Фото зі сторінки Володимира Зеленського
Шок пройшов. Як нам спільно відбудовувати Україну
Шість принципів для відбудови України
Юлія Мінчева, лідерка проєктів «Вокс Україна», розповідає про шість основних принципів для відбудови України. Перший – це євроінтеграція. Другий – створення окремої незалежної агенції під егідою ЄС, яка буде координувати потік коштів та проєкти допомоги.
Читайте також: «Україна знову має годувати світ». Що може змінитися для нашої держави у червні
Третє – Україна має бути власником програми і нести відповідальність за неї. Четверте – це максимальне сприяння не лише грошима, а й технологіями та новими переходами. П’ятий пункт – це те, що має бути більший пріоритет на грантах, а не на кредитах. Шосте – це потреби майбутнього: зелена енергетика, цифровізація, діджиталізація.
Ірина Кравченко, заступниця Голови ЄБРР в Україні, звертає увагу, що ЄБРР є одним із найбільших інвесторів за останні роки, кожен рік банк видавав Україні приблизно 1 млрд євро.
«Ми оголосили у березні наш перший пакет, визначили напрямки допомоги для України. Для України ця сума склала 1 млрд євро. Ми підписали 2 проєкти, один з Укренерго на 50 млн євро для підтримки їх ліквідності і також 30 млн для харчової безпеки з нашими банками-гарантами Otp і ProKredit, щоби допомогти їм фінансувати аграріїв», – сказала Ірина Кравченко.
Також, повідомляє Ірина Кравченко, банк веде фінальні перемовини щодо надання кредиту для Нафтогазу на 300 млн євро, і підтримки ліквідності Укрзалізниці на 50 млн євро. Також ЄБРР має в роботі дві великі транзакції під 100 млн євро для фінансування агропромислових, фармацевтичних компаній і фуд рітейлу. Основними пріоритетами банку є харчова та енергетична безпека, підтримка торгівлі, муніципальні проєкти та логістика.
Шок пройшов
За словами першої заступниці Голови Національного банку України Катерини Рожкової, після шоку перших тижнів війни економічна активність активізується у порівняно спокійних та звільнених регіонах. У березні бойові дії охопили 10 областей та Київ, які в минулому разом формували більше 55% ВВП. У квітні їхня кількість зменшилася до шести, які раніше формували близько 20% ВВП.
Падіння економічної активності спостерігалося й у порівняно спокійних областях через розриви ланцюгів постачання та виробництва, невизначеність та збільшення ризиків, відплив робочої сили та додаткові витрати, проте навіть у таких умовах бізнес поступово адаптується.
Кількість підприємств, які повністю зупинили діяльність, скоротилася майже вдвічі порівняно з початком військових дій (з 32% до 17%). Утім 60% підприємств працює нижче довоєнного рівня завантаженості, майже 23% – більш, ніж удвічі. За даними НБУ, наприкінці квітня найбільше підприємств працювало в с/г, відновлювали роботу транспорт та переробна промисловість. Найскладніша ситуація склалася в будівництві та добувній промисловості. Наразі поліпшилася завантаженість підприємств на деокупованих територій, але в регіонах з активними бойовими діями та на окупованих регіонах ситуація залишається складною.
До слова, план посівної вдалося виконати на 70%, а погодні умови стали сприятливі для розвитку озимих та ранніх ярих культур. В Україні засіяли 11 млн га земель, аграрії продовжують оптимізацію структури посівів: зменшують землі під кукурудзою, натомість збільшують посіви пшениці, сої, гречки. Водночас втрати на окупованих територіях зростають: за даними МінАПК, окупанти вивезли 500 тисяч тонн зернових, десятки тисяч тонн соняшникові олії, значні обсяги овочів, продовжують красти техніку та міндобрива, руйнують елеватори.
Дещо пожвавився попит на працівників, каже Катерина Рожкова, але пропозиція значно перевищує попит, що призводить до зниження зарплат. Після суттєвого зниження в березні – на початку квітня падіння кількості вакансій припинилося. Проте попри пожвавлення активності, попит на працівників зараз слабкий, тоді як кількість тих, хто шукає роботу, стрімко зростає.
Потік біженців, за даними ООН, сповільнився, водночас збільшується кількість громадян, що повертаються в Україну. За даними ООН, станом на 17 травня кількість біженців із України перевищила 6 млн, із них до Польщі – майже 3.4 млн. Водночас темпи виїзду з України сповільнилися, тоді як темпи повернення – прискорюються. Так, за останній тиждень кількість тих, хто виїхав і хто повернувся була майже однаковою. Про повернення свідчать і дані мобільних операторів.
Що стосується інфляції, то ціновий тиск залишається високим, звертає увагу Катерина Рожкова. Причина цього – порушення ланцюгів постачань, нервіномірний попит та зростання витрат. Крім того, пришвидшення інфляції пояснюється значним зростанням цін у частково захоплених областях унаслідок блокування російськими загарбниками постачання товарів. Найбільший внесок у пришвидшення інфляції мало, власне, подорожчання продуктів харчування.
Погляд бізнесу
Власник поштової служби Meest group Ростислав Кісіль поділився власним досвідом, як компанія тримає удар. Він звертає увагу, що найбільшими викликами для компанії на початку війни було зменшення доходу: 6-7% від аналогічного періоду до війни, а також, що велика кількість вантажів та автотранспорту залишились на територіях, де велись активні військові дії. 80% відділень Meest в Україні призупинили свою роботу, оскільки працювали на базі іншого бізнесу. Закордонні споживачі наразі переорієнтувалися лише на гуманітарну допомогу, тому зменшилися відправлення С2С з-за кордону. Звичайні мешканці ЄС відправляли свої речі: різної величини посилки на допомогу Україні, адже наша біда доторкнулася не тільки на політичному рівні до країн ЄС, а також на особистому – до громадян.
Наразі дохід Meest в Україні становить 30%, у порівнянні з аналогічним періодом до війни. Допомагає роботі також те, що 50% міжнародних інтернет-магазинів відновили доставку в Україну разом з Meest, та об’єми залишаються на рівні 20% від довоєнного періоду. Ростислав Кісіль каже, що компанія відновила доставку посилок в Європу, Канаду та Америку та з цих країн. Також відновли роботу 2900 відділень і 300 поштоматів Meest.
«Щотижня ми відновлюємо близько 100 відділень і відкриваємо близько 80 спеціалізованих відділень для малих підприємців», – коментує Ростислав Кісіль.
На думку Ростислава Кісіля, втримати бізнес допоможе переорієнтація та адаптація його процесів під актуальні потреби ринку. Також Ростислав радить створювати нові продукти та послуги на основі інноваційних технологій.
Україна має використати свій шанс стати сильною
Вадим Денисенко, директор Українського Інституту Майбутнього, наголосив, що Україні варто використати свій шанс стати сильною державою. Перше, від чого варто відштовхуватися – це ймовірні сценарії війни, хоча українці беззаперечно впевнені в одному – перемозі, проте інші сценарії теж варто розглянути.
Перший – якщо після «великої битви» на Донбасі, яка не виявила переможця, сторони переходять до позиційної війни, і Україна де-факто залишається в межах своїх кордонів. В цьому варіанті ні про яке заморожування конфлікту мова не йде. Тривалість активної фази такого сценарію 3-6 місяців. Другий сценарій – якщо після битви на Донбасі росія закріплюється на певних заново завойованих територіях, укладається певна угода і війна переходить в позиційну чи навіть заморожену фазу (тривалість 2-6 місяців). За третім сценарієм, після битви на Донбасі росія намагається захопити територію України по Дніпру і створити сухопутний коридор до Молдови (тривалість 6-18 місяців). У четвертому сценарії після битви на Донбасі росія намагатиметься захопити територію усієї України і встановити свій маріонетковий уряд (тривалість кілька років). Проте останні два сценарії – малоймовірні, наголошує Вадим Денисенко.
Для ефективної післявоєнної відбудови Україні потрібна зміна системи управління, повернення українців, зміна підходів до зовнішньої політики та побудова нової економічної моделі, заснованій не на радянській спадщині.
Інструментами для перехідного часу, каже Вадим Денисенко, може стати концентрація влади через запровадження режиму надзвичайного стану, але тільки до оголошення наступних виборів на кінець 2023 року, адже нам потрібна керованість, а не диктатура.
Нову систему УІМ бачить як потужну президентську республіку (за аналогією часу Де Голя та часу правлянні Пак Чон Хі в Південній Кореї). Рахункова палата має стати ключовим органом, який знає про стан держави. Потрібна також деолігархізація і максимальна лібералізація економіки для стимулювання малого та середнього бізнесу. Також УІМ пропонує надати максимальні повноваження місцевому самоврядуванню. Точками росту мають стати державні програми.
Першочерговими завданнями для України у зовнішній політиці Вадим Денисенко називає судові позови проти росії, укладення мирної угоди із закріпленням гарантій безпеки під нейтральний статус. Важливо також налаштувати зв’язок із закордонними діаспорами і повернути біженців додому.
