Колаж Дмитра Тарадайки
«Я вакцинуюсь, бо…». Історії львів’ян, які отримали щеплення від коронавірусу
Зараз в Україні розпочався другий етап вакцинації від коронавірусу препаратом Covishield від AstraZeneca. На першому щеплення отримали медики, які працюють із Covid-пацієнтами, а також військовослужбовці на фронті. Сьогодні вакцинують інших медиків, зокрема, сімейних лікарів, людей, старших за 80 років та соціальних працівників.
Читайте також: В Україні зробили перше щеплення від коронавірусу. Фотофакт
Із першого березня охочі вакцинуватись можуть записатись в електронну чергу очікування за допомогою порталу «Дія». Окрім того, з початку місяця уряд вніс до переліку тих, кого вакцинуватимуть, служителів Церкви. Так, публічно вакцинувався Глава УГКЦ Блаженніший Святослав. Також окремо зареєструватись на залишкові дози вакцини (адже щеплення в Україні є добровільними) можуть і лідери громадської думки.
«Дбаю про колективний імунітет»
Керуюча стоматологією медичного центру «Окулюс» Мирослава Титюк вакцинувалась у понеділок в обласному клінічному діагностичному центрі на вулиці Пекарській, де діє стаціонарний пункт вакцинації.
«Я вирішила вакцинуватися, оскільки перехворіла, але антитіл не мала. Я свідома, що колективний імунітет набуватиметься українцями дуже довго. Тож ми з колегами, щоб зменшити поширення захворювання, вберегти себе і сім’ю, оточуючих, вирішили вакцинуватись», – розповідає Мирослава Титюк Tvoemisto.tv.
Фото із фейсбук-сторінки Мирослави Титюк
Вона додає, що на початку лютого перехворіла на Covid-19 – ПЛР-тест був позитивний. Пізніше вона здала тест на антитіла до коронавірусу, але їх в організмі жінки не виявилось.
Разом із чоловіком, який працює кардіохірургом, читали наукові статті про вакцину і зробили висновок, що сумніви щодо неї є безпідставними.
Лікарка каже, що додаткового обстеження перед вакцинацією не проходила, адже постійно стежить за станом свого здоров’я, почувалась добре.
«Нас попередили, що маємо відчувати себе повністю здоровими – не мати будь-яких проявів респіраторних захворювань. Не медичні працівники центру звертались до сімейного лікаря і кілька людей після огляду не пішли на вакцинацію, бо мали якісь із цих проявів. Якщо є якісь захворювання, рекомендували зробити загальний аналіз крові і аналіз крові за формулою», – каже Мирослава Титюк.
Читайте також: Від сьогодні Львів та область – у червоній зоні. Що працюватиме, а що – ні
Після щеплення у діагностичному центрі вакцинованим дали номер телефону, за яким потрібно звертатись у випадку будь-яких реакцій на вакцинацію – підвищення температури, ознобу, головного болю тощо. Утім, говорить стоматологиня, у неї таких зовсім не було. Зі слів багатьох колег, у них теж все пройшло без реакцій.
«В сучасному українському суспільстві відсутня довіра до всього – починаючи від влади і закінчуючи якістю продуктів. Як на мене, довіра – важливий чинник у формуванні громадянського суспільства. Рівень медичної допомоги і довіра до неї повинні змінитися», – каже Мирослава Титюк після вакцинації.
«Хочу безпечного середовища для пацієнтів»
Епідеміологиня Західноукраїнського спеціалізованого дитячого медцентру Оксана Пушкарьова разом із колегами також вакцинувалась у понеділок. До них у лікарню приїжджала мобільна бригада.
«Додаткових обстежень не було. Ми з колегами вважаємо, що якщо людина йде на роботу, значить вона є здоровою. У деяких наших працівників є хронічні захворювання, але вони не відмовлялися від вакцинації, тому що їм також потрібен захист», – говорить лікарка.
Фото із фейсбук-сторінки Оксани Пушкарьової
Після вакцинації, розповідає Оксана Пушкарьова, упродовж одного дня мала температуру до 37,5 градусів.
У закладі, де перебувають важкохворі, а тому особливо вразливі до інфекцій дітки, вакцинувались, окрім медиків, і технічні працівники, кухарі, психологи та інші охочі.
«Мені, як епідеміологині, це дуже приємно. Це означає, що навіть якщо і потрапить хтось хворий, ми не будемо передавачами інфекції мимохіть. Ми створили безпечне середовище для пацієнта», – каже Оксана Пушкарьова.
«Маю багато планів на життя»
66-річний Богдан Дудзяний, виконавчий директор місії «Страдецька гора», розповідає, що вирішив вакцинуватись щойно заговорили про те, що в Україні буде вакцина. Він записався і через додаток «Дія», і у свого сімейного лікаря. Зрештою вакцинувався як церковний працівник і громадський діяч.
Фото із фейсбук-сторінки Богдана Дудзяного
Основною мотивацією, каже пан Богдан, було те, що він як волонтер допомагає у зведенні будинку для паломників у Страдчі, відповідно, контактує із великою кількістю людей, тож не хоче випадково когось заразити. Звісно ж, хотів подбати і про власне здоров’я, адже має серцеве захворювання.
«Я маю ще багато планів, як дасть Бог їх втілити. Тому хотів убезпечити і людей навколо, і себе. На жаль, знаю людей, які були сповнені сил і планів, але через коронавірус постали вже на суд Божий», – говорить Богдан Дудзяний.
Він розповідає, що вакцинувався і він, і його дружина. Загалом чоловік через проблеми із серцем ретельно стежить за власним здоров’ям, а перед вакцинацією також радився зі своїм сімейним лікарем. Мобільна бригада, що робила щеплення, попросила також заповнити анкету, де, зокрема, ішлося про стан здоров’я.
Читайте також: В Україні запровадили обов’язковий негативний ПЛР-тест для в'їзду іноземців
Після уколу вакцинована група ще 40 хвилин провела під наглядом медиків. Також отримали інформацію про можливі реакції організму на вакцину. Пан Богдан каже, що у нього жодної не було. За кілька днів після щеплення він здавав аналізи та робив кардіограму у межах свого регулярного обстеження – жодних негативних змін в організмі вони не показали.
Чоловік зазначає, що також спілкувався зі знайомими медиками, аби зрозуміти, яким чином у його організмі вибудовуватиметься імунітет.
«Хочу сказати, що не треба боятись захистити людей навколо і себе. Я це зробив попри проблеми зі здоров’ям і почуваюсь добре. Дякую Богові за таку можливість», – говорить Богдан Дудзяний.
«Захищаю себе і близьких»
Христина Решетило-Ковальчук працює у Комісії УГКЦ у справах родини і мирян, а за сумісництвом – психологинею у медичному центрі «Медпарк».
«Я не хворіла і хотіла вберегти себе і своїх близьких. Я не сумнівалася, що це вартує зробити, коли буде така можливість. Побічних ефектів не було – вже минуло три дні. Мене попереджали про можливі реакції – температуру, головний біль, погане самопочуття. Я перед тим стежила за своїм здоров’ям, почувалась добре, температура була в нормі. Єдине, трохи болить місце уколу», – розповідає жінка.
Фото із фейсбук-сторінки Христини Решетило-Ковальчук
Вона додає, що мала лише загальну інформацію про препарат Covishield, але довіряє медикам, з якими працює і які вакцинувались також.
«Ми з моїм сімейним лікарем зробили це разом», – каже Христина Решетило-Ковальчук.
Хто стежить за вакцинованими
Оксана Пушкарьова розповідає, що уся інформація про введення вакцини вноситься в медичну картку пацієнта і в єдину електронну систему.
«Про все, що трапляється після вакцинації, навіть про незначне підвищення температури чи головний біль, людина може повідомити сімейного лікаря, а він внесе дані в електронну систему фармакологічного нагляду. Все фіксується, обліковується. Я після вакцинації мала температуру в межах 37,5, повідомила», – говорить епідеміологиня.
За її словами, усі сімейні лікарі знають про такий алгоритм дій і вміють вносити дані у систему. Тож важливо, аби вакциновані пацієнти про все їм розповідали.
Читайте також: Чим вакцинуватимуть львів'ян. Епідеміологиня про вакцину від Covid-19 з Індії
Далі усю зібрану інформацію обробляє Державний експертний центр. Там вивчають статистику – чи вона відповідає даним, про які заявляв виробник.
«Якщо щось трапляється поза межами чи щось не так, то Державний експертний центр фіксує це, є ще Держслужба з нагляду за лікарськими засобами», – додає Оксана Пушкарьова.
Аналітичні дані від державного експертного центру передаються виробнику вакцини, а також – контролюючим органам, зокрема, Всесвітній організації охорони здоров’я.
Станом на ранок 25 березня в Україні вакцинували від коронавірусу 155 586 людей, з яких 18 561 – за останню добу. Додамо, що Львівська область є серед лідерів за темпами вакцинації від коронавірусу. За даними Центру громадського здоров'я, за минулу добу тут отримали щеплення 1030 людей, а загалом – 7963 людини.
Олександра Бодняк
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня