Без смаку та запаху. The New York Times про наслідки від Covid-19, який вражає імунну систему
На початку пандемії Covid-19 здавалася просто ще однією респіраторною хворобою. Але виявилося, що вірус вражає не лише легені, а й нирки, серце та систему кровообігу, і навіть, в якийсь спосіб, наші відчуття нюху та смаку.
Зараз дослідники виявили ще одну неприємну несподіванку. У багатьох пацієнтів, шпиталізованих з коронавірусом, імунній системі загрожує дефіцит незамінних клітин, що наводить на думку про жахливу подібність Covid-19 до СНІДу, про це пише The New York Times.
Читайте також: Ухань – китайський Чорнобиль. Чим ще Україна пов’язана з Китаєм
Отримані результати свідчать про те, що засоби, які пригнічують імунну систему у важкохворих пацієнтів, може допомогти декому з них, але й може завдати шкоди багатьом іншим. Дослідження пропонує відповіді на питання, чому так мало дітей хворіє після зараження, і припускає, що для стримування коронавірусу потрібен буде цілий коктейль з ліків, як і у випадку СНІДу.
Нові дослідження вказують на «дуже складні імунологічні сигнатури вірусу», каже доктор Джон Веррі, імунолог з Університету Пенсильванії, в лабораторії якого детально вивчають імунну систему пацієнтів з Covid-19.
У травні доктор Веррі та його колеги опублікували статтю, в якій йдеться про низку дефектів імунної системи у важкохворих пацієнтів, включно з втратою Т-лімфоцитів, що борються з вірусом, у деяких органах тіла.
В іншій статті дослідники визначили три закономірності дефектів імунної системи і дійшли висновку, що Т-лімфоцити та В-лімфоцити, які допомагають запустити відповідь імунної системи, були неактивними приблизно у 30% із 71 обстеженого пацієнта з Covid-19. Жодна з цих статей ще не була опублікована у науковому часописі.
Дослідники з Китаю повідомляли про подібне виснаження Т-лімфоцитів у важкохворих пацієнтів. Але ці дані дуже важко інтерпретувати, пояснює доктор Веррі.
Досліджувати імунну систему важкохворих пацієнтів з Covid-19 дуже складно, вважає доктор Карл Джун, імунолог з Університету Пенсільванії, який, щоправда, не брав участі у цьому дослідженні.
«Важко відокремити наслідки важкого перебігу хвороби від перебування у реанімації, що також може викликати хаос в імунній системі людини», – каже він. «Бракує контрольної групи, інфікованої іншим небезпечним вірусом, таким як грип.»
Читайте також: Чому Україна ігнорує досвід Тайваню у боротьбі з коронавірусом
Одне з найбільш детальних досліджень, результати якого вже доступні як препринт і готуються до друку у Nature Medicine, було проведено доктором Адріаном Гейдеєм, імунологом з Королівського коледжу Лондона.
Він та його колеги порівнювали імунну систему 63 пацієнтів з Covid-19 у лікарні св. Томи у Лондоні з імунною системою 55 здорових людей, декотрі з яких одужали після коронавірусних інфекцій.
Доктор Гейдей та його колеги почали з припущення, що в пацієнтів виникає сильна імунна відповідь на коронавірус. Ось чому більшість людей одужують після зараження з незначними симптомами або взагалі без них.
Але у людей з важким перебігом хвороби імунна система, можливо, вийшла з ладу, тому що вона реагує занадто бурхливо, як це відбувається у хворих на сепсис. Крім того, як припускали вчені, у цих пацієнтів, можливо, імунна система бореться, але не може адекватно відреагувати на вірус.
Однією з найбільш помітних аномалій у пацієнтів з Covid-19, як виявили вчені, є помітне підвищення концентрації молекул протеїну під назвою IP-10, що спрямовує Т-лімфоцити до органів тіла, де вони потрібні.
