Львову загрожує колапс через забудову Сокільників і рішення громади розширитися на понад 150 гектарів завдяки приєднанню довколишніх територій. Першим про це повідомив заступник міського голови Львова з питань містобудування Любомир Зубач. У ЛМР також заявляють про проблему з будівництвом у іншому селі Сокільницької ОТГ і намір зливати каналізаційні відходи в річку Щирку. Очільник ОТГ Тарас Сулимко просить не поширювати фейки про містобудівну політику і заявляє про відкритість до діалогу із Львовом. Щоб розібратись у ситуації і знайти шляхи її вирішення, «Твоє місто» організувало публічну дискусію «(Не)добрі сусіди. Як Сокільникам та Львову знайти спільну мову». В день її проведення вийшла заява аеропорту «Львів»: дирекція проти розширення Сокільників і висотної забудови біля злітно-посадкової смуги.

На дискусію запросили представників Сокільницької громади. Представники відповідних департаментів не змогли долучитись, очільник Тарас Сулимко не мав змоги покинути лікарню чи доєднатися онлайн. Саме тому тему обговорили з Любомиром Зубачем, очільником асоціації «Львівська агломерація» Романом Кізимою і багаторічним архітектором «Містопроекту» Юрієм Столяровим. Онлайн до дискусії приєдналися депутати Львівської райради – член земельної комісії Юрій Стечишин, начальник відділу «Офісу Львівської громади у Винниках» Богдан Шустер, а також активна мешканка села Сокільники, голова ГО «Зручна громада» Уляна Солонюк. 

Чому Сокільники і Львів не можуть порозумітися

Передісторія така: в 2019-му мешканці села Сокільники протестували проти приєднання до Львова. Разом із Басівкою та Годовицею утворили спільну ОТГ. Тоді «Твоє місто» організовувало дискусії за участі представників міста, області, Сокільницької громади. Тарас Сулимко, який тепер очолює Сокільницьку ОТГ, був переконаний, що з громади братимуть приклад інші території. І поки у Львові активно формується міська агломерація, яка мала б максимально налагодити співпрацю з довколишніми містами, селищами, селами і ОТГ, Сокільники останніми роками активно забудовують.

Оновлений генплан Сокільників де-факто перетворює це село на велике місто. Це робиться спорадично, без належної комунікації з сусідом і центром агломерації – Львовом. Заступник міського голови Львова з питань містобудування Любомир Зубач наголошує, що законодавство дає громадам однаковий статус. Але закон «Про порядок вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою України» чітко регулює характеристики міст (компактна забудова, понад 10 000 жителів), селищ (переважно садибна забудова, понад 5000 жителів) і сіл (садибна забудова, менш ніж 5000 жителів).

«Питання добросусідства, зокрема юридичних аспектів, потребують врегулювання. Ми знайшли б спільну мову, якби почали комунікувати раніше. Громада Сокільників – наші друзі, колеги, бо Львівська агломерація – один організм. Однак сільрада Сокільників під впливом певних інвесторів вирішила розпочати масштабну забудову. Думаю, після заяви стратегічного ДП «Міжнародний аеропорт «Львів» всі заспокояться. Забудова 50 гектарів впритул до аеропорту критична для майбутнього розвитку Львова. Вдячний колегам із райради, які не підтримали рішення про розширення меж Сокільників, потрібне для реалізації генплану, що зараз оскаржується в суді», – акцентує Любомир Зубач.

Заступник міського голови пояснює, що в 2019-му основним меседжем Сокільників був «Львів хоче нас захопити й забудувати». Однак території в межах цієї громади вже забудовують, є наміри розширення на сотні гектарів. А от території громад, які ввійшли у Львівську ОТГ, не забудовують багатоквартирним житлом. «Там видають містобудівні умови на громадську забудову, соціальну інфраструктуру, комерцію, виробництво. Бо село за статусом не може бути забудоване багатоквартирними будинками. Впевнений, що мешканці Сокільників розуміють, що їх обманули», – додає він. 

