18 грудня під час сесії Львівської міськради відбулась година запитань до міського голови. «Твоє місто» зібрало питання депутатів і відповіді мера та ділиться деталями. Тут, зокрема, про транспортний колапс, комендантську годину, допомогу армії, реформу освіти і премії чиновникам.

Кошти на армію

Андріан Гутник, ВО «Свобода»: Чи будете ви підтримувати, аби кожного кварталу кошти від перевиконання плану бюджету будуть спрямовані на програму спротиву?

Андрій Садовий: Цього року ми спрямували на підтримку ЗСУ понад 1,1 млрд грн. Я переконаний, що опускатися нижче цієї планки не маємо права – мені не буде куди очі подіти, спілкуючись із військовими. Менше точно не буде, але для цього потрібна консолідована робота. Бо хтось закидає: «хтось поїхав у відрядження», а він поїхав і привіз мільйон доларів.

Про скорочення комендантської години

Марія Чижишин, фракція «Голос»: Як ви дивитеся на скорочення комендантської години, бо бізнес, який працює законно, не розуміє, чому частина закладів, які цього не роблять, можуть працювати і отримувати більше прибутку?

Андрій Садовий: Питання воєнного стану і комендантської години не є компетенцією ЛМР, але я повністю підтримую, що у нас є недобросовісні підприємці, які працюють, порушуючи комендантську. На превеликий жаль, правоохоронні органи на це уваги не звертають. Я би попросив, щоб ми зробили інтерактивну карту в місті закладів громадського харчування або торгівлі, які порушують комендантську. Можливо, правоохоронці не знають цього, хоча я переконаний – дільничні знають. І щоб ми цю карту моніторили щодня в режимі реального часу. Можна б було зменшити комендантську на годину, можливо, так.

Транспортний колапс - які плани в міста?

Роман Дуда, «ЄС»: У 2020 році у Львові ухвалили План сталої мобільності. Цей стратегічний документ, розрахований на 10 років, мав оптимізувати міський простір і зробити пересування мешканців ефективнішим. Втім уже за п’ять років стало очевидно, що ставка на пріоритет громадського транспорту без паралельного розвитку інфраструктури для приватних авто була помилковою. Місто стоїть у заторах, у яких поряд із приватними автомобілями застрягають трамваї, автобуси й тролейбуси.

Чи планує міська влада переглянути транспортну стратегію та залучати інвесторів до будівництва перехоплювальних і міських паркінгів? Чи й надалі розраховуватиме на те, що житлові комплекси, бізнес-центри та супермаркети самі закриють потреби міста в паркувальних просторах?

Андрій Садовий: Стратегія міста є далекоглядною. Ми не вигадуємо ровера, бо багато міст світу вирішували транспортну проблему інвестиціями в інфраструктуру. Громадський транспорт, паркінги..альтернативи цьому немає. Ми стикнулися з російською агресією, і дуже багато проєктів, які були заплановані, зупинилися. Ми зараз рухаємося вперед, маючи підтримку міжнародних партнерів. Підписали угоду по реконструкції вулиці Грінченка, ще одне автобусне депо починаємо будувати наступного року, це також кредитні гроші. Крім того, по вул. Миколайчука продовжимо 6-ий трамвай.

Як я і обіцяв, до кінця січня 2026 року ми спробуємо представити бачення розвитку нових транспортних сполучень, маючи в пріоритеті трамвайне, тролейбусне, автобусне сполучення. У мене в пріоритеті Рясне-1 і Рясне-2.

Є прекрасний проєкт вулиці Суботівської, але якщо дивитися по грошах, то це дуже дорого. Ми його не відкидаємо, але є технічне рішення, як швидше і дешевше зробити трамвайне сполучення з Рясне-2. Ці напрацювання зараз фіналізуються, і якщо ми погодимо їх разом, то приступимо до проектування.

Те ж стосується Лисиничів, де треба серйозно підсилювати інфраструктуру.

Трамвайне депо і трамвайне сполучення через вул. Наукову у нас також є в планах. Найближчим часом до Львова приїде головний транспортний фахівець Берліна з командою – ми попросили колег змоделювати, як би Берлін діяв у нашій ситуації. Зокрема, йдеться про розв’язку Княгині Ольги – Наукова.

В останні роки у нас в пріоритеті ЗСУ. Ми б давно вже і Рясне зробили, й інші дороги, але ні в кого совість не повернеться.

Активна забудова і колапс на Пимоненка 

Орест Печенко, «Варта»: Друге питання стосується активної забудови вулиці Пимоненка. Деякі забудовники мають там звести і школу, і дитсадок. Я б просив це актуалізували і дати відповідь людям.

Андрій Садовий: Є динаміка, але недостатня по цій вулиці. Заплануйте мені туди робочий виїзд, аби ми з Любомиром Зубачем, керівником району, депутатами Володимиром Гараздом і Орестом Печенком зробили робочий виїзд.

Тарас Репицький, «Голос»: Андрію Івановичу, якщо будете їхати на вулицю Пимоненка через Сихів, то пропоную зробити це о 17.00, щоб ви побачили, який транспортний колапс нас очікує. Є варіанти рішень: можливо, продовження вул. Вернадського у бік Стрийської, а можливо, добудова якоїсь ще дороги.

Андрій Садовий: Забарило, ту нараду, яку ми мали, допишіть туди по Сихову питання, нехай мені покажуть, які є варіанти.

Музей транспорту і ремонти всіх вулиць

Ігор Зінкевич, «Варта»: Говоритиму як голова транспортної комісії. Думаю, ви задоволені нашою роботою. Але ви досі не приходили до нас на цю комісію, і я буду нагадувати про це кожен раз. Друге стосується Антона Коломєйцева (головний архітектор Львова – Ред.) і того, як мав розвиватися Львів-2020 і Львів-2030. Пам’ятаєте, що ми голосували, а ви обіцяли, що ми включимо туди пункт транспорту і представимо на сесії. Його досі немає. Маємо трохи незрозумілу зараз ситуацію, бо основні проєкти, які стараємося робити, розглядаємо у загальному бюджеті, робимо, створюємо стрічку. Але є ще питання, які стосуються адміністрацій. Буду просити, аби ви змінили і дали можливість як департаменту мобільності, так і депутатам зустрічатися з головами райадміністрацій щодо питань, які стосуються основних вулиць. На сьогодні є, наприклад, питання розширення вулиці Шевченка, яке ми ніяк не можемо включити на комісію. Тому пропоную готувати вулиці по адміністраціях разом з транспортною комісією і департаментом мобільності.

Водночас маю ще одне питання – музей транспорту. На жаль, ми 5 років говоримо, депо є, а трамваї стоять надворі. Приміщення є, але треба зробити мінімальні ремонти.

Андрій Садовий: Це мудра ідея щодо музею. З точки зору системної роботи з районами, чесно кажучи, перші три роки війни ми були в певному трансі. Лише зараз починаємо розуміти, що, можливо, настане мирний час, і треба готувати проєкти.

Я зроблю все, щоб дотримати свого слова. Забарило, (Олег Забарило – директор дипартаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури – Ред.) якщо я не піду на комісію, ви отримаєте догану.

Про ремонт фасадів історичних будинків

Ірина Воронецька, «ЄС»: Історична частина Львова в критичному стані, будинки зняті з балансу, але так склалося, що мешканці живуть в тих квартирах давно, і здебільшого не мають можливості ремонтувати фасади будинків. Як ви бачите вирішення цієї проблеми?

Андрій Садовий: Якщо в будинку відремонтований дах і каналізація перебуває у справному стані, то все буде гаразд. Питання фасаду ми вирішуємо в останню чергу, адже фарбувати фасад, коли дах протікає, – це не по-господарськи. Так, у місті діють програми щодо ліфтів і балконів, однак ми зіткнулися з серйозною проблемою.

Коли була велика хвиля активності мешканців із закликами відмовлятися від ЛКП і створювати ОСББ, місто це підтримало. Проте в багатьох ОСББ люди, які прийшли на посаду керівника, зіткнулися з обсягом робіт і просто жахнулися від нього. Частину з цих керівників сьогодні ми вже навіть не можемо знайти.

