
Львівський Шанхай. Репортаж з мікрорайону Під Голоском, який забудовують «вікно у вікно»
«Торік я купила житло із виглядом на Високий замок, а заглядатиму хіба сусіду у вікна», – жартує пані Олена. Вона живе на Малоголосківській, поруч із її будинком, на пагорбі, «виріс» ще один. Забудовник наче й не порушив нічого – дотримався мінімальної відстані – 20-25 метрів, але, схоже, ця відстань між будинками у цьому мікрорайоні водночас і максимальна. Жінку ми зустріли на невеликій парковці, поблизу її будинку. «Але мені подобається тут жити», – встигла ще додати вона, перш, ніж сіла у авто.
Забудова на виріст
Тут гуркіт і пилюка, працюють бетономішалки і височенні крани. Вантажівки одна за одною везуть металеві прути, пісок і щебінь – так будують житло в одному із наймальовничіших і наймолодших мікрорайонів Львова. Багатоповерхівки на Малоголосківській, як і по цілому районі Голоско, виростають дуже швидко. Інфраструктура за ними не встигає, місто не береться будувати дороги і розв’язки, садки, амбулаторії і школи, а забудовники й поготів.
Читайте також: Як у Львові перепланують район Під Голоском
«Я навіть не хочу дивитися, що робиться за моїм будинком, у мене з кладовки виходить туди вікно. Розумію, що всі хочуть десь жити, але не у такій щільності. Тут за парковку сварки постійні, інколи до будинку під’їхати складно», – каже пані Оксана, мешканка вулиці Малоголосківської.
Її ми зустріли у невеличкому сквері, який мешканці ледь вберегли від забудови. Вона розповідає, що шість років тому купила квартиру в одному із перших будинків, що звели тут, у компанії «Нова оселя». Тоді Оксана думала, що діти підуть у школу, яку обіцяли будувати зовсім поруч, але вони вчаться у школі № 23 на вулиці Варшавській. «У школі п’ять перших класів по 34 учні», – розповідає жінка.
За генпланом – а це основний містобудівний документ Львова, який визначає, що і де можна будувати – Голоско мав стати новим мікрорайоном багатоповерхової і присадибної забудови.
У 2013 році місто затвердило детальний план території. Новий північний район міста виглядав доволі перспективно через особливий рельєф і збережену ліснистість. Район Голоско розташований у Шевченківському районі Львова, у межах вулиць Замарстинівської, Варшавської і проспекту В'ячеслава Чорновола. Місцевість межує з Брюховицьким лісом, та з Замарстинівським лісопарком і старим Голосківським цвинтарем.
За детальним планом території, Під Голоском мало бути три школи та сім дитячих садків. А ще дорога, яка б з’єднувала вулиці Левандівську і Брюховицьку. Нині ж на початку Малоголосківської висить плакат із концепцією проєктованої вулиці від Під Голоском до Тунельної, на яку місто все ніяк не знайде гроші.
Більшість багатоповерхівок планували звести на Малоголосківській. А загалом у районі мало б проживати не більше 12 тисяч людей. Згодом було чимало змін у детальних планах територій, за якими «допустима» кількість мешканців зросла удвічі. Торік Львівська міськрада провела аудит збудованих і запроєктованих будинків району і з’ясувала, що там незабаром поселиться щонайменше 26 тисяч людей.
Фейкові кооперативи
У своєму влозі колишній головний архітектор Львова Юліан Чаплінський, який працював у Львівській міській раді якраз у час, коли почали забудовувати район, пояснює, що за радянських часів у районі Голоско було понад 25 кооперативів.
«Половина з них, як на мене, то був фейк або ж існували тільки на папері», – каже він. Люди стали продавати свої ділянки забудовникам, ті ж почали зводити багатоповерхівки, часто не дотримуючись погоджених містобудівних вимог – замість семи поверхів будували 10.
