Обкладинка: Дмитро Тарадайка

Обкладинка: Дмитро Тарадайка

Чи вдасться урятувати унікальний костел Святого Миколая у Києві?

1682 0
Рік тому Міністерство культури та інформаційної політики мало передати костел Святого Миколая у власність парафії римо-католиків, але цього не відбулося.

У Києві потребує відновлення костел Святого Миколая на Великій Васильківській, 75. На відновлення храму, де колись горів унікальний орган, вже навіть знайдено кошти. Проте досі не вдається вирішити питання із власністю. Чи не втратить Київ об'єкт унікальної неоготичної архітектури та що відбувається – у матеріалі «Твого міста».

Історія святині

 

Костел Святого Миколая в Києві зводили упродовж 1899-1909 років зусиллями архітектора Владислава Городецького. Споруда має неготичний стиль. Щоправда, до реалізації був прийнятий проєкт 24-річного студента Інституту цивільних інженерів, римо-католика Станіслава Воловського. Але за відсутності в нього досвіду вирішили доручити робоче проєктування, керівництво та нагляд за будівництвом Городецькому. Він їздив за кордон, зокрема у Кельн та Мілан, щоб оглянути тамтешні пам’ятки готичної архітектури. При розплануванні докорінно змінив деталі, значно збагатив декор і віднайшов власну витончену неоготичну стилістику. Собор споруджували винятково коштом католицької громади. На той час у Києві, де проживало майже 33 тисячі католиків, був тільки один костел, збудований у 1842 році.

Введення костелу в експлуатацію відбулося в незакінченому вигляді – без внутрішнього оздоблення, роботи над яким тривали до Першої світової війни. Оздоблення храму було значно пишнішим від того, що є сьогодні. Майже все було зроблене з деревини (дуба) в суворому готичному стилі. Двері центрального входу та бічних порталів масивні, дубові, також у готичному стилі зі спеціальною фігурною оковкою та різьбою. Передбачений проєктом нижній костел через брак коштів так і не збудували.

 

Миколаївський костел та трамвай. Початок XX-го століття

В квітні 1919 року, відразу після другого завоювання Києва більшовиками, настоятель костелу Йосип Змигродський був арештований. У 1936 році радянська влада закрила костел, а через два роки вбила останнього священника. Відтоді споруду використовували як господарське приміщення. Частину площ усередині займали системи глушіння «ворожих» західних радіостанцій, антени містилися зовні – на баштах будівлі.

У 1979 році в храмі розмістили Будинок органної та камерної музики. Всередині його реставрували та перебудували відповідно до вимог концертного залу: поклали паркет, а на місці головного вівтаря поставили орган виробництва чеської фірми «Рігер-Клосс». У нижній частині храму, де були надгробки, зробили вбиральні, гардероб, бар (зараз його немає) та кімнати для артистів.

«Із храму зробили концертний зал перед Олімпіадою в Москві, щоби показати, що комуністи теж культурні, – згадує отець Павло Вишковський, настоятель храму. – Поставили орган, якому місце в храмах зверху, замість вівтаря, а також зробили серйозне втручання у підвальні будівлі. В наступні роки це все якось існувало…»

2 січня 1992 року була підписана угода, згідно з якою храм став не тільки концертним залом, а й «приміщенням», у якому можна було відправляти месу. Через більш ніж 50 років віряни знову змогли переступити поріг свого храму. За часів незалежності заклад культури та парафія використовували його приміщення спільно.

 

Протерміновані умови меморандуму 

 

5 листопада 2021 року Мінкульт підписав із римо-католиками меморандум про передання костелу Святого Миколая для постійного використання парафією. Міністр Олександр Ткаченко говорив про передачу храму як «справу честі» для влади та його особисто, навіть обіцяв до передачі провести державним коштом певні роботи з реконструкції. Згаданий меморандум підписаний на підставі розпорядження Кабміну від 16.09.2020 р. за №1203-р особисто Денисом Шмигалем та ухвалений на підставі указу президента від 18.08.2020 р. за №329. У ньому визначений конкретний термін передачі – до 1 червня 2022 року, але цього так і не відбулося.  

«Жодні умови меморандуму не виконали дотепер, – каже отець Павло Вишковський, настоятель парафії. – Якщо спочатку казали, що причиною є згорілий орган, то тепер війна». 

