
Марш єдності у Києві 12 лютого 2022 року
«Росія – ворог, який точно програє». Юрій Підлісний про загрозу і наступ
– Яке місце на карті світу займає Україна після 2014 року і чи можна сказати, що ми культурно інтегруємося у західний світ?
Україна відкриває для себе серйозніше західний світ. Але й він помічає, що ми такі ж західні, як і він. Скажемо так, ми не інтегруємося в західний світ, а повертаємося до нього. Нас звідти силою витягли і тримали поза ним. Ми повертаємося.
Про Україну почали більше думати і знати. Вона стала відкритішою та цікавішою для світу. Той факт, що більшість великих міст, які мають особливі туристичні принади, почало відвідувати більше туристів, є дуже серйозною ознакою. Також варто звернути увагу на те, що, наприклад, наш український паспорт став важливим, ми маємо можливість подорожувати до багатьох країн без візи. Понад те, на виїзд з країни дозволу нам також не треба. Для молодого покоління це є чимось абсолютно прийнятним, але раніше цього не було. Тобто комунікація українців із зовнішнім світом суттєво збільшилася від 2014 року, хоча це й коштувало нам дуже дорого.
Ми стали частиною вільного світу. Це проявляється в тому, що ми починаємо вибудовувати між собою цивілізовані стосунки. Вже сама Революція Гідності чому так називається? Бо одне із гасел, яке було під час неї, полягало в тому, що не можна брехати народові, в якого є гідність. Це була реакція на брехню Януковича і Азарова про те, що вони таки підпишуть Угоду про асоціацію з Євросоюзом. А насправді вони збрехали нам, і народ повстав.
Ми починаємо розуміти, що взаємини в державі мають будуватися на іншому суспільному договорі, в якому головну роль відіграють цінності. На початках, коли стартували всі ці реформи, зокрема патрульна поліція, початок реформи виборчого законодавства, судової реформи, всі добре розуміли, що ми мали обирати цінності. Мовиться про цінності справедливості, незалежності судової гілки влади, принципу нульової толерантності до корупції. Тобто починалося таке формування нового суспільного договору.
– Чи можна сказати, що Україна і Росія є протистоянням двох абсолютно різних цивілізацій?
Протистояння між Росією та Україною найперше полягає в підході до питання свободи і самовизначення. Отже, ключовою темою західного світу є свобода і гідність людини, з яких випливають права людини.
Ми вирішили, що повертаємося на Захід і вибудовуємо своє життя за тими цінностями, які відкрили для себе наново. Росія ставить питання по-іншому: ви – наша сфера впливу, наші піддані, ми говоримо лише в контексті володаря і його підданих. Це зустріч свобідної цивілізації з ординською. Водночас ми лише на початку шляху, ми слабкі, ще не зміцніли так, як би це мало бути. Те, що ми суттєво сильніші, аніж на початку війни у 2014 році, це факт, але ми маємо розуміти, що попереду важка боротьба.
Нам потрібно внутрішньо перебудовувати суспільство, ми маємо рухатися у напрямку формування справжнього нового суспільного договору, заснованого на цінностях і принципах. Ми повинні формувати свою обороноздатність за принципами сучасного ведення війни. Якщо у нас буде проведена судова реформа, буде створений інвестиційний клімат, вільна економіка, якщо будуть розвиватися фундаментальна і прикладна науки, то ми через одне покоління, а може, і швидше побачимо зовсім нову Україну. Ця Україна, можливо, стане руйнівницею ординської цивілізації, чого Росія боїться, саме тому й почала війну.
– Чи змінилися цінності українців і наскільки вони стали наближеними до європейських?
Сама Україна всередині змінилася. Подивіться на результати першого голосування за склад Верховної Ради, ще УРСР, у 1990 році. Скільки людей із національною свідомістю та проєвропейською орієнтацією були обрані до парламенту? Максимальне число не перевищувало 24%. Якщо подивитися на те, як ми голосували далі, то побачимо, що кількість людей із європейською та відповідною національною свідомістю зростає. Дуже чітко це засвідчила Помаранчева революція – таких людей стало більш ніж половина.
А якщо візьмемо до уваги теперішні соціологічні опитування, то побачимо, що європейські цінності є привабливими для більш ніж 60%. А те, що у різних регіонах України по-різному бачать цей шлях, цілком природно. При цьому єднання і «вшивання» України стало чітко видиме. Те, що є відмінності між сходом і заходом, північчю і півднем, абсолютно прийнятно для будь-якої великої країни.
Якщо подивимося на ту ж Італію, то італійці на півночі та італійці на півдні різняться. З французами на заході чи на сході країни та ж сама історія, тому боятися цього не треба. Але державна політика має бути чітко сформована на «вшивання» країни шляхом освіти і виховання.
Головне, що зараз в Україні немає паніки. Подивіться на курс гривні, яка коливається в межах коридору, визначеного Нацбанком. Усе прогнозовано і передбачувано. Тобто люди не панікують, не втікають, більше починають займатися військовою підготовкою в теробороні, купують зброю. Це все дуже добре. Війна можлива завжди, Росія нападала ще з 1657 року. Треба до цього всього ставитися спокійно і напрацьовувати наші військові можливості.
– Чи справді є вірогідність того, що Росія захопить якусь частину України?
Якщо Росія хоче відновити свої потуги, які вона колись мала як Російська імперія чи Совєтський Союз, їй очевидно треба загарбати Україну. Питання, чи їй це вдасться? Ніколи не можна казати «ніколи», бо колись їй це вдавалося, але ми завжди виходили з цієї ситуації, завжди відвойовували свою незалежність. І тепер Росія має чітко розуміти, що на 31 році незалежності в нас уже виросло півтора покоління, яке хоче жити самостійно і буде чинити спротив.
Наші світоглядні установки стали інші. Про це сигналізував ще Кучма назвою книжки «Україна – не Росія». Це було сигналізовано Помаранчевою революцією, коли почалося інтенсивне національне відродження. Революція Гідності також чітко сигналізувала, що ми повертаємося в систему європейських цінностей, навіть якщо у Європі від цих цінностей почали віддалятися.
Тому для Росії ціна питання буде занадто високою. Тим більше що сама Росія є дуже строкатою. Там же відбуваються різні національні процеси, про які ми не здогадуємося. Там теж є різні народи, які хочуть жити по-іншому, аніж живуть тепер.
Як думаєте, чому Путін не наважився тепер напасти? Бо там є тверезі голови, які роблять розрахунки. І навіть якщо Росія вторгнеться і захопить Лівобережну Україну чи навіть перетне Дніпро, як це усе втримати? Як бути з партизанською війною? Як зберегти лояльність людей, які вже не хочуть жити з Росією?
Росія свій шанс втратила. Якщо вони і далі стверджуватимуть, що ми – братній народ, то нехай поводяться як брати. Тоді, може, ми і подумаємо, як із ними по-іншому будувати стосунки, а поки що вони – вороги, які точно програють.
Софія Шавранська
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Проїзд площею Ринок. Кому та за яких умов видають перепустки
- «Українці – це спів». Уляна Горбачевська про моду на українське у світі
- Як зміняться парки та озера Львова. Відверта розмова з очільницею управління екології
- Цілюща вода. Як Моршин намагається зберегти свої джерела
- Як хочете «прохалявити», згадуйте хлопців і дівчат на фронті. Розмова з викладачем-добровольцем
- Чути дзвони та коляду. Як у Львові переосмислювали Різдво
- Майкл Каппоні: Модульні будинки для ВПО – не завжди добре. Чим їх замінити?
- Місія Львова – допомагати. Як місто пережило рік та що далі
- «Страшно, коли відправляєш посилку, а людини вже нема». Інтерв’ю з Лілією Ступницькою
- Незламні люди. Як львівʼяни працюють з кафе та коворкінгів. Репортаж
- «Їдуть машиною і відключають світло». Інтерв’ю з речницею «Львівобленерго»
- Історія Церкви святого Миколая у Львові, або Як змінювався храм часів XIII століття
- «Треба змінювати стиль календаря, а не дату Різдва». Інтерв'ю з богословом
- Крафтовий сирник добра. Вісім найкращих рецептів
- «Святий Миколаю, принеси подарунки нашим захисникам. Нічого іншого не хочу»
- Неестетичні білборди. Чому у Львові вирішили демонтувати рекламу
- Куди поїхати на вихідні зі Львова: до одного з найстаріших українських міст
- «Хотів бути Левом через Львів». Як військові обирають свої позивні
- Як швидко оплатити комунальні послуги, не виходячи з дому. Інструкція
- «Пункти незламності» у Львові. Де у вашому районі випити кави та підзарядитись
- Що має побачити кожен львів’янин: храм Святого Архистратига Михаїла
- За рік «скурив» айфон. Чому підлітки повірили, що курити безпечно
- Львів матиме два реабілітаційні центри. Чим вони відрізняються і як працюватимуть
- Безпечне навчання. Як діяти під час різних загроз учням у школах і студентам у вишах
- Від цього часто залежить життя людини. Що має бути в домашній аптечці
- «Нам бракує порядку, дисциплінованості й тиші». Плюси і мінуси навчання за кордоном
- «Тут ти все одно на чужині, навіть якщо є дорога елітна школа». Плюси і мінуси навчання за кордоном
- Арештована пам'ятка. Що відбувається з Будинком вчених у Львові
- «Треба однією рукою відстрілюватися, а другою не упустити майбутнє». Юрко Назарук про допомогу військовим і школу
- «На щиті» замість «Груз 200». Як у ЗСУ позбуваються радянської спадщини
- Чи зросте вартість проїзду та як курсуватиме транспорт з осені. Розмова з Орестом Олеськівим
- Право на щастя. Історія подружжя, яке всиновило десятьох дітей
- Міста мають знати, що робити, якщо ракета влучить у ТЕЦ, – експерт
- «На Сихові розвиваємо молодь, яка не знає, чим зайнятись». Як працює центр Young Dovzhenko
- Громадський простір, комунальний ринок і ТЦ. Як зміниться локація на перехресті Петлюри – Садової
- Нам потрібно вижити. Павло Шеремета про руйнування мереж, втрати і бізнес
- Новий бізнес на Львівщині. Які галузі сьогодні є у пріоритеті
- Треба бути оптимістом. Юрій Андрухович та Генрі Марш про війну, творчість і українців
- Люди змінюють час, а не навпаки. Дорж Бату про новий роман «Коко 2.0»
- Знайшли чоловіка через відео на ютубі. Історія родини, яка евакуювалася з Лисичанська до Львова
- Маршрут двоколісним. Що цікавого можна побачити на шляху від Брюховичів до Жовкви
- Як росія створює псевдоукраїнські канали в Телеграмі і чим він небезпечний
- Полтва, можливо, найбрудніша в Україні. Що у нас з річками та чому це важливо для вступу в ЄС
- Як у вишах працюють військові кафедри і що варто змінити
- Проблема з укриттями. Як вчитимуться львівські студенти в умовах війни
- «Мусимо швидко перемогти, щоб українці повернулися додому». Яка ситуація з міграцією на Львівщині
- Бандерівська замість московської. Як Україна та інші країни перейменовують ковбасу, сир і пиво
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До Свірзького замку та ренесансного костелу
- Автомобілі подорожчають до осені майже на третину. Експерт про повернення мит
- Трамвай поїде швидше. Як може змінитися вулиця Вітовського у Львові
- «Маємо заявок на тисячу осіб щодня». Чому чоловікам стало важче перетнути кордон
- Що має виконати Україна, щоб увійти до Євросоюзу
- Зміна постачальника газу. Чому ми стаємо клієнтами «Нафтогазу»
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До старовинного села над річкою
- «Треба довести, що ми боремося з корупцією». Що дасть Україні кандидатство в ЄС
- Кава з душею і кардамоном. Історія херсонця, який у львівському парку варить каву
- «Можемо мати цілу генерацію невпевнених у собі дітей». Чим небезпечний російський YouTube
- Чи справді в Україні виник дефіцит техніки і яка ситуація на ринку
- «Здолає дорогу той, хто йде». Як переселенці на Львівщині знаходять роботу
- Що відбулося із УПЦ МП? Інтерв’ю з митрополитом Філаретом
- Російський бізнес у Львові та області. У кого можуть вилучити майно
- «Львів'яни – чудові», або Як переселенці з Маріуполя відкрили у Львові ресторан
- Потрібен сильний лідер. Як бізнесу долати виклики війни
- Добродії на пів мільйона, або Що відбувається у справі Матиса і Шпитка
- Шкодуємо, що не виїхали раніше. Історії дітей, яких рятують у Львові
- «Компроміс вичерпався». Історик про те, чому Україна вже не може святкувати 9 травня
- «Психопати сотнями не ходять. Йдеться про страшну ненависть». Дослідниця терору про злочини росіян
- «Бог залишив мене живою, тому мушу жити». Історія медсестри, яка підірвалася на снаряді
- Проблему з пальним можна вирішити, – експерт
- Несправжній Козак. Що буде із майном соратника Медведчука у Львові
- Великдень у Львові та селах відзначали по-різному. Старі фото та традиції
- Космічна магія Великодня. На згадку про писанкарку Ганну Косів
- «Такої кількості ще не було». Як волонтерська кухня передає паски на передову
- Купити авто в Європі. Як через новий закон виник ажіотаж на кордоні і ринку
- Історія повторюється. У чому феномен пісні «Ой, у лузі червона калина»
- Швидкі рішення, піт і сльози. Експерти про те, як відбудовувати Україну
- «Хто буде Карфагеном – Москва чи Київ?» Ярослав Грицак про війну за існування
- Важливо, щоб Папа не зустрівся з Кірілом, або Як Україні перемогти росію у Ватикані
- Львівщина може забезпечити сіллю пів України, але будуть проблеми з олією
- «Треба передусім назвати путіна злочинцем», – отець-доктор Михайло Димид про Папу, війну і жертви
- «Навіщо фінансувати культуру, коли війна?» У Львові оживає театральне життя
- «Господи, як я їх ненавиджу! Отак і скажіть». Священник про звірства росіян
- Маємо почати говорити про втрати. Психолог про втому та другий місяць війни
- «Недооцінювати загрозу білоруського удару не варто», – Остап Кривдик
- «Не хочу говорити однією мовою з окупантами». Історії переселенців, які перейшли на українську
- «Мова – це зброя, але не головна». Історик Ярослав Грицак про те, як росія нищила українську
- «Стане великим багатосферним хабом». Як Львів трансформується у час війни
- Як в Україні проходить загальна мобілізація та кого не призиватимуть
- «Якби я змогла забути російську, була б щаслива». Історія харків’янки, яка почала спілкуватися українською
- Залежить від заправки. Яка ситуація із пальним на Львівщині
- Дихати, тренуватися, гуляти і спати. Як переживати стресові ситуації
- Битва за Оперу. Що відбувається із конкурсом на директора головної сцени Львова
- «Це краще, ніж ховатися у підвалі». Львів’янки про те, чому вирішили проходити військовий вишкіл
- «Українці скуповують не сірники і гречку, а зброю». Володимир В’ятрович про протистояння з Росією
- «Путін – божевільний, а Росія лежить у паралічі», – експрофесорка МДУ Олена Волкова
- Львівські готелі. Кому належать і чи є там російський бізнес
- Як убезпечити свій акаунт і що потрібно знати про ворожі хакерські атаки
- «Вимкнені телефони, є жива черга». Як працює Генконсульство Росії у Львові
- «Мій вітер повідчиняв усі вікна її життя». Історія кохання політв’язня Зеновія Красівського і правозахисниці Олени Антонів