А міська рада у свою чергу рішеннями виконкому не лише видавала містобудівні умови і обмеження на нові будівництва, які часом суперечили інтересам мешканців, а й змінювала зону садибної забудови на багатоповерхову. Так було з ділянкою садового кооперативу «Промінь Голоско». Чотири гектари біля вулиць Проектованої та Під Голоском забудували багатоповерхівками, а не індивідуальним житлом.
Мешканці Малоголосківської, 8Д подали на виконком у суд і навіть оскаржили рішення у першій інстанції, але в цілому справу програли.
Десяток змін для «ущільнення
«Тут є багато загроз. Усе через злочинне перевантаження новобудовами», – розповідає у коментарі Тvoemisto.tv Ольга, вона живе на Малоголосківській п’ять років. Каже, що обирала квартиру тут, бо була певна, що з її вікон буде видно школу, там мали б вчитись близько пять сотень дітей, а недалечко мав бути і садок. А вже за рік землю почали віддавати у приватну власність забудовникам. Тоді, до речі, виник рух активних мешканців – «Малоголосківська». Люди перекривали дороги, рятували шматок вільної землі, на якій мала бути школа.
Загалом із 2013 року мерія погодила щонайменше дев’ять змін до детального плану території, переважно змінивши території садибних забудов на багатоповерхові.
«Щоразу, як будували будинок, то домальовували щось, змінювали, ущільнювали, на місці зелених зон нові будинки з'являлись. На місці садибної забудови десятиповерхівки зводили. Спершу почали змінювати місце розташування для майбутньої школи у 2015-му році. І відтоді ми кожні пів року щось нове з’ясовуємо, що відбувається не на нашу користь», – каже пані Оля.
Люди вже декілька років намагалися привернути увагу до проблем: садки і школи мікрорайону, як і довколишні – переповнені, а нових, так давно обіцяних, не будують. Сквери і зелені зони по-трохи забудовують, і район із привабливого, зеленого перетворюється на Шанхай.
Читайте також: У Львові визначили проєкт школи і дитсадка у мікрорайоні Під Голоском
«У мене з тераси вигляд на парк. Там бульдозери почали рити землю, міняти ландшафт, перед вікнами мені насипати 10-тиметровий пагорб. Коли до забудовника звертаєшся, він каже, що ми там нічого не робимо, там нічого не буде. Але, оп-оп, і ще підсипали. Пагорби насипані можуть з’їхати на будинки. Також, забудовник вивозить сміття будівельне, і землю з котлованів неподалік. Ще зрушені води підземні, і підтоплює підвали. Проблем є чимало», – розповідає мешканець вулиці Малоголосківської Андрій.
Квартиру у цьому районі він купив, бо був певен, що у місті житиме, як за містом, у доволі зеленій зоні. Згодом він довідався, що є дуже багато комплексних проблем: і не лише з доїздом, з інфраструктурою, з зонами для відпочинку, немає садків, шкіл, а що найважливіше район і далі активно забудовують «вікно у вікно».
Протести стимулюють міськраду
У район Голоско знову почали їздити – міський голова, члени виконкому та чиновники, які займаються питаннями містобудування, адже 5 червня люди знову перекривали вулицю Під Голоском, протестували проти щільної забудови. Зокрема, їх збурило, що на одному із засідань сесії Львівської міської ради депутати проголосували за продаж з аукціону декількох вільних ділянок у мікрорайоні. Активісти кажуть, що у мікрорайоні залишилось три незаймані земельні ділянки, де вони б хотіли облаштувати рекреаційну зону. Але впродовж року ці ділянки не переводять у рекреаційну зону, натомість місто знову готується продавати землю під забудову.
Тож нині ж міська рада шукає нових рішень – вкотре створила робочу групу, аби вирішити проблеми мікрорайону. До неї входять декілька активних мешканців району, очолює її керуюча справами виконавчого комітету Наталія Алєксєєва, яка до речі, зі слів пресслужби Львівської міської ради, пояснила, що нині напрацювань ще немає, і коментувати їй нічого.
