Від чого залежить довголіття?

Випадків довголіття чимало серед людей, які пройшли через важкі випробування. Я мала честь і щастя знати особисто Ольгу Ільків та Дарію Гусяк. Табори, які вони пережили, – це виснажлива фізична праця, недоїдання, голод, постійні приниження. Вони розповідали, як їх заїдали воші, яких доводилося збирати цілими мисками. І попри все це, обидві жінки прожили довге життя.

Чому? Одне з правил довголіття – людська віра. Хоч би й в ідеал, в те, що робиш. Це тримає. Завдяки вірі багато людей пройшли десятиліття таборів і вистояли. Дарія Гусяк і Ольга Ільків були справжніми патріотками. Навіть у поважному віці вони ходили на мітинги. Ольга Ільків приходила на всі, навіть коли вже майже не бачила і була зовсім слабкою. Їх підтримувала ця віра, що, до речі, має цілком конкретні біохімічні механізми, які захищають організм від старіння. Вони багато рухались. Плюс проста їжа. Люди їли квашені овочі, буряк, моркву, капусту, їли звичайне м'ясо, яйця, кисломолочний сир. Не було ні зрілого сиру, ні хамону.

І, звісно, гени. Сьогодні часто кажуть, що довгожителі не завжди ведуть зразково здоровий спосіб життя, можуть мати зайву вагу, але все одно живуть довше. Чому? Бо в них процеси старіння й ті зміни в організмі, що спричиняють хвороби, починаються значно пізніше, ніж у більшості людей.

Яка роль генетики

Вчені досі досліджують вплив генетики на довголіття. Це непросто, адже люди різні – і гени теж. Є такі, що запускають хвороби чи патологічні стани. Та спадковість однозначно має значення. Водночас науковці вже кажуть: навіть ті, хто не має так званих «генів довгожителів», можуть прожити якісніше й здоровіше життя. Адже у звичних продуктах є молекули, здатні активувати біохімічні процеси, завдяки яким людина може довше залишатися в доброму здоров’ї.

Багато людей запитують: «Нащо нам те довголіття? Який сенс довго жити?». Є тривалість життя (lifespan) і здорова тривалість життя (healthspan). Друга часто виявляється значно коротшою за першу, а завдання в тому, щоб вони максимально збігалися. Бо якщо людину в 70 років знерухомить інсульт чи через хворобу Альцгеймера вона втратить особистість, але житиме до 90 – сенсу в такому житті небагато.

Тому вчені наголошують: «Фокусуйтеся не лише на тому, щоб жити довго, а передусім – аби максимально довго добре почуватися, мати силу, енергію й світлу голову».

Що робити, щоб стати довгожителем

Трампу, путіну та Сі Цзіньпіну вже за 70, але вони керують країнами. Під час зустрічі двох останніх мікрофони не вимкнули – і стало чути, як вони обговорювали, що цілком реально прожити до 150 років: є технології, можна робити пересадки органів.

Дожити до 90 років – це вже вважається довголіттям. Вчені кажуть, що максимальна тривалість життя – приблизно 125 років. Лише Жанна Луїза Кальман нібито прожила 122 роки, хоча дані викликають сумніви. Тож 70 – це не так і багато. Та багато органів пересадити неможливо. Досі нікому не вдалося зробити це з підшлунковою залозою чи, тим більше, з людським мозком.

Втім, сучасні технології відкривають інші шляхи. Сьогодні на конференції з дієтології я розповідала, як щоденними діями, доведеними наукою, ми можемо впливати на певні «важелі», що покращують здоров’я. У 2022 році Американська асоціація кардіологів опублікувала список таких чинників. Насамперед – це нормалізація артеріального систолічного тиску до 120 мм рт. ст. і нижче. За сучасною класифікацією вже 130 – це гіпертонія, а при 120 варто насторожитися. Також важливо стежити за рівнем глюкози та холестерину в крові.

Ще один ключовий елемент – якісний сон. Його включили в офіційну класифікацію: людині потрібно 7–9 годин, хоча тривалість індивідуальна. Обов’язковою є і фізична активність. Її інтенсивно досліджують, бо вважають одним із найпотужніших засобів підтримання здоров’я. З віком ми швидко втрачаємо м’язи, відновити які складно. М’язові волокна атрофуються, а засвоєння білка погіршується. Тому літнім людям радять споживати більше білка з кожним прийомом їжі.

Не менш важлива – протизапальна їжа, адже з віком в організмі накопичуються молекули, що запускають хронічне низькоградійоване запалення. Це не набряки чи почервоніння, а процес, який підживлює пухлини, пришвидшує старіння, збільшує ризики хвороби Альцгеймера та інших нейродегенеративних розладів.

Протизапальні продукти потрібно їсти щодня. Це – різна зелень (шпинат, петрушка, кріп, рукола), а також різнокольорові овочі: буряк, морква, капуста, баклажани, помідори. Кольорові пігменти мають протизапальну дію. Не менш важливі ягоди. Україна – одна з найбагатших країн світу на ягоди: чорниця, ожина, чорноплідна горобина, малина. Що чорніші вони й більш дикі, то більше в них корисних речовин. Лохина теж корисна, але дикі ягоди мають потужніші протизапальні властивості. Якщо їсти їх хоча б тричі на тиждень по столовій ложці, ризик дегенеративних хвороб суттєво зменшується. Для жінок це особливо актуально, адже після 80 років ризик деменції, хвороби Альцгеймера та проблем із пам’яттю у них утричі вищий, ніж у чоловіків.

До щоденного раціону обов’язково варто додати насіння та горіхи. Наприклад, насіння льону чи волоські горіхи – вони значно корисніші за «модні» горіхи на кшталт пекана. Важливо також їсти рибу – не червону, бо в ній майже немає Омега-3 (хіба що в дикій, яку важко знайти), а оселедець, скумбрію чи оселедець-матіас, де цих кислот багато.

І не забуваймо про квашені овочі. Вони багаті на живі молочнокислі бактерії та навіть корисніші за кисломолочні продукти. Дослідження доводять: якщо їсти квашенину протягом тижня порціями розміром із долоню, це омолодить мікрофлору кишківника, поліпшить самопочуття, додасть енергії й навіть допоможе схуднути.

Жирна, солона і солодка їжа – як наркотик

Ці три смаки часто поєднуються, і небезпека в тому, що вони перебивають смак здорової їжі. Рідкий цукор у солодких напоях миттєво дає відчуття енергії, але за ним швидко приходить різкий спад. Те саме із солоними чіпсами чи фісташками.

Еволюція триває: одні люди витримають таке навантаження, інші – ні. Це своєрідний природний відбір. В Україні нині дуже багато людей із зайвою вагою, і причин цьому чимало. Однією з них є стрес. Люди, особливо військові, недосипають, мають порушення сну, а отже – постійно підвищений рівень кортизолу.

Цей гормон стимулює відкладення жиру саме в ділянці талії, навколо внутрішніх органів. Такий жир є джерелом великої кількості запальних молекул. Вони циркулюють у крові, потрапляють у мозок, серце, легені, очі, руйнують органи й прискорюють їх старіння. Як наслідок – у людей розвиваються порушення зору, проблеми із сітківкою, судинами, а через це страждає і робота мозку.

Американська асоціація кардіологів наголошує: усе, що захищає судини й серце, корисне і для мозку.

Як налагодити сон в час війни і тривог

Сон має величезне значення. Це суперліки, відновлення й омолодження тіла, оздоровлення мозку. Надзвичайно цілюща річ, яка нічого не коштує. Часто люди думають, що для користі обов’язково потрібно за щось заплатити чи потримати в руках, але сон – безкоштовний.

Він має цикли та фази: глибокий і поверхневий. У ці моменти відновлюються клітини тіла – вони працюють краще й менше хворіють. Відновлюються також клітини мозку, відкладається пам'ять, завдяки чому ми можемо згадати, що було вчора чи позавчора.

Якщо сон порушується – людина недосипає через тривоги, сидіння в гаджетах чи постійне споглядання синього екрану комп’ютера – то й усі відновні процеси збиваються. Безсоння пов’язують з інсулінорезистентністю, ризиком діабету, ожиріння та онкологічних захворювань. Гірше працює імунна система, зростає ймовірність автоімунних недуг. Це коли імунна система, грубо кажучи, «обирає» орган і починає атакувати його клітини, сприймаючи їх за чужі. Наприклад, аутоімунний тиреоїдит (запалення щитоподібної залози) чи аутоімунний артрит. Тут складно щось зробити, бо імунна система не розрізняє, де «свої», а де «чужі», де саме відбулася поломка. В кожної людини це проявляється по-різному, але, як кажуть, де тонко – там і рветься.

У Києві зараз багато тривог – щоночі «шахеди», всі моніторять, куди летить. Може бути гучно – і ця фраза вже стала звичною. Є люди-жайворонки та сови, але, зважаючи на реалії війни, варто намагатися лягати трохи раніше – не о 12–1-й ночі. Робіть це поступово: щодня відсовуйте час сну на 15 хвилин раніше. Так ви зможете пройти хоча б один цикл повноцінної фази сну, а мозок краще відновиться й отримає хоча б частину необхідного. Це дуже важливо.

Щоб легше засинати й краще спати, нейробіологи радять щоранку виходити на денне світло хоча б на 5–10 хвилин. Світло, потрапляючи на сітківку, запускає низку біохімічних каскадів і активує частину мозку, яка налаштовує ритми роботи всіх органів. Це так звані циркадні ритми.

Печінка, шлунок, кишківник найкраще працюють у певні години. Якщо ми їмо чи п’ємо серед ночі, шлунок, звісно, якось це перетравить, але він на таку роботу не налаштований. А печінка, яка мала б відновлюватися, отримує «позмінне навантаження»: піца, ще й залита колою чи вином. Це понаднормова робота, від якої печінка зношується. Спершу вона працює гірше, а згодом може розвинутися ожиріння печінки.

Тому цей ранковий ритуал із денним світлом допомагає знизити ризик депресії та запалень. Завдяки йому ми краще працюємо вдень і легше засинаємо ввечері. Тож вийдіть на ті 10 хвилин – прогуляйтесь із песиком, а якщо часу зовсім немає, то хоча б розвісьте білизну на балконі. Навіть так сонячне світло потрапить на сітківку, і ви вже станете трішки здоровішими.

Як виглядає день Оксани Скиталінської

По-різному. Стараюся робити багато з того, що рекомендую іншим.

Після пробудження п’ю теплу воду з лимонним соком – уночі ми пітніємо, дехто ходить у туалет, кров стає густішою. Потім можу щось зробити вдома й обов’язково виходжу на кілька хвилин на двір, щоб побачити денне світло. Це активує супрахіазматичне ядро.

Далі – кава. Але не відразу після пробудження. Сучасні дослідження радять почекати: вранці рівень кортизолу й так високий, він допомагає нам активізуватися, думати й приймати рішення. Кавою не варто його ще більше піднімати. Оптимально випити каву близько 11:00 – тоді, коли рівень кортизолу починає падати. Це продовжує активність на день.

Мій сніданок часто однаковий: яйця (найкраще джерело білка й жовток, повний корисних речовин), зелень. У соцмережах я виставляю гарні тарілки з різнокольоровими продуктами, але в реальному житті не завжди так виходить – бракує часу. Зазвичай додаю зелень, квашену капусту чи огірочок, помідори, яйця. Вітамінів багато не приймаю. Час від часу п’ю лецитин, омега-3 жирні кислоти, магній – невеликими курсами, коли відчуваю потребу.

Обов’язково роблю якусь фізичну активність – розтяжку, стрибки, хоча б мінімум. Потім працюю. Робота сидяча, тому намагаюся вставати, пити воду, каву.

Традиційного обіду з першим, другим, третім і компотом у мене нема. Можу перекусити ягодами, горіхами, трошки сиром. Часом п’ю каву з молоком (після 12:00 – без кофеїну) або чай, у який додаю трохи полину. Гіркоти обов’язково мають бути в раціоні – це ще потрібно пояснити українцям. Колись дітям, які погано їли, давали відвар з полину. Він гіркий, але дуже корисний. Зараз гірких продуктів бракує, а вони захищають мозок.

Інколи вдень можу з’їсти шматочок м’яса. Але зазвичай їм вранці та ввечері, а в обід обмежуюся перекусом. Їжу не зважую – якщо хтось хоче рахувати калорії, будь ласка. Але зробити це абсолютно точно неможливо. Наприклад, морква з Херсонщини відрізнятиметься від моркви з Чернігівщини: де більше сонця – там більше цукру й калорій. Так само з усіма продуктами.

Варто пам’ятати:
– зелень і листяні овочі майже не містять калорій;
– запечені чи тушковані овочі з мінімальною кількістю жиру – низькокалорійні;
– м’ясо, запечене або тушковане без зайвого жиру, теж легке для організму;
– калорійність різко зростає через солодощі, солодкі напої та дуже жирну їжу.

Жири нам теж потрібні, просто варто пам’ятати, що вони калорійні. Шматочок сала завтовшки з мізинець – корисно, але не нарізані «по лікоть», як у нас люблять. Сало справді цінний продукт, якщо воно не копчене, не варене й не смажене. Його можна їсти й з хлібом – боятися не варто.

Сало містить корисні жири для мозку й печінки. Вони не окислюються в організмі, сприяють доброму відтоку жовчі та запобігають утворенню каменів.

Щоб схуднути, треба змінити спосіб життя

У сучасних людей часто є зайві кілограми – і їх буде ще більше. Це певною мірою еволюція. Спершу були людиноподібні мавпи, а перші люди їли мало, бо залежали від випадкової здобичі. Не існувало супермаркетів чи жирної смаженої їжі. Тоді цінували кожну кісточку – висмоктували з неї калорії. На генетичному рівні ми й досі тягнемося до жирного й солодкого, адже це швидке джерело енергії.

Наші пращури постійно рухалися в пошуках їжі, а з появою землеробства працювали фізично – копали, рубали дерева, годинами були в полі. Саме тому українська традиційна кухня висококалорійна: галушки, вареники зі шкварками, щедра сметана. Це смачно, але сьогодні, коли більшість із нас сидить за комп’ютерами, такий раціон потребує змін.

Відмовлятися від української кухні не треба. Варто взяти з неї найкраще – наприклад, готувати страви з цільнозернового борошна, замінювати надлишковий жир і робити їжу більш легкою.

Повернімось до еволюції. Ті, хто не міг накопичувати жир, швидко помирали. Вижили й дали потомство ті, хто вмів відкладати жирові запаси. Ми – їхні нащадки, і саме тому сучасна їжа часто працює проти нас.

Колись люди їли тверді коренеплоди, які важко було розжувати. Сьогодні ж морква й буряк – солодкі й хрумкі, зернові – оброблені. У більшості хліба немає оболонок зерна, які стримують набір ваги. Білий батон, рогалики, навіть м’який «чорний» хліб роблять із очищеного борошна. Натомість щільний, грубий хліб із висівками менш калорійний і ситніший.

Сучасна їжа часто поєднує сіль і цукор, а ми рухаємося мало й живемо під стресом. Хоча й наші предки жили в умовах ще більшого стресу – від монголо-татар до інших «ордин». Стрес був і лишається фактором виживання.

Що ж робити зараз? Вибирати те, що працює саме для вас. Якщо вам зручно рахувати калорії – робіть це. Так ви швидше навчитеся «на око» визначати вагу та калорійність продуктів. Пам’ятайте: овочі й зелень майже не мають калорій, а головне джерело енергії – жир і цукор.

Найнебезпечніше їх поєднання – тістечка з кремом, круасани, піца з кількома видами сиру, салямі й майонезом. Це «порожні калорії», які при схильності до набору ваги швидко відкладаються у жир.

Сам майонез не такий вже страшний – у ньому лише олія, яйця й трохи кислоти. Проблема в кількості: олію ми не з’їмо ложками, а майонезом легко намазати пів батона чи залити «шубу» й олів’є. За калорійністю – майже те саме, але непомітніше й небезпечніше.

Дітям не варто забороняти шкідливу їжу, але вона не на щодень

Замінити картоплю фрі, нагетси чи піцу – можна. Але наше життя специфічне: навколо нас постійно чіпси, солодощі й газовані напої, які працюють проти здоров’я.

Можливо, дітям не варто повністю забороняти таку їжу – нехай вона буде лише інколи, на свята. Головне, щоб вони розуміли: це не щоденна їжа. Є щоденний раціон, який дає енергію, а є святкові страви, які можна дозволити собі час від часу, навіть якщо вони шкодять організму, особливо при проблемах із підшлунковою чи жовчним.

Щодо замін, то не завжди реально запропонувати дітям «корисний аналог». Замінити звичну піцу на піцу з кабачків? Діти навряд чи їстимуть. Краще пояснити їм: щоденна їжа повинна давати енергію для навчання, ігор і спорту. Від піци сил не буде, а від ягід чи яєць – будуть.

Дітей треба привчати до корисного:

• Яйця – надзвичайно цінний продукт. Якщо не люблять, приготуйте яєчні налисники (яйця трішки борошна дрібка солі). Вони не підвищують різко рівень цукру в крові.
• Кабачкові оладки – смачна альтернатива традиційним.
• Кисломолочний сир – ідеальний для запіканок.
• На Закарпатті готують гомбовці – теж приклад ситної, але більш здорової страви.

Чому людям простіше піти на марафон, ніж виробити корисні звички

Марафони завжди мають початок і кінець, у них жорсткі обмеження щодо часу, ваги та заборонених продуктів. Людина на малих калоріях довго не витримує. Мабуть, тому марафони швидко закінчуються: люди або схудли, або йдуть на нові марафони. Нічого проти цього не маю. Людство пробує так і сяк, а схуднення вже давно стало бізнесом. Рекламують модні спортзали, щоб людина пішла порухати м’язами. Туди ж потрібні дорогі костюм і кросівки. А людині треба всього-на-всього відтиснутися, поприсідати, помахати ногами, побігати. Для цього не обов’язково йти в спортзал і платити тисячі.

Суть у тому, що треба рухатися і їсти просту їжу. Звісно, це потрібно показувати своїм прикладом. Бо якщо тато й мама топчуть, а дітям забороняють – це не працює. Я не про гастрофашизм у хаті, щоб усі їли тільки руколу чи броколі. На свято або у вихідний можна собі дозволити, але пам’ятайте: треба повертатися в систему. Хочеться солодкого? З’їжте лохини.

Їжте яйця, особливо з рідким жовтком – для здорової печінки, мозку, нервової системи та очей. Їжте капусту всіх сортів – будете здоровіші. Не треба багато, достатньо жменьки. Капуста покращує роботу печінки, яка очищує організм. Це – найкращий детокс, а не модні соки чи пігулки. Їжте квашені огірки, помідори, капусту.

Тема їжі цікава й модна, тому людство постійно придумує, що можна, а що ні. Наприклад: не можна запивати їжу. Насправді можна й треба, якщо вам хочеться. Чи не можна їсти яйця щодня через холестерин? Можна, навіть кардіологи вже не забороняють, бо холестерин в яйцях корисний для наших клітин. Так званий «поганий» холестерин виникає від надлишку солодощів – печінка його наробить сама. Якщо він у вас підвищений, менше солодкого, більше руху і їжте яйця.

Їжте кисломолочні продукти та просту їжу. Картопля теж корисна, особливо запечена або відварена в мундирі й охолоджена до кімнатної температури – прямо зі шкіркою. До неї підійде квашена капуста з цибулькою, скроплена олією, а ще – оселедець матіас. Не забудьте часник і зелень. Дуже смачно і корисно. Охолоджена картопля живить наш кишківник і підтримує корисні бактерії.

Мода на вітаміни і консультування з ChatGPT

З чатом GPT треба бути обережним, бо він постійно з тобою погоджується. Так само і з вітамінами – людям не потрібно стільки додаткових, тож із прийомом треба бути обережними.

Вітаміни поділяються на дві групи. Водорозчинні – група B і вітамін C. Ви випили або щось з’їли – організм взяв їх для своїх потреб, для біохімічних процесів, а все зайве вийшло з сечею. Є ще жиророзчинні – A, D, E, K – вони можуть накопичуватись в організмі. І ті, й інші містяться в продуктах. У м’ясі, рибі, яйцях, сирах і кисломолочних продуктах є практично всі вітаміни групи B і мінерали. Найдешевше джерело вітаміну C — свіжа або квашена капуста, настій шипшини.

Тому пити вітаміни без потреби не варто. Хіба якщо ви їсте нездорово – пельмені, булочки, печиво – тоді, можливо, вони й допоможуть. А можливо й ні – це дуже індивідуально. Краще харчуйтеся різноманітно. Можна приймати якийсь комплекс, але тоді робіть це за наукою: здайте кров на вміст вітамінів, особливо B12. Він важливий для пам’яті, і з віком його рівень знижується.

Практично постійно, особливо старшим людям, треба приймати вітамін D. Ми майже весь час у приміщенні, на шкіру, де він виробляється, падає мало світла. Цей вітамін є ще в рибі, жовтках, лисичках і трохи в сметані. Його треба приймати, але в невеликій кількості – 800–1000 МО щодня. Якщо приймати постійно, це може стимулювати кальцифікацію судин. Щоб уникнути цього, обов’язково комбінуйте D3 з вітаміном K2.

Що продовжує молодість чоловіків, а що – жінок

Жінкам потрібні жіночі гормони – естрогени. Це наші ангели-охоронці: вони роблять нас стрункими, шкіру гладенькою, а волосся – пишним. Вони впливають на настрій і сексуальність. Коли у жінки починається пременопауза, а потім менопауза, усе змінюється через брак гормонів. Жир починає відкладатися по чоловічому типу, змінюється форма тіла: живіт стає більш округлим, нижня частина тазу звужується. І з’являються проблеми, характерні для чоловіків – підвищується ризик інсультів, інфарктів, захворювань печінки та серцево-судинних хвороб.

Але брак гормонів можна компенсувати гормонозамісною менопаузальною терапією. Це допомагає покращити самопочуття, зберегти фігуру і міцні кістки. Гормони титруються: від найменших доз підбирають найкращу для жінки. Перед початком терапії треба зробити мамографію та перевірити судини на ризик тромбозів. Якщо протипоказів немає – можна приймати.

У чоловіків ситуація краща: вони до глибокої старості можуть підтримувати високий рівень своїх статевих гормонів, якщо тренують м’язи. Їм нічого особливого робити не треба – лиш присідати, підтягуватись, качатися. Якщо у чоловіка багато цих гормонів, це не означає, що він казанова чи статевий гігант. Ні – це означає, що в нього добре працює імунна система, серце і судини захищені, а ризик нейродегенеративних хвороб значно менший.

Тренд «жінкам у спортзал після 40»

Насправді це треба робити значно раніше. І не обов’язково йти в спортзал – із вагою треба бути обережними. Використовуйте вагу власного тіла. Обов’язково робіть махи ногами, присідання, віджимання, підтягування.

З молодого віку ми потроху втрачаємо м’язи: вони атрофуються, стоншуються, гірше скорочуються. Саме в м’язах утворюється величезна кількість енергії – АТФ. Старші люди часто слабенькі, сухенькі. Або навпаки – повні, але це не про м’язи. Їхня сила та енергія знижуються.

Тому замолоду треба привчати тіло до навантажень. І не тому, що це тренд – робити ті чи інші вправи. Треба робити різні рухи, бо це еволюційна потреба людини.

Впродовж сотень тисяч років люди виживали тільки завдяки м’язам. Наші предки бігали, наздоганяли здобич або тікали від когось, копали землю, валили дерева – всі м’язи були задіяні. А в останні десятки років цього майже нема. Люди сидять. Працюють хіба м’язи язика і пальців, особливо великого. Ми ходимо хіба до холодильника, туалету, ліжка, машини чи супермаркету.