Зараз, коли стаються атаки, страждають будинки ОСББ, то знаєте, хто прибирає? Не ОСББ. Приїжджають колеги з сусідніх ЛКП. А керівник ОСББ розводить руками і каже «ну, я не знаю, як то зробити».

Реформа старшої профільної школи

Вікторія Христенко, «Голос»: Залишився рік до реформи старшої профільної школи, і якщо ви не візьмете лідерство у цьому процесі, то це погано закінчиться. На цей рік ми голосували 200 млн на освіту, але ні копійки не отримали. На наступний рік закладаємо 100 млн грн. Я просто закликаю, що ви мусите це зробити, бо реформа складна і багатошарова.

Андрій Садовий: Є три блоки питань: 1. Просвітницька робота – тут без допомоги депутатів і якісної роботи на округах це буде важко зробити. 2. Інфраструктура. Ви бачите, що цього року ми знаходимо позабюджетні кошти: наступного року відкриється школа в Брюховичах, яку будували 10-20 років. Плюс там треба ще будувати великий підземний блок. Школа «Провесінь» – динаміка також дуже хороша. На Левандівці інвестиційний проєкт – ми переконали інвестора, що він має віддати школу не в голому камені, а вона має бути дороблена до кінця. Навіть та сама 3D-школа, в яку ніхто не вірив, але ми відкрили.

Чесно кажучи, якщо ви сьогодні вийдете на вулиці і спитаєте батьків про цю реформу, я переконаний, що 99% про неї не знають. Тому тут важлива просвітницька діяльність.

Ну і третє питання – фінанси.

Зарплати у дошкільних навчальних закладах

Богдана Зубрицька, «Самопоміч»: У наших працівників дошкілля дуже маленькі заробітні плати, майже через день звільняються вихователі, помічники, кухарі. Чи планується підняття зарплат для працівників дошкільних закладів?

Андрій Садовий: Ми проголосували унікальне рішення – проголосили наступний рік Роком дошкілля. Маємо підтримати тих, хто вчить як вчитися. На відсотків 20 зарплата виросте – це і вихователі, і няні. Це складно для бюджету міста, але ми зробимо цей крок. Але я би також хотів попрацювати по інфраструктурі, щоб ми вирішили питання, які є наболілими для деяких дошкільних закладів. Тому в січні-лютому 2026 року можете відчувати перші фінансові зміни щодо колективу, який очолюєте.

Стратегія розвитку медицини

Тарас Репицький «Голос»: Хотілося б, аби ми повернулися до стратегії розвитку медицини у Львові. Треба напрацювати цей важливий документ.

Андрій Садовий: Сьогодні нам буде простіше, бо ми прийняли стратегічне рішення з точки зору вибудовування двох ТМО. Другому ТМО треба зробити неймовірний об’єм роботи. Медицина була, є і буде пріоритетом.

Чи достатньо Львів підтримує бізнес і які кроки в місті планують надалі

Володимир Марусяк, «ЄС»: Кожна копійка в міському бюджеті – це кошти платників податків громади. Усі ініціативи – від інфраструктурних проєктів до соціальних програм – зрештою фінансує бізнес. Водночас я переконаний, що Львів сьогодні недостатньо бореться за підприємців. Інші міста активно конкурують за бізнес і вже мають результати – залучають компанії, створюють робочі місця, розвивають економіку. Ми ж, на жаль, втратили шанс під час релокації бізнесу у 2022 році. Нинішня програма підтримки підприємців на 40 млн грн на тлі міського бюджету в 19 млрд грн становить лише 0,21% від загальних надходжень. Який портрет бізнесу ви бачите у Львові і які конкретні кроки готові зробити, щоб підприємці хотіли працювати й розвиватися саме тут?

Андрій Садовий: Ми тут прихильники лобіювання і підтримки тих, хто створює робочі місця. Ви будете здивовані, скільки разів на рівні уряду чи депутатів ВР ми пробуємо пояснити елементарне. Наведу приклад.

Існує так звана реверсна дотація вирівнювання. Щоб бізнес почувався комфортно, місто має інвестувати в інфраструктуру – адже підприємці не будуть самі будувати дороги чи прокладати інженерні мережі. Тоді місто звертається до банку, бере кредит, проводить ремонт, розуміючи, що це створює кращі умови для бізнесу.

Як на це реагує держава? «Ви отримали більше коштів від платників податків – отже, ми їх у вас заберемо через реверсну дотацію вирівнювання». Я кажу: ми ж маємо обслуговувати кредит. У відповідь чуємо, що це наші проблеми.

Ті мільярди гривень, які держава забирає у міста, мали б іти на розвиток та підтримку інфраструктури. Вибачте, але ми не будемо напряму фінансувати бізнес, за винятком ветеранського.

Про премії чиновникам міської ради

Орест Печенко: Третє стосується того, що писали люди: потрібно зменшити премії чиновникам ЛМР, щоб наші військові не ображалися, що вони в окопах сидять і отримують 100 тисяч, і водночас чиновники в теплих кабінетах також отримують премії по 100 тисяч.

Андрій Садовий: По-перше, премії люди отримують не за сидіння, а за роботу. Минулих вихідних ми з колегами були у 93-ій бригаді «Холодний Яр», яка цього року отримала від Львова значну підтримку, але також вони отримали підтримку від Норвегії. А чому вони це отримали? Бо є Сергій Кіраль (заступник міського голови з питань міжнародної співпраці – Ред.), який щодня на телефонах, їздить туди, і від Норвегії ми вже отримали декілька мільйонів доларів для військових.

Так, можна взагалі поставити питання: «А навіщо чиновникам зарплата?» Давайте звільнимо фахових працівників – їх одразу підхоплять міжнародні організації й платитимуть по 5 тисяч доларів на місяць, а ми наберемо студентів. Але хто тоді наповнюватиме бюджет і як усе це працюватиме?

Чи ви справді вважаєте, що людина, яка працює в «Круасанах», має отримувати високу зарплату, а заступник міського голови – жити на 7 тисяч гривень?

Можете мені зменшити зарплату до нуля. Я не беру і ніколи не брав матеріальної допомоги.

Про відрядження чиновників

Юлія Хомчин, «Самопоміч»: Я змінила профіль своєї роботи у депутатських комісіях з комісії питань культури на комісію з питань фінансів. Один з найчастіших запитів – доцільність витрат на ваші відрядження і ваших структурних підрозділів. За цей рік яку міжнародну допомогу вдалося залучити місту і що у нас в намірах на наступний рік? А друге – у нас доволі позитивна динаміка з освітньою інфраструктурою. Як у нас справи з об’єктом на вул. Личаківській з мистецькою школою?

Андрій Садовий: Питання має багато аспектів. Якби я хотів його проілюструвати… От, наприклад, я раз у житті був у місті Вюсбург. Ми отримали від них близько 10 млн євро. Якщо порахувати, скільки коштів пішло на відрядження, думаю, десь близько десяти тисяч. Звісно, я розумію, що часто намагаються маніпулювати думкою, мовляв, «вони поїхали та витратили гроші».

Думаю, буде цікаво зробити інфографіку і показати грантову підтримку, яку ми зараз реалізуємо, і водночас – скільки коштів було витрачено на відрядження, щоб показати, як ця підтримка працює на практиці.

Також не забуваймо: це була, здається, поїздка до Гратца, і в команді було двоє представників департаменту архітектури. Я питаю їх, чи їздили вони кудись за останні роки, і вони кажуть, що ні. Кожна поїздка – це освітня можливість, шанс побачити світ.

Це і «конячий режим», і безліч контактів, що змінює бачення. Тому, коли депутат міськради має намір поїхати у відрядження, я це підтримую. Якщо ж їдуть чиновники міської ради, рішення приймається персонально щодо кожного.

Проблеми зі сміттям: коли у Львові організують прозоре вивезення відходів

Віталій Троць, «Голос»: Минулого тижня по мережах розлетілися меми з нагоди 2-річчя нашого е-квитка. Люди пройшлися по дорогах, транспорту, згорілих трамваях і так далі. Але ми пам’ятаємо, як ці два роки все це досягалося – проводили засідання, комісії, щоб е-квиток запровадити, який, на жаль, досі не запущений повністю.

Тепер ми запускаємо, як я розумію, нову кампанію – «Адміністратор комунальних послуг». Понад три роки ми відкладали цей процес, щоб прозоро організувати вивезення сміття так само, як зробили з е-квитком: щоб усі львів’яни платили на один рахунок адміністратора, а він прозоро укладав контракти з полігонами та перевізниками.

Ми знаємо, наскільки проблемною у Львові є тема сміття – блокади, будівництво сміттєпереробного комплексу тощо. Тож прошу назвати дату запуску «Адміністратора вивезення побутових відходів» і коли вся оплата рахунків буде переведена через нього.

Андрій Садовий: Кампанія, яка зараз проводиться, має кілька аспектів. Там, де є бізнес, потрібно бути дуже уважними – хтось працює чесно, а хтось зловживає. Ви згадали е-квиток, і слід відзначити: в Україні немає жодного міста з такою позитивною динамікою, як у нас, хоча противників було дуже багато.

Багато часу пішло на розробку методології та технології, бо ніхто серйозно в Україні поки цим не займається. Я переконаний, що наступний рік стане роком запуску цієї програми, і ваша підтримка буде потрібна – бо будуть намагатися переконати, що це не потрібно. Існуючий керівник – фахова людина, тож 2026 рік стане роком повноцінного запуску проєкту.

Я не скажу точний день старту – я ж не Ванга і не Нострадамус. Ви ставите мені питання, на які самі добре знаєте відповідь.

Про тарифи на вивезення побутових відходів

Володимир Лесик, «ЄС»: Дев’ятий рік минув від часу Грибовицької трагедії. Місто за ці роки зробило вже дуже багато, але ми й надалі продовжуємо закладати в бюджет десятки мільйонів гривень компенсації перевізникам побутових відходів. Маю кілька питань: чи працює вагове обладнання і коли ми завершимо історію з відшкодуванням та внесемо ці витрати у тариф на вивезення побутових відходів?

Андрій Садовий: Я часто згадую момент, коли приїхав на полігон – мене зустрів керівник ДСНС, полум’я, шукають людей. Питаю, що сталося, а він відповідає: «Андрію, це підпал». Мене дуже болить, що ті негідники, які це зробили, досі непокарані. Можливо, колись у державі настане час, коли такі справи розслідуватимуть. Бо я достеменно знаю, як давали команди фальшувати документацію в наукових інститутах та робили інші зловживання.

Ми маємо мінімізувати видатки місцевого бюджету. Я вірю, що найближчим часом запустимо сміттєпереробний завод, і тоді зможемо переробляти практично всі відходи, а також приймати сміття з інших громад, які нам допомагали. Це дозволить значно зменшити бюджетні витрати.

Щодо вагового обладнання – Андрію Москаленко, будь ласка, підготуйте довідку: де воно конкретно розташоване, скільки зважувань проводиться щодня тощо, щоб це була фахова та детальна інформація.

«Не всі знають, скільки всього у Львові є», або про Можливості для військових

Любомир Мельничук, ВО «Свобода»: Ми дуже часто ухвалюємо різноманітні пільги для підтримки сімей тих, хто нині воює, але про це знають не всі. Наприклад, сьогодні 33-м питанням розглядаємо чергову пільгу – збільшення компенсації для членів родин військовослужбовців за відвідування фітнес-залів.

Подібних пільг ухвалено дуже багато, але, на жаль, їхнє просування не ведеться. Спілкуючись із військовими, ми чуємо, що вони не знають про те, що місто делегувало їм певну кількість таких пільг. Давайте уніфікуємо інформацію й донесемо її до військових, щоб вони та члени їхніх родин могли користуватися цими можливостями.

Андрій Садовий: Ви праві, що ми в інформаційній какофонії. Кожен ветеран, який приходить у Центр учасника бойових дій, отримує довідник. Там розписано все, куди можна звернутися. Треба дійсно підсилити промоційну кампанію, і якщо ми ще зможемо зробити це фінансово від міської ради, то я був би радий.

Популярні військові бригади, щоб ви розуміли, витрачають на соціальну рекламу мільйони, десятки мільйонів. Бо сьогодні на якомусь сайті розмістити інформацію дуже важко без грошей.

Проблеми з отриманням ветеранської допомоги

Орест Печенко, «Варта»: У нас є багато програм підтримки сімей загиблих, на жаль, дехто загинув ще до отримання «учасника бойових дій», а це посвідчення необхідне для отримання допомоги, зокрема дітям. Я би попросив це поправити.

Андрій Садовий: Жолоб (Андрій Жолоб – заступник мера з питань ветеранів – Ред.), зв’яжіться, будь ласка, з Печенком, по всіх зверненнях, які стосуються ветеранів. Кожне розгляньте персонально і підготуйте мені звіт наступного тижня.

Спорт для ветеранів: які проєкти планують втілити

Тарас Репицький, «Голос»: Який план щодо розширення програми адаптивного спорту і реабілітаційних можливостей не лише на базі Першого ТМО, а й у інших районах міста?

Андрій Садовий: У нас 58 тисяч львів’ян сьогодні на фронті. Якщо порахувати тих, що повернулися, і тих, що ще підуть, очікуємо по закінченню війни 100 тисяч ветеранів. Вони потребуватимуть і реабілітації, і розуміння міста. Тому будуємо інфраструктуру.  

Сьогодні ми, подібно до львівської команди з ампфутболу, проходимо з хокейною командою – парахокей. Вони також лідирують в Україні, і ми, використовуючи позабюджетні кошти, вибудовуємо хокейну арену «Гаківка». Десь на березень буде фінально зроблено великий об’єм роботи.

По кожному виду спорту маємо вибудувати ветеранський клуб. Вони мають бути в різних районах Львова. Маємо напрацювання і по регбі, і по бадмінтону, і по стрільбі з лука, і по кінному спорту та інше.

Після реконструкції на СКА буде можливість займатися підводним плаванням. Це дуже складні і недешеві речі. Зараз таке є у аквапарку «Пляж» раз на тиждень.

На Сихові маємо бажання привести до пуття декілька футбольних стадіонів.

Також думаю, що візьмемося за стадіон «Торпедо», який є у нас в проєкті як такий центр для людей з інвалідністю.

Про забудовників і як їх долучати до розвитку міської інфраструктури

Володимир Гой, «ЄС»: За останні 5 років у Львові все дуже активно розбудовують. Кожен з девелоперів до 2019 року мав сплачувати інвестиційні внески у бюджет міста. Зараз це, так сказати, відбувається через більш приватні розмови і домовленості. Наведу приклад: вулиця Мікльоша, де проблеми з освітленням, немає майданчиків, проблема з парковою. Але навколо – сотні тисяч квадратних метрів, які вже збудовані. Як ви дивитеся на цю ситуацію? Чи має бути публічним цей процес? Чи маємо ми створити певне бачення по забудовниках, які є відповідальними, і по забудовниках, які не хочуть долучатися до інфраструктури міста, бо вони під час будівництва житла використовують інфраструктуру Львова?  

Андрій Садовий: Ну от спитайте, будь ласка, Назарія Бербеку (депутат ЛМР, девелопер), коли він добудовував дитячий садочок на Під Голоском, скільки разів мені доводилося йому «викручувати руки», щоб він завершив його в повному обсязі. Він впирався до останнього.

Все містобудівне законодавство в Україні ухвалене депутатами ВР виключно в інтересах забудовників, а не мешканців громад. Не розумію, як на це взагалі можна було погодитися. Зараз ми маємо багато судових процесів із забудовниками, які мали сплатити інвестиційні внески, але не зробили цього через дію цього закону.

Пане Зубач, було б добре зробити ці процеси максимально публічними: вказати, хто є власником компанії, хто директор, додати фотографії на сайт міської ради, щоб люди знали своїх «героїв».

Маршрутки, алкомаркети і каналізації

Оксана Маруняк, «ЄС»: Є чотири питання: 1. Про маршрутки – може, би автобуси їхали трохи довше, а не втікали вже о 21.00 год? 2. Про алкомаркети. Скаржаться люди, що магазини алкогольних напоїв не дотримуються норм і торгують після 22.00. Може, ми б звернулися до поліції, аби влаштовували якісь перевірки? 3. Про каналізацію. Місто розбудовується, але які у нас реалістичні перспективи з каналізацією через 5-10-15 років?

Андрій Садовий: Щодо маршруток – це не є прибутковий бізнес, і якщо ми як місто додамо грошей на АТП-1, то можна час продовжувати. Попрацюйте з комісією транспорту, бюджетною комісією, і якщо знайдемо додаткове фінансування, то я «за» двома руками.

Щодо алкомаркетів – уряд забрав повноваження у громади. Раніше місто встановлювало режим роботи. Зараз бачимо певні зловживання. Ми інформуємо про це правоохоронців, і по дорозі, коли вони їдуть, то магазин закривається. Забарило, чи можемо ми навпроти кожного алкомаркету встановити відеокамери? Щодо найбільш проблемних. Поставте дешеві камери, виведіть їх, аби бачили працівники поліції. Повірте мені, позакриваються дуже швидко. Я вам скажу більше – то ще мені приписують якісь алкомаркети. Прошу за тиждень часу доповісти.

Щодо каналізації, то у нас, чесно кажучи, близько 7% міста взагалі не є каналізовані. Це все гроші. Кожна каналізована вулиця – це питання, за які кошти це зробити. Старі мережі, перехоплюючі водойми.

Збиткові ЛКП і їх реформа

Роман Дуда, «ЄС»: Найближчим часом маємо чергову реформу комунальних підприємств, які мають бути перетворені в ТзОВ. Розумію, що стратегічні галузі надання послуг населенню має контролювати міська рада, але є сфери, де ринок і конкуренція були б оптимальним рішенням. До того ж, згідно з новим законодавством, фінансування ТзОВ, де засновником є місто, заборонено. Чи розроблена стратегія міста щодо ЛКП і коли її представлять? Також чи планують ліквідацію частини ЛКП, які давно збиткові?

Андрій Садовий: У нас нема такого поняття як збиткові підприємства. Є підприємства, де незбалансована тарифна політика через небажання держави коригувати тарифи. Ми стоїмо перед питанням вибудовування у Львові енергохолдингу, і думаю, що треба буде створити по цьому окрему депутатську комісію.

З точки зору управління житловий фондом є велика проблема – бідність. Люди просто не мають грошей, аби якісно утримувати свій житловий фонд. Маю на увазі ті, які відійшли від міста. З іншого боку, ОСББ не має того податкового навантаження, яке мають наші ЛКП.

Львів - молодіжна столиця. Які плани далі?  

Володимир Лучишин, «Самопоміч»: Львів успішно став Молодіжною столицею, не менш успішно підготувався, аби стати культурною, але просто не пощастило. Чи є якісь ще аналогічні амбіції і які саме?

Андрій Садовий: Якщо говорити про ЄС, там діє практика конкурсного відбору. Щороку визначають екологічну, молодіжну, волонтерську столиці тощо. Що я зауважив: беручи участь у пітчингу, зокрема на статус молодіжної столиці, ми отримали його лише з четвертої спроби. Хоча наші заявки щоразу були, образно кажучи, на дві голови сильніші за конкурентів, усе ж відчувалася недовіра. Те, що цього року ми таки провели молодіжну столицю, для європейців стало шоком.

Щодо культурної столиці, я побачив збоку, наскільки цей процес далекий від ідеального. Скажу відверто: наша заявка була на десять голів краща за інші. Але ми не врахували один момент: мовляв, ви вже були молодіжною столицею, а от інше маленьке містечко ніколи не мало такого статусу, тож давайте допоможемо йому. Я пояснював, що для нас це надзвичайно важливо в умовах війни, а у відповідь чув: «Війна, а якщо будуть атаки – до вас не поїдуть».

Я сам був цим здивований, але ми не зупинилися. Переконаний, що Львів стане і культурною, і екологічною, і волонтерською, і всіма іншими столицями, які існують, бо попереду в нас велике майбутнє.

Софія Шавранська

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

_______________________________________________________________________________________________________________________

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.