Тvoemisto.tv з'ясувало, що не так із забудовою у районі Під Голоском, чого хочуть мешканці та що обіцяє влада міста.

«Торік я купила житло із виглядом на Високий замок, а заглядатиму хіба сусіду у вікна», – жартує пані Олена. Вона живе на Малоголосківській, поруч із її будинком, на пагорбі, «виріс» ще один. Забудовник наче й не порушив нічого – дотримався мінімальної відстані – 20-25 метрів, але, схоже, ця відстань між будинками у цьому мікрорайоні водночас і максимальна. Жінку ми зустріли на невеликій парковці, поблизу її будинку. «Але мені подобається тут жити», – встигла ще додати вона, перш, ніж сіла у авто.

Забудова на виріст

Тут гуркіт і пилюка, працюють бетономішалки і височенні крани. Вантажівки одна за одною везуть металеві прути, пісок і щебінь – так будують житло в одному із наймальовничіших і наймолодших мікрорайонів Львова. Багатоповерхівки на Малоголосківській, як і по цілому районі Голоско, виростають дуже швидко. Інфраструктура за ними не встигає, місто не береться будувати дороги і розв’язки, садки, амбулаторії і школи, а забудовники й поготів.  

Читайте також: Як у Львові перепланують район Під Голоском

«Я навіть не хочу дивитися, що робиться за моїм будинком, у мене з кладовки виходить туди вікно. Розумію, що всі хочуть десь жити, але не у такій щільності. Тут за парковку сварки постійні, інколи до будинку під’їхати складно», – каже пані Оксана, мешканка вулиці Малоголосківської.

Її ми зустріли у невеличкому сквері, який мешканці ледь вберегли від забудови. Вона розповідає, що шість років тому купила квартиру в одному із перших будинків, що звели тут, у компанії «Нова оселя». Тоді Оксана думала, що діти підуть у школу, яку обіцяли будувати зовсім поруч, але вони вчаться у школі № 23 на вулиці Варшавській. «У школі п’ять перших класів по 34 учні», – розповідає жінка. 

За генпланом – а це основний містобудівний документ Львова, який визначає, що і де можна будувати – Голоско мав стати новим мікрорайоном багатоповерхової і присадибної забудови.

У 2013 році місто затвердило детальний план території. Новий північний район міста виглядав доволі перспективно через особливий рельєф і збережену ліснистість. Район Голоско розташований у Шевченківському районі Львова, у межах вулиць Замарстинівської, Варшавської і проспекту В'ячеслава Чорновола. Місцевість межує з Брюховицьким лісом, та з  Замарстинівським лісопарком і старим Голосківським цвинтарем.

За детальним планом території, Під Голоском мало бути три школи та сім дитячих садків. А ще дорога, яка б з’єднувала вулиці Левандівську і Брюховицьку. Нині ж на початку Малоголосківської висить плакат із концепцією проєктованої вулиці від Під Голоском до Тунельної, на яку місто все ніяк не знайде гроші.

Більшість багатоповерхівок планували звести на Малоголосківській. А загалом у районі мало б проживати не більше 12 тисяч людей. Згодом було чимало змін у детальних планах територій, за якими «допустима» кількість мешканців зросла удвічі. Торік Львівська міськрада провела аудит збудованих і запроєктованих будинків району і з’ясувала, що там незабаром поселиться щонайменше 26 тисяч людей. 

Фейкові кооперативи

У своєму влозі колишній головний архітектор Львова Юліан Чаплінський, який працював у Львівській міській раді якраз у час, коли почали забудовувати район, пояснює, що за радянських часів у районі Голоско було понад 25 кооперативів. 

«Половина з них, як на мене, то був фейк або ж існували тільки на папері», – каже він. Люди стали продавати свої ділянки забудовникам, ті ж почали зводити багатоповерхівки, часто не дотримуючись погоджених містобудівних вимог – замість семи поверхів будували 10. 

А міська рада у свою чергу рішеннями виконкому не лише видавала містобудівні умови і обмеження на нові будівництва, які часом суперечили інтересам мешканців, а й змінювала зону садибної забудови на багатоповерхову. Так було з ділянкою садового кооперативу «Промінь Голоско». Чотири гектари біля вулиць Проектованої та Під Голоском забудували багатоповерхівками, а не індивідуальним житлом.

Мешканці Малоголосківської, 8Д подали на виконком у суд і навіть оскаржили рішення у першій інстанції, але в цілому справу програли. 

Десяток змін для «ущільнення

«Тут є багато загроз. Усе через злочинне перевантаження новобудовами», – розповідає у коментарі Тvoemisto.tv Ольга, вона живе на Малоголосківській п’ять років. Каже, що обирала квартиру тут, бо була певна, що з її вікон буде видно школу, там мали б вчитись близько пять сотень дітей, а недалечко мав бути і садок. А вже за рік землю почали віддавати у приватну власність забудовникам. Тоді, до речі, виник рух активних мешканців – «Малоголосківська». Люди перекривали дороги, рятували шматок вільної землі, на якій мала бути школа. 

Загалом із 2013 року мерія погодила щонайменше дев’ять змін до детального плану території, переважно змінивши території садибних забудов на багатоповерхові. 

«Щоразу, як будували будинок, то домальовували щось, змінювали, ущільнювали, на місці зелених зон нові будинки з'являлись. На місці садибної забудови десятиповерхівки зводили. Спершу почали змінювати місце розташування для майбутньої школи у 2015-му році. І відтоді ми кожні пів року щось нове з’ясовуємо, що відбувається не на нашу користь», – каже пані Оля.

Люди вже декілька років намагалися привернути увагу до проблем: садки і школи мікрорайону, як і довколишні – переповнені, а нових, так давно обіцяних, не будують. Сквери і зелені зони по-трохи забудовують, і район із привабливого, зеленого перетворюється на Шанхай. 

Читайте також: У Львові визначили проєкт школи і дитсадка у мікрорайоні Під Голоском

«У мене з тераси вигляд на парк. Там бульдозери почали рити землю, міняти ландшафт, перед вікнами мені насипати 10-тиметровий пагорб. Коли до забудовника звертаєшся, він каже, що ми там нічого не робимо, там нічого не буде. Але, оп-оп, і ще підсипали. Пагорби насипані можуть з’їхати на будинки. Також, забудовник вивозить сміття будівельне, і землю з котлованів неподалік. Ще зрушені води підземні, і підтоплює підвали. Проблем є чимало», – розповідає мешканець вулиці Малоголосківської Андрій.

Квартиру у цьому районі він купив, бо був певен, що у місті житиме, як за містом, у доволі зеленій зоні. Згодом він довідався, що є дуже багато комплексних проблем: і не лише з доїздом, з інфраструктурою, з зонами для відпочинку, немає садків, шкіл, а що найважливіше район і далі активно забудовують «вікно у вікно».

Протести стимулюють міськраду

У район Голоско знову почали їздити – міський голова, члени виконкому та чиновники, які займаються питаннями містобудування, адже 5 червня люди знову перекривали вулицю Під Голоском, протестували проти щільної забудови. Зокрема, їх збурило, що на одному із засідань сесії Львівської міської ради депутати проголосували за продаж з аукціону декількох вільних ділянок у мікрорайоні. Активісти кажуть, що у мікрорайоні залишилось три незаймані земельні ділянки, де вони б хотіли облаштувати рекреаційну зону. Але впродовж року ці ділянки не переводять у рекреаційну зону, натомість місто знову готується продавати землю під забудову.  

Тож нині ж міська рада шукає нових рішень – вкотре створила робочу групу, аби вирішити проблеми мікрорайону. До неї входять декілька активних мешканців району, очолює її керуюча справами виконавчого комітету Наталія Алєксєєва, яка до речі, зі слів пресслужби Львівської міської ради, пояснила, що нині напрацювань ще немає, і коментувати їй нічого. 

Розповідати про те, що місто робить, аби виправити проблеми району, делегували головному архітектору Львова Антону Коломєйцеву. Торік, вперше в історії Львова виконавчий комітет запровадив мораторій на нове будівництво в районі Під Голоском. Головний архітектор Львова Антон Коломєйцев запевняє, що мораторій діє й досі, і за рік там не видали жодних містобудівних умов і обмежень на нове будівництво. 

А нині, каже він, проєктний інститут «Містопроєкт» напрацьовує зміни до плану зонування Шевченківського району. Вони мають бути готові до вересня, далі їх обговорюватимуть і прийматимуть на сесії. У цьому плані зонування планують зменшити висотність планованих будівель, затвердити рекреаційні зони. 

«Зараз провели геодезичне дослідження. У плані мають відобразитися усі напрацювання робочих груп. На основі цього плану формуватимуться вимоги до забудови конкретних земельних ділянок. Детальні плани не мають суперечити цьому документу. У ньому відображатимуться розміщення червоних ліній, доріг, проїздів. Так ми зможемо відкорегувати ті питання, які турбують мешканців», – зазначив Антон Коломєйцев. 

Щодо продажу землі на Під Голоском з аукціону, то Антон Коломєйцев каже, що її не продаватимуть допоки не приймуть ці зміни до плану зонування, які нині напрацьовує «Містопроєкт». 

Читайте також: Забудовники більше не сплачуватимуть інвестиційного внеску. Скільки втратить від цього Львів

У районі ще не збудовано жодної школи, трохи роздратовано визнає Антон Коломєйцев. Він пояснює це тим, що процедура складна – архітектурні конкурси, погодження, виготовлення проєктної документації, відведення землі, а що найважливіше – брак грошей.

Тим паче, з 2021 року через зміни до законодавства, забудовники не сплачуватимуть пайовий внесок у розвиток інфраструктури. Так, місто не отримує приблизно 130-150 мільйонів у рік. Це, до речі, приблизна вартість будівництва однієї школи, як, скажімо, у Брюховичах.

Тим не менш місто планує будівництво шкіл у районі Під Голоском і вже у вересні обіцяє відкрити садок на Малоголосківській. 

«Між вулицями Малоголосківською і Під Голоском запроєктували школу, провели архітектурний конкурс. Робиться проєктна документація. У вересні запрацює садок на Малоголосківській. Його збудував за інвестиційною угодою забудовник і передає місту. Загалом у мікрорайоні має бути три школи, але є проблеми з коштами. При скасованих інвестиційних внесках немає з чого їх акумулювати. Також відбувається обмін землями між кооперативом «Інкубаторна станція» і містом, щоб повернути школу на місце, де вона мала б бути первісно. Ще одна школа мала б бути на вулиці Під Голоском у напрямку озера Стосика», – додав Антон Коломєйцев. 

Мешканці мікрорайону певні, що їм вдасться вирішити проблеми, які нині є, утім вони не певні, чи завдяки рішенням міськради чи всупереч. Вони кажуть, що якщо місто не зважатиме на порушення під час забудови району, закриватиме очі на проблеми із інфраструктурою чи екологією, то вони будуть виходити на протести, а також відстоюватимуть свої права у судах.

Вікторія Савіцька