Україна має створювати робочі місця на території країни, нову інфраструктуру. Також потрібен аналіз, прогнозування та планування міграційних потоків українців. До того ж треба підтримувати українців за кордоном.
Катерина Бортняк
Партнерська публікація
Фото із Фб-сторінок Володимира Глащенкова, Володимира Зеленського
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Війна і наступ Росії
- «Я дуже не хотів би, щоб це перейшло на рівень «не воював – не мужик»
- «Я хотів повіситись, але вдома чекали діти». Військовий, що пережив російський полон
- Зібрав 7 мільйонів і пішов воювати. Історія добровольця
- Два роки тому на Львівщині загинуло щонайменше 60 військових. Кого за це судять
- «Повернути своє життя». Як відновлюють будинки на Стрийській після прильоту ракет
- Як Львів пережив масовану повітряну атаку. Деталі і коментарі
- «Казав, що має кілька патронів». Мати полоненого «азовця» чекає на його повернення
- Друга зима в окопах. Чи можлива ротація бійців, які давно воюють
- Новий етап війни, Або що відбувається на фронті
- Удар «шахедів» по Львову. Що летіло на Львівщину та куди влучили
- Віталій Портников: «Вагнер» у білорусі не для того, щоби бавитися в пасочки
- «Я пів року не бачив сонця і неба». «Азовець» Святослав Сірий про війну і полон
- «Я пішла шукати кицю – так і зберегла своє життя»
- «Я міг залишатися дома, але я тут», – викладач УКУ, який пішов на фронт
- «Хто я в цій війні». Волонтерка військового госпіталю Наталія Арестова
- «Хто я в цій війні». Медична кураторка патронатної служби «Азов» Дзвінка Сіра
- Як минув рік повномашстабної війни для Львова: спогади, цифри, фото
- «За рік бійці втомилися, але в них є місія». Інтерв’ю з військовим психологом
- «Я тут заради сім’ї та країни». Історія бійця з книжкою Тімоті Снайдера
- «Бійців з окупованих територій навколішках не проводжають». Історія польської волонтерки
- Віталій Портников: «Українці завжди робили свій вибір»
- Без світла, але без вас. Як львів'яни рятуються у випадках знеструмлення
- «Війна оголила правду про нас», – волонтерка Устя Стефанчук
- Як бізнес у Львові готується до блекауту та кому потрібні генератори
- Танкіст, який звільняв Ізюм: «Ми знаємо наші танчики до кожного гвинтика»
- Що означають масові ракетні обстріли та до чого готуватись. Прогноз експерта
- «Чоловік багато зробив, аби Маріуполь був українським», – дружина «азовця»
- Віталій Портников: «Формула перемоги у цій війні очевидна»
- «Ядерний удар, обмін полонених та мобілізація – це політична гра путіна», – експерт
- «Мамо, хто, як не я?». Історія азовця «Калини» з Львівщини, якого звільнили з полону
- «Моя роль – благословити сина і чекати на нього», – мама героя
- Влада з волонтерами не конкуренти. Яким є рішення для порозуміння
- Мама азовця: «Син просив, щоб ми молилися за них щодня»
- На чий бік стане світ? Аналіз промов Зеленського та путіна з початку великої війни
- «День Незалежності для росії – як кістка в горлі, треба бути готовим до всього», – експерт
- Двоє навіть поплили через річку. Як на кордоні ловлять ухилянтів та що на них чекає
- «Ми намацали больові точки противника». Військовий експерт про зміну стратегії на війні
- Переродження. Історія львівського панк-рокера, який вчиться бути військовим лікарем
- Наш прапор – мирний, але з кров’ю стає червоно-чорним. Історія Іванки Крип’якевич-Димид про сина-героя
- «Уявіть, що війна буде тривати десять років». Микола Савельєв про передову і тероборону
- Воїн світла. Спогади про героя Тараса Жеребецького
- «Я божеволію». Як рідні шукають зниклих безвісти військових і куди їм звертатися
- «Кожен чимось жертвував, щоб вивезти поранених за кордон». Історія фельдшерки
- «Потрібно бути готовими». Військовий експерт про наступ білорусі і ескалацію на сході
- Яку зброю Україні передають союзники та що потрібно ще для перемоги
- «Треба йти до кінця» – львів’янка Оля Біщук, яка воює у складі тероборони на cході України
- «Він був таким крутим чуваком». Сестри Артемія Димида про Героя і війну
- «Той, хто вмів літати». Спогади про Героя Артемія Димида
