
Цілюща вода. Як Моршин намагається зберегти свої джерела
Tvoemisto.tv побувало в Моршині, щоби розповісти, як тут живеться зараз та як планують розвивати містечко, в якому раніше полюбляли відпочивати й оздоровлюватися росіяни.
«Тут є «золота» моршинська ропа, по яку приїжджало пів світу і яка чистить увесь організм: печінку – від шлаків, жовчевий міхур – від застою жовчі, а ще нормалізує травлення, має потужний жовчогінний ефект, лікує панкреатит і є профілактикою діабету II типу», – пояснює головна лікарка одного із найстаріших санаторіїв у Моршині «Мармуровий палац» Валентина Майдан. Вона працює тут понад 18 років.
Ропу з Моршина експортували до США, Англії, Італії, Румунії
Моршинські джерела як засіб для лікування органів травлення почали використовувати з XIX століття. Перший лікувальний сезон із відкриттям «Закладу для лікування грудних захворювань» почався в 1878 році. Джерела очищували, впорядковували, воду з мінеральних джерел почали застосовувати для ванн. Так Моршин став бальнеогрязевим курортом і швидко здобув популярність. У рекламних проспектах, що виходили перед Першою світовою війною, курорт називали «Галицьким СПА» і «Галицьким Карлсбадом», а моршинську ропу експортували до США, Англії, Італії, Румунії та до інших країн.
У 1930-ому на курорті збудували водолікарню, грязелікарню, інгаляторій та бювет мінеральних вод – так званий «Грибок», який став символом міста. В 1935 році за проєктом Мар’яна Нікодемовича Товариство галицьких лікарів спорудило ще один символ Моршина – «Курортний дім», відомий нині як санаторій «Мармуровий палац».
Джерельна вода та екологічно чистий парк
Місто побудоване так, що одна частина є житловим масивом з будинками, приватними садибами, а в другій розташовані санаторії, де мешкають туристи. У Моршині є два дитсадки, одна школа-ліцей, лікарня, бібліотека та будинок культури, але не комунальний, а в приватній власності санаторію «Моршинкурорт».
Курорт може похвалитися двома родовищами мінеральних вод – Моршинським та Нинівським. Загалом у Моршинській ОТГ є сім санаторіїв. При цьому п’ять у самому місті та ще два поза його межами. Серед санаторіїв, що в місті: «Аркадія», «Мармуровий палац», «Моршинкурорт» (він об’єднує ще 5 оздоровниць – «Лаванда», «Світанок», «Черемош», «Перлина Прикарпаття» та лікувально-діагностичний центр – Ред.), «Моршинський» і «Моршин-Прикордонник». Діють тут 17 готельно-оздоровчих комплексів. І все це у невеликому містечку, яке можна обійти пішки за 15-20 хвилин.
З початку повномасштабного вторгнення росії тимчасовий прихисток тут дали майже 10 тисячам ВПО. Зараз у Моршині до 2,5 тисячі переселенців. Деякі з них тут вже осіли, придбали квартири. Однокімнатне помешкання коштує майже 30 тисяч доларів. Безкоштовне житло надали деякі санаторії, як-от «Моршинкурорт», проте живуть тут і ті, що спроможні самі винайняти помешкання. Більшість переселенців, які є в Моршині, зі сходу України, хоча були і з центральної частини. Проте вони вже майже усі повернулися до столиці.
«Наш дім там, тут ми тимчасово. Але тут гарно, тихо. Перебувати з дітьми – саме те», – каже 30-річна з вигляду жінка із Запоріжжя, яка гуляє з дитиною у візочку.
Головна принада – парк. Це екологічно чиста зона, яку в 2013 році реконструювали за грантові європейські кошти. Ідемо парковою алеєю до бетонного містка, під яким тече джерельна вода, є бювет, а трохи далі видніється старий бювет «Грибочок». Зараз він не діє, хоча його, які і всю довколишню територію, реконструювали. Тепер це невід’ємний атрибут міста, його, можна сказати, візитівка. Коли парк відновлювали, навколо старого бювету створили амфітеатр, де тепер проводять концерти, вистави та нічні кінопокази.
Сюди полюбляли приїздити росіяни
Війна, а перед тим спалах коронавірусу дуже вплинули на кількість туристів. Майже шеститисячний Моршин може прийняти одночасно три з половиною тисячі гостей. За рік у кращі часи, тобто до пандемії коронавірусу та війни, відвідувачів було понад 30 тисяч. Відтак ця кількість поступово зменшувалася. Колись до Моршина полюбляли приїздити росіяни. Наприклад, у 2013 році, за даними Моршинської міської ради, тут відпочивало 2 тисячі осіб із росії. Але їх у рази поменшало в 2014-ому, коли росія напала на Україну. Тепер узагалі немає, портрет туриста суттєво змінився.
Сюди їдуть переважно сорокарічні, щоби лікувати нирки, цукровий діабет, усунути проблеми в роботі шлунково-кишкового тракту або ж ускладнення після коронавірусу. Є тут і програма постковідного відновлення.
До речі, як і навесні 2021 року, коли в курортному містечку провели експеримент і вакцинували майже 90% населення, унаслідок чого зменшили кількість хворих майже до нуля, тут на коронавірус не хворіють. Через велику кількість вакцинованих, тепер уже бустерними дозами, впродовж двох місяців у Моршині не зафіксували жодного випадку цієї хвороби, хоча в решті міст Львівщини і в самому Львові кількість хворих зростає.
Унікальні джерела Моршина
Відомий Моршин і своїми джерелами. Їх тут три – №1, №6 та №4. В останньому, що біля нового бювету, можна набрати води в пластикові пляшки. Саме це й робить з десяток людей. У шестилітрові баклажки набирають воду пані Ганна з чоловіком. Вони з Луцька. Жінка має проблеми з жовчевим міхуром. Каже, що тут не вперше. Вода в джерелі Божої Матері (№4) прісна, слабомінералізована, містить багато розчиненого кисню і відома як природна столова вода «Моршинська». В ній не утворюється осад, тож її можна пити хоч щодня, варити на ній страви. Ця вода безкоштовна і у вільному доступі цілодобово. Вода, яку набирають з джерела, лікувальна (має легку сечогінну дію, її часто призначають при порушенні обміну речовин, хронічних захворюваннях нирок, сечовивідних шляхів – Ред.) впродовж однієї-двох діб. Відтак її властивості втрачаються.
У бюветі, що поруч, вода вже розбавлена до потрібного стану. Зайшовши досередини, можна побачити конструкції з краниками. Кожному відпочивальнику, який приїхав сюди оздоровитися, видають пластикову картку або браслет, у який вмонтовані дані про кількість та концентрацію води, яку він має випити. Датчик зчитує інформацію, відпочивальник ставить склянку, і в неї наливається певна кількість води. Ця вода тепла й зі специфічним присмаком. Якщо часто пити її без призначення лікаря або ж перевищити концентрацію, можна нашкодити своєму здоров’ю.
Однак просто приїхати і набрати води з цього бювету, як і з будь-якого іншого, не дозволяється – лише з джерела. Натомість у місті можна купити пляшку ропи: це та ж сама лікувальна вода, але концентрована, бо її видобули з-під землі. Півлітрова пляшка ропи коштує 150 гривень, але її вистачить як мінімум на курс лікування. Зазвичай цю воду розбавляють у пропорції одна чайна ложка на літр.
Інші два джерела – №1 і №6 – на околиці Моршина. Із джерела №1 «Боніфацій» тече хлоридно-сульфатно-натрієво-магнієва вода. Її призначають при захворюваннях шлунково-кишкового тракту з пониженою секреторною функцією. А з джерела №6 – сульфатно-хлоридно-натрієво-магнієво-калієва вода. Її призначають при захворюваннях шлунково-кишкового тракту на фоні зниженої, нормальної та підвищеної секреторної функції шлунка. Набрати цих вод самостійно неможливо. На етапі видобування вони надходять до санаторних бюветів або ж їх розливають у пляшки і продають. Це та ж сама ропа. Лікувальну воду в Моршині п’ють по-різному, залежно від захворювання. Однак треба спочатку пройти огляд у лікаря, здати потрібні аналізи і лише потім отримати призначення.
