Опалювальний сезон 2025-2026 вже стартував у деяких регіонах України, і скоро розпочнеться по всій країні. Як Ви вважаєте, на скільки українські міста готові? Які головні ризики можуть ускладнити стабільне теплопостачання?

Основні ризики цього опалювального сезону – дефіцит газу та, як наслідок, нестача електроенергії, адже газ використовують і для її генерації.

Багато міст у своїх енергетичних стратегіях передбачили реакції на такі виклики, зокрема встановили когенераційні установки – машини, що виробляють тепло й електроенергію без газу. Це дозволяє розосередити систему генерації. Подібне обладнання з’явилося на комунальних підприємствах, у водоканалах та теплокомуненерго, здебільшого завдяки міжнародним донорам.

Втім, існує ризик, що газу все одно бракуватиме. Міністерство енергетики повідомило, що пошкоджено близько 60% українського видобутку – у Полтавській і Харківській областях зруйновані заводи, компресорні станції, установки осушки. Через це уряд звернувся до міжнародних партнерів із проханням збільшити постачання газу.

Ситуація змінюється щодня, але наразі очевидно: запасів може не вистачити для проходження зими. У разі дефіциту доведеться або зменшувати температуру в тепломережах, або обмежувати постачання для населення.

То який зараз стан енергосистеми?

Зараз частка імпорту в енергосистемі зростає. Раніше перетини з країнами ЄС працювали збалансовано – ми могли і приймати, і віддавати електроенергію. У години активної роботи сонячних станцій навіть мали надлишкову генерацію для експорту. Тепер ця тенденція зникає: через зменшення сонячної енергії доводиться все більше імпортувати електрику з Європи.

Україна залишається енергодефіцитною країною – ми традиційно імпортуємо ядерне паливо, нафту, газ і вугілля. Попри це, питання енергоефективності досі не є пріоритетом. Системних дій для скорочення споживання енергії майже не видно. А напередодні опалювального сезону роботи з енергоефективності знову починають у жовтні–листопаді, хоча їх варто було б стартувати ще навесні.

Можете сказати, чи впроваджують нові підходи або технології міста для економії тепла цієї зими?

Частина міст має твердопаливні котли в системах теплопостачання і могла б їх задіювати. Але сьогоднішня ціна на газ, яка дотована на дві третини, робить це невигідним. Місцеві дрова, пелети, щепа не можуть конкурувати з дотованим газом. Тому ми пропонували уряду дотувати не газ, а кінцеву гігакалорію. Так виробники тепла з щепи, місцевого палива чи сміття могли б вийти на цей ринок, і це генерувати тепло і постачати його в мережі. Але оскільки їхнє тепло дорожче за дотований газ, котли часто стоять і не використовуються, бо це економічно нерентабельно.

Міста можуть встановлювати такі системи як резервні, але фактично користуватися ними з економічних міркувань не можуть, бо це збиткова діяльність. Вона навіть на газі збиткова, оскільки тариф реально вищий за ціну газу, яка є потенційною. Міста мають багатомільярдні збитки від продажу тепла. Тариф на тепло не піднімається, хоча зросли вартість електроенергії, зарплати, ціна газу, витратні матеріали, вода — у багатьох громадах. Тариф на тепло сьогодні не покриває своє ціни, встановленої регулятором. Це призводить до різниці в тарифах у містах.

Читайте також: Львів переводять у режим тестування. Місто готують до можливих блекаутів

Уряд мав би компенсувати різницю, адже саме він обмежив тарифи, але не відшкодовує їх. Це створює додатковий тягар для місцевих бюджетів – громади змушені дотувати тариф, аби системи теплоенерго не зупинилися. У підсумку замість інвестицій у модернізацію підприємств кошти йдуть на покриття тарифної різниці.

Що роблять громади? Вони ставили когенераційні машини, котли на відновлюваній енергії, а деякі робили високовольтні мережі між підприємств так, щоб когенераційна установка могла живити декілька комунальних підприємств. Громади готуються, розуміють, що є проблема, і знають, що без активної участі міста це не відбудеться.

Ви раніше згадували, що низькі тарифи для споживачів електроенергії призводять до нестачі коштів на оновлення енергосистеми. Як сьогодні ситуація з тарифами на електроенергію?

Якщо подивитися у свою платіжку за світло, то побачиш, що ціна кіловат-години складається з багатьох частин: сама електроенергія коштує близько 7 грн, розподіл – ще 2 грн, передача – до 1 грн, плюс ПДВ і надбавка за постачання. Разом виходить приблизно 10 грн.

Але споживач платить лише близько 4 грн, бо решту – близько 5,5 грн – компенсують інші учасники ринку через механізм спеціальних обов’язків (ПСО). Ця різниця фактично є недоінвестованою частиною, своєрідним «податком» на промислових споживачів.

Чи варто очікувати перебоїв з теплопостачанням або ж блекауту в зимовий період?

Можуть бути перебої з теплопостачанням з двох причин.

Перша — нестача фізичного газу. Раніше ми забезпечували власні потреби без імпорту, але цього року з 13 мільярдів кубометрів, потрібних на опалювальний сезон, 5,8 мільярда — імпортні. Через зруйноване виробництво на Полтавщині, Чернігівщині та Харківщині ця частка зросте — можливо, до 60% і більше. Через пошкодження видобуток скоротився, газ не закачується в сховища, і взимку його може бракувати.

Друга причина — обстріли, які пошкоджують установки та магістральні газопроводи. Це може тривати всю зиму.

То чи дійсно можуть бути блекаути цієї зими, і що саме відбувається в енергосистемі під час таких відключень?

Спрогнозувати блекаут важко. Це ситуація, коли електростанції в системі перестають працювати синхронно, і споживання перевищує виробництво.

Усі генераційні установки мають виробляти струм з однаковою частотою – близько 50 Гц. Якщо синхронізація порушується, автоматика відключає станції, щоб захистити обладнання. Через це виникає лавинне відключення інших установок, і врешті від електромережі від’єднуються і станції, і споживачі – це й є блекаут.

Читайте також: Сьогодні частина з нас прокинулася без світла, або Чому треба ще раз переглянути свій побут

Якщо ж вимикають лише частину споживачів, це перебої з постачанням. Їх оцінюють за кількістю і тривалістю відключень. Перше залежить від ефективності ППО, друге – від роботи енергетиків, які відновлюють систему.

Прогнозувати складно, адже все залежить і від військових, і від енергетиків. У разі блекауту відновлення роботи електростанцій є складним і тривалим процесом.

Чи спостерігається зміна тактики російських атак на енергосистему? У чому вона полягає?
Зміна тактики російських атак полягає в тому, що з’явилося більше дронів, і тепер вони можуть атакувати навіть менші об’єкти «Укренерго». Вони менш масштабні, але важливі. Хоча навколо них уже звели системи захисту. Однак через велику кількість дешевих дронів росіяни можуть масово атакувати регіональні, розподільчі мережі.

Треба бути свідомими, що пошкодження можуть бути і відключення теж.

Чи вистачає зараз кваліфікованих ремонтних бригад для відновлення критичної інфраструктури?

Їх не вистачало, і зараз теж бракує. Багато з них були мобілізовані. Там все складно. Також є енергетики, які гинуть від ворожих дронів, наприклад, коли виїжджають у Сумську та Харківську області.
А що змінилося у підготовці до опалювального сезону цього року, якщо порівняти з 2022–2023 і 2023–2024 роками? Чи можна сказати, що ми краще готові, незважаючи на нові атаки?
Міста реагують на енергетичні виклики по-різному. Деякі мають гнучкі системи, інші — складніші. Львів, наприклад, перебуває далеко від фронту, тож має більше часу на реагування під час атак дронів. Тут працює економіка, є бюджет, тож місто загалом справляється.

А от у Запоріжжі, Харкові, Кривому Розі чи Чернігові ситуація значно важча — там постійні удари, і навіть говорити публічно про підготовку ризиковано. Деякі міста прокладають резервні труби та кабелі, встановлюють засоби радіоелектронної боротьби або резервні котли — контейнерного типу, на дизелі, мазуті чи пелетах. Це потрібно, щоб у разі обстрілу взимку не допустити замерзання системи теплопостачання. Навіть якщо тепло буде слабким, головне — не допустити руйнування системи.

