
Львівський Шанхай. Репортаж з мікрорайону Під Голоском, який забудовують «вікно у вікно»
«Торік я купила житло із виглядом на Високий замок, а заглядатиму хіба сусіду у вікна», – жартує пані Олена. Вона живе на Малоголосківській, поруч із її будинком, на пагорбі, «виріс» ще один. Забудовник наче й не порушив нічого – дотримався мінімальної відстані – 20-25 метрів, але, схоже, ця відстань між будинками у цьому мікрорайоні водночас і максимальна. Жінку ми зустріли на невеликій парковці, поблизу її будинку. «Але мені подобається тут жити», – встигла ще додати вона, перш, ніж сіла у авто.
Забудова на виріст
Тут гуркіт і пилюка, працюють бетономішалки і височенні крани. Вантажівки одна за одною везуть металеві прути, пісок і щебінь – так будують житло в одному із наймальовничіших і наймолодших мікрорайонів Львова. Багатоповерхівки на Малоголосківській, як і по цілому районі Голоско, виростають дуже швидко. Інфраструктура за ними не встигає, місто не береться будувати дороги і розв’язки, садки, амбулаторії і школи, а забудовники й поготів.
Читайте також: Як у Львові перепланують район Під Голоском
«Я навіть не хочу дивитися, що робиться за моїм будинком, у мене з кладовки виходить туди вікно. Розумію, що всі хочуть десь жити, але не у такій щільності. Тут за парковку сварки постійні, інколи до будинку під’їхати складно», – каже пані Оксана, мешканка вулиці Малоголосківської.
Її ми зустріли у невеличкому сквері, який мешканці ледь вберегли від забудови. Вона розповідає, що шість років тому купила квартиру в одному із перших будинків, що звели тут, у компанії «Нова оселя». Тоді Оксана думала, що діти підуть у школу, яку обіцяли будувати зовсім поруч, але вони вчаться у школі № 23 на вулиці Варшавській. «У школі п’ять перших класів по 34 учні», – розповідає жінка.
За генпланом – а це основний містобудівний документ Львова, який визначає, що і де можна будувати – Голоско мав стати новим мікрорайоном багатоповерхової і присадибної забудови.
У 2013 році місто затвердило детальний план території. Новий північний район міста виглядав доволі перспективно через особливий рельєф і збережену ліснистість. Район Голоско розташований у Шевченківському районі Львова, у межах вулиць Замарстинівської, Варшавської і проспекту В'ячеслава Чорновола. Місцевість межує з Брюховицьким лісом, та з Замарстинівським лісопарком і старим Голосківським цвинтарем.
За детальним планом території, Під Голоском мало бути три школи та сім дитячих садків. А ще дорога, яка б з’єднувала вулиці Левандівську і Брюховицьку. Нині ж на початку Малоголосківської висить плакат із концепцією проєктованої вулиці від Під Голоском до Тунельної, на яку місто все ніяк не знайде гроші.
Більшість багатоповерхівок планували звести на Малоголосківській. А загалом у районі мало б проживати не більше 12 тисяч людей. Згодом було чимало змін у детальних планах територій, за якими «допустима» кількість мешканців зросла удвічі. Торік Львівська міськрада провела аудит збудованих і запроєктованих будинків району і з’ясувала, що там незабаром поселиться щонайменше 26 тисяч людей.
Фейкові кооперативи
У своєму влозі колишній головний архітектор Львова Юліан Чаплінський, який працював у Львівській міській раді якраз у час, коли почали забудовувати район, пояснює, що за радянських часів у районі Голоско було понад 25 кооперативів.
«Половина з них, як на мене, то був фейк або ж існували тільки на папері», – каже він. Люди стали продавати свої ділянки забудовникам, ті ж почали зводити багатоповерхівки, часто не дотримуючись погоджених містобудівних вимог – замість семи поверхів будували 10.
А міська рада у свою чергу рішеннями виконкому не лише видавала містобудівні умови і обмеження на нові будівництва, які часом суперечили інтересам мешканців, а й змінювала зону садибної забудови на багатоповерхову. Так було з ділянкою садового кооперативу «Промінь Голоско». Чотири гектари біля вулиць Проектованої та Під Голоском забудували багатоповерхівками, а не індивідуальним житлом.
Мешканці Малоголосківської, 8Д подали на виконком у суд і навіть оскаржили рішення у першій інстанції, але в цілому справу програли.
Десяток змін для «ущільнення
«Тут є багато загроз. Усе через злочинне перевантаження новобудовами», – розповідає у коментарі Тvoemisto.tv Ольга, вона живе на Малоголосківській п’ять років. Каже, що обирала квартиру тут, бо була певна, що з її вікон буде видно школу, там мали б вчитись близько пять сотень дітей, а недалечко мав бути і садок. А вже за рік землю почали віддавати у приватну власність забудовникам. Тоді, до речі, виник рух активних мешканців – «Малоголосківська». Люди перекривали дороги, рятували шматок вільної землі, на якій мала бути школа.
Загалом із 2013 року мерія погодила щонайменше дев’ять змін до детального плану території, переважно змінивши території садибних забудов на багатоповерхові.
«Щоразу, як будували будинок, то домальовували щось, змінювали, ущільнювали, на місці зелених зон нові будинки з'являлись. На місці садибної забудови десятиповерхівки зводили. Спершу почали змінювати місце розташування для майбутньої школи у 2015-му році. І відтоді ми кожні пів року щось нове з’ясовуємо, що відбувається не на нашу користь», – каже пані Оля.
Люди вже декілька років намагалися привернути увагу до проблем: садки і школи мікрорайону, як і довколишні – переповнені, а нових, так давно обіцяних, не будують. Сквери і зелені зони по-трохи забудовують, і район із привабливого, зеленого перетворюється на Шанхай.
Читайте також: У Львові визначили проєкт школи і дитсадка у мікрорайоні Під Голоском
«У мене з тераси вигляд на парк. Там бульдозери почали рити землю, міняти ландшафт, перед вікнами мені насипати 10-тиметровий пагорб. Коли до забудовника звертаєшся, він каже, що ми там нічого не робимо, там нічого не буде. Але, оп-оп, і ще підсипали. Пагорби насипані можуть з’їхати на будинки. Також, забудовник вивозить сміття будівельне, і землю з котлованів неподалік. Ще зрушені води підземні, і підтоплює підвали. Проблем є чимало», – розповідає мешканець вулиці Малоголосківської Андрій.
Квартиру у цьому районі він купив, бо був певен, що у місті житиме, як за містом, у доволі зеленій зоні. Згодом він довідався, що є дуже багато комплексних проблем: і не лише з доїздом, з інфраструктурою, з зонами для відпочинку, немає садків, шкіл, а що найважливіше район і далі активно забудовують «вікно у вікно».
Протести стимулюють міськраду
У район Голоско знову почали їздити – міський голова, члени виконкому та чиновники, які займаються питаннями містобудування, адже 5 червня люди знову перекривали вулицю Під Голоском, протестували проти щільної забудови. Зокрема, їх збурило, що на одному із засідань сесії Львівської міської ради депутати проголосували за продаж з аукціону декількох вільних ділянок у мікрорайоні. Активісти кажуть, що у мікрорайоні залишилось три незаймані земельні ділянки, де вони б хотіли облаштувати рекреаційну зону. Але впродовж року ці ділянки не переводять у рекреаційну зону, натомість місто знову готується продавати землю під забудову.
Тож нині ж міська рада шукає нових рішень – вкотре створила робочу групу, аби вирішити проблеми мікрорайону. До неї входять декілька активних мешканців району, очолює її керуюча справами виконавчого комітету Наталія Алєксєєва, яка до речі, зі слів пресслужби Львівської міської ради, пояснила, що нині напрацювань ще немає, і коментувати їй нічого.
Розповідати про те, що місто робить, аби виправити проблеми району, делегували головному архітектору Львова Антону Коломєйцеву. Торік, вперше в історії Львова виконавчий комітет запровадив мораторій на нове будівництво в районі Під Голоском. Головний архітектор Львова Антон Коломєйцев запевняє, що мораторій діє й досі, і за рік там не видали жодних містобудівних умов і обмежень на нове будівництво.
А нині, каже він, проєктний інститут «Містопроєкт» напрацьовує зміни до плану зонування Шевченківського району. Вони мають бути готові до вересня, далі їх обговорюватимуть і прийматимуть на сесії. У цьому плані зонування планують зменшити висотність планованих будівель, затвердити рекреаційні зони.
«Зараз провели геодезичне дослідження. У плані мають відобразитися усі напрацювання робочих груп. На основі цього плану формуватимуться вимоги до забудови конкретних земельних ділянок. Детальні плани не мають суперечити цьому документу. У ньому відображатимуться розміщення червоних ліній, доріг, проїздів. Так ми зможемо відкорегувати ті питання, які турбують мешканців», – зазначив Антон Коломєйцев.
Щодо продажу землі на Під Голоском з аукціону, то Антон Коломєйцев каже, що її не продаватимуть допоки не приймуть ці зміни до плану зонування, які нині напрацьовує «Містопроєкт».
Читайте також: Забудовники більше не сплачуватимуть інвестиційного внеску. Скільки втратить від цього Львів
У районі ще не збудовано жодної школи, трохи роздратовано визнає Антон Коломєйцев. Він пояснює це тим, що процедура складна – архітектурні конкурси, погодження, виготовлення проєктної документації, відведення землі, а що найважливіше – брак грошей.
Тим паче, з 2021 року через зміни до законодавства, забудовники не сплачуватимуть пайовий внесок у розвиток інфраструктури. Так, місто не отримує приблизно 130-150 мільйонів у рік. Це, до речі, приблизна вартість будівництва однієї школи, як, скажімо, у Брюховичах.
Тим не менш місто планує будівництво шкіл у районі Під Голоском і вже у вересні обіцяє відкрити садок на Малоголосківській.
«Між вулицями Малоголосківською і Під Голоском запроєктували школу, провели архітектурний конкурс. Робиться проєктна документація. У вересні запрацює садок на Малоголосківській. Його збудував за інвестиційною угодою забудовник і передає місту. Загалом у мікрорайоні має бути три школи, але є проблеми з коштами. При скасованих інвестиційних внесках немає з чого їх акумулювати. Також відбувається обмін землями між кооперативом «Інкубаторна станція» і містом, щоб повернути школу на місце, де вона мала б бути первісно. Ще одна школа мала б бути на вулиці Під Голоском у напрямку озера Стосика», – додав Антон Коломєйцев.
Мешканці мікрорайону певні, що їм вдасться вирішити проблеми, які нині є, утім вони не певні, чи завдяки рішенням міськради чи всупереч. Вони кажуть, що якщо місто не зважатиме на порушення під час забудови району, закриватиме очі на проблеми із інфраструктурою чи екологією, то вони будуть виходити на протести, а також відстоюватимуть свої права у судах.
Вікторія Савіцька
Вибір Твого міста
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня
- «У Волинській трагедії немає одного винного»
- Чи збільшились на Львівщині випадки кишкових інфекцій і що краще їсти влітку
- Що чекає на Львівський медуніверситет. Інтерв'ю з новим ректором
- Чи зрозумів Папа, що відбувається в Україні? Про візит кардинала у москву, війну, МП
- У Львові збудують муніципальний кампус. Як зміниться один із районів міста
- Львів тестує безготівкову оплату. Як це працює та що з е-квитком
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- «Парк не має стати заднім двором». Що буде з Погулянкою та як її варто змінити
- Інвестиції у завтра. Чому ІТ-освіту не можна ставити на паузу
- Не забудуй берега річки селища свого. Репортаж із підтопленої Східниці
- «Розпад Росії неминучий». Інтерв’ю з Янушем Буґайським та Уляною Супрун
- Везли у багажниках. Як поблизу Львова рятують травмованих під час війни птахів
- А вони відчинені? «Рейд» львівськими укриттями
- Підземний паркінг, або Остання крапля терпіння для ЮНЕСКО
- Замість підсумку шкільного року. Чи працюють у школах Львова басейни та що можна зробити
- «Львову бракує зеленого каркаса». Що не так із повітрям у місті та як це змінити
- «Ми чекали, що буде війна у Львові». Розмова з добровольцем Ярополком Пшиком
- Для України вірогідними є чотири сценарії. Два з них позитивні
- Пікнік на галявині та ніяких «подяк». Якими є випускні за кордоном
- Що не так із реабілітацією військових та чому це стосується кожного
- Привид «Люсії», або Чому у Львові знесли історичну віллу
- У музей або під асфальт. Як Львівщина позбувається радянських пам’ятників
- Гривня за квадратний метр. Що відбувається з комунальним майном Львівської облради
- «Усе буде добре, мамо». Розмова з тими, що втратили синів на війні
- Галина Крук: Коли нас перестануть запитувати, хто наш Достоєвський?
- Складено рейтинг 200 найбільших компаній Львівщини за виторгом за рік
- Місце пам’яті. Як Львів створює нове військове кладовище
- Довга історія короткого моста, або чому Рясне може стати «островом»
- «Король пішов на війну». Як Львів святкуватиме День міста
- «Ми як на пороховій бочці». Як живе Розвадів, де стався витік газу
- «Сьоме питання». Про що Садовий не може домовитись з депутатами
- Молоко, пил і надмірна чистота. Чому в дітей виникає алергія і як боротись