Це вже не перша обіцянка влади передати храм римо-католикам. 9 грудня 2005-го президент Віктор Ющенко доручив повернути парафіяльній спільноті костел Святого Миколая до 1 липня 2006-го… 

Тепер римо-католицька парафія Святого Миколая в Києві закликає Мінкульт довести справу до кінця, виконати умови меморандуму і передати їй храм для повноцінного користування. Це пришвидшить і його реконструкцію. Гроші на відновлення готові дати релігійна спільнота католиків у США, Польщі, Італії, Бельгії та інших країнах. 

«Стан храму плачевний. Це відображає нашу державу й українців сьогодні, – веде далі отець Павло Вишковський. – 30 років наша парафія просить дозволу на порятунок цієї споруди. Жертводавці готові дати нам кошти, але тільки як господарям костелу». 

Міністерство культури та інформполітики у відповіді «Твоєму місту» пояснює, що причина затягування лежить в юридичній площині. Є чотири нормативно-правові акти, які ускладнюють швидке вирішення питання:

1) Указ президента від 1995 року, стаття якого доручає органам виконавчої влади не передавати закріплене за національними закладами майно, що перебуває в державній власності.

2-3) Закон України «Про культуру» та постанова Кабміну від 14 лютого 2002 року забороняють виселення закладів культури з приміщень без надання їм іншого рівноцінного приміщення.

4) Стаття 17 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» встановлює, що таку передачу має погодити і Київська міська державна адміністрація, незважаючи на державну власність приміщення.

Чому Міністерство підписало цей меморандум і не врахувало юридичні нюанси, невідомо. Нових термінів вирішення питання відомство вже не визначає, посилаючись на введення воєнного стану.

«Введений воєнний стан є об’єктивною причиною, яка ускладнює швидке вирішення зазначеного питання», – пояснюють у Мінкульті. 

Під час зустрічі з активістами 26 червня міністр Ткаченко сказав, що ухвалений закон стосовно передачі об’єктів, що мають статус пам’яток національного значення про передачу об'єктів, поки не підписав президент. За словами міністра, після того, як закон набуде чинності, відомство займеться передачею костелу римо-католикам. «До останнього часу у нас діяла заборона на передачу національних пам’яток. Зараз ухвалено закон, і у нас є підстави повернутися до цього питання. Як тільки цей закон буде підписано, ми поновимо цю розмову», – повідомив чиновник.

 

Технічний стан будівлі

 

Будівля костелу в занедбаному стані, має дуже пошарпаний вигляд як ззовні, так і зсередини. Отець Павло Вишковський розповідає, що результати експертизи ще від 2013 року говорять про те, що споруда експлуатована на більш ніж 90%. Ремонт фасаду востаннє робили десять років тому, водовідведення – дев’ять років тому. На стан будівлі костелу, зі слів отця, вплинуло й непродумане будівництво гілки метрополітену у 80-их роках минулого століття. Нагально треба вирішувати питання укріплення фундаменту, що просідає, руйнується під дією вібрації через прокладене метро. Зокрема, фахівці підрізали палі, на яких стоїть храм, і саме тому його стіни зазнають постійної вібрації під час руху вагонів. 

«Ми звернулися до Віталія Кличка, щоби він допоміг нам якось посприяти, зменшити кількість цих вібрацій, поставити спеціальні опори під будівлю костелу. Проте відповіді від нього ще нема», – каже настоятель парафії. 

Неабиякого клопоту додала й пожежа 3 вересня 2021 року: вогонь повністю знищив орган, який не підлягає відновленню. Репетиції творчих колективів та проведення концертів стали неможливими. Міністр Олександр Ткаченко обіцяв, що триматиме розслідування ситуації під особистим контролем, але імен винуватців за два роки так і не назвали. 

«Орган загорівся через алюмінієву електропроводку, яка мала бути замінена ще 15 років тому. На утримання храму держава роками виділяла гроші, але куди вони дівалися, невідомо», – наголошує отець Павло. 

Незадовільний стан і у конструкцій веж, покрівель (корозія металевих та деструкція дерев’яних конструкцій), що призводить до протікання даху.

Все це описано у детальному Акті обстеження технічного стану будівлі храму, який весною оприлюднила парафія. Згідно з висновками колективу столичних науковців та архітекторів, стан будівлі є незадовільним і вимагає негайних ремонтних, реставраційних та, частково, протиаварійних робіт. З повним текстом Акту обстеження технічного стану і фотозвітом можна ознайомитися за покликанням.

Гроші на відновлення

 

Протиаварійні роботи в костелі, які необхідно було здійснити через пожежу, закінчили 31 січня 2022-го, витративши 21,5 млн грн. Це кошти з пожертв від майже 20 столичних бізнесів, які під опікою юристів з «Міллера» створили «Фонд костелу св. Миколая» (Rozetka, Monobank, SD Capital, Альфа-Банк Україна, Ajax Systems, SAGA Development, «Нова пошта», Dragon Capital, Taryan Group, Райффайзен Банк, ПУМБ, ENSO, «Автострада», «Епіцентр К», Blackshield Capital, Smile Development, Айбокс Банк, Arricano, «КАН девелопмент», «Шерп» і Dila). Гроші, які залишилися у фонді костелу після завершення робіт – 5,6 мільйона гривень, у перші тижні війни були витрачені на потреби військових. Тобто ці гроші вирішили передати благодійному фонду імені Олексія Ставніцера на шоломи й бронежилети. 

Згідно з даними МКІП, тільки реставрація фасадів костелу станом на 2019-ий могла обійтися в 148 млн грн. Ця сума була сформована після експертного звіту в 2018 році та скоригована в 2019-ому. Вже був розроблений проєкт, кошти на реставрацію храму були закладені в програму «Велике будівництво», але їх так і не виділили. Немає коштів у держави на храм і в цьому році, пояснює Мінкульт у відповідь на запит «Твого міста». 

«На 2023 рік капітальні видатки на реставрацію костелу не були заплановані. Для оцінки комплексних реставраційних робіт будівлі костелу спочатку потрібно розробити проєктно-кошторисну документацію, провести експертизу, після чого можна буде порахувати вартість проведення повної реставрації будівлі, – пояснюють у міністерстві. – Національним будинком (Будинок музики – Ред.) повідомлено, що на даний час є проєкт реставрації фасадів костелу, розроблений Українським державним науково-дослідним та проєктним інститутом «УкрНДІпроектреставрація». Проєкт отримав експертний звіт 27 грудня 2018-го. Згідно з коригуванням від 5 вересня 2019-го загальна вартість будівництва в поточних цінах станом на 29 серпня 2019 року становить 148 мільйонів гривень».

Після широкомасштабного вторгнення росії держава, вочевидь, вирішила покинути костел напризволяще, залишивши за собою тільки право власності. Для прикладу, торік 24 лютого з костелу пішли працівники охорони НБОМ, а також технічний та адміністративний персонал, передавши ключі настоятелю парафії. 

На підтримання храму в 2022 році парафія вклала до 2 млн грн зі своїх пожертв. Щоби зробити водовідведення, знадобляться 4 млн грн. Це питання зараз потребує вирішення. 

Повна реконструкція будівлі може обійтися від 10 до 20 млн дол.

«Щоб назвати точну суму, потрібно спочатку зробити якісне дослідження стану споруди. А це ми зможемо зробити тільки після того, як матимемо на це право, – пояснює настоятель парафії. – Ми розуміємо, що на повне відновлення храму знадобляться від 10 до 20 мільйонів доларів. Конкретну суму парафія може вказати аж після експертизи Інституту охорони культурної спадщини». 

26 червня Олександр Ткаченко переконував активістів з якими зустрічався, що держава не покинула храм – міністерство знайшло інвестора в Брюсселі: «Що ж стосується стану будівлі, не думайте, що ми про це забули. Нещодавно ми провели перемовини із мером Брюсселя стосовно того, щоб розпочати якісь [проти]аварійні роботи, і влада Брюсселя готова виділити на це певні кошти», – обіцяє міністр.  

Будинок музики в Жовтневому палаці

Як повідомили «Твоєму місту» в Міністерстві культури та інформаційної політики, щоб передати будівлю у власність парафії, Національний будинок органної та камерної музики України мають забезпечити окремим рівноцінним приміщенням. Бо костел перебуває у сфері їхнього управління та є на балансі Будинку музики. 

В Будинку музики «Твоєму місту» уточнили, що в 2020 році Міністерство культури обіцяло їм до кінця 2023-го збудувати приміщення, але пожежа в костелі Святого Миколая у 2021 році та повномасштабна військова агресія з боку росії внесли свої корективи в реалізацію цих планів.

Наразі про будівництво нового концертного залу не мовиться. Як альтернативне рішення шукають наявні будівлі, які можна було б адаптувати під творчо-виробничі потреби Будинку музики. 

