
ілюстративне фото: lviv1256.com
Прийняли, але не доопрацювали. Що не так із законом про поліетиленові пакети
Верховна Рада 1 червня ухвалила законопроєкт №2051-1, яким заборонила розповсюдження пластикових пакетів. Його підтримали 297 народних депутатів. Згідно з законом, під заборону потрапили тонкі, дуже тонкі і оксорозкладні пластикові пакети. Tvoemisto.tv з'ясовувало, чим різняться ці пакети, і що думають про закон підприємці, які виготовляють поліетиленові пакети, а також активісти громадських організацій.
Що таке надтонкі, тонкі і оксорозкладні пластикові пакети?
У Законі №2051-1 вказують, що надтонкі пластикові пакети мають товщину стінок менше 15 мікрометрів (0,015 мм), а тонкі пакети мають стінки товщиною від 15 до 50 мікрометрів (0,015 – 0,05 мм). Оксорозкладні пластикові пакети виготовляють з матеріалу, який складається з поліетилену й оксорозкладних домішок. Ці домішки додають в пакети, щоб прискорити їх розкладання під дією кисню та ультрафіолотового випромінювання на окремі дрібні фрагменти.
Ці пакети не можна буде розповсюджувати в закладах роздрібної торгівлі, громадського харчування і надання послуг. Винятком будуть лише надтонкі пластикові пакети, які використовуватимуть як первинне пакування. Якщо, наприклад, супермаркет запакував у такий пакет крупи, сиру рибу чи м’ясо, то це вважається первинним пакуванням. Такі надтонкі пакети можна буде й продавати, однак уряд має встановити за них таку вартість, яка стимулюватиме покупців їх не купувати.
Читайте також: Верховна Рада заборонила розповсюдження пластикових пакетів. Які за це штрафи
В законопроєкті №2051-1 також йдеться про маркування, яке має бути нанесене на кожен біорозкладний пакет. Біорозкладні пакети мають відповідати усім європейським стандартам, а якщо це не так, то не можна на пакетах вказувати слова «біо», «біопакет», «біорозкладний» тощо.
Що кажуть підприємці?
Законопроєкт ухвалили, однак виробники пластикових пакетів не розуміють, що саме заборонено. Керівник ТзоВ «Галпакет» Роман Кміть пояснює, що саме незрозуміло в законі і як можна було б його покращити.
«Ми, як виробники, не розуміємо, які пакети заборонили. В законі вказано, що це пакети товщиною від 15 до 50 мкм, але не пояснюється, як рахувати. Ми, наприклад, коли списуємо сировину, то рахуємо товщину двох стінок разом», – каже він у коментарі Tvoemisto.tv.
Якщо одна стінка має товщину 25 мкм, то, рахуючи дві стінки, разом буде 50 мкм.
«Тобто якщо розуміти товщину 2 стінок, то великі супермаркетівські майки лишаються дозволені, а прозорі пакети типу маєчки чи вишиванки, які мають товщину 20-25 мкм, заборонено», – додає керівник підприємства.
Тонкі пакети заборонили, каже він, бо вони важкі в утилізації і їхнє призначення практично одноразове. Один раз прийшли в магазин, принесли продукти в пакеті додому, а тоді бездумно його викинули у смітник, бо на ньому з’являються розриви чи втрачається товарний вигляд. А товсті пакети, які поки не припадають під заборону, можна використати ще другий і третій раз, доки вони не втратять своє функціональне призначення.
Читайте також: Чим замінюють поліетиленові пакети львівські супермаркети. Фото
Заборона пластикових пакетів, за його словами, не вирішує екологічну проблему, бо має бути глобальніше рішення. Проблему потрібно вирішувати на рівні збору утилізації сміття.
«У нас під утилізацією розуміють спалювання або заривання у землю. У всьому розвинутому світі ставлять сміттєпереробні комплекси. Якщо прийняття цього закону позиціонують як рух України в європейському напрямку, то потрібно й підходити до цього по-європейськи – вирішувати проблему зі сміттям, як у Європі», – каже Роман Кміть.
Отож, насамперед, потрібно було б вирішити питання зі сміттєпереробкою, а тоді вже одним з допоміжних важелів цього закону буде зменшення об’ємів споживання пластику.
«Другою складовою є використання вторинної сировини, оскільки пластик можна використати кілька разів. Зрозуміло, що мусить добавлятися первинна сировина для деяких видів продукції, бо лише з вторинної цього не зробиш», – говорить він.
Наступна проблема полягає в самій сировині. Екосировину виготовляють на основі крохмалю з картоплі та кукурудзи. Однак вона все одно не на 100% складається з крохмалю, бо в ній є якісь композити, що дають можливість пластифікації і кріплення молекулярних зв’язків для товарного зовнішнього вигляду і виконування функціональних можливостей.
«Наскільки мені відомо, є декілька заводів у Європі, які виготовляють цю сировину з крохмалю. Вона значно дорожча від поліетилену і її не вистачає на європейському ринку, тому там вже є якісь пом’якшення: сам покупець вирішує, який пакет йому купити – паперовий чи поліетиленовий», – каже Роман Кміть.
Читайте також: 75 копійок замість 50. Як бізнес Львова зреагував на обмеження використання поліетилену
В такому випадку навіть використання паперових пакетів не вирішує проблем екології. Навіть заклади харчування використовують паперові пакети разом з поліетиленовими, щоб вони не намокали. А до паперових пакетів теж додають якусь плівку, пояснює Роман Кміть.
За словами Романа Кмітя, об’єми споживання поліетиленових пакетів з початком розвитку паперової галузі суттєво зменшилися, особливо це сталося з початком пандемії коронавірусу. Однак сказати, в якому об’ємі зараз виготовляють пакети важко.
Що думають про закон активісти?
У коментарі Tvoemisto.tv про ухвалу законопроєкту і його складову розповіла виконавча директорка ГО «Zero Waste Lviv» Ірина Миронова. Вона каже, що коли дотримуватися закону, то він може мати позитивні наслідки для екології, однак є певні недопрацювання. Перш за все, заборонили оксорозкладні пакети, у них є спеціальна добавка, яка допомагає пакетам розсипатися на мікропластик. Потім, якщо ці пакети потрапляють у навколишнє середовище, то дуже забруднюють його.
«Ці пакети промотували як біорозкладні. Позитив цього закону хоча б у тому, що вже остаточно заборонили оксорозкладні пакети, однак використання супермаркетами тонких пакетів для первинного пакування потрібно теж якось узгодити на законодавчому рівні», – каже вона. Йдеться про те, що виробники пакетів і супермаркети були відповідальні за їх використання. Тобто якщо пакети використовуватимуть як первинне пакування, то потрібно, щоб сам супермаркет їх збирав і утилізовував.
Читайте також: У Євросоюзі перестануть продавати пластиковий посуд та інші пластикові дрібнички
«Тому цей закон він частково дієвий, але добре аби був прийнятий закон про відходи, який передбачатиме цю розширену відповідальність виробників», – додає вона.
Третя річ у законі – біорозкладні пакети, які мають бути підтверджені певним стандартом. В одній з торгових мереж, за її словами, вони вже продаються, на них вказано, що їх можна компостувати в промислових умовах. Зазвичай, поліетиленові пакети використовують лише один раз, і викидають одразу ж після приходу з магазину. Якщо утилізовувати біорозкладні пакети так само, то різниці між пакетами не буде жодної.
«Біорозкладні пакети мають право на життя. Європейські колеги кажуть, що наявність таких біорозкладних пакетів полегшує справу з впровадженням роздільного збору органіки», – зазначає директорка.
Львів є першим містом в Україні, яке збудувало станцію компостування, що на вулиці Пластовій, 13. Якщо звичайні пластикові пакети потрапляють на станцію, то їх потрібно додатково вилучати, що забирає час і ресурси.
«Коли в майбутньому всі пластикові пакети будуть заборонені, а в доступі будуть лише біорозкладні, це здешивить логістику збору органічних відходів», – додає вона.
Коли закон набуде чинності?
Закон має почати діяти через шість місяців після його прийняття, тобто 1 січня 2022 року, а заборона на розповсюдження пакетів – з 1 квітня 2022 року.
За безоплатне чи платне розповсюдження поліетиленових пакетів закладами харчування чи торгівлі та послуг законом передбачено штраф від 8,5 тис. до 17 тис. грн, а повторне порушення каратиметься штрафом у розмірі від 17 тис. до 34 тис. грн. Якщо поліетиленові пакети буде безоплатно розповсюджувати інший суб’єкт господарювання, то передбачено штраф у розмірі від 1,7 тис. до 3,4 тис. грн.
