув у бою з російськими окупантами. Чин похорону відбувся в Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. 

Андрій Грицко

14 червня на сході України загинув воїн 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Андрій Грицко. Чоловіку було 48 років.

Володимир Сидор

23 червня Львів попрощався із загиблим на війні з росією Героєм Володимиром Сидором.

Він народився 27 червня 1966 року у місті Кам’янка-Бузька. Середню освіту здобув у Червонограді. Отримав ступінь магістра у Варшавській православній духовній семінарії. Після завершення навчання у семінарії переїхав до Дніпропетровської області. Опісля служив у Києві, місті Барі, близько п’яти років провів у Івано-Франківську. 

У мирний час працював у сфері продажу. Займався легкою атлетикою, захоплювався футболом. Солдат. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації проходив військову службу у лавах 34-го окремого мотопіхотного батальйону 57-ї окремої мотопіхотної бригади Оперативного командування «Південь» Сухопутних військ Збройних сил України. Загинув 15 червня 2022 року.

У Володимира Сидора залишилися дружина, двоє дітей та брат.

Андрій Фляк

На війні з росією біля населеного пункту Новоіванівка, що на Луганщині, загинув мешканець Львівщини 45-річний Андрій Фляк. У загиблого воїна залишились дружина, двоє синів та батьки.

Олег Мороз

24 червня у Львові попрощалися з Олегом Морозом, який загинув у війні з росією. Він – уродженець міста Миколаєва. Одразу після завершення навчання вступив до лав 79-ї окремої десантно-штурмової бригади десантно-штурмових військ Збройних Сил України. Старший сержант. Усе своє життя присвятив військовій службі. Учасник АТО, «кіборг». Під час оборони Донецького аеропорту отримав поранення, однак повернувся на фронт. Виконував бойові завдання у «найгарячіших» точках.

З перших днів повномасштабного вторгнення росії воював на території Донецької та Луганської областей. Був відзначений нагрудним знаком «За зразкову службу», нагрудним знаком «Учасник АТО», пам’ятним знаком «За воїнську доблесть». За словами Президента України, саме завдяки героїзму Олега Мороза вдалося зупинити наступ російських окупантів в Луганській області.

10 березня 2022 року бійцю присвоїли звання Героя України з врученням ордена «Золота Зірка».

Андрій Бачало

На війні з російськими окупантами загинув мешканець Яворова військовий Андрій Бачало. 23 червня його тіло привезли до Яворова.

 

В'ячеслав Бабіков

На війні у бою з російськими окупантами загинув В'ячеслав Бібіков, мешканець села Глухів, що на Львівщині. Із 2019 року він захищав Україну.

Іван Хемич

18 червня на війні з росією загинув Іван Хемич, мешканець села Волсвин, що на Львівщині. 

Максим Василишин

На фронті у боях за Україну загинув 18-річний юнак Максим Василишин з позивним «Паджеро». 

Він до 9 класу навчався у Новороздільській загальній школі №5, згодом – у військовому ліцеї імені Героїв Крут. Цього року він був студентом 1 курсу факультету міжнародних економічних відносин та інформаційних технологій Львівського торгово-економічного університету.

Від початку війни пішов у самооборону, а потім добровольцем на фронт – у окремий добровольчий батальйон «Карпатська Січ». Спочатку Максим воював на Київщині, згодом – на Донбасі. Загинув на Ізюмському напрямку. Його накрило градом, коли він вийшов на розвідку.

Вадим Варава

19 червня у Золочеві попрощалися зі старшим лейтенантом, артилеристом Вадимом Варавою. Військовослужбовець від початку повномасштабного вторгнення захищав країну від російських окупантів. Загинув під час артилерійського обстрілу на сході України. 

 

У Загиблого залишились батьки, дружина та діти.

Руслан Грех

19 червня на Дрогобиччині попрощалися з загиблим на війні з російськими окупантами військовослужбовцем, ветераном АТО/ООС Русланом Грехом. Захисник був уродженцем Дрогобича. Навчався у Школі №15, а згодом в ПТУ-15 за фахом фрезерувальник. Працював в ДЕПО Дрогобич. Проживав у селі Снятинка, звідки родом його дружина. Сім’я виховала сина і доньку, дочекалися онуків.

Полеглий Руслан Грех був ветераном АТО/ООС, захищав Україну ще з 2014 року, служив у трьох бригадах. З початком повномасштабного вторгнення знову став на захист країни. Загинув сержант під час виконання бойового завдання у районі Лисичанська на Луганщині 11 червня. А 1 червня Герою виповнилося 52 роки.

 

Антон Гаврилов

18 червня у бою з російськими окупантами загинув 33-річний захисник, львів’янин Антон Гаврилов. Герой став на захист України ще у 2014 році. 

Юрій Бунь

У битві за Україну на Луганщині загинув 24-ріний трускавчанин Юрій Бунь. Старший лейтенант, командир роти 1 МБ 2МР 24-тої бригади імені Короля Данила Юрій Бунь загинув 21 червня, мужньо боронячи нашу землю на Луганщині.

Народився Герой України 6 травня 1998 року у місті Трускавець. Юрій завжди мріяв стати військовим, і після закінчення Трускавецької школи-гімназії №2 пішов навчатись у Національну академію сухопутних військ ім. П. Конашевича-Сагайдачного у Львові, яку закінчив з відзнакою. За час навчання Юрія нагородили медаллю УБД та орденом «За мужність» 3-го ступеня.

Трускавчанин Юрій Бунь був активним учасником захисту України під час АТО та командиром від початку повномасштабного нападу росії на Україну.

Микола Яцуляк

У російсько-українській війні, 26 червня, поблизу населеного пункту Вовчоярівка Луганської області, загинув Микола Яцуляк зі Львівщини. Чоловікові було 56 років. 

У 2015-2016 роках чоловік добровольцем пішов захищати рідну країну. Останні роки проживав за кордоном, та з початком повномасштабного вторгнення повернувся в Україну, щоб протистояти ворогу.

Василь Кулай

Під час ворожого обстрілу окупантів у Лисичанську на Луганщині 23 червня загинув мешканець села Гійче Рава-Руської громади, військовослужбовець Василь Кулай. 

52-річний воїн був сержантом 3-го відділення 2-го взводу роти охорони частини А4053. У загиблого залишилися дружина та двоє дітей.

Олег Коліуш

25 червня у Львові попрощалися з Олегом Коліушем, який загинув у боротьбі з російськими окупантами.

Василь Кульчицький-Жигайло

27 червня, виконуючи обов’язок перед Батьківщиною, загинув 53-річний захисник Василь Кульчицький-Жигайло із Самбірщини.

Артем Прядченко

26 червня у бою з російськими окупантами на Луганщині загинув Артем Прядченко, мешканець с. Коропуж, що на Львівщині. Чоловікові було 35 років.

Артемій Димид

На війні від рук російських окупантів сьогодні вранці, 18 червня, загинув військовий 27-річний Артемій Димид. Він є сином священника, капелана Майдану Михайла Димида та іконописиці Іванки Крип’якевич-Димид.

Артем був завзятим пластуном, учасником Революції Гідності та російсько-української війни. Зокрема, був учасником бойових дій у складі батальйону спецпідрозділу «Гарпун» та полку «Азов». Правнук відомого українського історика Івана Крип’якевича.

Денис Одинець

На Донеччині у війні з російсникими окупантами загинув 24-річний новояворівчанин Денис Одинець. Він народився 28 вересня 1997 року у Новояворівську. Військовослужбовець закінчив місцеву ЗЗСО І-ІІІ ступенів №2. Після закінчення школи здобув професію автослюсара в Новояворівському ВПУ.

Із початку повномасштабної війни росії проти України пішов захищати кордони країни. 9 червня 2022 року життя Дениса обірвалося. У військового залишилися мати Наталія і батько Костянтин.

Володимир Пелех

На Луганщині поблизу населеного пункту Золоте внаслідок артилерійського обстрілу з боку російських військ загинув 43-річний Володимир Пелеха, мешканець села Глинськ, що на Львівщині. 

У загиблого залишились батьки, дружина та донька.  

