
ілюстративне фото: lviv1256.com
Прийняли, але не доопрацювали. Що не так із законом про поліетиленові пакети
Верховна Рада 1 червня ухвалила законопроєкт №2051-1, яким заборонила розповсюдження пластикових пакетів. Його підтримали 297 народних депутатів. Згідно з законом, під заборону потрапили тонкі, дуже тонкі і оксорозкладні пластикові пакети. Tvoemisto.tv з'ясовувало, чим різняться ці пакети, і що думають про закон підприємці, які виготовляють поліетиленові пакети, а також активісти громадських організацій.
Що таке надтонкі, тонкі і оксорозкладні пластикові пакети?
У Законі №2051-1 вказують, що надтонкі пластикові пакети мають товщину стінок менше 15 мікрометрів (0,015 мм), а тонкі пакети мають стінки товщиною від 15 до 50 мікрометрів (0,015 – 0,05 мм). Оксорозкладні пластикові пакети виготовляють з матеріалу, який складається з поліетилену й оксорозкладних домішок. Ці домішки додають в пакети, щоб прискорити їх розкладання під дією кисню та ультрафіолотового випромінювання на окремі дрібні фрагменти.
Ці пакети не можна буде розповсюджувати в закладах роздрібної торгівлі, громадського харчування і надання послуг. Винятком будуть лише надтонкі пластикові пакети, які використовуватимуть як первинне пакування. Якщо, наприклад, супермаркет запакував у такий пакет крупи, сиру рибу чи м’ясо, то це вважається первинним пакуванням. Такі надтонкі пакети можна буде й продавати, однак уряд має встановити за них таку вартість, яка стимулюватиме покупців їх не купувати.
Читайте також: Верховна Рада заборонила розповсюдження пластикових пакетів. Які за це штрафи
В законопроєкті №2051-1 також йдеться про маркування, яке має бути нанесене на кожен біорозкладний пакет. Біорозкладні пакети мають відповідати усім європейським стандартам, а якщо це не так, то не можна на пакетах вказувати слова «біо», «біопакет», «біорозкладний» тощо.
Що кажуть підприємці?
Законопроєкт ухвалили, однак виробники пластикових пакетів не розуміють, що саме заборонено. Керівник ТзоВ «Галпакет» Роман Кміть пояснює, що саме незрозуміло в законі і як можна було б його покращити.
«Ми, як виробники, не розуміємо, які пакети заборонили. В законі вказано, що це пакети товщиною від 15 до 50 мкм, але не пояснюється, як рахувати. Ми, наприклад, коли списуємо сировину, то рахуємо товщину двох стінок разом», – каже він у коментарі Tvoemisto.tv.
Якщо одна стінка має товщину 25 мкм, то, рахуючи дві стінки, разом буде 50 мкм.
«Тобто якщо розуміти товщину 2 стінок, то великі супермаркетівські майки лишаються дозволені, а прозорі пакети типу маєчки чи вишиванки, які мають товщину 20-25 мкм, заборонено», – додає керівник підприємства.
Тонкі пакети заборонили, каже він, бо вони важкі в утилізації і їхнє призначення практично одноразове. Один раз прийшли в магазин, принесли продукти в пакеті додому, а тоді бездумно його викинули у смітник, бо на ньому з’являються розриви чи втрачається товарний вигляд. А товсті пакети, які поки не припадають під заборону, можна використати ще другий і третій раз, доки вони не втратять своє функціональне призначення.
Читайте також: Чим замінюють поліетиленові пакети львівські супермаркети. Фото
Заборона пластикових пакетів, за його словами, не вирішує екологічну проблему, бо має бути глобальніше рішення. Проблему потрібно вирішувати на рівні збору утилізації сміття.
«У нас під утилізацією розуміють спалювання або заривання у землю. У всьому розвинутому світі ставлять сміттєпереробні комплекси. Якщо прийняття цього закону позиціонують як рух України в європейському напрямку, то потрібно й підходити до цього по-європейськи – вирішувати проблему зі сміттям, як у Європі», – каже Роман Кміть.
Отож, насамперед, потрібно було б вирішити питання зі сміттєпереробкою, а тоді вже одним з допоміжних важелів цього закону буде зменшення об’ємів споживання пластику.
«Другою складовою є використання вторинної сировини, оскільки пластик можна використати кілька разів. Зрозуміло, що мусить добавлятися первинна сировина для деяких видів продукції, бо лише з вторинної цього не зробиш», – говорить він.
