Фото: Анна Чистякова

Фото: Анна Чистякова

Екскурсії Львовом. Історія локації, де розташована ресторація Бачевських у Львові

1842 0
Tvoemisto.tv розповідає про історію локацій у Львові, де розташовані відомі заклади громадського харчування, оскільки туди часто ходять туристи. До того ж, саме цей львівський ресторан очолив цього року рейтинг найкращих ресторанів України.

На місці, де зараз розташована відома у Львові і за його межами ресторація «Бачевських», раніше були житлові квартири. Сама кам'яниця №8 має цікаву історію, хоча сама родина Бачевських, яка жила у нашому місті у період кінця XIX – початку ХХ століття, у цьому будинку не мешкала, бо мала нерухомість в інших локаціях міста. 

Читайте також: Львівський ресторан очолив рейтинг найкращих закладів країни

«На початку 19 ст. одним з власників будинку, де зараз розташована Ресторація Бачевських, був бізнесмен, який мав керамічну фабрику. Тому на фасаді є відповідний декор – тарілки з цієї фабрики. у радянський час там були квартири. Родина Бачевських на початку 19 ст. проживала у передмісті Львова, але вони були власниками нерухомості. Наприклад, на площі Ринок їм належали будинки, 29 і 30», – каже у коментарі Tvoemisto.tv львовознавець Ігор Лильо.

Завод J.A. Baczewski. Львів, 1930. Фото: www.audiovis.nac.gov.pl (NAC)

Родина Бачевських мала неабияке значення в той час, бо у них була фабрика, яка на початку ХХ ст. стала найважливішою компанією лікеро-горілчаного виробництва в Центральній Європі і тим самим прославила місто Львів. Це якраз були часи, коли до Львова приїжджали зі всієї Європи смакувати життя, адже тут були найкращі ресторани, казино та кабаре. Саме в той період львівський бізнесмен Лейба Бачелес відкрив першу лікеро-горілчану фабрику у регіоні. Це був 1782 рік. Родина Бачелеса дуже добре зналася на рекламі та маркетингу. Вони вміли епатувати та продавати, створювали оригінальні плакати та карафки для свого продукту, робили гарну рекламу і брали участь у ярмарках. Побудували на ярмарку величезну піраміду з пляшок, яка увійшла в історію маркетингу.

Читайте також: Тут був Святий Сад і колишній костел кармелітів босих

Львівський ресторатор та один із засновників Ресторації Бачевських Марк Зархін каже, що горілка родини Бачевських була першою, яку закуповували в імператорський двір, і саме їхній продукт почали пити в ресторанах на рівні з коньяками та граппами. Історія горілки як такої почалася з Бачевських і це, додає він, також частина нашої культури, якої ми не повинні соромитися.

У середині ХІХ століття онук Лейба, Леопольд Максиміліан, переніс виробництво до села Знесіння на околиці Львова. Леопольд Максиміліан Бачелес вирішив спольщити своє прізвище і так з'явився Бачевський. Так, Бачелес-Бачевський почав будувати фабрику у Львові, ворота якої й нині можна побачити на вулиці Богдана Хмельницького.

Невдовзі якість продукції Бачевського була визнана у найвищих владних колах в Австро-Угорщині. Компанія отримала статус постачальника Імператорського і Королівського Двору й отримала право використовувати імперські орли Габсбурґів на пляшках. Так, фабрика Бачевського стала найважливішою компанією лікеро-горілчаного виробництва в Центральній Європі і тим самим прославила місто Львів.

Але і саму ресторацію «Бачевських» відкрили на Шевській під номером 8 не просто так. Під час ремонту у підвалі будинку знайшли автентичні пляшки та карафи знаменитої фабрики J. A. Baczewski. Марк Зархін згадує, що ресторацію «Бачевських» започаткували у часи, коли почалася російсько-українська війна і гривня впала утричі.

«Це було найважче випробування, яке я мав, мабуть, у житті. Бо ресторани були прораховані в іншому бізнес-плані, коли за євро давали 11 гривень, а все перетворилося у 35. Ми закуповувати обладнання за кордоном, меблі, вентиляції. Мільйони євро були витрачені на ці речі і було надзвичайно важко. Я боявся, що якщо люди не підуть, ми просто будемо банкрутами», – розповідає він у коментарі Tvoemisto.tv.