Олексій Тарасьєв

40-річний Олексій Тарасьєв народився у місті Бережани Тернопільської області. Закінчив Інститут хімії та хімічних технологій Національного університету «Львівська політехніка». У мирний час працював у акціонерному товаристві «Концерн «Галнафтогаз», згодом займався приватними проєктами. Любив гори, захоплювався альпінізмом та грою «Що? Де? Коли?».

Із початком повномасштабної агресії одразу пішов добровольцем на війну. Бойовий медик, солдат. Проходив військову службу у лавах 125-ї окремої бригади територіальної оборони Збройних Сил України. У Олексія Тарасьєва залишилися батьки та сестра – волонтерка Наталія Ліпська.

Ігор Скакун

43-річний захисник Ігор Скакун з села Новоставці на Львівщині з початком вторгнення росії добровільно став на захист Батьківщини. Солдат. Проходив військову службу у лавах 125-ї окремої бригади територіальної оборони Збройних Сил України. 

Здобував освіту у тодішньому Львівському автомобільно-дорожньому технікумі. У мирний час працював у приватному акціонерному товаристві «Львівський електроламповий завод «Іскра», згодом займався монтажем пластикових вікон. У Героя залишилися двоюрідна сестра та двоє дядьків.

Ростислав Томків

51-річний львів’янин Ростислав Томків колись навчався у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені Степана Ґжицького. Мріяв про професійну кар’єру військового, планував вступати до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. У мирний час працював митним брокером, згодом – у товаристві з обмеженою відповідальністю «Золотий ліс». 

 

Із першого дня повномасштабного вторгнення захищав Україну в складі 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила Оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних Сил України. У військогвого залишилися мама, дружина, донька та брат.

Павло Соколов

15 червня у Львові попрощалися з Героєм Павлом Соколовим, який загинув у бою з російськими окупантами. Чин похорону пройшов в Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, а поховали військовослужбовця на Личаківському кладовищі. 

Сергій Троцан

3 червня у Львові попрощалися з Героєм Сергієм Троцаном, який загинув поблизу Бахмута на Донеччині, захищаючи Батьківщину від російських загарбників. Він – уродженець села Раденська Херсонської області. Навчався у ліцеї Олешківської міськради, потім закінчив місцеве професійно-технічне училище. У 2014 році пішов добровольцем у зону АТО. Згодом його зарахували на навчання до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у Львові. А після закінчення навчання повернувся на фронт, захищав Батьківщину на території Луганської області.

Із початком повномасштабного вторгнення росії боровся із загарбниками на кордоні із республікою білорусь та на Київщині. Старший лейтенант. Проходив службу на посаді командира гірсько-штурмового взводу 109-го окремого гірсько-штурмового батальйону 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади Оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних Сил України. Девізом Сергія Троцана було «Не страшно помирати, страшно втрачати товаришів». Загинув 27-річний воїн у боротьбі із російськими окупантами поблизу міста Бахмута Донецької області. У нього залишилися батьки, дружина та син.

Андрій Вєртієв

Захищаючи Батьківщину, у травні на Луганщині загинув мешканець смт Рудно, військовослужбовець Андрій Вєртієв 1971 року народження. 

Андрій Сень

Бродівська громада, що на Львівщині, 12 травня попрощалася із Героєм, який загинув на фронті, Андрієм Сенем. Він проживав у Лешневі разом з родиною, а після початку повномасштабного російського вторгнення став до лав територіальної оборони.

Російські загарбники обірвали життя безстрашного захисника в одній із найгарячіших точок нашої країни 5 травня. Андрій Сень захищав нас та всю Україну у складі 64-ого окремого батальйону 103-ої окремої бригади ТРО ЗСУ захищав Україну. Боєць загинув від ворожої міни.

У нього залишилася донька.

Любомир Гудзеляк

33-річний Любомир Гудзеляк, мешканець сихівського району Львова, загинув на Луганщині, захищаючи Україну. Любомир пішов в військкомат у перші дні повномасштабної війни. Хлопець загинув 1 квітня, в бою неподалік Попасної. Його поховали на Личаківському кладовищі 6 квітня, коли відбувалися перші поховання Героїв. 