Село має залишатись селом

Мешканка села Сокільники, голова ГО «Зручна громада» Уляна Солонюк у 2019-му відстоювала незалежність Сокільницької громади через економічні аспекти й переконання, що село має залишатися селом. «Так вважав і Тарас Сулимко, а тепер він і політичні сили забудовують село багатоквартирними будинками. Це вже система. Роблю все для протидії в законний спосіб. Є рішення Верховного Суду щодо неможливості забудови району, де зводять «багатостраждальну» школу за 500 мільйонів гривень, на яку взяла кредит Сокільницька сільрада. Об’єкти багатоквартирної забудови оскаржують. Мешканці розчаровані, бо ті, що назвалися господарниками, забудовують село», – пояснює вона.

«Ще в 2022-му через скандал із «СОК-ТАК» ми безрезультатно зверталися в правоохоронні органи. Секретар Сокільницької сільради Святий був заявником щодо детального плану території на багатоквартирні будинки ЖК «Спортивна», які тепер продають від «ГалЖитлоБуду». За генпланом там передбачалася громадська забудова. Тепер маємо продовження ситуації, бо держава і відповідні інстанції не покарали Сокільницьку сільраду. Ці багатоквартирні будинки в зоні обмеження забудови через вплив авіаційного шуму. Були комісії облради, звернення до Кабміну, аеропорт звертався у відповідні інстанції – все марно. Сокільницька сільрада примудрилася на приватні землі перенести ще й комунальні садочок і школу», – веде далі Уляна Солонюк.

Як тільки співрозмовниця дізналася про плани забудови 50 гектарів упритул до злітної смуги, зверталася сама і на громадських слуханнях виступила проти цього. Біля «Епіцентру» на перевантаженій об'їзній також планується квартал багатоквартирної забудови.

«Маємо говорити передусім про національні інтереси. Не розумію, чому СБУ ще не відкрила кримінального провадження у цій справі. Якщо дозволять це побудувати, можемо вважати туристичний Львів завершеним. Аеропорт заважатиме 13 000 мешканців у найвищій зоні шуму. ГО «Зручна громада» зверталося до аеропорту наприкінці 2024-го і отримало документи, що аеропорт змусив нанести шумові зони, де розміщені школа, садочок (85 децибелів і більше), багатоквартирні будинки (80 децибелів і більше). Це порушення ДБН, однак це не вплинуло на ухвалення рішення Сокільницької сільради, яке мешканці громади тепер оскаржують і скасовують генплан», – констатує співрозмовниця.

Чому аеропорт і Львів реагують тільки тепер 

Любомир Зубач каже, що Львів за комунікацію, але ніхто не радився, офіційно не звертався, як це передбачено законодавством: «Це свідомо робилося тихо, похапцем, щоби прийняти й реалізувати по максимуму. Дякую аеропорту за чітку державницьку позицію, попри, як я думаю, шалений тиск! Знаю, що робилося в райраді під час другої спроби. Якщо здоровий глузд не переможе, буде третя, щоби переконати депутатів, що це просто технічне рішення для розширення меж населеного пункту. Але ж понад 90% депутатів – львів'яни, які зрозуміли, що за це рішення не можна голосувати».

Коли Сокільницька громада ухвалила рішення про самостійність, місто не втручалося в її справи. Але на рішення, які свідомо шкодять львів'янам і аеропорту, відреагував міський голова Львова, депутати ЛМР проголосували на сесії за звернення, що це неприпустимо. «Нагадаю пані Уляні нашу розмову в 2019-му в Кабміні, я попереджав, що це може так закінчитися. Зараз пожинаємо плоди. Тож давайте спільно боротися, щоб уникнути колапсу!» – закликає заступник міського голови Львова. 

У цифрах все прекрасно, але…

Уляна Солонюк пояснює, що є реверсна дотація, в громаді відкрилося багато бізнесу. Та економічно цього не дуже видно. Реформа децентралізації працює в ідеальних умовах, а українські такими не є. Жінка констатує: «Кожне рішення сільради, яке суперечить чинному законодавству, потрібно оскаржувати в суді. Якщо це містобуди, ДІАМ каже: «Ми – оператор, нам подали – ми провели, оскаржуйте в суді». Дійшли до Верховного, виграли дві справи. Однак сільрада часто користується забороною перевірок через воєнний стан, а правоохоронні органи посилаються на мораторій. У підсумку маємо такі-от багатоповерхівки. Але мешканці виходили на протест, щоб село залишалося селом».

Пані Уляна наголошує, що місто має зайняти чітку позицію, коли таке відбувається. Якщо громада не спроможна побудувати закладів дошкільної і шкільної освіти, то повинна платити за це. Те саме стосується інженерних мереж, а Сокільники користуються львівськими.

«Одна з трьох найбагатших сільських громад України за 11 років нарешті добудувала садочок. Школу за 500 мільйонів гривень все ще будують. Чому кошторис на рівні найдорожчих приватних шкіл Києва? Левова частка бюджету перерозподіляється на потреби ЗСУ. Але бюджетним коштом роблять дороги, де мають бути багатоквартирні забудови, а в решті кварталів – ні. Та навіть кримінальні провадження, відкриті за нашими зверненнями у 2021-му, не рухаються», – нарікає співрозмовниця.

Її дивує позиція ЛОВА і містобудівної архітектурної ради. В 2021-му вносили зміни до генплану, мешканці потрапили на неї. Їм вдалося повернути в генплан зменшену раніше в рази кількість садочків та шкіл. Цього ж разу представникам громадськості не дозволили бути присутніми через воєнний стан. «Представників аеропорту не було, запитань не було ні в кого. Невже серед архітекторів, інших фахівців ніхто не побачив цих багатоквартирних будинків? Це проблема для нацбезпеки, для розвитку Львівської та Сокільницької громад. Нам хочуть додати ще 13 000 мешканців, зробити транспортний колапс», – не заспокоюється мешканка Сокільників.

Любомир Зубач наголошує, що містобудівна рада погодила це із зауваженнями, які не повністю враховані. Але Уляна Солонюк акцентує, що ці зауваження не стосувалися 50 гектарів для багатоквартирної забудови: «Це системні порушення. Коли в 2021-му на двох гектарах землі атовців хотіли будувати такі будинки, містобудівна рада зробила зауваження і це вилучили. «Містопроект» сказав, що це вилучать, але не вилучили, проголосували і дозволили будувати там. Тоді був скандал і це скасували».

Чи тиснуть на Львівську райраду

Депутат Львівської райради Юрій Стечишин каже, що не відчуває тиску, але розуміє принциповість питання. Відбулося два засідання земельної комісії. На останньому винесли проєкт землеустрою щодо зміни меж Сокільників, який не прийняли. Але це не блокує його розгляду на сесії міської ради, оскільки комісія є дорадчим органом. Сокільники в новому проєкті землеустрою виходять за межу, погоджену із Львовом у 2015 році і підписану внаслідок реорганізації райради. В проєкті, що розглядався на останній комісії, Сокільники стверджують, що відступили від погодженої межі на ділянку площею 1,3 гектара.

«Інформацію аеропорту треба взяти до відома, земельна комісія має зібратися повторно. Але чому про свідоме порушенням державного інтересу ми дізнаємося за пів року після прийняття генплану? Ми мали б раніше запросити представників аеропорту. Давніше на комісії були представники Сокільників із листом, у якому мовилося, що аеропорт не має заперечень до пропонованих змін генплану. Шумові зони були нанесені на генплан, проти чого аеропорт не заперечував», – констатує депутат.

Любомир Зубач каже, що з заяви аеропорту можна зробити висновок – їх обманули, як і райраду: «В межах розробки процедури детального плану була вимога, що з експлуатантом мають погодити функціональне призначення приаеродромної території. Таких документів ніхто не подав. Аеропорт був шокований, коли побачив, що там багатоквартирне житло, тому й зреагував. Рішення, яке виносять на райраду, стратегічне, бо дає можливість реалізовувати генплан, який може знищити наш аеропорт».