- Як у Львові оцифровують підбиту російську техніку. Репортаж із 3D-студії
- Острівець освіти. Як українські вчителі відкрили у Румунії школу для біженців
- 100 днів опору. Історії захисників, які наближають нашу перемогу
- «Коли є питання життя і смерті, то є бажання продовжити рід». Як війна впливає на стосунки
- «Все дуже складно». Олексій Францкевич про можливе вторгнення Білорусі
- «Україна знову має годувати світ». Що може змінитися для нашої держави у червні
- «Цінності важливіші за інтереси». Валерій Пекар про те, як Україна змінює світ
- Броня перемоги. Хто виготовляє бронежилети для військових і як їх перевіряють
- «Британці пишаються Україною». Найстаріший волонтер світу у Львові підтримав українців
- Які ракети запускає росія на Львівщину і чому не всі вдається збити
- «Це нова піхота, за якою – життя». Як зберегти тероборону і що треба у ній змінити
- Я не знав, чи у мене залишилися очі. Історія львівського розвідника
- Це вже не війна, а полювання. Мама пораненого азовця зі Львова про бій за «місто Марії»
- Є дві речі, на які ти маєш вплив під обстрілами. Історія «джавелінщика»
- «Зарубати слона кинджалом». Чому бійців з тероборони відправили у «гарячі точки»
- «Ми опинилися в 1944-му році». Віталій Портніков про уроки Другої світової війни
- «Наше головне завдання – вижити». Директорка «Території терору» про історію опору
- «Хочу дихати своїм повітрям і допомагати вдома». Історія біженки, яка повернулася додому
- Російський фарфор і раритетні ікони. Що знайшли в будинку «імператора» Козака у Львові
- (Не) їдуть без екіпіровки. Чи забезпечує держава військового всім необхідним
- Що зміниться для України, якщо путін офіційно оголосить війну. Прогноз експерта
- 1 травня: чи варто його святкувати, а чи скасувати як елемент радянщини
- Слава Україні! Історія прикордонника, який підірвав себе заради побратимів
- «У Бога закінчилося терпіння». Психолог про «затяжну» війну і як вона змінить українців
- «Ці рани надто глибокі». Як у село біля Маріуполя прийшли окупанти
- «Щоби забрати поранених вночі, ми їдемо навпомацки». Як воює парамедик із «Госпітальєрів»
- Взяти Одесу вони точно не зможуть. Політолог про ймовірне вторгнення з Придністров’я
- Гроші, робота, освіта. На що можуть розраховувати біженці з України за кордоном
- «Найгірше було при москалях». Як українці святкували Великдень під час воєн
- Будуть масивніші бомбардування. Експерт про 9 травня, цілі росії і новий виток війни
- «У концтаборі ми знали, що союз розпадеться. З росією буде те саме», – Мирослав Маринович
- Чому у XXI столітті люди здатні на таке насильство? Військовий капелан про путіна, росіян та Європу
- «Захищав людей у маршрутці й на вулиці». Спогади про оператора і воїна Юрія Олійника
- Чи вигідна Україні мирова з росією. Реакція експертів
- «Ми не можемо продати нашу свободу за тимчасову уявну безпеку», – Святослав Вакарчук
- Леви охороняють Львів, або Як місто рятує свої пам’ятки
- 12 днів у підвалі. Історія маріупольця, якому вдалося евакуюватися до Львова
- «Кожен позов, кожне невиконане росією рішення, є ще одним доказом для всіх», – правник
- Гуманітарка має стати на рейки. Як і хто координує допомогу на Львівщині
- «Фото та відео руйнувань дуже важливі для міжнародного суду над Росією», – юрист
- «Наші діти подорослішали на роки». Репортаж з колишнього дитбудинку у Львові
- Це мільйон доларів на день. Андрій Садовий про переселенців та життя у час війни
- Чи можна буде засудити Росію в Гаазі. Політолог-міжнародник про російсько-українську війну
- Українці показали світу, що свобода варта того, щоб за неї помирати, – Юрій Поляківський
- «Надягнув бронежилет на священничий одяг». Історія отця, який молиться з киянами
- «Київ узяти неможливо». Історія депутата, який патрулює нашу столицю
- «Я не геройка, просто хочу жити заради України». Історія киянки, яка не їде з міста
- Як у Львові працює гуманітарний штаб для допомоги біженцям. Репортаж
- У пунктах збору тероборони і військкоматах аншлаги, – Роман Матис
- «Ми прокинулися в іншому часі, у часі війни». Як у Львові відреагували на російський напад