фото духовної величі львова

фото духовної величі львова

Що має побачити кожен львів'янин. Церква Вознесіння Господнього на Знесінні

5639 0
У Львові більше немає такого району, який би отримав свою назву від назви храму.

Сьогодні християни відзначають одне з найбільших літургійних світ – Вознесіння Господнє. Так, у однойменній церкві на вул. Старознесенській, що в мірорайоні Знесіння нині – храмовий празник. Цікаво, що у Львові більше немає такого району, який би отримав свою назву від назви храму. Це вже свідчить про те, що це духовний район. Про це Tvoemisto.tv розповів адміністратор церкви отець Михайло Городиський.

Пропонуємо ближче поглянути на храм дізнатися більше його історію.

На Личакові між Кайзервальдом та вулицями Опришківською і Кривчицями є мікрорайон Знесіння. Назва походить від церкви Вознесіння Господнього, що на вул. Старознесенській. Сама місцевість має довгу та цікаву історію. Зокрема, в ранньому середньовіччі тут було розташоване Світовидове поле – язичницьке капище дохристиянського періоду, трохи північніше – Род-гора, на якій теж було (і, судячи з усього, є) капище, пов’язане з культом Рода і Рожаниці – божеств, які вважалися творцями світу та покровителями роду та сім’ї, що збереглося досі.

Читайте також: Свято, що нагадує про два світи. Що ми не знаємо про Вознесіння

У 1985 р. під час археологічних розкопок на цій горі виявили рештки давнього слов’янського городища, духовні потреби якого, мабуть, і «обслуговувало» це капище. Якщо поглянути на розташування капищ в цьому районі, то видно, що ромб, який утворюється чотирма святинями з центром у Світовитодовому полі, чітко зорієнтований за сторонами світу і первісно був зв’язаний комплексом доріг, вимощених вапняковими плитками. Таким чином, як вважають деякі дослідники, на теренах прадавнього Львова, існував язичницький культовий центр.

Знесіння цікаве також і тим, що як вважали відомі львівські історики Ісидор Шараневич та Іван Вагилевич, саме там Данило Романович Галицький заклав перші поселення, з яких виросло наше місто.

«Я збираю матеріали про нашу парафію і так виглядає, що саме на цих територіях був перший християнський храм у Львові, бо там були перші поселення львів’ян, а храми будували на місці язичницьких святилищ. Письмових документів ще не знайшов, але фундаменти храму мають понад 400 років», – розповів Тvoemisto.tv отець Михайло Городиський.

Рисунок старої церкви, опублікований А. Вольфскроном 1858 р.

Церква Вознесіння Господнього, яка розташована біля гори Род. Її можна знайти далеко не в кожному путівнику. Сучасний храм, закладений у 1897 році, веде свій «родовід» з XVII ст., а саме з дерев’яної церквиці, побудованої 1602 року, яка до середини ХІХ ст. занепала і перебувала в поганому стані. Перші плани з будівництва нової церкви відносяться до 1888 р. у і пов’язані з ім’ям Василя Нагірного (засновника товариств «Сокіл», «Дністер» і ряду інших), проте з невідомих причин будівництвом через майже 10 років зайнявся інший будівничий – Владислав Галицький. Будівництво тривало 4 роки і завершилось 1901 року.

«Цікаво, що коли будували новий храм, який є зараз і якому наступного року виповниться 120 років, то у старому дерев’яному храмі люди ще молилися. Тобто, його обкладали каменем зовні, а всередині ще тривала молитва. Відтак, тут є фундамент ще старого храму, який мав 400 років», – каже отець.

Фундатором храму є родина Бачевських. Відомо, що під час своєї подорожі по Європі вони побачили саме такий храм і захотіли, щоб подібний збудували саме тут.

1922 року над входом до церковного двора збудували стрільчасту неоготичну арку, а пізніше у 1924 році – стінну двоярусну дзвіницю із півциркульними арковими прорізами для дзвонів. Храм розташований на високому пагорбі. У плані має форму хреста зі слабо вираженими раменами. Увінчаний одним великим восьмериком із куполом вкритим бляхою та високою бляшаною сигнатуркою, разом із якою загальна висота сягає 31 м. Матеріалом послужила цегла, зовні обмурована грубо обробленим пісковиком, що добувався поблизу. Для архітектурних елементів застосовано дрібнозернистий пісковик із села Демні, що поблизу Миколаєва.

Читайте також: Священник не допомагає, допомагає Господь, – отець, який править для хворих та медиків інфекційної лікар

Інтер’єр церкви був розписаний сюжетами зі Старого та Нового Завіту. За іконостасом була ікона «Розп’яття з ктиторами» від 1701 року. Біля вівтаря розміщені також ікони історичного змісту. До нашого часу збереглись фрагменти високомистецької ікони «Вознесіння Господнє» від 1652 р., що розташована перед іконостасом. Церква мала дзвін, датований 1557 р., що походив з іншого, давнішого храму. Тут зберігалось рукописне Євангеліє 1603 р. писане священиком Захарією зі Знесіння. А сама церква відігравала роль духовного центру місцевості.

«Наш храм всередині не надто великий, але дуже гарний всередині. Зайшовши сюди, кожен себе відчуває, наче в королівській капличці, адже він надзвичайно коштовно і дорого оздоблений. Звісно, храм – це не так споруда, а швидше  зібрання людей, парафія. Самне люди творять цей храм», – каже отець Михайло.

Зараз, за словами адміністратора храму, церква розвивається у трьох головних напрямках – духовному, культурному, взаємолюдському.

При Церкві Вознесіння є дитячий театральний гурток, щонеділі о 9.00 ранку Літургію співає дитячий хор, який допомагає готувати сестра Анастасія із Згромадження святого Йосафата. Також при храмі є чування, табори.

Як наголосив отець Михайло Городиський, у їхніх планах – повернути колишній парафіяльний будинок.

«Навпроти церкви, де тепер бібліотека для дорослих, був парафіяльний дім. Його збудували за кошти нашої громади. У певний час це був Просвіти. Тепер ми звернулися до місцевої влади, абит нам цей будинок повернули, адже маємо багато планів, щоб розвиватися», – каже отець.

За його словами, тут планують створити духовно-культурний центр, куди могли б приходити діти не лише їхньої парафії, а й інших районів Львова, соціально-інтеграційні класи, де б діти, у тому числі з особливими потребами, зустрічалися, а також – актову залу, музей Знесіння, спортзал, бібліотеку-медіатеку і навіть парафіяльну піцерію.

Ольга Шведа, Ольга Коваль

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Тревелблог

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!