
Photo by Tim Gouw on Unsplash
Проблема з укриттями. Як вчитимуться львівські студенти в умовах війни
То офлайн чи онлайн?
Львівська політехніка планує з початку навчального року офлайн-навчання. Зі слів проректора з науково-педагогічної роботи Національного університету «Львівська політехніка» Олега Давидчака, навчання почнеться з 15 серпня для студентів старших курсів бакалаврату та другого курсу магістратури, а для першого курсу бакалаврату – 15 вересня, магістратури – 29 вересня.
Університет провів внутрішню перевірку і визначився, що студенти навчатимуться за форматом змішаного навчання, тобто лекційні заняття будуть проводити онлайн, а практичні й лабораторні офлайн, в аудиторіях. Таким чином планують зменшити кількість студентів у навчальних корпусах. Також розглядають варіант запровадити для останніх курсів повністю онлайн-навчання, а для перших – офлайн.
«Що стосується формату, то ми провели внутрішні перевірки готовності приміщень під укриття. Зі 106 споруд цивільного захисту правдивих укриттів у нас немає, але відповідно до рекомендацій, які нам дала Державна служба надзвичайних ситуацій, будемо використовувати споруди подвійного призначення – підвальні приміщення і ті, що можуть належати до цієї категорії. Тому зараз розглядаємо питання змішаного навчання», – пояснив Олег Давидчак.
З його слів, також бракує укриттів і приміщень подвійного призначення в гуртожитках. Їх зараз обстежують, аби зрозуміти, чи варто обмежувати кількість студентів, які проживатимуть у них
Проректор з науково-педагогічної роботи та соціальних питань і розвитку Львівського національного університету ім. І. Франка Володимир Качмар зазначив, що виш планує розпочати навчальний процес 1 вересня, для другого – четвертого курсів – у середині вересня. Що стосується першого курсу магістратури, то тут, можливо, розпочнуть навчання з 1 жовтня.
У Франковому виші також планують змішаний формат навчання..
«Батьки студентів не дуже позитивно сприймають дистанційний формат навчання, але ми ще працюємо над тим, щоб обладнати укриття, зокрема і в гуртожитках. Крім того, в наших гуртожитках розмістили тимчасово переміщених осіб, тому оптимальною буде змішана форма навчання. Будемо складати графік для того, щоб розвантажити навчальні корпуси, надати доступ студентам, принаймні природничих і точних спеціальностей, до роботи в корпусах, оскільки їхній навчальний процес передбачає відповідні практичні заняття», – каже Володимир Качмар.
Він, зокрема, наголосив, що безпека важливіша в цьому випадку за якість освітнього процесу, але тут все ж таки намагатимуться організувати якісний і безпечний освітній процес.
Проректор з науково-педагогічної виховної роботи та міжнародних зв’язків, доцент Львівського лісотехнічного університету Микола Борис запевняє, що у виші напрацювали щонайменше два сценарії організації освітнього процесу в осінньому семестрі 2022 року.
«Режим, у якому ми будемо працювати в осінньому семестрі, поки що не визначений, тому що за теперішньої безпекової ситуації ті укриття та споруди подвійного призначення, які ми маємо, не відповідають вимогам бомбосховищ. Тож наразі розглядаємо питання дистанційного режиму роботи», – зазначає він.
Університет планує розпочати навчання для першого курсу бакалаврату 15 вересня, а для решти – 1 жовтня. Як каже проректор, цьогорічна вступна кампанія зовсім не традиційна, терміни її проведення теж зміщені на серпень і вересень.
«Якщо говорити про підготовку споруд подвійного призначення, то вони у нас є, навіть з лишком, однак, ще раз повторюю, ці укриття не відповідають вимогам, які ставлять до бомбосховищ, і їх не можна розглядати як такі, що можуть убезпечити від серйозних пошкоджень. Тому ми вважаємо, що все-таки треба поки що утриматися від занять у офлайн-режимі», – пояснює Микола Борис.
Ректор медичного університету Борис Зіменковський у коментарі Тvoemisto.tv раніше розповів, що, найімовірніше, навчання в медуніверситеті проводитимуть виключно в онлайн-форматі через ту ж відсутність укриттів.
«Найімовірніше, розпочнемо навчання з 1 вересня, очевидно, онлайн. Річ у тім, що укриттів у нас практично немає. Наприклад, в одному з корпусів при нормальній кількості учасників навчального процесу, а це 500 людей, в укритті може поміститися 150. Чи можу я дозволити навчання, якщо всім не вистачає місця? Це ж відповідальність за чиєсь життя», – зазначив він.
Дмитро Шеренговський – проректор з академічних питань та інтернаціоналізації Українського католицького університету каже, що УКУ відпрацьовує в себе таку систему, як суспільно орієнтоване навчання, коли студенти можуть не тільки в аудиторіях сидіти, а й працювати над суспільними проєктами. Також для студентів, щоб уникнути необхідності офлайн-навчання, готували низку завдань, які стосувалися їхнього профілю: мовилося про турботу про переміщених осіб, допомогу уряду, написання різних звернень до політичних партій Європейського Союзу, про психологічні або юридичні консультації тощо.
В УКУ, з його слів, немає бомбосховища, але є укриття у різних корпусах на 1700 осіб. В університеті сподіваються організувати офлайн-навчання в дві зміни.
«Очікуємо, що зі вступом у нас буде до 2200 студентів, і дві зміни дозволять нам проводити навчання наживо. У нас є різні курси, які відбуватимуться дистанційно. Навчальний рік в УКУ традиційно розпочинається тоді, коли починається літургійний рік, тобто 14 вересня. Отже, ми розпочинаємо 12 вересня, окрім першого курсу магістратури – для них навчання розпочнеться аж 30 вересня», – запевняє Дмитро Шеренговський.
Будівництво нового укриття – тривалий процес, тому у Львівській ОВА радять насамперед облаштувати ті, що є, прибрати в них. У області створена комісія, яка має їх оглянути і скласти відповідний акт про те, що їх можна використовувати і що вони безпечні. Якщо не буде достатньої кількості укриттів, треба шукати можливості домовитися про їх оренду в сусідніх закладів, не обов’язково освітніх, каже заступниця директора департаменту освіти і науки Львівської ОВА Ольга Котовська.
За її твердженням, на кожну особу, яка перебуває в укритті, має припадати не менш ніж метр квадратний площі. Таких укриттів, де могли б поміститися всі студенти університету, точно немає, тож формат змішаного чи дистанційного режиму роботи найоптимальніший.
Що стосується медичних вишів, то тут питання укриттів має вирішувати держава, тому що територіальні громади розв’язують проблеми з укриттями в школах і забезпечують укриттями заклади профтехосвіти.
«Ці питання складні та болючі. Без скоординованої діяльності їх складно вирішити. Ми ще маємо визначитися з потрібною для підготовки укриттів кількістю коштів і усталити графіки очного та заочного навчання. Але Львів перебуває не в таких складних умовах, як Харків і Миколаїв, звідки до нас прибувають студенти», – коментує Ольга Котовська.
У Львівській ОВА також наголошують, що, крім питання, пов’язаного з наявністю укриттів, і дати початку навчання, варто подумати, коли закінчувати перший семестр, щоб мінімізувати проблеми з фінансуванням під час опалювального сезону.
Яким може бути відтік студентів
За прогнозами освітян та реальною кількістю зареєстрованих на національний мультипредметний тест, до 30% першокурсників, тобто потенційних студентів, залишаться за кордоном і навчатимуться там.
«Щороку в нас було майже 10% українських вступників, які мали б вступати в українські виші, але вони обрали закордонні. Цього року цифри більші – 25-30% тих, що мали б вступати в українські виші, ми не дочекаємося», – стверджує Дмитро Шеренговський.
Зі слів відповідального секретаря приймальної комісії, доцента Львівського лісотехнічного університету Михайла Бурдяка, у Польщі на мультитест зареєструвалися майже 27 тисяч вступників.
«Очевидно, що вони планують вступати в українські виші, хоча не виключено, що вступатимуть і там. Наразі точно не відомо, яка кількість залишиться вчитися за кордоном, а проте, батьки й абітурієнти вже вивідують інформацію, питають про пільги, сам процес навчання. Найперше, що їх цікавить, яким буде навчання: очним чи дистанційним», – каже він.
Проректор з науково-педагогічної виховної роботи та міжнародних зв’язків, доцент Львівського лісотехнічного університету Микола Борис додає, що оскільки Львів є великим хабом на кордоні між ЄС та східними регіонами, то варто очікувати того, що частина студентів, які навчалися в інших регіонах України, поповнять львівські виші, і різниця не буде відчутною.
Як зазначив проректор з науково-педагогічної роботи Національного університету «Львівська політехніка» Олег Давидчак, є велика різниця між тими, що вступають на бакалаврат, і тими, що на магістерку.
«За результатами попередніх опитувань, проведених нами, ті, що вчитимуться на магістерці, їх близько 60%, планують продовжити навчання за освітніми програмами Львівської політехніки. 5% вчитимуться за кордоном, а решта ще не визначилася», – стверджує Олег Давидчак.
Як заохотити студентів залишитися
Представники львівських вишів наголошують, що Львів завжди був містом, яке вабило студентів. Тому, незважаючи на те, що ми перебуваємо в часі страшної війни, львівські виші можуть і надалі надавати освітні послуги та робити все для того, аби навчання було комфортним.
«Той, хто вирішить здобувати освіту в Україні, зробить правильний вибір, тому що ми вже говоримо про повоєнну розбудову, коли будуть потрібні професіонали, які відразу ж включаться в економічні цикли. Так, Україна стикається з певними труднощами, але, перебуваючи в Україні, ви можете долучитися до того, щоби долати їх», – наголосив Дмитро Шеренговський.
Ліана Абрамова
Фото: Твоє місто/Іван Станіславський
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- «Це частина боротьби», – пані Посол ЄС про вступ України до Євросоюзу
- Одну з поліклінік Львова суттєво оновлять. Що зміниться для пацієнтів
- Музей, військовий меморіал і кладовище. Як змінюється Личаківський цвинтар у Львові
- Предмет, якого не було 30 років. Що обов'язково вивчатимуть у школах і як це буде у Львові
- На рак шийки матки хворіють навіть 18-річні. Як зберегти жіноче здоров’я
- Чому у Львові та Києві закривають ресторани та про мордобої рестораторів
- «Маємо відкрити «хвіртку» наступним поколінням», або Що не так із військовими меморіалами
- Серед учнів – шкільна вчителька. Де у Львові навчитися керувати безпілотниками
- «Не брешіть дітям і зацікавлюйте їх», – 26-річна переможниця «Освітньої премії Львова»
- «Шкільні канікули треба скоротити». Про вчителів, учнів та школи у Львові
- «Частину з них віддають у притулки». Чому на свята тварина − не подарунок
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Два тижні істерика, потім команда працювала з ранку до вечора», – СЕО Well Bud Катерина Джичка
- Сім рішень для розвитку України, або Без чого ми не зможемо вступити в ЄС
- Коли Захід дасть усе, що просить Україна, та чому нам треба мілітаризувати суспільство
- «Нам треба переосмислити ставлення до солдата», – військовий «Пророк»
- Проєкт на десять років, або Чи зможуть розвантажити Личаківську у Львові
- Зірка як символ. Яким цього року у Львові буде Різдво
- Львів'яни, економте під час «вуха котика», або Що з електроенергією в Україні
- «Ізолятор як покарання»? Що відбувається в інтернатах на Львівщині
- На «захисті» науки. Хто у Львові цього року став аспірантом
- Квартири у Львові подорожчають? Огляд ринку нерухомості під час війни
- Приватизація чи комунальна власність. Що буде з давньою солеварнею в Дрогобичі
- Як колишній механік, банкір і кицька Ракета збивають «шахеди» на Львівщині
- Кілька кроків для підтримки свого ментального здоров'я
- Ідея для польотів у космос і подорож з учнями до SpaceX. Історія вчительки із Львівщини
- Історії окрилених: жінки, які через війну переїхали до Львова і започаткували власну справу
- Любить творчість Івасюка та Білозіра. Ще раз про Клавдію Петрівну, яка виступить у Львові
- Будівництво може затягнутись? Що знову не так зі сміттєпереробним у Львові
- Як підібрати корм для кота і собаки. Про спеціальне харчування для тварин
- «Готові преміювати водіїв, які приведуть жінку-водія», або Що з транспортом у Львові
- «Львів перетворився на мурашник торгівлі». На чому заробляли львів'яни у 90-х
- Віталій Портников: «Я повірив, що українці стануть українцями»
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До містечка, де вперше підняли український прапор
- Ревматизм, артрит, псоріаз. Які ще ревматичні хвороби загострила війна
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львів 90-х. Чим жило місто, коли Україна проголосила Незалежність
- Мільйон на мрію. Історії львівських учителів, які ввійшли до 50-ти найкращих в Україні
- «На жодних інших вишивках такого немає». Історія віднайденого взору на Львівщині
- Багатоповерхівки чи парк. Що збудують на Сихові
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До Свірзького замку та ренесансного костелу
- Одне на день. Якої шкоди може завдати морозиво і купання у водоймі
- Вбивство Фаріон у Львові. Про затримання підозрюваного, фото та інші деталі
- Чому перейменували Липневу у Львові. Історія площі, якій повернули історичну назву
- «Ми врізаємось у «стіну» на повній швидкості». Що буде зі світлом
- «Це Юля, а не робот!» Як у Львові працює ветеранська лінія
- У Львові подорожчали квартири. Що потрібно перевіряти при купівлі
- «Хочеться розвінчати міф про митника-хабарника». Інтерв'ю з керівником Львівської митниці
- Замість трамвая велосипедна доріжка та готель. Що обурило мешканців Винників
- Ганьба і упередження. Хто і чому зриває створення Національного військового меморіалу
- Що сталось, коли під час аварії у Львові загинув хлопчик. Розбір
- Діагностичні центри замість поліклінік. Що це означає для пацієнтів Львова
- Чотирилапий колега. Як найбільший виробник корму заохочує брати собак на роботу
- 9 книжок, які читають герої відомих фільмів, або Що дивитись і читати
- «Можемо бути без світла п'яту частину доби», – експерт про зиму
- Як позбутися черг у львівських ТЦК. Версії працівників та відвідувачів
- Чому черешні по 200 гривень, або Яким буде сезон ягід та фруктів
- Як потрапити в будівлю, або Навіщо реконструюватимуть вокзал у Львові
- Як і хто будуватиме Україну майбутнього. Поради експертів, що варто врахувати
- «Без запису не приходьте». Як оновити дані у львівському ТЦК
- «Все маємо, але бракує місця в домі», – сім'я, де народилась 11-та дитина
- «Мусимо пристосуватися до графіків відключень світла». Інтерв’ю з директором YASNO
- «Таких операцій не роблять у Литві, Латвії, Естонії». Як львівські нейрохірурги рятують дітей
- «Я уявляю, як трава проростає крізь нього». Історія матері зниклого безвісти героя
- «Якщо підемо шляхом конкуренції, то програємо»
- «Не треба вав-ефекту». Як змінився підхід до архітектури Львова
- Резервувати треба лише тих, що платять податки, або Що не так із економічним бронюванням
- Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки
- «На протезі в Антарктиду!», – боєць зі Львівщини, який пережив клінічну смерть
- Чи варто терпіти біль голови. Розмова з неврологом
- «Я доглядаю могили чоловіка, брата і невідомого воїна»
- «Чому я залишаюсь у Харкові?» Розповідь волонтерки з міста, яке постійно атакують
- Чому у Львові не так, як у Відні, або Як урятувати громадський транспорт
- «Яблуко розбрату», або Що сталось у сихівській школі
- «Тут вирує своє життя». Чи потрібні старі ринки в середмісті Львова
- «Заміни, заміни старенький трамвай». Як до Львова їдуть трамваї з Європи
- Чи можуть кияни викупити Житній ринок
- Психлікарню на Кульпарківській кардинально змінять. Інтерв'ю з директором
- «Важливо знати, що в тобі є доброго». Отець про піст, Папу та дофамінове покоління
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA