Львівська обласна клінічна лікарня та Клінічна лікарня Львівської залізниці стали кампусами Університетської лікарні національного медичного університету ім. Данила Галицького. Просторами, де лікування, навчання і наука працюватимуть разом, заявляють там. «Твоє місто» з’ясувало, як це буде на практиці, чи зміниться щось для пацієнтів і що це означає для майже тритисячного колективу.

Кампуси замість лікарень

3 грудня 2024 року Львівський національний медичний університет став учасником пілотного проєкту Кабінету Міністрів України зі створення Університетської лікарні. Після переходу у статус державного неприбуткового підприємства до її складу спочатку приєднали Клінічну лікарню Львівської залізниці, яка тепер є кампусом Університетської лікарні ім. Івана Огієнка на чолі з Тетяною Яворською. А згодом – Львівську обласну клінічну лікарню, яка є кампусом Університетської лікарні ім. Мар’яна Панчишина і нею головує Галина Щербата.

До цього Галина Щербата була заступницею медичного директора з терапевтичної роботи Лікарні Святого Луки Першого ТМО. Тетяна Яворська керувала залізничною лікарнею ще з кінця 2022 року і є дружиною відомого лікаря, доктора наук, професора Богдана Федака, який свого часу був очільником департаменту охорони здоров’я Харківської області.

До цього часу, близько 15 років Львівською обласною лікарнею керував Михайло Гичка, який також є депутатом Львівської облради від «Європейської солідарності». Покидати свій кабінет він не захотів навіть коли йому запропонували посаду помічника ректора Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. Новопризначені керівниці Університетської лікарні довго не могли потрапити в кабінет керівника, проте проблему начебто вирішили. Цілком ймовірно, що Михайло Гичка може почати виконувати обов’язки директора департаменту охорони здоров’я Львівської ОВА.

До слова, керівні посади в Університетській клініці також отримали ексдиректорка департаменту охорони здоров'я Львівської ОВА Наталія Літвінська, яка тепер стала заступницею ректора з організації медичного обслуговування населення. А ось Наталія Матолінець, яка донедавна працювала медичним директором Першого ТМО міста Львова, стала проректоркою з науково-педагогічної та лікувальної роботи.

До слова, від минулого року голова Львівської ОВА Максим Козицький неодноразово відвідував публічні заходи та закордонні поїздки у супроводі Наталії Матолінець та публікував спільні фото у соцмережах.

Із 1 грудня 2025 року в Університетській лікарні також запрацювали 10 клінік, що об’єднали профільні кафедри та відділення кампусів лікарень за напрямками. Йдеться про: Клініку сімейної медицини та амбулаторної допомоги, Клініку хірургії, Клініку серця та судин, Клініку матері і дитини, Клініку неврології та нейрохірургії, Клініку реабілітації і протезування, Клініку анестезіології та інтенсивної терапії, Клініку голови та шиї, Клініку внутрішніх хвороб, Клініку лабораторно-інструментальної та променевої діагностики.

Всі команди клінік надаватимуть медичну допомогу за пакетами угод з НСЗУ – на 2026 рік їх передбачено 31 і вони охоплять первинну, спеціалізовану та реабілітаційну допомоги.

Крім того, до складу Університетської лікарні увійде Центр симуляційної медицини, де відпрацьовуватимуть практичні навички студенти, інтерни, молоді лікарі, а також Центр координації клінічних та доклінічних досліджень.

Загалом – 40 відділень, близько 1350 ліжок і понад 2 900 працівників. За масштабами – це одна з найбільших медичних структур у регіоні.

Що має дати об’єднання?

В Університетській лікарні логіка роботи полягатиме в тому, що лікування пацієнта будуть поєднувати з навчанням студентів та інтернів і розвитком медичної науки, тобто це місце має бути і простором розвитку для інтернів.

За словами ректора Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького Ореста Чемериса, саме зараз для цього зійшлися кілька факторів: кадровий виклик у медицині, потреба в оновленні підходів до освіти та запит суспільства на якісні й сучасні медичні послуги.

«Модель університетської лікарні – важлива і необхідна річ в Україні. Бо коли ми говоримо про надання медичної допомоги і загалом медичну освіту в комплексі, то у всьому світі вона здійснюється на базі університетських лікарень. Починаючи з сусідньої Польщі, країн Євросоюзу тощо. Університетські лікарні – це високоспеціалізовані освітньо-наукові центри, де працюють лікарі, надають медичну допомогу та залучені до освітнього і наукового процесу», – каже ректор Орест Чемерис.

Орест Чемерис

З його слів, Україна в контексті євроінтеграційних рішень, пішла тим же шляхом: Міністерство охорони здоров'я на базі львівського медичного університету запровадило пілотний проєкт, який передбачає дуальний статус – створення Університетської лікарні і університету, в якому буде поєднуватися освіта, наука і практика.

«Це і є ключова відмінність від інших лікарень. Навчання, лікування і наука тепер будуть разом. Тобто на базі Університетської лікарні працюватимуть лікарі-практики, працівники кафедри, науково-педагогічні працівники університету, які також залучені до медичної допомоги», – додав він.

В лікарні будуть розміщені усі кафедри, аби здійснювати підготовку як студентів, так і фахівців на післядипломному рівні, а також обіцяють новітні напрацювання, методики, імплементацію результатів наукових досліджень і сучасніші практики.

Зазначимо, що раніше багато кафедр ЛНМУ насправді вже мали свою практику на базі обласної лікарні.

Зміни для пацієнтів – коли очікувати і яких

Ключове питання, яке ставлять пацієнти: чи зміниться щось для них. Керівництво переконує: не зважаючи на навчальний і науковий статус, Університетська лікарня не стане менш доступною, а навпаки – буде розвиватися, адже під час надання медичної допомоги до практики залучатимуть студентів, лікарів-інтернів, викладачів.

Як наголосив Орест Чемерис, університетський статус лікарні означає доступ до сучасних методів лікування, нових клінічних протоколів і міждисциплінарної роботи.

«Для пацієнтів, чи то мешканці Львова чи всієї України, нічого не зміниться. Принцип звернення до університетської лікарні є аналогічним, як до будь-якого закладу охорони здоров'я: шляхом довезення бригади екстреної медичної допомоги (якщо це ургентна ситуація), через самозвернення пацієнта до фахівця, який працює на базі університетської лікарні, або за скеруванням сімейного лікаря», – веде далі співрозмовник. 

Також в лікарні буде можливість укладати декларації з лікарями.

Що зміниться для команди

Для персоналу лікарень, а це близько 2 900 працівників, звільнень не буде. Натомість кажуть, що університетський статус лікарні – це нові можливості для них, адже вони зможуть стати практиками, наставниками для молодих лікарів, а також учасниками освітнього процесу, матимуть доступ до участі в наукових проєктах, міжнародних стажуваннях.

Коли влітку 2022 року заговорили про приєднання залізничної лікарні до Університетської лікарні, трудовий колектив залізничної лікарні був проти такого рішення. Тоді казали, що все відбувається без їхньої згоди і вони побоюються звільнення працівників. Скільки людей відтоді звільнилось не називають, лише відомо, що вони були. Хтось пішов у декретну відпустку, хтось перейшов працювати в іншу клініку, ще хтось взагалі пішов в іншу сферу. 

В Університетській лікарні переконані, що модель, за якою вони працюватимуть, зможе зупинити відтік кадрів.

«Більшість стажувань за кордоном відбуваються саме на базі університетських лікарень. Фактично у всьому світі університетська лікарня – це лікарня останньої надії, де приймають найважчих пацієнтів та лікують найскладніші патології, а отже є з чим працювати, – розповідає ректор.

Буде нова структура

Не обійдеться в Університетській лікарні і без ротації, адже є ряд унікальних центрів, які функціонують на базі теперішньої Університетській лікарні, а раніше були на базі обласної клінічної лікарні. Йдеться про кардіохірургію, що вважається чи не найкращим в Україні, судинну хірургію, проктологію тощо.

«Працюємо над новою структурою. Дублюючих відділень не буде. Працюватимемо за пріоритетами. Наприклад, ургентна допомога буде сконцентрована в першому кампусі і на це є об'єктивні причини – тут є відділення екстреної медичної допомоги, куди “швидка” привозить найважчих хворих. У другому кампусі будуть відділення для планової допомоги», – розповідає ректор медичного університету.

І хоч може видатись, що підхід області схожий до львівського, де лікарні міста об’єднали територіально і створили великі ТМО, в Університетській лікарні переконують, що це не так.

«Це абсолютно різні речі. Не можна університет, як заклад вищої освіти, засновником якого є Міністерство охорони здоров'я, порівнювати із локальними закладами охорони здоров'я. Наша лікарня – це складова університету, яка здійснюватиме лікувальний, освітній і науковий процес. Львів не володіє жодним університетом, а лише комунальними закладами охорони здоров’я. Ми ж маємо ліцензію і здійснюємо освітній процес, будучи другими за кількістю здобувачів освіти після Національного медичного університету ім. Богомольця», – зазначив Орест Чемерис.

З його слів, Львів і Львівщина «мають пишатися», що такий експеримент проводять на базі Львівського медичного університету і є можливість спільно напрацювати модель і досвід на всю Україну.

Що зміниться для студентів

Одна з проблем медичної освіти в Україні – розрив між теорією і практикою. Студенти здебільшого роками вчаться за підручниками, а реальну медицину відкривають для себе вже після диплома. В Університетській лікарні у Львові студенти, інтерни й молоді лікарі навчатимуться в реальному клінічному середовищі – у відділеннях, де щодня лікують пацієнтів, стверджує Орест Чемерис. Щоправда, не до кінця зрозуміло, що конкретно зміниться, адже студенти і до цього мали можливість практикуватися.

«Навчальний процес в Університетській лікарні відбуватиметься під постійним наглядом досвідчених лікарів і за чіткими протоколами», – каже він.

Проректорка з науково-педагогічної та лікувальної роботи Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, Наталія Матолінець каже «Твоєму місту», що основна мета створення Університетської лікарні як експериментального проєкту є покращення умов і якості освіти для інтерна, здобувача освіти і безпосередньо для лікаря.

«До складних випадків на консультацію запрошуватимемо професорів, науковців, які займаються розробкою та клінічними впровадженнями нових протоколів. Чимало переваг є для лікаря: вони ставатимуть більш професійними і фаховими, братимуть участь в наукових дослідженнях», – каже вона, однак не уточнює, як саме це відбуватиметься. – Якщо говорити про майбутнього лікаря, то є можливості проходити клінічну практику, працювати в університеті. Перебуваючи в атмосфері клініки, студенти вчаться і емпатії, і організаційних моментів: від поступлення пацієнта, до обстеження чи логістики, беруть участь в маніпуляціях, які дозволені в рамках закону».

З її слів, на третьому-четвертому курсі майбутні лікарі можуть брати участь в сестринській маніпуляції і допомозі лікарю в медичній документації, на шостому курсі – допомагати в обстеженні пацієнта.

Також вона додає, що у симуляційному центрі майбутні медики відпрацьовуватимуть навички без ризику для пацієнта – від базових маніпуляцій до складних хірургічних втручань.

Хочуть створити «єдиний замкнутий цикл»

Третьою складовою мети створення Університетської лікарні є наука, зокрема, участь в наукових дослідженнях та клінічних апробаціях. З цією метою 28 листопада 2025 року на базі лікарні створили Центр координації клінічних та доклінічних досліджень. Зараз законодавство України відповідає майже 100% законодавству Європейського Союзу в частині клінічних випробувань. Це, зі свого боку, передбачає різні фази перевірки препарату чи методу лікування, починаючи із лабораторних умов, закінчуючи клінічними умовами, з дозволу пацієнта, прописуючи інформовану згоду. Досить часто це рятує життя.

«Наша мета – сформувати єдиний замкнутий цикл. Хочемо не просто тестувати, а й розробляти нові ліки, молекули, інноваційні технології та вироби медичного призначення. Щоб увійти в практику, вони мають пройти повний цикл випробувань. Дуже часто інноваційні ліки, особливо в онкології, орфанних захворюваннях, ревматології, імунології – єдиний шанс на порятунок», – розповідає Наталія Матолінець.

Наталія Матолінець

З її слів, із майже 400 діючих досліджень є в Україні, в Університетській лікарні є більше 60-ти розпочатих, діючих чи запланованих. Вони якраз найчастіше зосереджені в онкології, ревматології, гастроентерології, ендокринології. У подальшому географію планують поширити на всі основні профілі і стати мультифункціональним хабом замкнутого циклу для інновацій у медицині, клінічних та доклінічних випробувань.

Участь у дослідженнях, як наголосила Наталія Матолінець, відбувається у два способи.

Перший: пацієнти із хронічним перебігом, наприклад, ішемічною хворобою серця, який проводить лікування за стандартною схемою, але хоче бути корисним для медичної науки і взяти участь в наукових розробках, можуть самостійно зголошуватись.

Другий: коли міжнародні партнери, фармацевтичні фірми, заводи, організації, асоціації безпосередньо звертаються в Університетську лікарню, щоб на її базі перевірити наявні ліки у певній фазі дослідження: перевірці безпеки, токсичності, правильного дозування.

Для цього потрібно звернутися у кол-центр Університетської лікарні чи зокрема у Центр координації доклінічних і клінічних досліджень на вул. Пекарська, 69 (головний корпус) та надати добровільну згоду.

З добровільних пацієнтів створюють єдину базу, а згодом, за потреби, проводять клінічні випробування.

Скільки «бажаючих» уже є в реєстрі в Університетській клініці не вказали, наголосивши, що робота з цим стартувала лиш нещодавно.

«Ми це лише почали робити, тому точно казати, скільки охочих в єдиній базі неможливо. Цифра щоразу інша і це вже кілька десятків. За основу брали європейську модель, зокрема досвід Польщі. У них амбулаторні дослідницькі центри мають десятки тисяч пацієнтів і вони розділені по напрямках», – додає вона.

Паралельно із дослідницьким центром в Університетській лікарні відкрили Центр симуляційної медицини. Тут він повноцінний: від манекенів до розроблених установок, приладів віртуальної реальності, лапароскопічних, хірургічних, ендоскопічних тренажерів, на яких майбутні медики зможуть відпрацьовувати усі практичні навички.

Перші відпрацювання уже відбулись.

«Зі студентами ми вже відпрацювали шість симуляційних сценаріїв. Маємо великий амбітний план – створити симуляційно-хірургічний центр віртуальної реальності, свого роду невеликий віртуальний госпіталь, де заїжджатиме імітаційна “швидка” з важкохворим пацієнтом, і на симуляції студенти відпрацьовуватимуть діагностику, госпіталізацію, невідкладні стани», – додає вона.

Планують оновити обладнання

Для роботи в Університетській лікарні оновлять обладнання. Зокрема, для відділення анестезіологічної терапії закупили газовий аналізатор артеріальної крові пацієнта. Також лікарня отримала портативні ультразвукові апарати, фонендоскопи, обладнання для відновлення прохідності дихальних шляхів, відеоалергоскопи, ендоскопічні стійки для проведення малоінвазивних втручань. Зі слів Наталії Матолінець, зараз на етапі встановлення МРТ ангіограф у кампусі імені Огієнка та рентген-стійки. Крім того, Університетська лікарня отримали велику кількість манекенів, які дозволять перекрити основні базові речі для навчання студентів, інтернів та майбутніх медиків.

На сьогодні університет отримує фінансування з різних джерел: з держбюджету за надання освітніх послуг, за договорами з НСЗУ за надання медичної допомоги, а також з держбюджету за виконання державних, наукових програм, клінічних випробувань. Також це міжнародна, спонсорська і благодійна допомога і грантова підтримка від реалізації наукових проєктів.

Тривалість експерименту роботи Університетської лікарні, згідно з Постановою Кабміну, становить два роки. 

Наразі Львівщина робить ставку на медицину, де лікар навчається все життя, студент з перших років бачить реального пацієнта, а лікарня стає місцем розвитку, а не лише виживання системи. Чи вдасться зберегти баланс між навчанням і лікуванням, масштабом і увагою до конкретної людини? Це, сподіваємось, буде помітно згодом. Зокрема, за результатами експерименту наприкінці 2026 року Університетська лікарня має напрацювати пропозиції щодо змін нормативної бази та поширитись на інші лікарні по Україні, адже мета національного проєкту – створення університетів і університетських лікарень як ключових закладів вищого освіти, де буде здійснена підготовка фахівців на додипломному та післядипломному рівнях.

Як бачимо, лікарня у новому форматі щонайменше не обслуговуватиме пацієнтів гірше, а час покаже, чи ця реформа - змагання області з містом чи науково-освітній пілотний проєкт, який відкриє шлях для розвитку європейської практики університетських клінік в Україні.

Ольга Шведа

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

______________________________________________________________________________________________________

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.