Зазвичай, концентрація IP-10 зростає лише на короткий час до моменту, коли починають працювати Т-лімфоцити. Але у пацієнтів з Covid-19 – так само як у пацієнтів із SARS та MERS, хворобами, які теж викликають коронавіруси – рівень IP-10 росте і залишається високим.
Мабуть, організм дає сигнали Т-лімфоцитам практично навмання, що заплутує імунну систему. Деякі Т-лімфоцити готові знищувати віруси, але у хаосі працюють неправильно. Очевидно, що чимало Т-лімфоцитів гине, і їхні запаси в організмі виснажуються – особливо у людей старших за 40 років, у яких вилочкова залоза – орган, що генерує нові Т-лімфоцити, стає менш ефективною.
Читайте також: Вчені дослідили найбільш сприятливу для поширення коронавірусу погоду
Дослідження також припускає, що деякі пацієнти сильно страждають від коронавірусних інфекцій, оскільки їхня імунна система реагує занадто енергійно на вірус. Результатом є так званий «цитокіновий шторм» (Цитокіни – це загальна назва молекул, за допомогою яких клітини імунної системи між собою «спілкуються» і сигналізують. – Ред.), який також спостерігають в онкологічних хворих, що отримували ліки, які перезаряджають Т-лімфоцити для атак на пухлини.
Ці надмірні реакції можна пригнічувати за допомогою ліків, що блокують молекули протеїну IL-6 (інтерлейкіну-6) – іншого організатора імунних клітин. Але ці ліки не відзначилися ефективністю для лікування більшості пацієнтів з Covid-19, і з поважної причини, вважає доктор Гейдей.
«Очевидно, що у деяких пацієнтів підвищений рівень протеїну IL-6, і тому його пригнічення справді може допомогти їм», – пояснює він. Але «основною метою повинно бути відлагодити та воскресити імунну систему, а не придушити її».
Нові дослідження можуть також допомогти відповісти на ще одне актуальне питання: чому так рідко діти хворіють на Covid-19?
У дітей є дуже активні вилочкові залози, джерело нових Т-лімфоцитів. Можливо, це дає їм можливість випереджати вірус – виробляти нові Т-лімфоцити швидше, ніж вірус може їх знищити. У людей середнього віку і старших вилочкова залоза не функціонує так добре.
Виявлена картина вказує на те, що і для важкохворих і легкохворих пацієнтів з Covid-19, можливо, доведеться підібрати спеціальний «коктейль» з противірусних засобів, як це роблять для лікування СНІДу.
Деякі експерти ставили під сумнів взагалі потребу у противірусному засобі для лікування важкохворих пацієнтів з Covid-19, якщо їх головна проблема полягає у надмірній реакції імунної системи.
Але якщо вірус безпосередньо спричиняє розлади у роботі імунної системи, тоді, як вважає доктор Гейдей, у такому противірусному засобі є сенс – а може, навіть більше, ніж в одному, оскільки важливо зупинити інфекцію, перш ніж вона виснажить Т-лімфоцити і завдасть шкоди іншим частинам імунної системи.
«Я анітрохи не втратив свого оптимізму», – каже доктор імунолог з Королівського коледжу Лондона Адріан Гейдей. Він передбачає, що навіть без вакцини Covid-19 стане хворобою, яка піддається лікуванню, і її можна буде стримати безпосередньо противірусними засобами.
«Було б добре мати вакцину», – каже він. «Але оскільки її глобальне розповсюдження є настільки складним, то краще не розраховувати лише на неї».
Дмитро Борисов
Вибір Твого міста
- «Яблуко розбрату», або Що сталось у сихівській школі
- «Тут вирує своє життя». Чи потрібні старі ринки в середмісті Львова
- Чи варто терпіти біль голови. Розмова з неврологом
- «Заміни, заміни старенький трамвай». Як до Львова їдуть трамваї з Європи
- Чи можуть кияни викупити Житній ринок
- Психлікарню на Кульпарківській кардинально змінять. Інтерв'ю з директором
- «Важливо знати, що в тобі є доброго». Отець про піст, Папу та дофамінове покоління
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса