фото: www.bialoleka.waw.pl
Річка, з якої можна пити. Як Варшава за кілька років очистила Віслу
Очисні споруди Львова були введені в експлуатацію в 1968 році. З того часу капітального ремонту чи реконструкції на них не проводилося, проте якість стічних вод міста змінилася – вони стали значно концентрованішими, і система минулого століття з їхнім очищенням не справляється.
Лише у 2003-2008 роках за ґрантові кошти шведського уряду вдалося оновити обладнання на для механічної очистки стічних вод. У наступні три роки «Львівводоканал» планує збудувати біогазову установку для переробки мулу стоків у так звану «зелену» енергію. Проте інші технологічні ланки все ще потребують реконструкції та значних капіталовкладень.
З початку року підприємство веде переговори з Національним фондом охорони навколишнього середовища і водного господарства Польщі щодо позики на модернізацію очисних споруд Львова. У рамках співпраці представники «Львівводоканалу», депутати та чиновники міської й обласної рад, а також журналісти побували на найбільш сучасних очисних спорудах Польщі «Чайка» та побачили, як це має відбуватися за європейськими стандартами.
Очисні споруди «Чайка», які обслуговують більшу частину території Варшави і сусідні гміни, були спроектовані на початку 70-х років і введені в експлуатацію в 1991 році. Та їхньої потужності було недостатньо, тому половина стічних вод міста потрапляла у Віслу неочищеною. Місцеві жителі говорять, що тоді через сморід до річки було неможливо підступитися.
Та після вступу Польщі до Євросоюзу у 2004 році питання модернізації очисних споруд стало руба. Варшава мала або заплатити 800 мільйонів злотих штрафу за забруднення довкілля, або ж модернізувати «Чайку», щоб стічні води після проходження очистки відповідали європейським стандартам.
Капітальний ремонт очисних споруд відбувся у 2008-2012 роках у рамках проекту «Водопостачання та очищення стічних вод у Варшаві – Фаза III». Вартість модернізації сягала 500 мільйонів євро. 200 мільйонів дотації виділив Євросоюз, а решту профінансували за рахунок бюджетних коштів та позики Європейського інвестиційного банку.
Читайте також: Екологічно і вигідно: чому до кав'ярні варто ходити із власним горнятком
Штраф за забруднення довкілля для Польщі скасували, а «Чайка» стала найбільшою та найсучаснішою системою очищення стічних вод у Польщі. Пропускна здатність очисних споруд збільшилася майже удвічі – з 245 до 435,8 тис. куб. м стоків на добу. Крім того, за рахунок біогазових установок «Чайка» тепер забезпечує себе повністю теплом та наполовину – електроенергією.
Очистка стічних вод складається з двох етапів – механічного та біологічного. На початку всі стоки проходять через спеціальні ґрати з 6-міліметровими просвітами, на яких затримується велике сміття. Після цього їх знежирюють у так званих пісколовках – там з води забирають нафтопродукти. Далі стоки скеровують у шість первинних відстійників, кожен діаметром 50 м, де усувають різні суспензії та забруднення, менші вагою за воду, наприклад, жири.
На території «Чайки» не пахне трояндами, проте нестерпного смороду не відчувається. І це не лише завдяки тому, що первинні відстійники тут є закритими. З усіх об’єктів, де може утворюватися неприємний запах, повітря збирають та очищують у двох дезодораційних станціях спеціальним хімічним розчином.
Відходи, які з’являються в процесі очистки води, спалюють на Станції утилізації стічних вод, якою на «Чайці» пишаються чи не найбільше. Газ, який при цьому утворюється, теж очищують у три етапи, процес контролюється онлайн. Залишки після спалення та попіл змішують з цементом і хімічними реагентами, гранулюють та зберігають на складі впродовж п’яти днів. Працівники очисних споруд говорять, що технології очистки тут настільки передові, що їхні викиди відповідають більш високим стандартам, аніж це передбачено законодавством Євросоюзу.
З первинних відстійників стічні води скеровують на біологічну очистку. Вона заснована на технології BioDenipho, яка передбачає використання так званого активного осаду. До складу цього осаду входять мікроорганізми, які забезпечують ефективне усування зі стічних вод біогенних сполук фосфору та азоту.
У камерах десяти біологічних реакторів стічні води змішуються з активним осадом. Працівники «Чайки» підтримують умови, необхідні для належного розвитку мікроорганізмів та, відповідно, перебігу технологічного процесу. Після змішування стоки перетікають до відкритих вторинних відстійників, де від води відділяється активний осад, що виконав свою очищувальну функцію. Із вторинних відстійників вода скеровується до Вісли.
Згущений осад, який залишається після біологічної очистки, перекачують до спеціальних камер, де відбувається його ферментація та стабілізація. Там утворюється біогаз – суміш газів, основними із яких є метан (приблизно 65%) та вуглекислий газ (33%). Його накопичують у двох збірниках, кожен з яких має об'єм 6800 куб. м. Біогаз використовують для вироблення «зеленої» теплової та електричної енергії для потреб очисних споруд.