Софія Шавранська
Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Боєць Мирослав Откович: «На передовій життя більше, аніж у тилу»
- Як забудовують Львів та чим зможуть пишатись наші онуки
- Львів гуде. Чи готові підприємці ділитися генераторами та як отримати компенсацію
- «Діти – то святе». Педіатр Ярема Возниця про те, що варто знати батькам
- Проїзд площею Ринок. Кому та за яких умов видають перепустки
- «Українці – це спів». Уляна Горбачевська про моду на українське у світі
- Як зміняться парки та озера Львова. Відверта розмова з очільницею управління екології
- Цілюща вода. Як Моршин намагається зберегти свої джерела
- Як хочете «прохалявити», згадуйте хлопців і дівчат на фронті. Розмова з викладачем-добровольцем
- Чути дзвони та коляду. Як у Львові переосмислювали Різдво
- Майкл Каппоні: Модульні будинки для ВПО – не завжди добре. Чим їх замінити?
- Місія Львова – допомагати. Як місто пережило рік та що далі
- «Страшно, коли відправляєш посилку, а людини вже нема». Інтерв’ю з Лілією Ступницькою
- Незламні люди. Як львівʼяни працюють з кафе та коворкінгів. Репортаж
- «Їдуть машиною і відключають світло». Інтерв’ю з речницею «Львівобленерго»
- Історія Церкви святого Миколая у Львові, або Як змінювався храм часів XIII століття
- «Треба змінювати стиль календаря, а не дату Різдва». Інтерв'ю з богословом
- Крафтовий сирник добра. Вісім найкращих рецептів
- «Святий Миколаю, принеси подарунки нашим захисникам. Нічого іншого не хочу»
- Неестетичні білборди. Чому у Львові вирішили демонтувати рекламу
- Куди поїхати на вихідні зі Львова: до одного з найстаріших українських міст
- «Хотів бути Левом через Львів». Як військові обирають свої позивні
- Як швидко оплатити комунальні послуги, не виходячи з дому. Інструкція
- «Пункти незламності» у Львові. Де у вашому районі випити кави та підзарядитись
- Що має побачити кожен львів’янин: храм Святого Архистратига Михаїла
- За рік «скурив» айфон. Чому підлітки повірили, що курити безпечно
- Львів матиме два реабілітаційні центри. Чим вони відрізняються і як працюватимуть
- Безпечне навчання. Як діяти під час різних загроз учням у школах і студентам у вишах
- Від цього часто залежить життя людини. Що має бути в домашній аптечці
- «Нам бракує порядку, дисциплінованості й тиші». Плюси і мінуси навчання за кордоном
- «Тут ти все одно на чужині, навіть якщо є дорога елітна школа». Плюси і мінуси навчання за кордоном
- Арештована пам'ятка. Що відбувається з Будинком вчених у Львові
- «Треба однією рукою відстрілюватися, а другою не упустити майбутнє». Юрко Назарук про допомогу військовим і школу
- «На щиті» замість «Груз 200». Як у ЗСУ позбуваються радянської спадщини
- Чи зросте вартість проїзду та як курсуватиме транспорт з осені. Розмова з Орестом Олеськівим
- Право на щастя. Історія подружжя, яке всиновило десятьох дітей
- Міста мають знати, що робити, якщо ракета влучить у ТЕЦ, – експерт
- «На Сихові розвиваємо молодь, яка не знає, чим зайнятись». Як працює центр Young Dovzhenko
- Громадський простір, комунальний ринок і ТЦ. Як зміниться локація на перехресті Петлюри – Садової
- Нам потрібно вижити. Павло Шеремета про руйнування мереж, втрати і бізнес
- Новий бізнес на Львівщині. Які галузі сьогодні є у пріоритеті
- Треба бути оптимістом. Юрій Андрухович та Генрі Марш про війну, творчість і українців
- Люди змінюють час, а не навпаки. Дорж Бату про новий роман «Коко 2.0»
- Знайшли чоловіка через відео на ютубі. Історія родини, яка евакуювалася з Лисичанська до Львова
- Маршрут двоколісним. Що цікавого можна побачити на шляху від Брюховичів до Жовкви
- Як росія створює псевдоукраїнські канали в Телеграмі і чим він небезпечний
- Полтва, можливо, найбрудніша в Україні. Що у нас з річками та чому це важливо для вступу в ЄС
- Як у вишах працюють військові кафедри і що варто змінити
- Проблема з укриттями. Як вчитимуться львівські студенти в умовах війни
- «Мусимо швидко перемогти, щоб українці повернулися додому». Яка ситуація з міграцією на Львівщині
- Бандерівська замість московської. Як Україна та інші країни перейменовують ковбасу, сир і пиво
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До Свірзького замку та ренесансного костелу
- Автомобілі подорожчають до осені майже на третину. Експерт про повернення мит
- Трамвай поїде швидше. Як може змінитися вулиця Вітовського у Львові
- «Маємо заявок на тисячу осіб щодня». Чому чоловікам стало важче перетнути кордон
- Що має виконати Україна, щоб увійти до Євросоюзу
- Зміна постачальника газу. Чому ми стаємо клієнтами «Нафтогазу»
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До старовинного села над річкою
- «Треба довести, що ми боремося з корупцією». Що дасть Україні кандидатство в ЄС
- Кава з душею і кардамоном. Історія херсонця, який у львівському парку варить каву
- «Можемо мати цілу генерацію невпевнених у собі дітей». Чим небезпечний російський YouTube
- Чи справді в Україні виник дефіцит техніки і яка ситуація на ринку
- «Здолає дорогу той, хто йде». Як переселенці на Львівщині знаходять роботу
- Що відбулося із УПЦ МП? Інтерв’ю з митрополитом Філаретом
- Російський бізнес у Львові та області. У кого можуть вилучити майно
- «Львів'яни – чудові», або Як переселенці з Маріуполя відкрили у Львові ресторан
- Потрібен сильний лідер. Як бізнесу долати виклики війни
- Добродії на пів мільйона, або Що відбувається у справі Матиса і Шпитка
- Шкодуємо, що не виїхали раніше. Історії дітей, яких рятують у Львові
- «Компроміс вичерпався». Історик про те, чому Україна вже не може святкувати 9 травня
- «Психопати сотнями не ходять. Йдеться про страшну ненависть». Дослідниця терору про злочини росіян
- «Бог залишив мене живою, тому мушу жити». Історія медсестри, яка підірвалася на снаряді
- Проблему з пальним можна вирішити, – експерт
- Несправжній Козак. Що буде із майном соратника Медведчука у Львові
- Великдень у Львові та селах відзначали по-різному. Старі фото та традиції
- Космічна магія Великодня. На згадку про писанкарку Ганну Косів
- «Такої кількості ще не було». Як волонтерська кухня передає паски на передову
- Купити авто в Європі. Як через новий закон виник ажіотаж на кордоні і ринку
- Історія повторюється. У чому феномен пісні «Ой, у лузі червона калина»
- Швидкі рішення, піт і сльози. Експерти про те, як відбудовувати Україну
- «Хто буде Карфагеном – Москва чи Київ?» Ярослав Грицак про війну за існування
- Важливо, щоб Папа не зустрівся з Кірілом, або Як Україні перемогти росію у Ватикані
- Львівщина може забезпечити сіллю пів України, але будуть проблеми з олією
- «Треба передусім назвати путіна злочинцем», – отець-доктор Михайло Димид про Папу, війну і жертви
- «Навіщо фінансувати культуру, коли війна?» У Львові оживає театральне життя
- «Господи, як я їх ненавиджу! Отак і скажіть». Священник про звірства росіян
- Маємо почати говорити про втрати. Психолог про втому та другий місяць війни
- «Недооцінювати загрозу білоруського удару не варто», – Остап Кривдик
- «Не хочу говорити однією мовою з окупантами». Історії переселенців, які перейшли на українську
- «Мова – це зброя, але не головна». Історик Ярослав Грицак про те, як росія нищила українську
- «Стане великим багатосферним хабом». Як Львів трансформується у час війни
- Як в Україні проходить загальна мобілізація та кого не призиватимуть
- «Якби я змогла забути російську, була б щаслива». Історія харків’янки, яка почала спілкуватися українською
- Залежить від заправки. Яка ситуація із пальним на Львівщині
- Дихати, тренуватися, гуляти і спати. Як переживати стресові ситуації
- Битва за Оперу. Що відбувається із конкурсом на директора головної сцени Львова
- «Це краще, ніж ховатися у підвалі». Львів’янки про те, чому вирішили проходити військовий вишкіл
- «Росія – ворог, який точно програє». Юрій Підлісний про загрозу і наступ
- «Українці скуповують не сірники і гречку, а зброю». Володимир В’ятрович про протистояння з Росією