Наступна проблема полягає в самій сировині. Екосировину виготовляють на основі крохмалю з картоплі та кукурудзи. Однак вона все одно не на 100% складається з крохмалю, бо в ній є якісь композити, що дають можливість пластифікації і кріплення молекулярних зв’язків для товарного зовнішнього вигляду і виконування функціональних можливостей.
«Наскільки мені відомо, є декілька заводів у Європі, які виготовляють цю сировину з крохмалю. Вона значно дорожча від поліетилену і її не вистачає на європейському ринку, тому там вже є якісь пом’якшення: сам покупець вирішує, який пакет йому купити – паперовий чи поліетиленовий», – каже Роман Кміть.
Читайте також: 75 копійок замість 50. Як бізнес Львова зреагував на обмеження використання поліетилену
В такому випадку навіть використання паперових пакетів не вирішує проблем екології. Навіть заклади харчування використовують паперові пакети разом з поліетиленовими, щоб вони не намокали. А до паперових пакетів теж додають якусь плівку, пояснює Роман Кміть.
За словами Романа Кмітя, об’єми споживання поліетиленових пакетів з початком розвитку паперової галузі суттєво зменшилися, особливо це сталося з початком пандемії коронавірусу. Однак сказати, в якому об’ємі зараз виготовляють пакети важко.
Що думають про закон активісти?
У коментарі Tvoemisto.tv про ухвалу законопроєкту і його складову розповіла виконавча директорка ГО «Zero Waste Lviv» Ірина Миронова. Вона каже, що коли дотримуватися закону, то він може мати позитивні наслідки для екології, однак є певні недопрацювання. Перш за все, заборонили оксорозкладні пакети, у них є спеціальна добавка, яка допомагає пакетам розсипатися на мікропластик. Потім, якщо ці пакети потрапляють у навколишнє середовище, то дуже забруднюють його.
«Ці пакети промотували як біорозкладні. Позитив цього закону хоча б у тому, що вже остаточно заборонили оксорозкладні пакети, однак використання супермаркетами тонких пакетів для первинного пакування потрібно теж якось узгодити на законодавчому рівні», – каже вона. Йдеться про те, що виробники пакетів і супермаркети були відповідальні за їх використання. Тобто якщо пакети використовуватимуть як первинне пакування, то потрібно, щоб сам супермаркет їх збирав і утилізовував.
Читайте також: У Євросоюзі перестануть продавати пластиковий посуд та інші пластикові дрібнички
«Тому цей закон він частково дієвий, але добре аби був прийнятий закон про відходи, який передбачатиме цю розширену відповідальність виробників», – додає вона.
Третя річ у законі – біорозкладні пакети, які мають бути підтверджені певним стандартом. В одній з торгових мереж, за її словами, вони вже продаються, на них вказано, що їх можна компостувати в промислових умовах. Зазвичай, поліетиленові пакети використовують лише один раз, і викидають одразу ж після приходу з магазину. Якщо утилізовувати біорозкладні пакети так само, то різниці між пакетами не буде жодної.
«Біорозкладні пакети мають право на життя. Європейські колеги кажуть, що наявність таких біорозкладних пакетів полегшує справу з впровадженням роздільного збору органіки», – зазначає директорка.
Львів є першим містом в Україні, яке збудувало станцію компостування, що на вулиці Пластовій, 13. Якщо звичайні пластикові пакети потрапляють на станцію, то їх потрібно додатково вилучати, що забирає час і ресурси.
«Коли в майбутньому всі пластикові пакети будуть заборонені, а в доступі будуть лише біорозкладні, це здешивить логістику збору органічних відходів», – додає вона.
Коли закон набуде чинності?
Закон має почати діяти через шість місяців після його прийняття, тобто 1 січня 2022 року, а заборона на розповсюдження пакетів – з 1 квітня 2022 року.
За безоплатне чи платне розповсюдження поліетиленових пакетів закладами харчування чи торгівлі та послуг законом передбачено штраф від 8,5 тис. до 17 тис. грн, а повторне порушення каратиметься штрафом у розмірі від 17 тис. до 34 тис. грн. Якщо поліетиленові пакети буде безоплатно розповсюджувати інший суб’єкт господарювання, то передбачено штраф у розмірі від 1,7 тис. до 3,4 тис. грн.