Загальний технологічний процес відбувається під наглядом сучасної системи управління. Умови в біологічних реакторах підлаштовуються автоматично під склад стічних вод, які потрапляють на очисні споруди. За словами керівника «Чайки» Ярослава Судова, на всіх етапах очистки до стічних вод можуть додавати певні хімічні сполуки, якщо аналіз стічних вод покаже, що механічної та біологічної очистки є не достатньо.
Поляки говорять, що тепер воду з Вісли можна спокійно пити. Вони зазначають, що ще 10 років тому «Чайка» була практично в тому ж стані, що й очисні споруди у Львові. Але таких великих капіталовкладень, як Варшава, у тому числі безповоротного гранту від Євросоюзу, «Львівводоканал» у розпорядженні не має.
Національний фонд охорони довкілля і водного господарства Польщі готовий надати позику під мінімальний відсоток, адже львівські стоки через Полтву та Західний Буг потрапляють до Вісли та Балтійського моря. Проте важливість такої інвестиції львівській стороні ще потрібно довести документально. Наступний етап переговорів між поляками та «Львівводоканалом» заплановано на час екологічного форуму, який відбудеться 5-6 жовтня на «Арені Львів».
Анна Журба,
фото www.bialoleka.waw.pl та авторки
Міські акценти
- «Зміна управління містом може потроїти довоєнний бюджет Львова»
- «Для візочника у Львові є два варіанти – дім і балкон». Що можна змінити?
- Де у Львові побачити копію дохристиянської писанки
- Що буде на місці «Добробуту» у Львові. Нові подробиці давньої історії
- Будинок з історією. Як колишній парафіяльний дім став приватним
- «Із грішми проблем нема». Коли у Львові добудують сміттєпереробний завод
- Із трамваєм чи без. Як планують змінити вулицю Миколайчука
- Паркування у Львові. Що змінилось та де найчастіше штрафують
- Наскладали дров, купили генератор. Як ОСББ Львова готуються до зими
- Без хліба, світла і зв’язку. Як Львів пережив ракетні удари
- «Маємо нову тенденцію». Як змінилася ситуація з орендою житла у Львові
- Білозора чи Вакарчука? Як у Львові перейменують вулицю великих математиків
- «Реально небезпечно». Що робити з електросамокатами у Львові
- «Крапля в морі». Чи вдалося зберегти туризм у Львові попри війну
- «Укрзалізниця» передає лікарню в центрі Львова. Що там буде
- «Це терапія, яка допомагає». Чи варто було проводити Свято музики у скорботний день
- З якими назвами вулиць у Львові ми попрощаємося
- «Треба йти до школи!» Яким буде навчання у Львові з 1-го вересня
- «Не буде червоної доріжки». Чи виграє львівський бізнес від скасування мит на товари
- Чи справді у Львові готові будувати квартири із кімнатами захисту
- Місто-фортеця, або Чим є Львів для путіна
- «На вас чекає смерть за Бучу, Ірпінь, Київ…» У Львові зняли відео, через яке виник скандал
- Як Львів підготувався до можливого нападу Путіна
- Як бізнес у Львові реагує на повідомлення про імовірний напад Росії
- Як отримати відшкодування за розірвані колеса через ями у Львові. Пояснення юриста
- Так продовжуватись не може. Як покращити онлайн-навчання у львівських школах
- Готель на ринку, або Коротка історія «Добробуту» у Львові
- Е-квиток у Львові. Усе про картки, ціни, пільги
- На вершині – пішохід. Що передбачає Піраміда мобільності у Львові
- Перехоплювальні паркінги, е-квиток і безпечні дороги. Що робитиме Львів для покращення мобільності
- Недовіра директорці. Що відбувається у львівському ОХМАТДИТі
- День Х. Коли у Львові запрацює е-квиток і чому не з 13 січня
- Замість автобусів може бути поїзд, або Що змінить у Львові електричка
- У Львові розробили перший тролейбус з автономним ходом. Навіщо він місту та куди поїде
- Одна бригада, сім батальйонів. Як у Львові планують організувати оборону у разі наступу Росії
- «Не дати їм будувати, щоб до них підходили всякі жулікі». У Львові виник скандал через будову на Княгині Ольги
- У яких районах Львова потрібне нове житло та чим виділятися на ринку первинного житла сьогодні
- «У Львові варто будувати кампуси». Що відбувається на львівському ринку нерухомості сьогодні
- «Україна для Росії пріоритет номер один». Аналітик – про можливе російське вторгнення
- «Далі знову буде ескалація». Аналітик про загрозу російського вторгнення
- «Зараз маємо пік». Як змінилась ціна на квартири у Львові
- «Думав, вона послизнулась». Водій маршрутки каже, що не зрозумів, що наїхав на монахинь у Львові
- Все можна робити швидше? Хто та як проєктує львівські вулиці