Саму кам’яницю, на місці якої зараз є ресторація та бар, звели у 1778 році, а згодом у 1881 році її перебудували. Архітектором цієї кам’яниці був Антон Косинський, руці якого належать кам’яниця Миколи Шульца (нині відома як Авештоківська) на площі Ринок, 34, кам’яниця «Капітульна» на вулиці Галицькій, 4, кам’яниця Івана Бачинського на вулиці Галицькій, 7 та інші. У 1950-х роках в будинку був гуртожиток Механічного технікуму.

Продукція заводу J.A. Baczewski, Львов, 1938. Фото: www.audiovis.nac.gov.pl (NAC)

Також неподалік Ресторації Бачевських львів’яни можуть побачити площу біля Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла. Сьогодні вона називається площею Стефана Яворського. Виникла вона наприкінці XVIII ст. Забудована площа у стилі класицизму та неоренесансу.

Площа була відома як Пляц Дикастеріальний відомий від 1774 до 1795 років. З 1871 року  пляц Трибунальські, через розташування біля нього судових установ, а у 1933-1941 роках мала назву Яблоновського, на честь захисника Львова від татар гетьмана Станіслава Яна Яблоновського, оскільки саме 1932 року там встановили йому пам'ятник, який перенесли з Валів Гетьманських (тепер – проспект Свободи). Це було п'яте й останнє місце перебування у Львові першого в Україні пам'ятника цивільній особі.

У 1957 році площа отимала назву на честь підпільної організації членів КПЗУ часів Другої світової війни – Народної гвардії імені Івана Франка, а вже сучасну назву вона отримала 1992 року на честь уродженця Львівщини, українського церковного діяча, ректора Києво-Могилянської академії Стефана Яворського.

На площі Стефана Яворського розташований відомий Гарнізонний храм святих апостолів Петра і Павла, а колись – костел Єзуїтів. Як розповідає львівська екскурсоводка Олександра Дябіна, його збудував упродовж 1610-1630 років італійський архітектор, який був ченцем ордену єзуїтів Джакомо Бріано. Цей храм зберігся нам майже у первісному стані. Втрачена була дзвіниця-вежа, яка свого часу була однією з найвищих у місті і сягала 100 ліктів у висоту. Всередині 19 століття вежу розібрали і разом з нею були втрачені годинник і дзвони, які були окрасою храму.

Гарнізонному храму майже 400 років. Ченці єзуїти з Товариства Ісуса, будуючи свої храми присвячували їх Петру і Павлу. Такі храми є у Львові, Кракові, Луцьку. Львівський храм є одним з найбільших, який може вмістити в себе кілька тисяч вірних, і перший у Львові збудований у бароковому стилі.

Образи апостолів в храмі є всюди: на головних дерев'яних дверях, у медальйонах, на вітражах, на стелі в розписах храму. Також у храмі є вівтар – присвячений апостолам. Класично апостолів зображають зі своїми атрибутами: Петро тримає ключі від раю, а Павло – меч. На стелі Гарнізонного храму бачимо Павла з книгою і мечем, який сидить на троні і правицею благословляє весь народ, який складається з різних рас (європейці, африканці, семіти, індіанці) присутні і звірі з різних куточків Землі (слони, верблюди, папуга та лев з конем). Усі вони оточують землю, де чітко проглядаються моря та міста. Там можемо спостерігати і 3D-ефект з хмарами. Ту красу намалювали для нас митці з міста Брно – Себастьян і Франциск Екштайни, батько і син, які приїхали до Львова на запрошення ченців єзуїтів розписувати храм святих апостолів Петра і Павла.

Храм має ще одну унікальну цікавинку – орган. Вперше орган згадується ще у 1644 році, потім у 19 столітті з'являється сучасний інструмент. Львівська фабрика Яна Слівінського розробляла проект цього органу, він є неймовірним, має 24 реєстри, два мануала, три міхи і сотні труб, декорований рослинним орнаментом, має гарне оздоблення. Головними фігурами є цар Давид і свята Цицелія – покровителі музики, церковного співу та органістів. Орган зараз є в пошкодженому стані і останні 70 років він не грає.

Храм-близнюк у Римі, фото Михайла Шварца

Цікавим є той факт, що львівський храм має брата близнюка в Римі. Це храм Іль Джезу, який вважається першим храмом у світі, побудованим у стилі бароко. Архітектори Віньойла і Делла Порта створили взірець барокових храмів.

Фото Анни Чистякової

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!