Розповідати про те, що місто робить, аби виправити проблеми району, делегували головному архітектору Львова Антону Коломєйцеву. Торік, вперше в історії Львова виконавчий комітет запровадив мораторій на нове будівництво в районі Під Голоском. Головний архітектор Львова Антон Коломєйцев запевняє, що мораторій діє й досі, і за рік там не видали жодних містобудівних умов і обмежень на нове будівництво.
А нині, каже він, проєктний інститут «Містопроєкт» напрацьовує зміни до плану зонування Шевченківського району. Вони мають бути готові до вересня, далі їх обговорюватимуть і прийматимуть на сесії. У цьому плані зонування планують зменшити висотність планованих будівель, затвердити рекреаційні зони.
«Зараз провели геодезичне дослідження. У плані мають відобразитися усі напрацювання робочих груп. На основі цього плану формуватимуться вимоги до забудови конкретних земельних ділянок. Детальні плани не мають суперечити цьому документу. У ньому відображатимуться розміщення червоних ліній, доріг, проїздів. Так ми зможемо відкорегувати ті питання, які турбують мешканців», – зазначив Антон Коломєйцев.
Щодо продажу землі на Під Голоском з аукціону, то Антон Коломєйцев каже, що її не продаватимуть допоки не приймуть ці зміни до плану зонування, які нині напрацьовує «Містопроєкт».
Читайте також: Забудовники більше не сплачуватимуть інвестиційного внеску. Скільки втратить від цього Львів
У районі ще не збудовано жодної школи, трохи роздратовано визнає Антон Коломєйцев. Він пояснює це тим, що процедура складна – архітектурні конкурси, погодження, виготовлення проєктної документації, відведення землі, а що найважливіше – брак грошей.
Тим паче, з 2021 року через зміни до законодавства, забудовники не сплачуватимуть пайовий внесок у розвиток інфраструктури. Так, місто не отримує приблизно 130-150 мільйонів у рік. Це, до речі, приблизна вартість будівництва однієї школи, як, скажімо, у Брюховичах.
Тим не менш місто планує будівництво шкіл у районі Під Голоском і вже у вересні обіцяє відкрити садок на Малоголосківській.
«Між вулицями Малоголосківською і Під Голоском запроєктували школу, провели архітектурний конкурс. Робиться проєктна документація. У вересні запрацює садок на Малоголосківській. Його збудував за інвестиційною угодою забудовник і передає місту. Загалом у мікрорайоні має бути три школи, але є проблеми з коштами. При скасованих інвестиційних внесках немає з чого їх акумулювати. Також відбувається обмін землями між кооперативом «Інкубаторна станція» і містом, щоб повернути школу на місце, де вона мала б бути первісно. Ще одна школа мала б бути на вулиці Під Голоском у напрямку озера Стосика», – додав Антон Коломєйцев.
Мешканці мікрорайону певні, що їм вдасться вирішити проблеми, які нині є, утім вони не певні, чи завдяки рішенням міськради чи всупереч. Вони кажуть, що якщо місто не зважатиме на порушення під час забудови району, закриватиме очі на проблеми із інфраструктурою чи екологією, то вони будуть виходити на протести, а також відстоюватимуть свої права у судах.
Вікторія Савіцька
Вибір Твого міста
- Бандерівська замість московської. Як Україна та інші країни перейменовують ковбасу, сир і пиво
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До Свірзького замку та ренесансного костелу
- Автомобілі подорожчають до осені майже на третину. Експерт про повернення мит
- Трамвай поїде швидше. Як може змінитися вулиця Вітовського у Львові
- «Маємо заявок на тисячу осіб щодня». Чому чоловікам стало важче перетнути кордон
- Що має виконати Україна, щоб увійти до Євросоюзу
- Зміна постачальника газу. Чому ми стаємо клієнтами «Нафтогазу»
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До старовинного села над річкою
- «Треба довести, що ми боремося з корупцією». Що дасть Україні кандидатство в ЄС
- Кава з душею і кардамоном. Історія херсонця, який у львівському парку варить каву
- «Можемо мати цілу генерацію невпевнених у собі дітей». Чим небезпечний російський YouTube
- Чи справді в Україні виник дефіцит техніки і яка ситуація на ринку
- «Здолає дорогу той, хто йде». Як переселенці на Львівщині знаходять роботу
- Що відбулося із УПЦ МП? Інтерв’ю з митрополитом Філаретом
- Російський бізнес у Львові та області. У кого можуть вилучити майно
- «Львів'яни – чудові», або Як переселенці з Маріуполя відкрили у Львові ресторан
- Потрібен сильний лідер. Як бізнесу долати виклики війни
- Добродії на пів мільйона, або Що відбувається у справі Матиса і Шпитка
- Шкодуємо, що не виїхали раніше. Історії дітей, яких рятують у Львові
- «Компроміс вичерпався». Історик про те, чому Україна вже не може святкувати 9 травня
- «Психопати сотнями не ходять. Йдеться про страшну ненависть». Дослідниця терору про злочини росіян
- «Бог залишив мене живою, тому мушу жити». Історія медсестри, яка підірвалася на снаряді
- Проблему з пальним можна вирішити, – експерт
- Несправжній Козак. Що буде із майном соратника Медведчука у Львові
- Великдень у Львові та селах відзначали по-різному. Старі фото та традиції
- Космічна магія Великодня. На згадку про писанкарку Ганну Косів
- «Такої кількості ще не було». Як волонтерська кухня передає паски на передову
- Купити авто в Європі. Як через новий закон виник ажіотаж на кордоні і ринку
- Історія повторюється. У чому феномен пісні «Ой, у лузі червона калина»
- Швидкі рішення, піт і сльози. Експерти про те, як відбудовувати Україну
- «Хто буде Карфагеном – Москва чи Київ?» Ярослав Грицак про війну за існування
- Важливо, щоб Папа не зустрівся з Кірілом, або Як Україні перемогти росію у Ватикані
- Львівщина може забезпечити сіллю пів України, але будуть проблеми з олією
- «Треба передусім назвати путіна злочинцем», – отець-доктор Михайло Димид про Папу, війну і жертви
- «Навіщо фінансувати культуру, коли війна?» У Львові оживає театральне життя
- «Господи, як я їх ненавиджу! Отак і скажіть». Священник про звірства росіян
- Маємо почати говорити про втрати. Психолог про втому та другий місяць війни
- «Недооцінювати загрозу білоруського удару не варто», – Остап Кривдик
- «Не хочу говорити однією мовою з окупантами». Історії переселенців, які перейшли на українську
- «Мова – це зброя, але не головна». Історик Ярослав Грицак про те, як росія нищила українську
- «Стане великим багатосферним хабом». Як Львів трансформується у час війни
- Як в Україні проходить загальна мобілізація та кого не призиватимуть
- «Якби я змогла забути російську, була б щаслива». Історія харків’янки, яка почала спілкуватися українською
- Залежить від заправки. Яка ситуація із пальним на Львівщині
- Дихати, тренуватися, гуляти і спати. Як переживати стресові ситуації
- Битва за Оперу. Що відбувається із конкурсом на директора головної сцени Львова
- «Це краще, ніж ховатися у підвалі». Львів’янки про те, чому вирішили проходити військовий вишкіл
- «Росія – ворог, який точно програє». Юрій Підлісний про загрозу і наступ
- «Українці скуповують не сірники і гречку, а зброю». Володимир В’ятрович про протистояння з Росією
- «Путін – божевільний, а Росія лежить у паралічі», – експрофесорка МДУ Олена Волкова
- Львівські готелі. Кому належать і чи є там російський бізнес
- Як убезпечити свій акаунт і що потрібно знати про ворожі хакерські атаки
- «Вимкнені телефони, є жива черга». Як працює Генконсульство Росії у Львові
- «Мій вітер повідчиняв усі вікна її життя». Історія кохання політв’язня Зеновія Красівського і правозахисниці Олени Антонів
- «Це загальноєвропейська справа». Іноземці, які лишаються у Львові, попри можливе вторгнення Росії
- «Замість страху та паніки моя відповідальність полягає в тому, щоб бути в Україні», – американець про те, чому він не евакуюється у США
- Усе почалось з пані Наді. Як бабусі з пансіонату «створили» власний бренд шкарпеток
- «Кожен має відчути нерв театру, тоді він успішний». Василь Вовкун про прорив у Львівській опері
- У Львові хочуть зберегти віллу «Сонячну» і відкрити тут музичну галерею
- Проректор, пластун та маркетолог. Історії тих, хто вже записався у Львівську тероборону
- Куди полетіти зі Львова. Еґер – вода, вино і соляна гора
- Львів і його райони. Звідки походять назви та де з’явились перші будинки
- Перехворіють усі. Завідувачка Covid-відділення вважає, що коронавірус може перейти в сезонну хворобу
- За два тижні львів'яни зможуть записуватися на військово-медичні навчання
- Як Винниківське озеро стало «басейном»
- «А хіба інші нації теж їдять сало?» Кілька думок про розвиток української кухні
- Раджу сісти і написати свій план. Психологиня про те, як не впадати у відчай через війну
- «Майдан не може вирішити все – ми мусимо вирішувати», – Мирослав Маринович
- «Був зруйнований, наче Троя». Як на Львівщині три родини викупили занедбаний палац і відновлюють його
- Куди полетіти зі Львова. Всі столиці Литви
- У пошуках свого коріння. Як віднайти предків
- «Остап знову збере усіх на Різдво». Як львівський художник гуртував у себе сотні колядників
- Різдво для Давидка. Історія маленького героя, якому вперше в Україні імплантували стимулятор діафрагми
- Він дуже поспішав жити. In memoriam Остап Лозинський
- Три історії львівських підприємств, яким допомогла COVID-19 Бізнес-клініка
- Чи зникне взимку сніг. Розмова із кліматологом
- Як українці святкують Різдво в Кракові. Фоторепортаж
- «Змінилося би все». Чи зможуть українці святкувати Різдво 25 грудня
- Історія Церкви святого Миколая у Львові, або Як змінювався храм часів XIII століття
- Кожна п’ята дитина відчуває страх, що на неї наїде машина. Як підвищити безпеку біля шкіл
- Їх застануть ще наші правнуки. Чому одноразові підгузки – це погано і як перейти на багаторазові
- «Я тішився, як дитина в Діснейленді, коли відкрив Львів», – власник арткафе Te Amo Lviv
- Перезмінка о 5-ій ранку. Як батьки Юрчика зі СМА борються за життя сина
- «Став серцевиною». Історія першого Гарнізонного храму України
- «Нам треба збільшити рівень очікування до змін у державі», або Чого бракує економіці сьогодні
- Гідність, інклюзивність та рівність. Яким буде America House Lviv і коли його відкриють
- Нас називають «поспішайки». Як у Львові доглядають передчасно народжених дітей
- Діти самі роблять тести. Як у різних країнах світу дбають про школярів
- «Росія зчитувала наші дані». Львівський розробник про український аналог додатку для військових
- Писала серед карпатських гір. Листи молодої письменниці до своєї сім'ї
- Водіям тут не місце, або Що передбачає новий План мобільності Львова
- Wizz Air запускає нові рейси зі Львова та готується випередити МАУ. Інтерв’ю з президентом
- «Ресторанів з локальною кухнею буде все менше». Чому у Львові закрилася відома «Ґвара»
- Куди полетіти зі Львова: вікенд у Ґданську – місті, що стало феніксом
- Житло на заводі. Як у Львові на місці фабрик виросли «семицвіти»
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До центру реабілітації диких птахів
- «Я не можу підвести маму». Історія дівчинки, яка об’єднала Львів
- Скільки цьогоріч платитимуть львів’яни за опалення. Пояснення експертів
- Не алкоголь. Якими є основні причини автотрощ на Львівщині та хто їх створює