Раніше газопостачання було більш-менш стабільним, тепер же росіяни почали бити по газовій інфраструктурі. Тож не факт, що газ буде, і міста мусять мати плани дій на випадок відключень.

Кожне відключення вимагає «продування» системи — треба обійти всі квартири, перекрити газ, очистити прилади, щоб уникнути вибухів. Підключення назад — тривалий процес: усе робиться поетапно, і якщо в якійсь квартирі немає доступу, включення заборонене. Це створює великі труднощі, тому протоколи слід переглядати, а людей — готувати до таких сценаріїв.

Газу може не бути, тож кожна сім’я має мати план дій на цей випадок.

Яка сьогодні ситуація з обсягами газу в сховищах? Який рівень є критичним?

Це закрита інформація, її офіційно не оприлюднюють. Але станом на кінець вересня у нас було близько 11 мільярдів кубометрів, а потрібно — 13.

Читайте також: Львів поки не подає опалення до житлових будинків: місту бракує лімітів газу

Це означає, що ми маємо поточне споживання і поточне закачування. Наш денний газовий баланс був десь 70–75 мільйонів кубометрів: із них 20 – споживали, 50 – закачували.

Зараз закачка різко скоротилася, тому цей баланс став неочевидним. Дефіцит становив 2 мільярди – за умови, що ми видобуваємо 50. Тобто, якщо ми не видобуваємо 50, то цей дефіцит може різко зрости.

Якщо запаси газу будуть суттєво меншими за потреби, які кроки повинні зробити місцеві ради для забезпечення тепла населенню вже сьогодні?

Треба думати про резервне живлення. Кожне місто має мати сценарій: якщо немає газу — що ми робимо? Відповідно, треба задіювати інші джерела теплопостачання: місцеві котли на твердому паливі, можливо, дизельні чи мазутні. Вони можуть бути різними.

Але треба, щоб вони вже були встановлені. Якщо цим не займалися раніше, то зараз починати вже трохи пізно, бо такий котел треба замовити, виготовити, доставити, змонтувати, підключити й запустити — це місяці роботи.

Є міста, які про це подбали, є ті, які не змогли або не встигли. Але більшість уже має якийсь базовий план, бо ми проходили це в попередні роки. Хоча, здається, трохи розслабилися й сподівалися, що енергетики витримають, як це було раніше.

Яка температура в житловому приміщенні вважається комфортною взимку?

В різних країнах це по-різному. У більшості країн Європейського Союзу це 18-19 градусів, і зазвичай температуру знижують на ніч, бо спати при 24-27 градусах – не зовсім зрозуміло, але в багатьох будинках так і є.

Разом з тим, не у всіх будинках є можливість регулювання температури. Це питання до керуючих компаній і управителів.

Як кожному підготуватись до зими?

Потрібно мати джерела забезпечення своїх енергетичних потреб – електроенергії, тепла та води. Ще раніше ми запустили онлайн-курс «Не стій – вмикай» покликаний допомогти українцям пережити складний осінньо-зимовий період, ознайомити з ключовими правилами безпеки під час використання альтернативних джерел живлення, зокрема для забезпечення доступу до інструментів електронної демократії, та мінімізувати кількість побутових надзвичайних ситуацій. Його можна переглянути за посиланням.

На цю зиму я рекомендую: якщо ви плануєте використовувати в квартирі джерело опалення, яке не передбачене конструкцією чи проєктом будинку – наприклад, пічку, газовий пальник чи керогаз – то обов’язково потрібно мати вдома датчик чадного газу й вогнегасник.

У перші дні холодів у Львові вже були випадки: дві сім’ї отруїлися чадним газом, бо намагалися обігрітися газовою духовкою. Дехто постраждав, а дехто загинув. Тому це – питання безпеки. Треба зробити все, щоб у хаті не з’явився чадний газ, і щоб ніхто не загинув.

Антоніна Костик

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.