Однак Юрій Стечишин наголошує, що в листі аеропорту було чітко зазначено: вони не мають нічого проти погодження проєкту змін до генплану. Тепер треба опрацювати нову інформацію. А щодо погодження генплану із Львовом депутат схвалює позицію Сокільників, бо вони не підпадають під опис 42 пункту 926 постанови (звертатися до сусідніх громад щодо їхніх інтересів має районний, обласний центр, Київ або Севастополь).

Ще один депутат райради Богдан Шустер дивується: «Чому питання надважливості цього об’єкта керівництво чи держструктури озвучили тільки сьогодні? Аеропорт – це ворота не тільки Львова, а й області, всього Західного регіону, тут інтереси. Зони й обмеження мають бути враховані однозначно, без обговорення». В проблемі розширення Сокільників він виокремив чотири блоки. Окрім аеропорту, це розв'язки і дорожня інфраструктура, інженерні мережі, з якими нерозривно пов'язана екологія, та соціальна інфраструктура.

«Учора від Винників до околиць Кульпарківської я їхав 12 кілометрів понад півтори години. Важко уявити, як збільшиться масштаб уже наявного транспортного колапсу. Якщо зараз не вирішити питання доріг і розв'язок, термінів їх побудови, хто повинен їх будувати, то колапс буде й для мешканців Сокільників. Хто і коли будуватиме школи, садочки, нанесені в генплані? Що буде з наступними соціальними об'єктами Сокільників у перспективі розвитку, який пропонують сьогодні очільники села? Люди віддаватимуть дітей у львівські установи, які в багатьох районах переповнені. Планується величезний мікрорайон, населення прогнозується в півтора раза більше за населення Винників, де я працюю вже багато років. Що буде з інфраструктурою, каналізуванням, водопостачанням?» – запитує депутат.

Він вважає питання недокомунікованим між громадами, не представленим уповні депутатам районної ради, тому ініціював перенесення. Щодо погодження із Львовом Богдан Шустер вважає, що Сокільники не мали юридичного обов'язку це робити, «бо навіть коли сусіди ставлять огорожу між собою, то радяться щодо її висоти, кольору чи глибини залягання фундаменту». Тож спочатку треба усе врегулювати, тільки тоді виносити на обговорення й ухвалювати рішення.

Що можна зробити, щоби були у виграші обидві громади

Від початку публічного розгортання ситуації, а саме під час підготовки новин, журналісти «Твого міста» зверталися по коментар до Тараса Сулимка, голів Львівської райради і комісії з будівництва, архітектури і ЖКГ, проте на момент їх виходу відповіді не отримали.

Любомир Зубач наголошує, що звернень до міста не було, а генплан Сокільників із Львовом не проговорювався. Він вважає, що питання просторового планування для суміжних громад має узгоджуватися.

«Сьогодні рік створення асоціації «Львівська агломерація» Львовом і дев'ятьма суміжними громадами. Це майданчик для комунікації та розв’язання спільних проблем. Асоціація успішно працює. Сокільники не ввійшли до неї, і тепер я розумію чому: якби вони були в асоціації, то це питання підлягало б спільному обговоренню, а вони хотіли поставити громаду Львова перед фактом. Ми тут усі живемо, чи то в Сокільниках, Винниках, чи в Підберізцях. Коли їдемо за кордон, то говоримо, що ми зі Львова. Така ідентичність, бо це дійсно агломерація і всі це розуміють. Ми за те, щоби всі жили, розвивалися. Ухвалене рішення, ми його визнали і йдемо вперед. Але коли це переходить у площину шкоди Львову – це неправильно, ненормально, не по-людськи», – пояснює він.

Архітектор «Містопроекту» Юрій Столяров констатує, що це типова для України ситуація. Як автор генпланів Самбора, Бродів, Пустомит, Перемишлян він стверджує, що майже у всіх така сама сукупність проблем: «У Самборі ситуація дуже схожа зі Львовом. Є село, яке вже ввійшло до складу Самбірської громади. Але до утворення ОТГ воно активно розвивалося на територіях, які прилягають до Самбора. Всі приміські села дуже цінують території, які примикають до міста, бо вони найбільш інвестиційно цікаві, там відбуваються активні містобудівні трансформації. У них все те саме – питання транспорту, комунікації та відсутність узгодження».

Що робити? Ці питання треба було вирішувати під час розробки або громадських слухань. Громади й раніше часто зловживали можливістю оприлюднення містобудівної документації так, щоб її важко було знайти. З війною все лише загострилося. Львівська громада – єдина в області така відкрита й публічна. Зі всіх громадських слухань можна подивитися відеотрансляції, публічні засідання містобудівної ради також транслюють онлайн. Це дозволяє вчасно реагувати.

«Усе вийшло в публічний простір аж під час вирішення земельного питання на сесії райради. Генплану Сокільників у нормальній якості не знайдете. На сайті висить старий і детальні плани за переважно 2022 рік. Таку ситуацію спровокувала відсутність прозорості. Реагувати треба гостро, щоби переміг здоровий глузд. Питання варто поставити на паузу, привести до спільного знаменника, що можливо тільки при зацікавленості обох сторін, – каже Юрій Столяров. – У законі про регулювання містобудівної діяльності, в ДБН щодо планування населеного пункту є термін «приміська зона». Це територія навколо найкрупніших міст, і Львів підпадає під цю класифікацію. Містобудівна документація зобов'язана враховувати вимоги до приміської зони. В ДБН описано, що це території рекреації, соціального розвитку міста, його перспективи. Населені пункти в приміській зоні (не тільки Сокільники) мають вирішувати питання використання своїх територій у колаборації з містом».

Єдиний шлях, який бачить співрозмовник, це гармонізувати містобудівну документацію обох населених пунктів із визначенням регламентів приміської зони. Транспорт – болючий аспект гармонізації їхнього розвитку. ДБН 2019-го «Планування і забудова територій» вказують, що треба робити в таких випадках. «У нас є спеціалісти, які допоможуть все згенерувати, розрахувати і врахувати в генплані Сокільників, відтак Львова і в комплексному плані Львівської ОТГ, який розроблятимуть найближчим часом. Можливо, треба буде скоригувати якісь рішення, щоб вони мали спільний знаменник і могли правильно розвиватися. Є комплексна схема транспорту. ЛМР і Сокільницька ОТГ могли б розробити ці документи спільно, знайти рішення, куди рухатися далі, імплементувати його в генплани обох населених пунктів. Це довгий шлях, але тільки він веде в правильному напрямку», – резюмує архітектор. 

Чи може допомогти Асоціація «Львівська агломерація» знайти рішення

«Ми як єдина чинна агломерація в Україні, метрополійний регіон бачимо досвід наших колег у Європі, зокрема в Польщі, де узгоджене спільне просторове планування. Це наріжний камінь їхньої діяльності», – каже очільник асоціації «Львівська агломерація» Роман Кізима. Де-факто він вважає Сокільницьку і деякі інші громади частиною агломерації, наголошуючи на збереженні ідентичності цього населеного пункту й громади. «Сокільники мають залишатися Сокільниками, а не частиною Львова, мікрорайоном, спальним районом. Якщо люди хочуть будуватися, це треба робити згідно з нормами для села. Садибне будівництво є нормальним для довколишніх сіл усіх міст Європи, такий розвиток правильний», – пояснює співрозмовник.

У питанні Сокільників він вважає державну політику недостатньою і запізнілою: «Держава любить централізувати процеси, та це не той випадок, бо питання вкрай важливе. Приклад – Скнилівський залізничний вузол. Планується серйозна розбудова євроколій, щонайменше три з них заходитимуть у Скнилівський вузол. А там залишилася маленька територія для перевантаження. Через відсутність державної політики земельні ділянки на цій території розпайовані, тому замість логістичного хабу в одному місці Львівська агломерація, ЛМР, сусідні громади думають зробити комбіновану систему на різних територіях».

Передусім треба думати про якість життя мешканців, не лише про хороше житло, а й інші послуги, першочергово соціальні. Роман Кізима згоден з колегами: «Я не впевнений, що Львівська громада витягне в плані садків, шкіл усіх мешканців, дітей, яким доведеться навчатись у Львові, бо два-три садки чи школи не забезпечать 40–50 тисяч. А водопостачання й каналізування? «Львівводоканал» має обмеження щодо насосних станцій. Однак будувати в кожному селі очисні споруди й робити свердловини – не вихід. Це все треба узгоджувати. Західна об'їзна Львова давно стала внутрішньою колапсувальною дорогою львівського мікрорайону. Планується її невеличке розширення, та це вже нічого не дасть. Два гіпотетичні квартали в Сокільниках плюс подальший розвиток інших громад не дають можливості бути цій дорозі об'їзною. Пора думати про Південну об’їзну, так зване Велике кільце».

Голова асоціації наголошує, що приміські зони, особливо біля розв'язок, мали б стати індустріальними парками, логістичними центрами. Це більш стратегічно для кожної громади, бо це надходження. А забудова – це одноразова акція, хоч і дає швидкий дохід деяким стейкхолдерам. «Ми заздримо деяким країнам світу, їхнім досягненням. Вони можуть планувати на 50–100 років. А в нас планування від каденції до каденції, що непродуктивно. Приміські території, близькі до вигідних транспортних розв'язок (Західна об’їзна вже такою не є) – це найперше про економіку, а не про забудову. Та й виникає питання самодостатності, фінансової незалежності в усіх процесах. Громада може вважатися самодостатньою, якщо здатна забезпечити своїх мешканців усіма послугами», – вважає він.

І додає, що для взаємодії громад важливе сполучення між ними. Мешканці довколишніх територій не мають боятися їздити до Львова, не мають думати, що треба побудуватися впритул до об'їзної дороги. Потрібне зручне транспортне сполучення, щоб вони могли будуватися далі, купувати квартири в інших містечках Львівської агломерації. А непрогнозована забудова перешкоджає цьому розвитку.

«Маємо хороший приклад співпраці Львівської і Давидівської громад над продовженням маршруту тролейбуса Львів–Давидів. Львівська агломерація дала майданчик для переговорів. Сьогодні був тестовий заїзд тролейбуса в Давидів, бо тепер він може їхати певний час без мережі. Заряду вистачило, тролейбус повернувся до Львова», – розповідає Роман Кізима.

Але ж Винники, Брюховичі теж забудовують. То чому ніхто не говорить там про транспортний колапс і немає збудованої Північної об'їзної?

«Брюховичі – селище, де превалює малоповерхова забудова садибного типу, Винники – місто з багатоквартирними будинками, яке розвивається як місто», – пояснює співрозмовник.

Асоціація – це майданчик для добровільного об'єднання громад, де вирішують спільні проблеми, однак кожна громада розвивається самостійно. Вже створений комітет архітектури і просторового планування, де збираються архітектори всіх 10 громад Львівської агломерації. Але в Україні нема досвіду розвитку метрополійного об'єднання, тож доводиться взоруватися на міжнародний досвід. 

«Думаємо над пілотним проєктом розвитку узгодженого планування простору за підтримки держави. Це стратегічне питання з погляду держави і області. Ми можемо уникнути помилок спорадичного розвитку, які робить наша столиця. Потрібен гармонійний розвиток багатоквартирної житлової, малоповерхової забудови, економічні, логістичні, рекреаційні, екологічні речі, розвиток зелено-блакитних коридорів, план адаптації до зміни клімату. Все це може працювати комплексно, однак наразі в нас із цим проблема», – вважає Роман Кізима.

Любомир Зубач додає, що агломерація – це сформований організм. Закон визначає в Україні сім агломерацій і їх нормативне регулювання. Потрібне окреме законодавство, яке зобов'язуватиме узгоджувати інтереси в сферах просторового планування, економіки, екології, транспорту. «Має бути єдина транспортна мережа, а не як зараз – одна в межах населеного пункту, все інше регулює область. Це потрібно і громадам, і державі, тож усе рухатиметься в цьому ключі. Це точки економічного зростання, з погляду повоєнної відбудови цей механізм дозволить Україні зробити прорив, а не рухатися черепашачими кроками», – пояснює заступник міського голови Львова. 

Підсумки

Любомир Зубач наголошує, що треба заспокоїтися і сісти за стіл переговорів, бо питання навіть не в Сокільниках: «Спритні ділки збурили ситуацію, хотіли заробити швидкі гроші й підбурили Сокільницьку сільраду. Мене здивувало, як хтось одержав безплатно розпайовані землі та організував прийняття генплану, який змінив функціональне призначення та здорожчив ці землі в сотні разів. Думаю, пан голова, депутати і громадськість переосмислять позицію і ми нормально співпрацюватимемо. Ми є сусідами, гріх отак штурхатись у воєнний час, але ми не мали іншого виходу, мусили захищати інтереси громади Львова. Треба переходити в конструктивніше русло».

Уляна Солонюк наголошує, що орган місцевого самоврядування діє всупереч інтересам громади. На певні органи покладені посадові обов'язки, певний функціонал. Це не ЛМР, Львівська райрада чи Сокільницька сільрада, яка робить усе що може. Мешканка Сокільників поки не бачить на рівні області і держави органів із повноваженнями щонайменше перевірки.

«Я проживаю в точці, де затори на дорогах щоденні. Знаю, які проблеми в ЖК Grand Village та з об'їзною. Нас не питали, чи ми хочемо бути містом. Розуміємо, що в генплані села Сокільники є два квартали, де ЖК «Південний». Але ті 50 гектарів у бік Скнилова, про які ми говоримо, примикатимуть до ЖК «Південний», який за стільки років існування не має каналізування. Були суди, розслідування, виїзні комісії, але нечистоти з усіх цих багатоквартирних будинків досі виводять на поля», – обурюється вона.

Юрій Столяров наголошує, що інформацію від аеропорту треба стовідсотково взяти до відома. Однак генплан Сокільників у редакції грудня 2024-го досі чинний, адмінсуд не ухвалив жодного забезпечувального рішення. Має відбутися ще одна земельна комісія райради, на яку обов'язково варто запросити представників аеропорту і розібратися в ситуації. Він згоден, що за агломерацією майбутнє, однак до появи відповідного спеціалізованого законодавства кожен вкладатиме і витягуватиме з цієї історії те, що вважає за потрібне. Ідея гарна, але без певного нормативного врегулювання не до кінця життєздатна.

«Сокільники не мали погоджувати свій генплан із Львовом, а от для Львова така необхідність є. Приймаючи детальний план територій за Центром зайнятості – Трускавецька, Перфецького, «Вікторія Гарденс», яка межує із Сокільниками, Львів мав би спитати думки Сокільників. Із того, що я читав у медіа, цього не зробили. Тому закликаю обидві сторони до компромісу. Це має бути дорога з двостороннім рухом», – підсумовує він.

Богдан Шустер ініціюватиме виїзне засідання в Сокільники у форматі комісії, голів фракцій, всіх охочих, щоби почути думку громади. Представники райради однозначно підтримають розвиток усіх громад, але в правильному руслі, з обговоренням і послідовним, покроковим вирішенням усіх моментів з обох сусідських сторін.

Ми проговорили чимало, від свідомості й розуміння візії, хто ким хоче бути – селом, містом – до інфраструктурних, юридичних, архітектурних, соціальних та інших аспектів. Демократія і справжні реформи відбуваються на локальному рівні, тут їх найкраще видно. Приклад Сокільників, Львова та Львівської агломерації може бути лакмусовим папірцем, чи готові ми стати частиною ЄС, дорости до його стандартів. З того, що я почув від усіх учасників, здається,  ми точно зможемо. Але відсутність каналізації в ЖК, де мешкає багато людей, мене шокувала. Дуже бракувало думки голови громади Сокільників. Сподіваємося, що комунікація налагодиться, перейде в максимально конструктивну площину і ми не осоромимося перед світом, а покажемо приклад для інших громад, як казав Тарас Солимко в 2019-му на дискусії про Солонківську ОТГ. Попереду багато роботи. Сподіваюся, всі подумають про спільний інтерес обох громад, а не лише про тимчасову вигоду. 

Модерував Тарас Яценко

Текст: Марічка Ільїна

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав. 

________________________________________________________________________________________________________________________