Софія Шавранська
Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Добродії на пів мільйона, або Що відбувається у справі Матиса і Шпитка
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- Шкодуємо, що не виїхали раніше. Історії дітей, яких рятують у Львові
- «Компроміс вичерпався». Історик про те, чому Україна вже не може святкувати 9 травня
- «Психопати сотнями не ходять. Йдеться про страшну ненависть». Дослідниця терору про злочини росіян
- «Бог залишив мене живою, тому мушу жити». Історія медсестри, яка підірвалася на снаряді
- Проблему з пальним можна вирішити, – експерт
- Несправжній Козак. Що буде із майном соратника Медведчука у Львові
- Великдень у Львові та селах відзначали по-різному. Старі фото та традиції
- Космічна магія Великодня. На згадку про писанкарку Ганну Косів
- «Такої кількості ще не було». Як волонтерська кухня передає паски на передову
- Купити авто в Європі. Як через новий закон виник ажіотаж на кордоні і ринку
- Історія повторюється. У чому феномен пісні «Ой, у лузі червона калина»
- Швидкі рішення, піт і сльози. Експерти про те, як відбудовувати Україну
- «Хто буде Карфагеном – Москва чи Київ?» Ярослав Грицак про війну за існування
- Важливо, щоб Папа не зустрівся з Кірілом, або Як Україні перемогти росію у Ватикані
- Львівщина може забезпечити сіллю пів України, але будуть проблеми з олією
- «Треба передусім назвати путіна злочинцем», – отець-доктор Михайло Димид про Папу, війну і жертви
- «Навіщо фінансувати культуру, коли війна?» У Львові оживає театральне життя
- «Господи, як я їх ненавиджу! Отак і скажіть». Священник про звірства росіян
- Маємо почати говорити про втрати. Психолог про втому та другий місяць війни
- «Недооцінювати загрозу білоруського удару не варто», – Остап Кривдик
- «Не хочу говорити однією мовою з окупантами». Історії переселенців, які перейшли на українську
- «Мова – це зброя, але не головна». Історик Ярослав Грицак про те, як росія нищила українську
- «Стане великим багатосферним хабом». Як Львів трансформується у час війни
- Як в Україні проходить загальна мобілізація та кого не призиватимуть
- «Якби я змогла забути російську, була б щаслива». Історія харків’янки, яка почала спілкуватися українською
- Залежить від заправки. Яка ситуація із пальним на Львівщині
- Дихати, тренуватися, гуляти і спати. Як переживати стресові ситуації
- Битва за Оперу. Що відбувається із конкурсом на директора головної сцени Львова
- «Це краще, ніж ховатися у підвалі». Львів’янки про те, чому вирішили проходити військовий вишкіл
- «Росія – ворог, який точно програє». Юрій Підлісний про загрозу і наступ
- «Українці скуповують не сірники і гречку, а зброю». Володимир В’ятрович про протистояння з Росією
- «Путін – божевільний, а Росія лежить у паралічі», – експрофесорка МДУ Олена Волкова
- Львівські готелі. Кому належать і чи є там російський бізнес
- Як убезпечити свій акаунт і що потрібно знати про ворожі хакерські атаки
- «Вимкнені телефони, є жива черга». Як працює Генконсульство Росії у Львові
- «Мій вітер повідчиняв усі вікна її життя». Історія кохання політв’язня Зеновія Красівського і правозахисниці Олени Антонів
- «Це загальноєвропейська справа». Іноземці, які лишаються у Львові, попри можливе вторгнення Росії
- «Замість страху та паніки моя відповідальність полягає в тому, щоб бути в Україні», – американець про те, чому він не евакуюється у США
- Усе почалось з пані Наді. Як бабусі з пансіонату «створили» власний бренд шкарпеток
- «Кожен має відчути нерв театру, тоді він успішний». Василь Вовкун про прорив у Львівській опері
- У Львові хочуть зберегти віллу «Сонячну» і відкрити тут музичну галерею
- Проректор, пластун та маркетолог. Історії тих, хто вже записався у Львівську тероборону
- Куди полетіти зі Львова. Еґер – вода, вино і соляна гора
- Львів і його райони. Звідки походять назви та де з’явились перші будинки
- Перехворіють усі. Завідувачка Covid-відділення вважає, що коронавірус може перейти в сезонну хворобу
- За два тижні львів'яни зможуть записуватися на військово-медичні навчання
- Як Винниківське озеро стало «басейном»
- «А хіба інші нації теж їдять сало?» Кілька думок про розвиток української кухні
- Раджу сісти і написати свій план. Психологиня про те, як не впадати у відчай через війну
- «Майдан не може вирішити все – ми мусимо вирішувати», – Мирослав Маринович
- «Був зруйнований, наче Троя». Як на Львівщині три родини викупили занедбаний палац і відновлюють його
- Куди полетіти зі Львова. Всі столиці Литви
- У пошуках свого коріння. Як віднайти предків
- «Остап знову збере усіх на Різдво». Як львівський художник гуртував у себе сотні колядників
- Різдво для Давидка. Історія маленького героя, якому вперше в Україні імплантували стимулятор діафрагми
- Він дуже поспішав жити. In memoriam Остап Лозинський
- Три історії львівських підприємств, яким допомогла COVID-19 Бізнес-клініка
- Чи зникне взимку сніг. Розмова із кліматологом
- Як українці святкують Різдво в Кракові. Фоторепортаж
- «Змінилося би все». Чи зможуть українці святкувати Різдво 25 грудня
- Історія Церкви святого Миколая у Львові, або Як змінювався храм часів XIII століття
- Кожна п’ята дитина відчуває страх, що на неї наїде машина. Як підвищити безпеку біля шкіл
- Їх застануть ще наші правнуки. Чому одноразові підгузки – це погано і як перейти на багаторазові
- «Я тішився, як дитина в Діснейленді, коли відкрив Львів», – власник арткафе Te Amo Lviv
- Перезмінка о 5-ій ранку. Як батьки Юрчика зі СМА борються за життя сина
- «Став серцевиною». Історія першого Гарнізонного храму України
- «Нам треба збільшити рівень очікування до змін у державі», або Чого бракує економіці сьогодні
- Гідність, інклюзивність та рівність. Яким буде America House Lviv і коли його відкриють
- Нас називають «поспішайки». Як у Львові доглядають передчасно народжених дітей
- Діти самі роблять тести. Як у різних країнах світу дбають про школярів
- «Росія зчитувала наші дані». Львівський розробник про український аналог додатку для військових
- Писала серед карпатських гір. Листи молодої письменниці до своєї сім'ї
- Водіям тут не місце, або Що передбачає новий План мобільності Львова
- Wizz Air запускає нові рейси зі Львова та готується випередити МАУ. Інтерв’ю з президентом
- «Ресторанів з локальною кухнею буде все менше». Чому у Львові закрилася відома «Ґвара»
- Куди полетіти зі Львова: вікенд у Ґданську – місті, що стало феніксом
- Житло на заводі. Як у Львові на місці фабрик виросли «семицвіти»
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До центру реабілітації диких птахів
- «Я не можу підвести маму». Історія дівчинки, яка об’єднала Львів
- Скільки цьогоріч платитимуть львів’яни за опалення. Пояснення експертів
- Не алкоголь. Якими є основні причини автотрощ на Львівщині та хто їх створює
- «Не-святий-святий». Історія мученика Омеляна Ковча
- І стіни заговорили. На Вірменській знайшли кам’яницю, в якій жив король
- Ті, які повертають до життя. Перемоги львівських лікарів
- «Навчилась заново ходити». У Львові 6 місяців боролись за життя керівниці штабу протидії Covid-19
- «Після 18:00 у нас безлюдно». Дипломат порівняв карантин у Львові та Празі
- Лікарі розповіли, чи відрізняється лікування вакцинованих та невакцинованих пацієнтів
- «Це ми допустили такий стихійний туризм» або Як перестати нищити Карпати
- Інцидент із Cat Cafe у Львові. В яких умовах тут живуть коти
- Маршрут двоколісним. Що цікавого можна побачити на шляху від Брюховичів до Жовкви
- В Україні тестують Covid-паспорти та думають, що робити зі школами
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. 99 маршрутів. Онлайн-мапа
- «Ми знаходимо їхні рештки на смітниках». Чому на Львівщині зупинились перепоховання вояків
- Потужна версія Covid-19. Чим небезпечний штам коронавірусу «Дельта»
- «Люди почали вкладатися в українське», – Kozak System у Львові
- «Як кампуси Google, Apple, Amazon». Що SoftServe будуватиме на Хуторівці у Львові
- Як не добігти до трагедії. Аналіз нещасного випадку на Львівському півмарафоні
- Споруди-залишенці. Що буде з давнім костелом та монастирем на території ЛАЗУ