- Львів готує план, щоб повернути дітей до школи. Як це відбуватиметься
- «Посидіть дома, почитайте книжку». Андрій Садовий про нові обмеження у Львові
- На межі життя і смерті. Що відбувається та хто платить за лікування у лікарні швидкої допомоги
- «Нас зробили крайніми». Що у Львові з вакцинацією вчителів та як дають раду інші міста
- «Ми перестали розуміти, чого хоче покупець». Важливі думки після BookForum у Львові
- Як «спорт поза політикою» стає зброєю проти України
- Біля парку і за 15 хвилин до центру Львова. Які переваги пропонує ЖК Safe Town
- Моцарт виглядає для вас чужинцем, але дайте йому час
- Збережуть чи забудують. Що буде на території кераміко-скульптурної фабрики у Львові
- Усі чекають на апеляцію. Як розгортається справа шести засуджених поліцейських у Львові
- Чи справді спорт поза політикою. Як зреагували на позицію львівського спортсмена Горуни
- «Маємо прийняти нову реальність». Олексій Коган про Leopolis Jazz Fest
- Місто, де можна розвивати мистецькі ідеї. Ніколя Фасіно про «Французьку весну» у Львові
- «Караван історій». Що буде із кінотеатром у Стрийському парку
- Вода в місті. Як річка Зубра впливає на львів'ян і як її врятувати
- Квіти на руїнах. Що можуть збудувати у лісопарку «Погулянка»
- Як у Львові оновили унікальну браму в будинку, де жила дружина Грушевського
- «Підпільні» матрьошки. Як у Львові заробляють на російській символіці
- Як оплатити за воду, не виходячи з дому. Детальна інструкція
- Законсервований простір. Чого бракує культурі і відпочинку у львівському парку
- Так триває історія. Як демонтаж Монументу Слави у Львові змінює сенси територій
- Від підземелля до небес. Що унікальне можна побачити в соборі святого Юра у Львові
- Як не купити «проблемну» квартиру і чи реально повернути гроші. Розмова з юристом
- План на Великдень. Як церкви у Львові уникатимуть скупчень вірян
- Чи справді можна вакцинуватись залишковими дозами. Журналістський експеримент
- Навколо автовокзалу. Як врятувати від депресії новий район на околицях Львова
- Тут живе дух Львова. Чи зникне з мапи міста кінотеатр «Коперник»
- За тиждень Великдень. Як волонтерки у Львові напекли пів тисячі пасок для військових на Сході
- Епіфаній теж просив. Як у центрі Львова будують храм. Оновлена візуалізація
- Мистецький дух і дірява підлога. Як це – жити в будівлі театру в центрі Львова
- Забуте і нове. Як може змінитись обличчя Львова за кілька років. Візуалізація
- Мені треба тільки житло, розумієш? Історії непомітних
- Як занепав «символ Львова», або Чи зміниться щось на Стрийському автовокзалі
- Як у старі добрі часи. Хто такі садівники Львова і для чого вони місту
- «Пустіть в туалет!» Як це, коли у Львові не працюють громадські вбиральні
- Воля і розрахунки. Що потрібно, щоб запустити у Львові міську електричку
- Шлях вакцини. Як у Львові зберігають і перевозять «щит» від коронавірусу. Репортаж
- На невеликі квартири у Львові ціна зросла. Що змінилось на ринку нерухомості у час пандемії
- Продукти з'їмо самі. Як ресторани у Львові пішли на новий локдаун
- Весняне дежавю. Коли у Львові можуть ввести локдаун
- Два тижні на збір. Що буде із солодощами і кавою з переходу на Митній
- Два Львова. Як минуло перше онлайн-обговорення здорожчання проїзду в міському транспорті
- Тут живе дух Львова. Як дають собі раду бар «Корівка» і «Пиріжкова» на Словацького
- Як привчити львів’ян прибирати за своїми домашніми улюбленцями
- Без бюджету та з виконкомом. Як на сесії домовлялись депутати і Андрій Садовий
- Кав’ярні для чоловіків, цукерні – для жінок. Розваги і торгівля у Львові сто років тому
- Затори у Львові. Чому світлофори в місті працюють так, а не інакше
- Чемні/хамовиті. Громадський активіст про те, як паркуються у Львові та Києві
- Куди зникає дух Львова. Справа магазину на Краківській
- Викинули продуктів на сотні тисяч. Як бізнес у Львові пережив другий локдаун
- Берлін у центрі Львова. Як після реставрації виглядає брама на Князя Романа
- Труднощі перекладу? Що не так із українською мовою у Львові
- Автобуси і політика. Чому Садовий запитує у львів'ян, у кого місту купувати транспорт
- Новий рік та Різдво у Львові сто років тому і сьогодні. Історія, фото
- Дожити до ста. Дві історії довгожителів Львова
- Львівська ОТГ офіційно запрацювала. Як пройшло передноворічне засідання депутатів
- Бруківка, асфальт, камінь і знову бруківка. Сім п'ятниць вулиці Бандери