М’язи треба навантажувати з раннього віку, навчитися цьому і полюбити процес. Бо що старші ми стаємо, то більше їх треба тренувати. У старшому віці м’язи весь час мають бути в тонусі. Щоб їх зберегти, потрібно більше руху та фізичних навантажень. Мають бути і аеробні, і статичні вправи, якщо хочете жити довго і бути здоровими.

До слова, м’язи захищають наш мозок: він працює краще, утворюється більше нейронних зв’язків, це зберігає пам’ять і знижує ризик її порушень та деменції.

Як вимірюється біологічний вік і як на нього впливати

Лікарка-дієтологиня боксера Олександра Усика каже, що його біологічний вік до 30 років, хоча насправді йому 38 років. Чи таке можливо?

Є біомаркери старіння, які показують, як людина збереглася. Існує не лише паспортний вік – є ще біологічний, який вираховують за дослідженнями. Вимірюють силу хвату, кількість м’язів, максимальне споживання кисню, швидкість кровопостачання до органів, рівень глюкози та холестерину в крові. Також вимірюють товщину комплексу інтима-медіа сонної артерії за допомогою УЗД. У біологічно молодих людей судина тоненька і дуже еластична, у старших вона товста й жорстка. По сонній артерії визначають стан судин усього організму.

Біологічний вік можна покращити. Для цього треба бути фізично активними і тренувати м’язи. Активність має бути такою, щоб з’являлася задишка, а ще потрібні силові вправи – так ми омолоджуємо організм. Також важливо їсти протизапальну їжу.

Перевірити омолодження можна, вимірявши товщину комплексу інтима-медіа сонної артерії. У мене, наприклад, 11–12 років тому товщина була більшою, а за 7–8 років вона зменшилася – тобто судини стали молодшими, бо я почала робити певні речі для здоров’я.

Де найбільше довгожителів

Американський журналіст Ден Бюттнер написав книжку «Блакитні зони». Він дослідив, що в світі є місця, де живе найбільше довгожителів, які перейшли столітній рубіж. Це Ікарія, Лома Лінда в Каліфорнії, а на першому місці – Окінава.

Що ж об’єднує цих людей? Певні традиції в їжі. У багатьох вона протизапальна. У окінавців багато кольорової їжі: фіолетового, жовтого та білого батату, водоросей. Вони їдять небагато рису та риби, додають куркуму і імбир. В Лома Лінді – багато горіхів і омега-3 жирних кислот. В Іспанії та Італії споживають багато оливкової олії, дотримуються середземноморської дієти, вживають багато зелені й люблять вино.

Багато людей серед цих довгожителів віруючі. Хтось вірить у вищі сили, але для багатьох важлива саме ідея. Ідея надихає, дає неймовірні сили для виживання. Те ж було з Дарією Гусяк та Ольгою Ільків: вони чекали, що вийдуть із тюрми і продовжать боротьбу. Таких людей зараз мало.

Також довгожителі допомагають один одному, підтримують стареньких, збираються разом, співають, моляться. Можна знайти інформацію, що «блакитні зони» - це міф. Вважаю, що називати їх можна як завгодно, але факт залишається: люди живуть довго. Бюттнер не досліджував карпатських довгожителів, але у високогір’ї Карпат їх дуже багато. Вони їдять просту їжу: бринзу, кисле молоко, багато рухаються, дотримуються традицій, лягають раніше спати та багато працюють.

Якщо людина перейшла певний віковий рубіж, у неї часто є спадкова схильність до довгожительства. Але на це можна впливати: правильне харчування, позитивний настрій, фізична активність. Не обов’язково дорогий спортзал – відтискайтесь хоч 10 разів, робіть вправи з гантелями, ходіть сходами. Робіть щось корисне: наприклад, волонтерте, допомагайте фронту.

Людина приходить у цей світ не просто так. Ми не овочі – маємо робити щось корисне, допомагати іншим, бо це й нам допомагає жити довше. Це український ікігай. Ми можемо сваритися, що ми такі-сякі, але зараз ми – найсильніша нація в світі. В нас є все, щоб українці стали нацією довгожителів.

Текст: Марічка Ільїна

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.