«Є усталена думка, що тут «совдепія». Але тепер це далеко не так…»
Один із найстаріших санаторіїв у Моршині – «Мармуровий палац». Коридори тут просторі, стіни і стелі високі, перший поверх майже весь облицьований мармуровими плитами. Санаторій заповнений на 70%. Є тут і туристи, і внутрішньо переміщені особи. Раніше сюди часто приїздили азербайджанці, білоруси, росіяни.
Головна лікарка санаторію розповідає, що лікувальне відновлення передбачає дієти, руханку і вживання мінеральної води. Показує бювет, розташований всередині приміщення. Із кранів тече вода з джерела №6 – саме та, по яку приїздили туристи з інших країн. Лікарка розповідає, що в ідеалі курс лікування становить 21 день, але більшість відпочивальників залишаються на не більш ніж два тижні, продовжують пити заздалегідь придбану лікувальну воду вдома.
«Сульфат магнезії накопичується в організмі за 21 день. І ще тривалий час наша вода має «пам’ять». Але якщо не маєте змоги взяти тривалу відпустку чи маєте обмежений бюджет, радимо цю воду пити вдома», – каже Валентина Майдан і додає: аби ефект був постійний, пацієнти мусять приїжджати в Моршин двічі на рік хоча б на 14 днів.
Відпочивальники, як правило, набирають і п’ють лікувальні води не зі склянок, а з куманців. Це, як пояснює лікарка, для того, щоби не псувалася зубна емаль. Цю воду треба пити малесенькими ковтками, повільно. Головна лікарка санаторію каже, що якщо до війни люди їхали сюди задля профілактики захворювань, то тепер для лікування тих чи тих недуг.
«Моршин не дуже відомий, і не лише в світі, а й в Україні. Є усталена думка, що тут «совдепія». Але тепер це далеко не так: у нас можна якісно й ефективно лікуватися та оздоровлюватися за сучасними методиками. Навіть після війни ми орієнтуватимемося на українців, адже заслуговуємо на гідний відпочинок і лікування», – розповідає нам генеральний директор готельно-оздоровчого комплексу «Святий Шарбель» Андрій Мисів.
У час війни тут відкрили ще одне приміщення на майже 300 місць. Директор каже, що зріс попит, тому ризикнули. Основними відвідувачами комплексу є жителі Львова, Івано-Франківська, Рівного, Луцька, дещо менше киян і запоріжців.
Зберегти джерела
Моршин може стати першим курортом державного значення на Львівщині. Зараз в Україні є шість таких курортів: Куяльник (Одеська область), Миргород (Полтавська область), Скадовськ (Херсонська область), Хмільник (Вінницька область), Слов’янськ (Донецька область), Бердянськ (Запорізька область). Окрім того, постановою ВРУ від 2005 року курортом державного значення оголошений курорт Саки в АР Крим.
Міський голова Моршина Руслан Ільницький пояснив у коментарі Tvoemisto.tv, що насамперед це допоможе захистити джерела:
«Нам, як курорту державного значення, держава гарантує їх збереження, захищає від забруднення та стежить за раціональним використанням. Це важливо і для містян, і для туристів, бо вони матимуть підтвердження того, що сюди безпечно їздити, а також інвесторів, які допомагатимуть розвиватися курорту.
Ольга Шведа
Фото: Твоє місто, Іван Станіславський
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
______________________________________________________________________________________________________
Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.
Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.
Вибір Твого міста
- Львів гуде. Чи готові підприємці ділитися генераторами та як отримати компенсацію
- «Діти – то святе». Педіатр Ярема Возниця про те, що варто знати батькам
- Проїзд площею Ринок. Кому та за яких умов видають перепустки
- «Українці – це спів». Уляна Горбачевська про моду на українське у світі
- Як зміняться парки та озера Львова. Відверта розмова з очільницею управління екології
- Як хочете «прохалявити», згадуйте хлопців і дівчат на фронті. Розмова з викладачем-добровольцем
- Чути дзвони та коляду. Як у Львові переосмислювали Різдво
- Майкл Каппоні: Модульні будинки для ВПО – не завжди добре. Чим їх замінити?
- Місія Львова – допомагати. Як місто пережило рік та що далі
- «Страшно, коли відправляєш посилку, а людини вже нема». Інтерв’ю з Лілією Ступницькою
- Незламні люди. Як львівʼяни працюють з кафе та коворкінгів. Репортаж
- «Їдуть машиною і відключають світло». Інтерв’ю з речницею «Львівобленерго»
- Історія Церкви святого Миколая у Львові, або Як змінювався храм часів XIII століття
- «Треба змінювати стиль календаря, а не дату Різдва». Інтерв'ю з богословом
- Крафтовий сирник добра. Вісім найкращих рецептів
- «Святий Миколаю, принеси подарунки нашим захисникам. Нічого іншого не хочу»
- Неестетичні білборди. Чому у Львові вирішили демонтувати рекламу
- Куди поїхати на вихідні зі Львова: до одного з найстаріших українських міст
- «Хотів бути Левом через Львів». Як військові обирають свої позивні
- Як швидко оплатити комунальні послуги, не виходячи з дому. Інструкція
- «Пункти незламності» у Львові. Де у вашому районі випити кави та підзарядитись
- Що має побачити кожен львів’янин: храм Святого Архистратига Михаїла
- За рік «скурив» айфон. Чому підлітки повірили, що курити безпечно
- Львів матиме два реабілітаційні центри. Чим вони відрізняються і як працюватимуть
- Безпечне навчання. Як діяти під час різних загроз учням у школах і студентам у вишах
- Від цього часто залежить життя людини. Що має бути в домашній аптечці
- «Нам бракує порядку, дисциплінованості й тиші». Плюси і мінуси навчання за кордоном
- «Тут ти все одно на чужині, навіть якщо є дорога елітна школа». Плюси і мінуси навчання за кордоном
- Арештована пам'ятка. Що відбувається з Будинком вчених у Львові
- «Треба однією рукою відстрілюватися, а другою не упустити майбутнє». Юрко Назарук про допомогу військовим і школу
- «На щиті» замість «Груз 200». Як у ЗСУ позбуваються радянської спадщини
- Чи зросте вартість проїзду та як курсуватиме транспорт з осені. Розмова з Орестом Олеськівим
- Право на щастя. Історія подружжя, яке всиновило десятьох дітей
- Міста мають знати, що робити, якщо ракета влучить у ТЕЦ, – експерт
- «На Сихові розвиваємо молодь, яка не знає, чим зайнятись». Як працює центр Young Dovzhenko
- Громадський простір, комунальний ринок і ТЦ. Як зміниться локація на перехресті Петлюри – Садової
- Нам потрібно вижити. Павло Шеремета про руйнування мереж, втрати і бізнес
- Новий бізнес на Львівщині. Які галузі сьогодні є у пріоритеті
- Треба бути оптимістом. Юрій Андрухович та Генрі Марш про війну, творчість і українців
- Люди змінюють час, а не навпаки. Дорж Бату про новий роман «Коко 2.0»
- Знайшли чоловіка через відео на ютубі. Історія родини, яка евакуювалася з Лисичанська до Львова
- Маршрут двоколісним. Що цікавого можна побачити на шляху від Брюховичів до Жовкви
- Як росія створює псевдоукраїнські канали в Телеграмі і чим він небезпечний
- Полтва, можливо, найбрудніша в Україні. Що у нас з річками та чому це важливо для вступу в ЄС
- Як у вишах працюють військові кафедри і що варто змінити
- Проблема з укриттями. Як вчитимуться львівські студенти в умовах війни
- «Мусимо швидко перемогти, щоб українці повернулися додому». Яка ситуація з міграцією на Львівщині
- Бандерівська замість московської. Як Україна та інші країни перейменовують ковбасу, сир і пиво
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До Свірзького замку та ренесансного костелу
- Автомобілі подорожчають до осені майже на третину. Експерт про повернення мит
- Трамвай поїде швидше. Як може змінитися вулиця Вітовського у Львові
- «Маємо заявок на тисячу осіб щодня». Чому чоловікам стало важче перетнути кордон
- Що має виконати Україна, щоб увійти до Євросоюзу
- Зміна постачальника газу. Чому ми стаємо клієнтами «Нафтогазу»
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До старовинного села над річкою
- «Треба довести, що ми боремося з корупцією». Що дасть Україні кандидатство в ЄС
- Кава з душею і кардамоном. Історія херсонця, який у львівському парку варить каву
- «Можемо мати цілу генерацію невпевнених у собі дітей». Чим небезпечний російський YouTube
- Чи справді в Україні виник дефіцит техніки і яка ситуація на ринку
- «Здолає дорогу той, хто йде». Як переселенці на Львівщині знаходять роботу
- Що відбулося із УПЦ МП? Інтерв’ю з митрополитом Філаретом
- Російський бізнес у Львові та області. У кого можуть вилучити майно
- «Львів'яни – чудові», або Як переселенці з Маріуполя відкрили у Львові ресторан
- Потрібен сильний лідер. Як бізнесу долати виклики війни
- Добродії на пів мільйона, або Що відбувається у справі Матиса і Шпитка
- Шкодуємо, що не виїхали раніше. Історії дітей, яких рятують у Львові
- «Компроміс вичерпався». Історик про те, чому Україна вже не може святкувати 9 травня
- «Психопати сотнями не ходять. Йдеться про страшну ненависть». Дослідниця терору про злочини росіян
- «Бог залишив мене живою, тому мушу жити». Історія медсестри, яка підірвалася на снаряді
- Проблему з пальним можна вирішити, – експерт
- Несправжній Козак. Що буде із майном соратника Медведчука у Львові
- Великдень у Львові та селах відзначали по-різному. Старі фото та традиції
- Космічна магія Великодня. На згадку про писанкарку Ганну Косів
- «Такої кількості ще не було». Як волонтерська кухня передає паски на передову
- Купити авто в Європі. Як через новий закон виник ажіотаж на кордоні і ринку
- Історія повторюється. У чому феномен пісні «Ой, у лузі червона калина»
- Швидкі рішення, піт і сльози. Експерти про те, як відбудовувати Україну
- «Хто буде Карфагеном – Москва чи Київ?» Ярослав Грицак про війну за існування
- Важливо, щоб Папа не зустрівся з Кірілом, або Як Україні перемогти росію у Ватикані
- Львівщина може забезпечити сіллю пів України, але будуть проблеми з олією
- «Треба передусім назвати путіна злочинцем», – отець-доктор Михайло Димид про Папу, війну і жертви
- «Навіщо фінансувати культуру, коли війна?» У Львові оживає театральне життя
- «Господи, як я їх ненавиджу! Отак і скажіть». Священник про звірства росіян
- Маємо почати говорити про втрати. Психолог про втому та другий місяць війни
- «Недооцінювати загрозу білоруського удару не варто», – Остап Кривдик
- «Не хочу говорити однією мовою з окупантами». Історії переселенців, які перейшли на українську
- «Мова – це зброя, але не головна». Історик Ярослав Грицак про те, як росія нищила українську
- «Стане великим багатосферним хабом». Як Львів трансформується у час війни
- Як в Україні проходить загальна мобілізація та кого не призиватимуть
- «Якби я змогла забути російську, була б щаслива». Історія харків’янки, яка почала спілкуватися українською
- Залежить від заправки. Яка ситуація із пальним на Львівщині
- Дихати, тренуватися, гуляти і спати. Як переживати стресові ситуації
- Битва за Оперу. Що відбувається із конкурсом на директора головної сцени Львова
- «Це краще, ніж ховатися у підвалі». Львів’янки про те, чому вирішили проходити військовий вишкіл
- «Росія – ворог, який точно програє». Юрій Підлісний про загрозу і наступ
- «Українці скуповують не сірники і гречку, а зброю». Володимир В’ятрович про протистояння з Росією
- «Путін – божевільний, а Росія лежить у паралічі», – експрофесорка МДУ Олена Волкова
- Львівські готелі. Кому належать і чи є там російський бізнес
- Як убезпечити свій акаунт і що потрібно знати про ворожі хакерські атаки