«Основними критеріями є: наявність достатнього концертного простору для встановлення та звучання великого концертного органа, оркестру, хору; можливість акустичної корекції концертної зали як мінімум на 600-700 місць; можливість адаптації будівлі під інклюзивні потреби; наявність відповідної інфраструктури (центральний район міста, метро поблизу, місця для паркування, близькість до об’єктів культурної спадщини, що зумовило б утворення певного культурного кластера); безпека, а саме можливість облаштування укриття в приміщенні тощо», – пояснюють у Національному будинку органної та камерної музики України.

Костел святого Миколая, літо 2021-го

Таке приміщення знайшли – ним стане флігель Міжнародного центру культури і мистецтв Федерації профспілок України (далі ФПУ), що в народі зветься «Жовтневий палац», але затягнувся процес передачі власником – ФПУ, пояснюють у міністерстві. 

«Наприкінці 2022-го – на початку 2023-го процес передачі флігеля Міжнародного центру культури і мистецтв під творчі потреби Будинку музики призупинили у зв’язку з відкриттям кримінальних проваджень щодо окремих керівних осіб Федерації профспілок України, – зазначають у МКІП. – У травні 2023 року розпочався процес підготовки рішення ради президії ФПУ про їхню згоду на безоплатну передачу в державну власність шляхом відмови від цієї власності на користь держави будівлі флігеля Міжнародного центру культури і мистецтв для подальшої реконструкції та адаптації цієї будівлі під творчі потреби Національного будинку з метою реалізації проєкту «Будинок музики». Після ухвалення рішення радою ФПУ щодо передачі в державну власність будівлі флігеля Міжнародного центру культури і мистецтв МКІП розпочне процедуру передачі в державну власність вищезазначеного приміщення згідно з чинним законодавством».

Робоча група в складі керівників Будинку музики, представників Інституту «УкрНДІпроектреставрація», представників балансоутримувача оглядає Жовтневий палац і надає оцінку відповідно до озвучених критеріїв. У випадку попереднього позитивного рішення Національний будинок музики за підтримки Мінкульту ініціює перемовини з власниками цих будівель щодо можливості передачі об’єкта в державну власність для подальшої реконструкції та розміщенням в ньому Національного будинку музики.

У Будинку музики запевняють, що розглядали для свого переходу ще одне приміщення в центрі Києва, але зупинились саме на Жовтневому палаці:

«За цим алгоритмом були опрацьовані будівлі кінотеатру «Київ» та будівля флігеля Міжнародного центру культури та мистецтв, на якому наразі акцентована подальша робота й перемовини з власником та балансоутримувачем».

Міністр Ткаченко 26 червня на зустрічі з активіставими повідомив, що процес знову затягнувся, оскільки на будівлю Жовтневого палацу, як і на все майно профспілок, накладено арешт.

«Було вирішено, що цю функцію (Будинку музики - Ред.) виконуватиме флігель Жовтневого палацу, де є відповідна зала. На жаль, на будівлю Жовтневого палацу, як і на все майно профспілок, тепер накладено арешт, тому за всього бажання ми [Міністерство] не можемо перебрати на себе флігель Жовтневого палацу. Стосовно передачі, до останнього часу у нас діяла заборона на передачу національних пам’яток. Зараз ухвалено закон [про який згадувалося вище], і у нас є підстави повернутися до цього питання. Як тільки цей закон буде підписано, ми поновимо цю розмову», - відповів Ткаченко.

Зі слів співрозмовників, римо-католицька парафія, Національний будинок музики та МКІП мають партнерські стосунки, адже всі задіяні сторони зацікавлені у розв’язанні питання.

Торік МКІП, пояснюючи, чому не передав костел римо-католикам, озвучив новий термін передачі – до кінця 2023 року. У відповіді на запит «Твого міста» в Мінкульті чіткої дати вирішили не повідомляти. І хоча попередні терміни вже минули, римо-католики вірять у позитивне вирішення цього питання, адже для них це історичний храм.

Анастасія Коваль

Колаж: Дмитро Тарадайка

__________________________________________________________________________________________________

Щоб отримувати актуальні новини Києва, підписуйтеся на наші Facebook та Telegram.

«Твоє місто. Київ» – сучасне незалежне медіа європейської столиці. Ми пишемо про міську культуру, урбаністику, інфраструктуру, бізнес та людей, які змінюють місто на краще.

 

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!