«Він був неймовірно працьовитий, дуже любив тварин. Закінчив Академію друкарства, був учасником Революції Гідності та учасником АТО. Єдиний син у сім’ї», – розповіла про сина мама Романна. 

Володимир Фульмес 

6 липня 2022 року внаслідок ракетно-артилерійського обстрілу в Донецькій області загинув Герой з Яворова Володимир Фульмес, який проходив службу у 103-ій окремій бригаді сил територіальної оборони Збройних Сил України. Він був водієм-далекобійником і повернувся з-за кордону захищати Україну на четвертий день повномасштабного вторгнення.

Михайло Пиглюк

17 червня у Рава-Руській громаді попрощалися з загиблим захисником Михайлом Пиглюком. Герой поліг у бою з російськими окупантами біля Попасної на Луганщині ще 21 березня та став першим мешканцем Равщини, який віддав життя, захищаючи Україну у зоні бойових дій. 

Спершу він був похований як невідомий захисник України. Пошуки тіла, встановлення його особи та необхідні заходи тривали упродовж майже трьох місяців. Лише 17 червня у день народження Героя його домовину зустріли у Раві-Руській. Чин похорону відбувся у церкві Святої Трійці в селі Потеличі, де народився Михайло Пиглюк. Перепоховали Героя на місцевому цвинтарі.

40-річний військовий був одружений та виховував трьох діток. Проживав у Львові. 25 лютого добровільно зголосився до війська і був мобілізований у 24 окрему механізовану бригаду.

Артем Толочко 

Артем народився 1 липня 1986 року, навчався в ліцеї №81 імені Петра Сагайдачного Львівської міської ради. Був багаторазовим призером спортивних змагань. Згодом здобув вищу освіту у Національному університеті «Львівська політехніка».

У мирний час працював заступником керівника товариства з обмеженою відповідальністю «Екогаличпродукт». Захоплювався автомобілями та гірським туризмом, обожнював тварин. Був активним учасником патріотичного руху.

Із початком повномасштабного вторгнення приєднався до лав 103-ї окремої бригади Сил територіальної оборони Збройних сил України. У подальшому боронив Україну у складі 101-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ. Загинув 17 вересня 2022 року.

У Артема Толочка залишилися дружина, донька, син, батьки та сестра.

Микола Панченко 

Львів'янин Микола Панченко народився 27 листопада 1983 року, навчався у середній загальноосвітній школі №23 міста Львова. У 2005 році закінчив Львівський державний університет внутрішніх справ за спеціальністю «правознавство».

Кадровий військовий. У 2014-2015 роках виконував бойові завдання в зоні проведення Антитерористичної операції у лавах 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних сил України.

Після повернення з фронту працював у мобілізаційному відділі Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. У 2020 році повернувся до лав 24-ї бригади.

Із початком повномасштабного вторгнення вступив до лав територіальної оборони. Боронив Україну у складі 103-ї бригади ЗСУ, згодом – 101-ї окремої бригади територіальної оборони Сил територіальної оборони Збройних сил України. Загинув 17 вересня 2022 року. 

У Миколи Панченка залишилися мама, дружина та троє доньок.

Юрій Попов

Львів'янин Юрій Попов народився 9 листопада 1976 року. Навчався у середній загальноосвітній школі №30. Згодом здобув професійно-технічну освіту. У мирний час працював вантажником-висотником. Захоплювався ковальством, командною тактичною грою «страйкбол» та гірським туризмом.

Із початком повномасштабного вторгнення росії добровольцем пішов на війну. Захищав Україну у складі 103-ї окремої бригади територіальної оборони. Опісля боровся із окупантами у лавах 101-ї окремої бригади територіальної оборони Сил територіальної оборони Збройних сил України. Загинув 17 вересня.

У Юрія Попова залишилися дружина та двоє синів.

Богдан Жиловський

Богдан Жиловський народився 8 червня 1981 року у селі Сидинівка на Львівщині. У мирний час працював у будівельній сфері. Учасник АТО. У 2015-2016 роках боровся із російськими окупантами у складі військової частини А1314, згодом – В3675.

Із початком повномасштабного вторгнення став на захист України. Проходив військову службу у лавах 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних сил України. Загинув 16 вересня 2022 року.

У Богдана Жиловського залишилися дружина, донька, батько та сестра.

Ігор Остап

На війні з російським агресором загинув 41-річний прохідник шахти «Степова» Ігор Остап. У Героя залишилися дружина та діти. 

Захисник з 2011 року працював на шахті «Степова» державного підприємства «Львіввугілля», на дільниці підготовчих робіт. Проживав у селі Муроване Червоноградського району.

Богдан Козак

9 липня в місті Баштанка Миколаївської області на війні з росією загинув Богдан Козак, мешканець Львівщини. Чоловікові було 42 роки.

Іван Бордун

Поблизу населеного пункту Сіверська Бахмутського району на Донеччині 7 липня загинув військовий з Львівщини Іван Бордун. Йому було 47 років, уродженець і мешканець м. Турки Львівської області. 

Він був начальником радіолокаційної станції 2-го дивізіону артилерійської розвідки військової частини А 1108, старший сержант. Загинув від отриманих поранень під час обстрілу засобами вогневого ураження збройними формуваннями російської федерації.

Андрій Паламар

Унаслідок артилерійського обстрілу поблизу селища Спірне, що на Донеччині, 7 липня загинув 52-річний військовий Андрій Паламар. Він був солдатом, радіотелефоністом стрілецької роти стрілецького батальйону. Навчався у Стрийській школі та місцевому технікумі. Працював на Стрийській дистанції електропостачання Львівської залізниці.

Без батька залишився син.

Назарій Яремкович

У російсько-українській війні загинув мешканець Червонограда Назарій Яремкович. Чоловікові був 31 рік. 

Тарас Жеребецький

Львівщина втратила на війні ще одного Героя. 35-річний Тарас Жеребецький, який був депутатом Львівської районної ради і головою фракції «Європейська солідарність», загинув від вибуху ворожої міни. 

Він був воїном 80-ї окремої десантно-штурмової бригади, колишній інженер заводу «Фуджикура», виходцем із Червоноградщини.

Андрій Шекін

У бою з окупантами 14 липня загинув молодший сержант Андрій Шекін. 

З початком повномасштабного російського вторгнення проходив військову службу у 80-ій окремій десантно-штурмовій бригаді Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. У нього залишились дружина та син.

Олександр Бродовський

Також 14 липня загинув боєць Олександр Бродовський.

Із початком повномасштабного вторгнення росії проходив військову службу у 80-ій окремій десантно-штурмовій бригаді Десантно-штурмових військ Збройних Сил України, в складі якої боронив Херсонщину та Донеччину.  У нього залишились дружина, діти, мати та сестра. 

Андрій Петров

12 липня 2022 року загинув львів'янин, солдат Андрій Петров.

Від початку повномасштабного російського вторгнення вступив до лав Збройних Сил України, де обороняв Батьківщину на сході України у складі військової частини А4007. В нього залишилися дружина та донька.

Павло Кириченко

У бою з російськими окупантами загинув 28-річний захисник України, львівський футболіст Павло Кириченко. 

Микола Забавчук

На війні з російськими окупантами 21 липня під час артилерійського обстрілу загинув львівський спортсмен-стрілець Микола Забавчук. Львів’янин був учасником клубу «Triumph martial arts Gym» та інженером Львівського стрілецького стенду.

Володимир Лисик

У бою з російськими окупантами загинув мешканець Львівщини Володимир Лисик.

Олег Дяків

19 липня під час боїв з російськими окупантами на Бахмутському напрямку (Донецька область) загинув військовий з Дрогобича Олег Дяків. Йому було 27 років.

У 2017 році він закінчив історичний факультет Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, здобув фах учителя історії та правознавства. З початку повномасштабної війни росії проти України Олег повернувся з Чехії до рідного міста, хотів їхати в Маріуполь та захищати країну від окупантів. Вступив до лав територіальної оборони ЗСУ, пройшов необхідний вишкіл, воював у складі 80-ї бригади ЗСУ.

Ігор Михайлишин

20 липня у Львові прощалися з Героєм Ігорем Михайлишиним, який 20 березня у боротьбі з російськими окупантами загинув у Маріуполі.

Із 2014 по 2017 роки проходив службу у добровольчому батальйоні «Азов» патрульної служби міліції особливого призначення Міністерства внутрішніх справ України (зараз – Окремий загін спеціального призначення «Азов» Національної гвардії України). У складі полку перебував у секторі «М» зони проведення АТО та брав участь у Широкинській операції.

У 2017 році проходив військову службу у 199-му навчальному центрі Десантно-штурмових військ Збройних Сил України, а згодом – у 80-ій окремій десантно-штурмовій бригаді ДШВ ЗСУ. Молодший сержант. Із 2021 року продовжив військову службу в Окремому загоні спеціального призначення «Азов» військової частини 3057 Нацгвардії України.

Указом Президента України від 2 квітня 2022 року №202/2022 посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. В Ігоря Михайлишина залишились батьки, сестра, дідусь і бабуся.

Андрій Процик

18 липня у Трускавці зустріли тіло загиблого воїна Андрія Процика, який загинув 13 липня на околицях села Богородичного біля Краматорська на Донеччині. Солдат-доброволець з 2018 року воював навідником у 80-ій окремій десантно-штурмовій бригаді.

Юрій Буляк

16 липня у Львові попрощалися з українським воїном Юрієм Буляком, який загинув в боротьбі з російськими загарбниками.

Андрій Ганич

На війні з росією у бою з російськими окупантами загинув Андрій Ганич, мешканець Ходорівщини. У нього залишилося четверо неповнолітніх дітей.

Володимир Малюга

У Золочеві на Львівщині зустріли військового Володимира Малюгу, який 7 липня загинув на війні з російськими окупантами на Донеччині. 

Олександр Владимир

13 липня Львів попрощався з Олександром Владимиром, який загинув у боротьбі з російськими загарбниками. Впродовж 2016-2022 років служив у лавах 24-ої окремої механізованої бригади імені короля Данила оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних сил України.

Загинув 55-річний воїн 7 липня. У нього залишились дружина та син. 

Юрій Паславський

На війні з росією загинув військовий Юрій Паславський з села Твіржа, що в Мостиському районі на Львівщині.

Володимир Фульмес

У російсько-українській війні загинув мешканець Яворова Володимир Фульмес, який з перших днів повномасштабного вторгнення захищав Україну в лавах ЗСУ. У мирному житті чоловік працював водієм-далекобійником. Вранці 6 липня через ракетно-артилерійський обстріл в Донецькій області Володимир загинув.

Петро Антоник

На війні з російськими окупантами загинув 32-річний військовий з Дрогобицького району Петро Антоник. 7 липня захисник віддав життя, виконуючи бойове завдання поблизу населеного пункту Богородичне Краматорського району на Донеччині. 

Олександр Білоголовський

6 липня у Жовківській громаді попрощалися з 20-річним військовим Олександром Білоголовським, який загинув на війні з російськими окупантами. Захисник був мешканцем села Воля-Висоцької.

В Олександра залишилися дружина, батьки та брат.

Іван Баранич

На Донеччині у бою з ворогом загинув старший стрілець першого десантно-штурмового батальйону, мешканець Львівщини Іван Баранич. Чоловікові було 28 років.

Петро Гаврилів

На війні з росією в зоні бойових дій загинув футболіст із Львівщини Петро Гаврилів. Полеглому воїну було 22 роки. 

Роман Миськів

27 червня на війні з росією загинув 20-річний захисник із Львівщини Роман Миськів. 4 липня у смт Поморянах відбулася церемонія прощання із загиблим воїном. За кілька місяців до повномасштабного вторгнення росії в Україну його призвали на строкову службу в ЗСУ на Харківщину.

Назар Деп'як

На війні у бою з російськими окупантами загинув захисник із Львівщини Назар Деп'як.

Сергій Ілащук

На фронті у боях за Україну загинув 36-річний захисник Сергій Ілащук. Чоловік був родом з Жовкви, що на Львівщині. 2 липня у рідному місті прощались з Героєм. 

Роман Байщак

1 серпня Львів прощався з Героєм Романом Байщаком, який загинув у війні з окупантом.

Він навчався у середній загальноосвітній школі №54 міста Львова. У 2011 році вступив до Львівського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут. Випускник Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.

Після завершення навчання вступив до лав 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних Сил України. Капітан. У складі бригади тричі виконував завдання у зоні проведення бойових дій на сході України. Із початком повномасштабного вторгнення із перших днів захищав Батьківщину від російських окупантів.

У 2022 році був нагороджений нагрудним знаком Командувача об‘єднаних сил Збройних Сил України «За службу та звитягу» III ступеня. У Романа Байщака залишилися батьки, дружина та двоє дітей.

Максим Шамаров

1 серпня Львів прощався з Героєм Максимом Шамаровим.

Він накінчив середню загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів №50 міста Львова. У 2011 році вступив до Львівського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут. Здобув освіту у Харківському національному університеті Повітряних Сил імені Івана Кожедуба. Після завершення навчання у 2018 році вступив до лав 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних Сил України.

Капітан. У складі бригади тричі виконував бойові завдання в зоні проведення операції Об’єднаних сил. У 2022 році указом Президента України був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.

У Максима Шамарова залишилися мама, батько, брати та сестра.

Максим Кравець

На Донеччині на війні з російськими окупантами загинув студент Львівського національного університету імені Івана Франка Максим Кравець. Загиблому воїну було 18 років.

Максим Кравець був студентом економічного факультету за спеціальністю «Підприємництво, торгівля та біржова діяльності». 

Петро Соколовський

На війні з росією внаслідок огнепального поранення загинув мешканець Львівщини Роман Кулик. Чоловікові було 39 років. 

У полеглого захисника залишилась дружина, діти та батьки. 

Ростислав Збрисько

2 серпня у Львові прощалися з військовослужбовцем 125-ої окремої бригади територіальної оборони Збройних Сил України Ростиславом Збриським. 

45-річний львів’янин у мирний час працював інженером із вендінгових систем у ТзОВ «Кіберенергія». Ще завершивши навчання у школі та професійно-технічному училищі, Ростислав вступив на військову службу. Згодом також закінчив Національний університет «Львівська політехніка» за спеціальністю «комп’ютерні науки».

З початком повномасштабної війни Ростислав Збриський вступив до лав територіальної оборони. Захищав Батьківщину від російських окупантів у складі 125-ї окремої бригади територіальної оборони Збройних сил України. У Ростислава Збриського залишилися мати та батько.

Віталій Чернецький

На Сході України, захищаючи свободу та незалежність держави загинув житель села Довголука Стрийського району, що на Львівщині, Віталій Чернецький. У жовтні Віталію Чернецькому мало б виповнитися 35 років.

Народився Віталій Чернецький 5 жовтня 1987 року в селі Довголука. З 1994 до 2002 року навчався у Довголуцькій СЗОШ І-ІІ ст., а з 2002 по 2005 рік у Конюхівській СЗОШ І-ІІІ ст. У 2006 році вступив до Національного університету «Львівська політехніка». У 2014 році був на Майдані в Києві, де отримав поранення.

Мріяв стати офіцером. Навчався у Львівській Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.

Василь Дідух

На війні з російськими окупантами загинув дрогобичанин, військовослужбовець 24-ої окремої механізованої бригади імені короля Данила Василь Дідух. Захисник служив у лавах ЗСУ за контрактом та з перших днів повномасштабної війни відправився на передову. 

Воїн проживав у Дрогобичі, закінчив місцеву ЗОШ №14. Контракт зі Збройними Силами України Василь Дідух уклав ще у вересні 2021 року, служив у 24-ій окремій механізованій бригаді імені короля Данила в Яворові. Під час виконання бойового завдання захисник отримав важке поранення. Травми виявилися несумісні з життям, захисник помер у військовому госпіталі у Львові.

У Героя залишилися рідні, від колишнього шлюбу – двоє неповнолітніх синів.

Юрій Костельний

25 липня на війні у бою з російськими окупантами загинув солдат із Новояворівська Юрій Костельний. Чоловікові було 39 років. 

Покійний Юрій народився 15 вересня 1982 року у Львові. Навчався у Новояворівській школі №1. Після завершення вступив в училище, де здобув професію електрогазозварювальника.

Фото з відкритих джерел

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!